Ухвала суду № 98679025, 30.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 липня 2021 року м. Київ № 640/13415/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А., розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдісс"до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдісс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №140169 від 24.11.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айдісс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

28.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Айдісс" подано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дію Рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №140169 від 24.11.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що внаслідок винесеного оскаржуваного рішення позивач був змушений припинити вести діяльність та несе збитки, неспроможний отримувати дохід від своєї діяльності, зокрема, сплачувати податки з отриманих доходів. Також посилається на те, що в зв`язку з зупиненням діяльності позивача, витрати що він несе, внаслідок оскаржуваного рішення, можуть призвести до нерентабельності та припинення діяльності (банкрутства) Товариства з обмеженою відповідальністю "Айдісс".

Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Однак, у своєму клопотанні позивачем не наведено конкретних обставин, які, на його переконання, могли б свідчити про неможливість поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, без вжиття судом заходів забезпечення позову.

Крім того, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.

Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації. Аналогічний висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19.05.2020(справа №160/10287/19).

Також, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст.150 КАС України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, а вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що зупинення дії рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків до надання оцінки судом його правомірності нівелює значення здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб`єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування.

Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, спростовує висновки суду попередньої інстанції про те, що податкові накладні за операціями з поставки товарів для контрагентів не будуть зареєстровані в ЄРПН, що відповідно позбавить їх можливості сформувати податковий кредит за такими операціями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №280/2284/20, від 19.05.2020 у справі №160/10287/19.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ2» про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська