Рішення № 98678209, 29.07.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1951/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.04.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.05.2021 року:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області під час проведення перерахунку з 05.03.2019 року щодо зменшення ОСОБА_1 , розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та щодо обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 05.03.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, яка обчислена у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% сум підвищення пенсії, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби вiд 26.06.2020 року №11/48;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому була призначена пенсія за вислугою 35 років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", а з 01.01.2007 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області і отримував пенсію як командир військової частини в розмірі 90%.

Перерахунок пенсії проведений відповідно до Постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року, який згідно цієї Постанови встановлений у розмірі меншому на 20%, тобто з 90% на 70% та виключені всі надбавки, доплати, премії, які нараховувались позивачу більше 26 років. Зокрема, надбавка за особливості проходження служби - 30% (від посадового окладу (ПО) та окладу за військове звання (ОВЗ), відсотки за вислугу років, надбавки за таємність вищої ступені - 20% від (ПО), надбавка за кваліфікацію клас-майстра -7% від (ПО), премія 40 % від (ПО). Разом - 97 % або на 58% зменшено розмір пенсії.

Рішенням суду від 27.08.2018року (справа №824/707/18-а) зняті 20% основної пенсії були відновлені і діяли по теперішній час (31.03.2021 р.)

У зв`язку з перерахунком пенсій по відновленню додаткових видів грошового забезпечення рішенням адміністративного суду від 29.01.2021 року надбавки, які були зняті 01.01.2018 року, відновлені з 01.04.2021 року й щомісячна недоплата надбавок до пенсії складала 8718,50 грн.

На думку позивача ГУ ПФУ виконуючи рішення суду від 29.01.2021 року безпідставно зняло (звузило) основний розмір пенсії на - 20 % чим порушило Закон України №1262-ХІІ.

Верховний суд від 17.12.2019 року, рішення якого вступило в законну силу 24.06.2020 року, підсумовуючи вище викладене підтверджує, що всупереч вимог ст. 63 Закону №2262-ХІІ, Постановою №103 від 21.02.2018 року були обмежені розмір пенсії на 20% та 4 види додаткового грошового забезпечення. Рішенням Чернівецького адміністративного суду від 29.01.2021 року по справі №600/2745/20-а, ГУ ПФУ отримав рішення суду 01.02.2021 року, де частина вимог позову стосовно 4-х видів додаткового грошового забезпечення судом розглянуто на 100% в межах покладених судом зобов`язань, однак залишив не вирішеним питання звуження основної пенсії на 20%.

Відповідач, не погоджуючись з позовним вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що згідно пенсійної справи позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Визначення грошового забезпечення для призначення чи перерахунку пенсій залишилось у компетенції органів силових міністерств (відомств), де особа проходила службу, у випадку позивача - Адміністрацією Державної прикордонної служби України, а, отже, визначення розміру грошового забезпечення для врахування при перерахунку пенсій не належить до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Відповідач зазначив, що відповідно до вимог рішення Уряду від 21.02.2018 року №103 з січня 2018 року перерахунок пенсії, зокрема, особам із числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України проводився з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Врахування інших видів грошового забезпечення при перерахунку раніше призначених пенсій постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 не було передбачено.

На адресу Головного управління надійшла довідка з Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивача на виконання постанови №103.

З урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу, при цьому виплата перерахованої пенсії з 01.01.2018 року проводиться позивачу згідно постанови №103.

Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених за Законом №2262, після дати набрання рішенням суду законної сили, окрім рішень Уряду від 14.08.2018 року №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та від 24.12.2019 року №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" не приймалися.

Порядок виплати перерахованих сум пенсії з 01.01.2018 року чітко був визначений зазначеним вище рішенням Уряду.

Згідно з даним нормативно-правовим документом з січня 2018 року щомісячно проводилась виплата 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з січня 2019 року - 75% суми підвищення пенсії.

Вимога позивача провести та здійснити виплату пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії є безпідставною, оскільки пунктом 2 постанови №103 передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.

Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 02.05.2018 року у справі №818/1076/18 (Пз/9901/32/18).

Підсумовуючи вищевикладене, відповідач зазначив, що здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та відповідно до законів України.

Позивач, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив в якій вказав обставини аналогічні вказаним у позовній заяві.

Ухвалою суду від 30.04.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. У визначені строки, позивач усунув недоліки позовної заяви, шляхом уточнення позовних вимог..

Ухвалою суду від 18.05.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року даний адміністративний позов залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. У визначені строки, позивач усунув недоліки позовної заяви,

Ухвалою суду від 09.06.2021 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.11.2001 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 7).

Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 35 років вислуги, у розмірі 90% грошового забезпечення.

З 01.01.2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від Адміністрації Державної прикордонної служби України позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та осіб".

Адміністрацією Державної прикордонної служби України направлено на адресу позивача Довідку про розмір грошового його забезпечення від 26.06.2020 року №11/48 станом на 05.03.2019 року у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді (а.с. 15).

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року №600/2745/20-а, вирішено: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років з 05 березня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 26 червня 2020 року №11/48; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26 червня 2020 року №11/48 (із врахуванням раніше виплачених сум), з урахуванням 100% суми підвищення пенсії (а.с. 23-34).

З 05.03.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року №600/2745/20-а проведено позивачу перерахунок пенсії виходячи з розміру пенсії – 70% грошового забезпечення (а.с. 13).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою в якій просив відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" здійснити перерахунок пенсії з 05 березня 2019 року, з урахуванням того, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, повинні бути включені всі види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) та врахувати при цьому дані згідно додаткового документу, а саме довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, наданої Адміністрацією Держприкордонслужби України, виходячи із 90% грошового забезпечення.

У відповідь на вищевказану заяву, відповідач листом від 31.03.2021 року №978-818/Л/17/8-2400/21 повідомив позивача, що підстав для перерахунку пенсії відсутні, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України (а.с. 12).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

На момент призначення позивачу пенсії відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року (Закон № 2262-XII) діяла редакція Закону з 01.08.2003 року.

Так, згідно ст. 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років призначалися в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, пенсія йому була призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення за вислугу 35 років служби.

Встановлено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року №600/2745/20-а відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 05.03.2021 року, виходячи з розміру пенсії – 70% грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" (Постанова №103), якою передбачено проведення перерахунку та здійснення виплати перерахованих сум пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Вказаною Постановою, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановлено перерахувати пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014 року, який набув чинності 01.04.2014 року, внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, чинного на час проведення перерахунку пенсії позивача перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Судом встановлено, що у 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, на підставі довідки Адміністрації ДПС України та згідно з постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 13.08.2018 року, "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року, здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року.

Як зазначено вище, пенсія позивачу була призначена на підставі положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року, у редакції, яка діяла з 01.08.2003 року.

Разом з тим, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року, а саме редакція Закону №2262-XII від 11.10.2017 року, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, відповідач з врахування положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року в редакції Закону з 11.10.2017 року перерахував з 05.03.2018 року позивачу пенсію виходячи із розрахунку вже 70% грошового забезпечення, тобто зменшив розмір пенсії з 90% грошового забезпечення.

Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що зміни, що відбулись в законодавстві, стосуються саме призначення, а не перерахунку пенсії.

У даному ж випадку повинен здійснюватися саме перерахунок пенсії, і тому розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто в розмірі 90% від суми грошового забезпечення позивача.

Отже, розмір пенсії визначається у відсотках, що встановлені на момент призначення пенсії, а не на момент здійснення перерахунку.

Як видно з матеріалів справи, пенсія позивачу була призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення за вислугу 35 років служби.

У рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 6 та 7 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від суми грошового забезпечення позивача.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 04.02.2019 року у справі №240/5401/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/58/18).

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність дій щодо перерахунку пенсії позивача з 90 на 70% від суми грошового забезпечення. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо перерахунку його пенсії, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, суд вважає передчасними та такими що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по обмеженню виплати ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не доведено вчинення відповідачем таких дій, що свідчить про відсутність на час розгляду судом даної справ спору з даного приводу та виключає можливість задоволення таких позовних вимог, а також позивачем у позовній заяві та заявах по суті спору жодним чином не обґрунтовано позовні вимоги у вказаній частині.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби вiд 26.06.2020 року №11/48, оскільки, як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року №600/2745/20-а, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 05 березня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26 червня 2020 року №11/48 (із врахуванням раніше виплачених сум), з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, згідно протоколу про перерахунок пенсії від 01.03.2021 року (а.с. 13) відповідачем з 05.03.2021 року відповідний перерахунок проведено, що виключає предмет спору та свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З у рахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області під час проведення перерахунку з 05.03.2019 року щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплатити з 05.03.2019 року розмір пенсії за вислугу років позивача, виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень слід стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області під час проведення перерахунку з 05.03.2019 року щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплатити з 05.03.2019 року розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи із 90% відповідних сум грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі – 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

5. В задоволенні інших позовних вимог, - відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).

Суддя В.О. Григораш