Рішення № 98679059, 29.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року м. Київ № 640/30478/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевченко Н. М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

за участі учасників справи:

представника позивача - Демянової Н.І.,

представника відповідача - Левенець В.О.

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «Альтаір Ю Ей») до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві № 90 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від « 26» листопада 2020 року, в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова № 90 винесена на підставі положень ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» з підстав відмови споживачу в реалізації його прав, установлених абзацом другим частини четвертої ст. 17 та абзацом шостим частини третьої статті 10, зокрема, відмови у проведенні експертизи в порядку, визначеному нормами ч.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», на заяву-згоду споживача ОСОБА_1 від 28.08.2020. Натомість, таку заяву від споживача позивач не отримував, оскільки вона не надходила на юридичну адресу товариства. Крім цього зауважено, що товариство не є стороною договору від 27.12.2019 № 27/12/19, на підставі якого було виконано роботи (надано послуги) споживачу, за наслідком чого виникли у останнього претензії, а тому норми ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть породжувати жодних правових наслідків для позивача у вигляді застосування штрафу у визначеному в спірній постанові розмірі.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що y день проведення позапланового заходу Головним управлінням, позивач грубо порушив пункт 4 статті 17 та частину 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» відносно споживача гр. ОСОБА_1 , а отже штраф застосовано правомірно та обґрунтовано.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників справи, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві 17 вересня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» законодавства у сфері захисту прав споживачів, за результатом якого складено акт №4684-1 від 17 вересня 2020 року.

Відповідно опису виявлених порушень законодавства, що зафіксовані актом за результатами проведення заходу державного контролю встановлено порушення, зазначено: першого речення абзацу другого частини четвертої ст.17 Закону України 1023-ХІІ та частини третьої статті 10 Закону України 1023-XІІ (встановлено, що суб`єктом господарювання не організовано проведення експертизи продукції за письмовим звернення гр. ОСОБА_1 від 28.08.2020, суб`єктом господарювання листом №02/09/20 відмовлено у проведенні експертизи продукції).

На підставі акта Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві було видано припис №532 від 17 вересня 2020 року, відповідно до якого встановлено, що суб`єктом господарювання не організовано проведення експертизи продукції за письмовим зверненням споживача, гр. ОСОБА_1 від 28.08.2020.

За результатом повторного заходу державного контролю, що відбувся 06 листопада 2020 року було складено акт №5725-1, відповідно до якого відповідач зазначив, що ТОВ «Альтаір Ю Ей» несвоєчасно виконано припис №532 та вручено повідомлення про розгляд справи про накладення стягнення 26 листопада 2020 року.

За фактом розгляду справи 26 листопада 2020 року про накладення на ТОВ «Альтаір Ю Ей» стягнення, ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві винесено постанову № 90 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої відповідачем зазначено наступне: на підставі акта перевірки від 17.09.2020 №4684-1 встановлено, що суб`єктом господарювання не організовано проведення експертизи продукції за письмовим зверненням споживача гр. ОСОБА_1 від 28.08.2020, чим відмовлено споживачу у реалізації його прав передбачених чинним законодавством на день укладення договору з суб`єктом господарювання на виготовлення, поставку та монтаж №27/12/19 від 27.12.2019. Керуючись статтями 23 і 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177, відповідач постановив за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених абзацом другим частини четвертої ст. 17 та абзацом шостим частини третьої статті 10, застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» штраф у розмірі 1 977 120,00 грн (один мільйон дев`ятсот сімдесят сім тисяч сто двадцять гривень 00 коп.)

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (далі - Закон № 877-V), визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з положень ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з ч. 9 ст. 4 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Частиною 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Положеннями ст. 8 Закону № 877-V передбачено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Статтею 11 Закону № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Відповідно до положень ст. 12 Закону № 877-V, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Правовідносини сторін, що виникають в сфері відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення права споживачів, а також визначення механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною 4 статті 17 вказаного Закону встановлено, що споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Відповідно до приписів частини 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати, зокрема, реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Таким чином, обов`язок по задоволенню вимог споживача, встановлених частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», покладається на продавця за місцем купівлі товару, виробника або підприємство, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача, відповідно до того до кого саме з них ці вимоги пред`являються споживачем на його вибір. І вказані особи звільняються від обов`язку по задоволенню цих вимог споживача лише у разі доведення ними, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. При цьому обов`язок по встановленню причин втрати якості продукції під час гарантійного строку також покладається на продавця (виконавця, виробника) і реалізується шляхом організації проведення відповідної експертизи за його рахунок.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 (далі - Положення № 1177) рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб`єкта господарювання та інших матеріалів, пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом установлено, що згідно з висновків акта перевірки від 17.09.2020 відповідачем зазначено два порушення ТОВ «Альтаір Ю Ей», зокрема, що суб`єктом господарювання не організовано проведення експертизи продукції за письмовим звернення гр. ОСОБА_1 від 28.08.2020 та суб`єктом господарювання листом №02/09/20 відмовлено у проведенні експертизи продукції.

Наслідком таких порушень є невідповідність дій позивача встановленим вимогам першого речення абзацу другого частини четвертої ст.17 Закону України 1023-ХІІ та частини третьої статті 10 Закону України 1023-XІІ відповідно.

При цьому, слід наголосити, що листом №02/09/20 ТОВ «Альтаір Ю Ей» надано відповідь на лист-звернення громадянки ОСОБА_1 від 05.08.2020 та вимогу від 06.08.2020 щодо повернення коштів за придбаний товар згідно з договору №27/12/19 від 27.12.2019 у сумі 7 450 доларів США.

Так, положеннями ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Натомість, споживач ОСОБА_1 звернулась із заявою-згодою на проведення експертизи вже згодом - 28.08.2020 (т.1 а.с. 128).

Таким чином, лист від 02.09.2020 № 02/09/20 не є відмовою у проведенні експертизи в порядку, визначеному нормами ч.4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів» (т.1 а.с.28).

При цьому, під час перевірки 17.09.2020 відповідачем не досліджувались дійсні наслідки розгляду заяви від 28.08.2020 та оцінки не надавалось.

Також слід зауважити, що ураховючи встановлені висновки відповідача за наслідком перевірки 17.09.2020 та на виконання припису від 17.09.2020 № 532, листом від 09.10.2020 ТОВ «Альтаір Ю Ей» повідомило про початок проведення процедури експертизи якості продукції, виготовленої на замовлення громадянки ОСОБА_1 .

Листом від 02.11.2020 товариство повідомило відповідача про виконання припису від 17.09.2020 № 532, оскільки відповідно до листа від 21.10.2020 № 25592/20-34 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено, що за заявою ТОВ «Альтаір Ю Ей» про проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів, речовин та виробів від 09.10.2020 заведено експертне дослідження № 25592/20-34.

При повторній перевірці 06.11.2020 відповідачем зазначено у висновках, що до Головного управління не надійшло документів, які б підтверджувати вчасне виконання припису, за що передбачено відповідальність відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

При цьому, при повторній перевірці відповідач також посилався на помилкові обставини відмови товариства листом від 02.09.2020 на звернення споживача ОСОБА_1 від 28.08.2020.

Судом також установлено, що заяву про надання згоди на проведення експертизи від 28.08.2020 громадянки ОСОБА_1 ТОВ «Альтаір Ю Ей» отримано 31.08.2020, що підтверджується витягом з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

З постанови Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві № 90 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від « 26» листопада 2020 року убачається, що за умови зазначених порушень двох вимог - першого речення абзацу другого частини четвертої ст.17 Закону України 1023-ХІІ та частини третьої статті 10 Закону України 1023-XІІ, штраф застосовано в розмірі 1 977 120,00 грн, який розраховано на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачено відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Натомість, підстав для застосування саме такої норми Закону, з урахуванням встановлених обставин під час перевірки та викладених вище висновків суду, у відповідача не було.

Окрім цього, слід звернути увагу, що положеннями ст.10 «Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)» Закону України «Про захист прав споживачів» врегульовано правовідносини між споживачем та виконавцем договору (виконання робіт/надання послуг).

Тобто, дана стаття регулює не абсолютно всі правовідносини, що виникають між споживачами та виробниками, продавцями, виконавцями робіт і надавачами послуг, а виключно ті, що виникають з договірних зобов`язань за договорами про виконання робіт та/або надання послуг, у даному випадку з положень договору №27/12/19 від 27.12.2019, сторонами якого є фізична особа гр. ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .

Позивач, ТОВ «Альтаір Ю Ей», не є стороною договору №27/12/19 від 27.12.2019 та, відповідно, не є суб`єктом відповідальним за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за таким Договором.

Описова частина ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не містить посилань на особу виробника товару, натомість закріплює обов`язки саме виконавця договору про виконання робіт (надання послуг) задовольняти вимоги та реалізовувати права споживачів, передбачені положення даної статті.

Як на виробника товару на позивача поширюються норми ст.8 та ст.17 ЗУ «Про захист прав споживачів», однак, згідно положень даних статей та висновків за наслідком проведеної відповідачем перевірки, які судом вище визнано необґрунтованими, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених положеннями п.1 с.1 ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів» немає.

Таким чином, доводи позивача є обґрунтованими, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві № 90 від « 26» листопада 2020 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживача».

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки позивачем доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від « 26» листопада 2020 року № 90 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Ю Ей» (09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Окружна, 3, код ЄДРПОУ 38840348)

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 КАС України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко

Повний текст рішення складено 30.07.2021