Рішення № 98678948, 30.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року м. Київ № 640/20972/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні імпортно-експортні технології"до проКиївської міської митниці Державної фіскальної служби визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні імпортно-експортні технології» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UА100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС № UA100030/2019/00284 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/00314 від 02.07.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем визначена декларантом митна вартість товарів за МД № UА100030/2019/403710 від 10.06.2019 року, № UA100030/2019/404792 від 01.07.2019 року повністю відповідає договірній вартості товару відповідно до Додатків № 14, № 15 і верифікації до контракту № MILN1807, що свідчить про правильність визначення декларантом митної вартості товару за основним методом - за ціною договору контракту) відповідно до ст. ст. 57, 58 МК України. Київською міською митницею ДФС в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року не наведено наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення ТОВ «Сучасні імпортно-експортні технології» митної вартості товарів за першим методом за ціною контракту, оскільки всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів № UА100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року, що є підставою для їх скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2019 (суддя Патратій О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справи доказами.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, справу в порядку пп.2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передано на повторний автомазитований розподіл справ між суддями.

Відповідно до частини дев`ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з протоколом повтороного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/20972/19 передано на розгляд судді Іщуку І.О.

Разом з тим, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що в тексті відзиву на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи №640/20972/19 в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року прийнято адміністративну справу №640/20972/19 до провадження. Ухвалено довести до відома сторін, що справу буде розглядати суддя Іщук І.О. в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін - відмовлено.

Представник відповідача вважає адміністративний позов необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, про що надав через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва письмовий відзив на адміністративний позов, в якому посилається на те, що позивачем надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу. Не виконано вимог щодо надання додаткових документів, зазначених у частині 3 статті 53 Кодексу. Не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки РОВ витрат й ризиків, пов`язаних з транспортуванням товару в місце призначення, вартості маркування та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищевикладене, позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - ціну товару, складові митної вартості.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наявними матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні імпортно-експортні технології» було надано до ВМО № 3 м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту наступні митні декларації:

1) митну декларацію № UA100030/2019/403710 від 10.06.2019 року, за якою задекларовано ввезення наступного товару (далі - товар):

1) Покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в рулонах (код товару 5705003000, далі - товар 1):

виставковий ковролін «EXHIBITION CARPETI NG (EXPOCARPET)» колір бежевий 501 - 1632 м.кв., за ціною 2.45 дол. США/м.кв;

виставковий ковролін «EXHIBITION CARPETI NG (EXPOCARPET)» колір яскраво-червоний 105 - 3238 м.кв., за ціною 0.66 дол. США/м.кв.;

2) Штучна трава (газон) з поліетилену, являє собою ворсове коврове покриття у рулонах (код товару 5703308800, далі - товар 2):

штучна трава, «ARTIFICIAL GRASS (HJ199-NW)» - 5808 м.кв., за ціною 4.10 дол. США/м.кв;

штучна трава, «ARTIFICIAL GRASS (LW02165-NWN)» - 2888 м.кв., за ціною 4.91 дол. США/м.кв;

штучна трава, «ARTIFICIAL GRASS (FA-33)» - 1224 м.кв., за ціною 4.01 дол. США/м.кв;

загальною вартістю 49036,60 дол. США за контрактом № MILN1807 від 25.07.2018 року (далі - контракт № MILN1807), укладеним між ТОВ «Сучасні імпортно-експортні технології» (покупець) та компанією НЕВЕІ LANGNING INTERNATIONAL TRADE СО, LTD, Китай (продавець).

2) митну декларацію № UA100030/2019/404792 від 01.07.2019 року, за якою задекларовано ввезення покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в рулонах (код товару 5705003000), а саме:

виставковий ковролін «EXHIBITION CARPETI NG (EXPOCARPET)» колір яскраво-червоний 105 - 7596,00 м.кв., за ціною 0,65 дол. США/м.кв;

виставковий ковролін «EXHIBITION CARPETI NG (EXPOCARPET)» колір рожевий 106, чорний 300, сірий 301, темно-сірий 302, синій 400 - 14834,00 м.кв., за ціною 0,59 дол. США/м.кв;

загальною вартістю 13689,46 дол. США за контрактом № MILN1807 від 25.07.2018 року (далі - контракт № MILN1807), укладеним між ТОВ «Сучасні імпортно-експортні технології» (покупець) та компанією HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE СО, LTD, Китай (продавець).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані відповідачу наступні документи: контракт № MILN1807 від 25.07.2018 року, Додаток № 14 від 18.03.2019 року, Додаток № 15 від 11.04.2019 року, пакувальні листи від 15.04.2019 року, від 06.05.2019 року, комерційні інвойси № 1915037Х від 15.04.2019 року, № 1915038Х від 06.05.2019 року, рахунки - проформи від 18.03.2019 року, 11.04.2019 року, коносаменти № WMS19041568 від 25.04.2019 року, № WMS19044431 від 10.05.2019 року, автотранспортні накладні (CMR) № 306440/1, № 309460/1, сертифікати про походження товару форми А № G191300024215037 від 07.05.2019 року, № G191300024215038 від 20.05.2019 року, сертифікати № 191300В0/002412 від 17.04.2019 року, № 191300В0/003152 від 20.05.2019 року, платіжні доручення № 107 від 25.03.2019 року, № 127 від 15.04.2019 року, експортні декларації країни відправлення № 422720190000256387 від 19.04.2019 року, № 422720190000297849 від 07.05.2019 року, довідки про вартість транспортно-експедиторських послуг від 07.06.2019 року, 27.06.2019 року, рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № 1814 від 07.06.2019 року, № 1971 від 27.06.2019 року, страхові поліси від 16.04.2019 року, від 07.05.2019 року, заявки № 28007 від 20.05.2019 року, № 28064 від 28.05.2019 року, лист виробника від 19.03.2019 року, експертні довідки про вартість товару № 1357 від 04.06.2019 року, № 1795 від 26.06.2019 року, прайс-листи виробника на товар від 18.01.2019 року, від 08.04.2019 року, «Економічне обґрунтування цін» виробника на товар за прайс-листами до контракту № MILN1807, договір про надання послуг митного брокера 24.04.2019 року, договір про перевезення № 00558/Т-2018 від 21.09.2018 року.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару та видано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00284 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/00314 № від 02.07.2019 року (далі - картки відмови та/або оскаржувані картки відмови) та ВМО № 3 м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року (далі - рішення № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UА100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року та/або оскаржувані рішення) за кожною з митних декларацій.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару №UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року митну вартість, визначену декларантом, скориговано (збільшено) з 50804,90 дол.США (вартість визначена декларантом за ціною контракту) до 76069,65 дол.США, виходячи з інформації, наявної у митного органу, за наступним джерелом: МД від 28.05.2019 № UA500060/2019/15625 (товар № 1), від 24.05.2019 № UA500090/2019/7109 (товар № 2) за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості - 2-ґ - резервного методу відповідно до положень ч.2 ст. 64 МК України.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року митну вартість визначену декларантом скориговано (збільшено) з 15491,50 дол.США (вартість визначена декларантом за ціною контракту) до 22539,91 дол.США, виходячи з інформації, наявної у митного органу, за наступним джерелом: МД від 28.052019 № UA500060/2019/15625 за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості - 2-ґ - резервного методу відповідно до положень ч.2 ст. 64 МК України.

ТОВ «Сучасні імпортно-експортні технології» були надані до Київської міської митниці ДФС Письмові пояснення та додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються № 045 від 29.08.2019 року, № 046 від 30.08.2019 року, якими на підтвердження митної вартості товару за ціною договору надано відповідачу додаткові документи згідно з переліком, наведеним в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості.

За результатами розгляду відповідачем додаткових документів та письмових пояснень, Київська міська митниця ДФС надала відповідь № 8047/10/26-70-19-01 від 06.09.2019 року, в якій зазначила про розгляд додаткових документів, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року, оскільки, на думку відповідача, надані позивачем у сукупності документи не підтверджують заявлену митну вартість товару.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, позивача звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) не має жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі № 804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючись щодо обґрунтованості доводів митниці щодо неможливості підтвердження поданими позивачем документами митної вартості товару, заявленого у митній декларації № UA100030/2019/403710 від 10.06.2019 року та митній декларації № UA100030/2019/404792 від 01.07.2019 року, суд зазначає наступне.

Підставою винесення рішення про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року стала наявність в поданих декларантом документах наступних розбіжностей, які не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

1) «декларантом до митного оформлення подано інвойс від 15.04.2019№ 1915037Х на суму 49036,60 USD, тоді як пунктом 1.1 контракту від. 25.07.2018 № M1LN1807 передбачено, що продавець продає, а покупець купує товар по найменуванню, розмірам, кількості, строкам поставки, місцю відвантаження та ціні, які зазначені в специфікаціях до контракту - до митного оформлення подано специфікацію від 18.03.2019 № 14 на суму 45859,60 USD».

З даного приводу необхідно зазначити, що п.1.1., п.6.1. контракту № MILN1807 визначають, що товар за найменуванням, кількістю, строкам поставки, місцю відвантаження, вартості, порядку оплати визначається у специфікації, яка становить невід`ємну частину контракту. В даному випадку, серед документів наданих до митного оформлення товару декларантом було подано митному органу специфікацію - Додаток № 14 від 18.03.2019 року до контракту № MILN1807, яке є специфікацією на відповідну партію товару та містить всю необхідну інформацію, яка ідентифікує товар, що поставляється, зокрема, номенклатуру товару, його кількість, якісні характеристики, вимогу до упаковки та маркування, вартість, умови та порядок оплати, порт відвантаження, порт призначення, що у повному обсязі відповідає умовам п.1.1., 6.1. контракту № MILN1807. Додаток № 14 визначає загальну кількість товару в розмірі 13976 м.кв. загальною вартістю 45859,60 дол.США та одночасно п.6 містить застереження про можливе відхилення в кількості товару при завантаженні +/-10 %. Фактично згідно з комерційним інвойсом № 1915037Х від 15.04.2019 року на адресу покупця за Додатком № 14 поставлено товар загальною кількістю 14790,00 м.кв (що є на 5,8 % більше від показника Додатку № 14) та загальною вартістю 49036,60 дол.США (що єна 6,9 % більше від показника Додатку № 14).

Тобто відхилення за кількістю та вартістю поставленої партії товару знаходиться в межах референтних значень, передбачених п.6 Додатку № 14 до контракту № MILN1807.

« 2) в інвойсі від 15.04.2019 № 1915037Х на суму 49036,60 USD зазначено специфікацію від 18.03.2019 №14 до контракту від 25.07.2018 №MILN1807, відповідно до якої вартість товару становить 45859,60 USD;

3) декларантом до митного оформлення подано інвойс від 15.04.2019 № 1915037Х та специфікацію від 18.03.2019 № 14 до контракту, в яких зазначено різні відомості щодо вартості товарів».

Відповідно до п.7 Додатку № 14 до контракту № MILN1807 покупець сплачує 20 % вартості товару, зазначеної у Додатку № 14 протягом 15 робочих днів після отримання проформи-інвойсу від продавця; 80 % вартості покупець сплачує протягом 120 днів починаючи від дати, зазначеної в коносаменті (отриманому електронною поштовою від продавця) - це може бути як передплата (до отримання вантажу покупцем), так і оплата за фактом (після отримання товару покупцем).

Щодо розбіжності вартості товару, зазначеної у інвойсі та додатку № 14 до контракту позивачем надано пояснення, що сума передоплати вартості товару сплачена покупцем на підставі проформи- інвойсу № 1915037Х від 18.03.2019 року (копія додається), виходячи з вартості товару, зазначеної у Додатку № 14 до контракту № MILN1807 (в даному випадку, це 9171,92 дол.США - 20 % від 445859,60 дол.США). Після цього продавцем здійснюється відвантаження товару та виставляється комерційний інвойс на фактичну кількість відвантаженого товару, з урахуванням можливого толерансу (відхилення) +/- 10 %. Згідно з комерційним інвойсом № 1915037Х від 15.04.2019 року загальна вартість товару, що поставляється за Додатком № 14 до контракту № MILN1807 становить 49036,60 дол.США, в зв`язку з чим сума передоплати в розмірі 20 % від суми за проформою- інвойсом не відповідає 20 % вартості товару за комерційним інвойсом, оформленим на фактичну кількість відвантаженого товару, що в жодному випадку не свідчить про наявність будь-яких розбіжностей у наведених документах, оскільки описана процедура оплати, визначення кількості та формування кінцевої вартості поставленого товару повністю відповідає погодженим умовам поставки, обумовлених контрактом № MILN1807 та додатками до нього. В подальшому, протягом 120 календарних днів після відвантаження товару покупець здійснює оплату партії товару в розмірі вартості за комерційним інвойсом за мінусом здійсненої передоплати (49036,60 дол.США - 9171,92 дол.США = 39864,68 дол.США), до у підсумку забезпечує оплату 100 % вартості фактично поставленого товару;

3) « 4) декларантом до митного оформлення відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ подано платіжне доручення від 25.03.2019 № 107 на суму 9171,92 USD, в якому не зазначено інвойс від 15.04.2019 № 1915037Х, поданий декларантом до митного оформлення». З даного приводу позивач зазначив, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в графі 70 «Details of Payment» платіжного доручення в іноземній валюті № 107 від 25.03.2019 року чітко зазначено про оплату згідно контракту № MILN1807 від 25.07.2018 року, а в графі «Sender to receiver information» зазначена додаткова інформація про інвойс та додаток до договору, на підставі якого здійснюється оплата, а саме: «invoice № 1915037Xdd//18/03/19, Appendix 14 dd 18/03/19». Таким чином, надане TOB «Сучасні імпортно-експортні технології» митному органу платіжне доручення чітко та однозначно ідентифікує поставку, за якою здійснено оплату, а саме: поставка згідно з додатком № 14 від 18.03.2019 року до договору № MILN 1807 від 25.07.2018 року та інвойсом № 1915037Х від 18.03.2019 року, що виключає можливість неоднозначного трактування призначення платежу та його документальну підставу.

У рішенні про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року митним органом зазначено, що подані декларантом документи не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також у рішенні про коригування митної вартості зазначено про необхідність «Відповідно до положень статті 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товару необхідно надати додаткові документи, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4)копія імпортної ліцензії, якщо Імпорт товару підлягає ліцензуванню; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та сумовою продажу оцінюваних товарів; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

ТОВ «Сучасні імпортно-експортні технології» були надані наступні додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту: Проформа - інвойс № 1915037Хвід 18.03.2019 року; Комерційний інвойс № 1915037Х від 15.04.2019 року; Довідка про транспортно-експедиторські витрати ТОВ «Сігейт» від 07.06.2019 року; Рахунок на оплату № 1814 від 07.06.2019 року; Лист постачальника - компанії HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Китай, від 19.03.2019 року; Лист TOB «СВ БРОК» до ДП «Укрпромзовнішекспертиза»; Висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1357 від 04.06.2019 року; узаявка № 28007 від 20.05.2019 року до договору на транспортно- експедиторське обслуговування № 0558/Т-2018 від 21.09.2018 року; Платіжне доручення про оплату транспортно-експедиторських витрат, прайс-листа від 18.01.2019 року виробника товару - компанії HEBEI LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Китай; сертифікат № 191300В0/002412 від 17.04.2019 року; «Економічне обґрунтування цін» на товар, зазначених у прайс-листах до контракту № MILN1807; платіжне доручення про сплату вартості товару (80 %) №35 від 12.08.2019 року; Контракт № HBLS 1609 від 21.09.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБК «БМ-ГРУП» (покупець) та компанією HEBEI LONGSHENG METALS AND MINERALS CO., LTD, Китай (продавець)), з додатками № 25 від 03.01.2018 року, № 39 від 17.08.2018 року, № 40 від 17.08.2018 року, за яким здійснювалася поставка ідентичного товару за ціною контракту.

Вказані документи містять всі відомості щодо заявленої митної вартості та її складових, не мають розбіжностей чи ознак підробки в розумінні положень Митного кодексу України.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи № 809/1884/16, згідно якої положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем вимог Митного кодексу України при визначенні митної вартості товару.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, митна вартість визначається за резервним методом у відповідності до статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів.

За змістом оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, відповідач використав резервний метод.

Обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта. Орган доходів і зборів має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, у тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи, митну вартість товару визначену декларантом скориговано до рівня ціни за МД від 28.05.2019 № UA500060/2019/15625 (товар № 1), МД від 24.05.2019 № UA500090/2019/7109 (товар № 2), за наслідками застосування другорядного методу визначення митної вартості - 2-г - резервного методу відповідно до положень ч.2 ст. 64 МК України.

Відповідно до ч.2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на чнтну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з п.6.1. контракту № MILN1807 оплата, її сума, порядок оплати за товар визначаються в специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до п.7 Додатку № 14 до контракту № MILN1807 покупець сплачує 20 % вартості товару, зазначеної у Додатку № 14 протягом 15 робочих днів після отримання проформи-інвойсу від продавця; 80 % вартості покупець сплачує протягом 120 днів починаючи від дати, зазначеної в коносаменті.

Таким чином, визначена позивачем митна вартість товару за МД № UA100030/2019/403710 від 10.06.2019 року повністю відповідає договірній вартості товару згідно з Додатком № 14 до контракту № MILN1807, що свідчить про правильність визначення декларантом митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) відповідно до ст. ст. 57, 58 МК України.

Вищевикладене, а також та обставина, що відповідачем наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом не доведено, як і не доведено того, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності та/або наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товару необхідними документами, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товарів та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UА100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року.

За таких обставин, відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні ввезеного на митну територію України товару зазначеного у митних декларацях митною вартістю, а тому оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA100030/2019/00284 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/00314 від 02.07.2019 року підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем належними доказами не доведено, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларацій недостовірні або неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною договору.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного кодексу. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене.

Відтак, враховуючи, що позивачем до відповідача надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару

До того ж, Київською міською митницею ДФС не доведено та суду не надано належних доказів на підтвердження правомірності застосування до ТОВ «Сучасні імпортно-експортні технології» саме другорядного методу визначення митної вартості - резервного, та послідовного вибору методів, як того вимагають положення частини 3 статті 57 Митного кодексу України.

Щодо невідповідності рішень про коригування митної вартості товарів вимогам законодавства з цієї підстави, то митницею у спірних рішеннях не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, свідчать також постанови Верховного Суду від 31.01.2018 р. № 813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 р. по справі № 804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7684,00 грн., що підтверджується квитанцією наявною у матеріалах справи. Отже, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 7684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні імпортно-експортні технології задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA100030/2019/000161/2 від 11.06.2019 року, № UА100030/2019/000093/2 від 02.07.2019 року.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС № UA100030/2019/00284 від 11.06.2019 року, № UA100030/2019/00314 від 02.07.2019 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні імпортно-експортні технології» (адреса: 03190, м. Київ, вулиця Саратовська, 37, офіс 5, код ЄДРПОУ 42187143) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (адреса: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.