Рішення № 98677009, 15.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року Справа №480/5217/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Похилько Л.В.,

представника відповідача - Мулик К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5217/19 за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офіс великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11г, м. Київ, 04119) в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Благовіщенська, 30, м. Харків, 61052), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000565016, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 348 433 935грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000575016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 15484,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000585016, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 24498,20 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000185015, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 22251522,47 грн.

Провадження у даній справі було відкрито за правилами загального провадження з викликом сторін.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а відтак, суперечать ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов`язок по оплаті грошового зобов`язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні, додаткових поясненнях.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу було донараховано податкові зобов`язання.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, Офісом великих платників податків ДФС було проведено документальну планову виїзну перевірку АТ "Сумське НВО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., валютного законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019р., іншого законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт перевірки від 30.07.2019р. №56/28-10-50-16-07/05747991 (а.с.62-119, І том).

З урахуванням висновків викладених в Акті перевірки від 30.07.2019р. відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення, а саме:

(І) - від 28.08.2019р. №0000575016 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61939грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 484,75грн.;

(ІІ) - від 28.08.2019р. №0000585016 про застосування штрафу у загальному розмірі 24 498,20грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків -коригування на суму ПДВ 48996,40грн.;

(ІІІ) - від 28.08.2019р. №0000185015 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному розмірі 22 251 522,47грн.;

(ІУ) - від 28.08.2019р. №0000565016 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткуванням податку на прибуток за півріччя 2016 року на суму 4 600 грн., три квартали 2016 року на суму 4 600 грн., 2016 рік на суму 4 600 грн., 1 квартал 2017 року на суму 4 600 грн., півріччя 2017 року на суму 64 030 грн., три квартали 2017 року на суму 64 713 грн., 2017 рік на суму 64 713 грн., 1 квартал 2018 року на суму 91 678 604 грн., півріччя 2018 року на суму 79 057 555 грн., три квартали 2018 року на суму 66 436 505 грн., 2018 рік на суму 59 365 671 грн., 1 квартал 2019 року на суму 51 683 744 грн.

Дослідивши обставини у даній справі та докази, якими сторони обґрунтовують та підтверджують свою позицію, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 28.08.2019р. №0000575016 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61939грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 484,75грн. В іншій частині позовних вимог суд не вбачає правових підстав для їх задоволення.

(І) Так, щодо позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Офісу ВПП ДФС №0000575016 від 28.08.2019р. (а.с.34, І том), суд задовольняючи позовні вимоги, виходить з наступного:

Відповідно до вищезазначеного податкового повідомлення - рішення позивача - АТ «Сумське НВО» податковим органом було повідомлено про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61939грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15 484,75грн.

Підставами для прийняття оскаржуваного рішення, є висновки зроблені в Акті перевірки. Так, відповідно до висновків Акту встановлено порушення АТ «Сумське НВО» п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186, п.187.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.208.2 ст.208, п.208.3 ст.208. п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 61939 грн., в т.ч.: за листопад 2017 року на суму 35 768 грн., за грудень 2017 року на суму 14 148 грн., за січень 2018 року на суму 12 023 грн.

Поряд з цим, висновок Відповідача про завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню є помилковим.

Так, вказуючи про безпідставність формування ПАТ «Сумське НВО» податкового кредиту за результатами договірних відносин:

- з ПВП «Інструмент-Сервіс» з іноземними інвестиціями» (код 31659469) за вересень 2016р.,

- ТОВ «ІТЦ «Діакон» (код 37365630) за червень 2017р.,

- ТОВ «Хімпостач Україна» (код 38907674) за період червень, серпень 2017р., контролюючий орган посилається на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених господарський операцій, тобто таких, які спрямовані на надання податкової вигоди третім особам з метою ухилення від сплати податків до бюджетів.

Такі висновки ґрунтуються на актах про неможливість проведення перевірки контрагентів-постачальників по ланцюгу постачання, довідках про відсутність вказаних підприємств за податковою адресою, пояснень осіб контрагентів-постачальників в ході розслідування кримінального провадження, що на думку перевіряючих свідчать про ймовірність здійснення ризикових операцій по ланцюгу постачання контрагентами - постачальниками ПАТ «Сумське НВО» до кінцевого споживача.

Вказана позиція Харківського управління ОВПП ДФС спростовується наступним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи податкового органу про отримання ПАТ «Сумське НВО» необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Поряд з цим, реальність спірних господарських операцій ПАТ «Сумське НВО» з вищезазначеними контрагентами у перевіреному періоді підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема, договорами, рахунками, видатковими накладними та податковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями тощо.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Так, відповідно договору № 3/1200475 від 22.01.2013р., укладеного з ПВП «ІНСТРУМЕНТ-СЕРВІС» іноземними інвестиціями, код 31659469, ПАТ «Сумське НВО ім.Фрунзе» (надалі ПАТ «Сумське НВО») у вересні 2016року було придбано товар (клейма літерні) на загальну суму 5520.00 грн., в т.ч. ПДВ 920,00 грн. згідно видаткової накладної №РН-00360 від 29.09.2016р.

Постачальником оформлено податкову накладну № 35 від 21.09.16р. на суму 5520,00 грн., в т.ч. ПДВ 920,00 грн.

Товар доставлено послугами ТОВ «НОВА ПОШТА» відповідно Експрес-накладної №59000208575775 від 03.10.2016р. (дата прибуття 04.10.2016р.) з м.Дніпро ПВП «ІНСТРУМЕНТ- СЕРВІС» з іноземними інвестиціями, отримано Представником одержувача Афанасьєв М.І. 05.10.2016р. у м. Суми. Кількість місць 1, повний опис відправлення - «Інструменти»

Оприбуткування товару відбувалося відповідно прибуткового ордеру № 92216 від 06.10.2016р. на склад № 92.

Оплата за товар підтверджується платіжним дорученням №10996 від 21.09.2016 на загальну суму 5 520,0 грн., у тому числі ПДВ 920,0 грн.

Вказана господарська операція відображена в бухгалтерському обліку.

Отже, ПАТ «Сумське НВО» були надані, а Відповідачем були перевірені всі первинні бухгалтерські документи, які відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують реальне виконання сторонами правочину, та відповідно правомірність формування податкового кредиту, за наслідками таких операцій відповідно до вимог Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПАТ «Сумське НВО» з ТОВ «ІТЦ «ДІАКОН», код 37365630 в частині придбання фототоварів у вересні 2017 року.

Відповідно до умов Договору № 02-13/13 від 29.11.2013р., укладеного з ТОВ «ІТЦ «ДІАКОН», ПАТ «Сумське НВО» придбано товар (плівка, проявники та фіксажі) на загальну суму 64 980,00 грн., у тому числі ПДВ 10 830,0 грн., що підтверджується видатковою накладною № Д-00000043 від 08.06.2017р.

Постачальником оформлено податкову накладну №2 від 06.06.17р. на суму 32490.00 грн., в т.ч. ПДВ 5415,00 грн. та податкову накладну №4 від 08.06.17р. на суму 32490,00 грн., в т.ч. ПДВ 5415,00 грн.

Оприбуткування товару підтверджується прибутковим ордером № 82210 від 12.06.2017 на плівку INDUX R7 та Плівка F8 та прибутковим ордером № 81185 від 12.06.2017 на проявники та фіксажі.

Товар доставлено послугами ТОВ «НОВА ПОШТА» відповідно експрес накладної №59998047839682, № 59998047839889, № 59998047839797 від 08.06.2017р, Отримано 09.06.2017р. Відправник ТОВ «ІТЦ «ДІАКОН» (Відділення №15 м. Харків), одержувач ПАТ «Сумське НВО» (Черняк Н.С.). Назва вантажу - «запчастини до ВПТ»

Оплата за товар відбувалась відповідно платіжного доручення № 20114 від 06.06.2017р. на загальну суму 32 490,0 грн., у тому числі ПДВ 5 415,0 грн. та платіжного доручення № 22639 від 11.08.2017 на загальну суму 32 490,0 грн., у тому числі ПДВ 5 415,0 грн.

В бухгалтерському обліку ПАТ «Сумське НВО» здійснено відповідні проводки.

До перевірки надано сертифікат якості № 16017 на Плівку INDUX R7, виробнича радіографічна плівка для не деструктивного випробування. Сертифікат вироблено 01.03.2017. Виробник FOMA BOHEMIA spol. s.r.o. Чеська республіка. Сертифікат відповідності № 6181001 на Плівка AGFA STRUCTURIX F8 NIF 30x40. Виробник Бельгія.

Сертифікат відповідності № 6907 ДСТУ EN 584-1 на Фіксаж.

Сертифікат відповідності № 89 на Проявник AGFA Gl28. Виробник Бельгія.

Отже, надані ПАТ «Сумське НВО» на перевірку первинні та зведені бухгалтерські документи підтверджують реальність здійснення господарської операції з ТОВ «ІТЦ «ДІАКОН», та відповідно правомірність формування податкового кредиту, за наслідками такої операції відповідно до вимог Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ПАТ «Сумське НВО» з ТОВ "ХІМПОСТАЧ УКРАЇНА", код 38907674 в частині придбання продукції за період червень, серпень 2017р.

Відповідно укладеного Договору № 0720/1 від 18.07.2016р. та наданих на перевірку документів, ПАТ «Сумське НВО» було придбано товар (втулка) на загальну суму 7155.50 грн., в т.ч. ПДВ 1192,58 грн. згідно видаткової накладної № 60103 від 01.06.2017р. на Втулка Ф4УВ20 д.65х28х60мм у кількості 6 кг на загальну суму 6336 грн., у тому числі ПДВ 1056,0 грн. та видаткової накладної № 80906 від 09.08.2017р. на Втулка Ф4 д.183х127х60мм у кількості 1,26 на загальну суму 819,50 грн., у тому числі ПДВ 136,58 грн.

Постачальником оформлено податкову накладну №3 від 01.06.17р. на суму 6336,00 грн., в т.ч. ПДВ 1056,00 грн. та податкову накладну №19 від 09.08.17р. на суму 819,50 грн., в т.ч. ПДВ 136,58 грн.

Товар оприбутковано відповідно прибуткового ордеру №81180 від 06.06.2017р. та прибуткового ордеру № 81292 від 14.08.2017р.

Товар доставлено послугами TOB «НОВА ПОШТА» відповідно експрес-накладної № 59998047576116 від 01.06.2017р. Відправник ТОВ "ХІМПОСТАЧ УКРАЇНА". Отримано 06.06.2017р. ( ОСОБА_1 ). Назва вантажу - «Пластик», кількість місць - 2 та відповідно до експрес-накладної № 59998050495999 від 09.08.2017р. Відправник ТОВ "ХІМПОСТАЧ УКРАЇНА". Отримано 11.08.2017р. Назва вантажу - «Второпласт», кількість місць - 2.

Оплата за товар відбувалась за платіжним дорученням № 21397 від 11.07.2017 на загальну суму 6 336.0 грн., у тому числі ПДВ 1 056.0 грн. та платіжне доручення № 26912 від 21.11.2017р. на загальну суму 819,50 грн., у тому числі ПДВ 136,58 грн.

В бухгалтерському обліку здійснено відповідні проводки.

Отже, первинними і розрахунковими документами, що були надані на перевірку, за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентом.

При цьому, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх тощо.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право ПАТ «Сумське НВО» на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання ним передбаченої законом податкової вигоди.

АТ «Сумське НВО» не повинно нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Отже, АТ «Сумське НВО» підтвердило факт реальності господарських операцій з ПВП «ІНСТРУМЕНТ-СЕРВІС» іноземними інвестиціями, код 31659469, ТОВ «ІТЦ «ДІАКОН», код 37365630, ТОВ "ХІМПОСТАЧ УКРАЇНА", код 38907674, що є свідченням добросовісності платника при здійсненні спірних господарських операцій, а тому висновок контролюючого органу про завищення ПАТ «Сумське НВО» суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, є помилковим.

Доводи відповідача, які наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують висновків суду, які наведено вище.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 28.08.2019р. №0000575016 є протиправним та підлягає скасуванню.

(ІІ) Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000585016 (а.с.36, 37, І том) про застосування штрафу у загальному розмірі 24 498,20грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків-коригування на суму ПДВ 48996,40грн., суд зазначає наступне:

Підставами для прийняття оскаржуваного рішення, є висновки зроблені в Акті перевірки. Так, відповідно до висновків Акту встановлено порушення АТ «Сумське НВО» п.201.1. ст.201, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України та Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 в частині порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних.

Позивач вважає, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню посилаючись на те, що правовою підставою для застосування штрафу вказано положення статті 120-1 Податкового кодексу України та пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України. Водночас, на переконання позивача, відповідачем противного застосована штрафна санкція за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних відповідно до редакції статті 120-1 Податкового кодексу України, що н е б у л а ч и н н о ю на дату в и п и ск и податкової накладної, складеної під час отримання послуг від нерезидента.

Так, позивач зазначає, що у перевіряємому періоді підприємством АТ «Сумське НВО» отримувались послуги від нерезидента АО НПО "ЦНИИТМАШ" (Російська Федерація) на підставі укладеного договору на виконання робіт № 160276.23 МН.000 від 15.06.2016 на надання інжинірингових послуг з компанією АО НПО "ЦНИИТМАШ" (Російська Федерація). Виконання робіт підтверджується Актами виконаних робіт та наданих послуг: від 30.09.2016 року на суму 73 848,60грн., в т ч. ПДВ 12208,10грн.; від 30.01.2017року на суму 135 240,00грн., в т ч. ПДВ 22 540,00грн.; від 15.02.2017року на суму 84 889,80грн., в т ч. ПДВ 14 148,30грн.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ( п.201.10. ст.201 ПКУ).

Позивач просить суд врахувати, що зважаючи на те, що АО НПО "ЦНИИТМАШ" є нерезидентом та не являється платником податку на додану вартість, тому у даного контрагента відсутній обов`язок надавати останньому виписану податкову накладну, складеної під час отримання послуг від нерезидента.

Статтею 120-1 Податкового кодексу України передбачена відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що редакція вказаної статті до 01.01.2017року, зокрема, пункт 120-1.2, н е п е р ед б а ч а л а в і д п о в і д а л ь ності за порушення порядку виписки та реєстрації податкових накладних складених під час отримання послуг від нерезидента.

Отже, на переконання позивача, з урахуванням принципу незворотності дії закону в часі, та відсутності відповідальності на момент вчинення порушення щодо реєстрації податкових накладних складених під час отримання послуг від нерезидента (дати виникнення податкових зобов`язань) застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення строків реєстрації податкових накладних по господарській операції з нерезидентом АО НПО "ЦНИИТМАШ" (Російська Федерація) за вересень 2016року відповідно до п. 120-1.2. ст. 120-1.2 Податкового кодексу України в редакції з 01.01.2017року, є протиправним.

Суд не погоджується з даною позицією позивача з урахуванням наступного:

Як свідчить з Акту перевірки (аркуш Акту 80-84), перевіркою ПАТ «Сумське НВО» встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з придбання послуг у нерезидента на загальну суму 48 996,40 грн., в тому числі по періодам: вересень 2016 на суму 12 308,10грн.; січень 2017 на суму 22 540,00 грн.; лютий 2017 на суму 14 148,30 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п.186.3 ст.186 , п.187.8 ст. 87 , п.190.2 ст.190, п.208.2 ст. 208, п.208.3 ст. 208 ПКУ.

Згідно п.201.1. ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (п.201.10. ст.201 ПКУ).

Відповідно до абз. 3 п.12 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами та доповненнями визначено: «У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у рядку "Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)" такої накладної проставляється умовний ІПН "500000000000", а у рядку "Постачальник (продавець)" зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані».

Статтею 120-1 визначаються штрафні (фінансові санкції) за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної .

Зокрема, п. 120-1.2. ст. 120-1 передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних .... - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

ПАТ «Сумське НЕЮ» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по операціях з отримання послуг від нерезидентів на загальну суму 244 982 грн., ПДВ на суму 48 996,4 грн., в тому числі за: вересень 2016 на суму 12 308,10грн.; січень 2017 на суму 22 540,00 грн.; лютий 2017 на суму 14 148,30 грн.

Зазначена обставина позивачем не заперечується.

ПАТ «Сумське НВО» зазначає, що з урахуванням принципу незворотності дії закону в часі, та відсутності відповідальності на момент вчинення порушення щодо реєстрації податкових накладних складених під час отримання послуг нерезидента(дати виникнення податкових зобов`язань) застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних по господарській операції з нерезидентом АО НПО «ЦНИИТМАШ» (Російська Федерація) за вересень 2016 року відповідно до п. 120і.2 ст.120'.2 Податкового кодексу України в редакції з 01.01.2017 року є протиправним.

Однак, суд вважає зазначені посилання позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки на дату виникнення податкових зобов`язань, а саме вересень 2016 року, ПАТ «Сумське НВО» не були складені та зареєстровані податкові накладні по господарській операції з нерезидентом АО НПО «ЦНИИТМАШ».

При цьому, суд бере до уваги позицію Вищого Адміністративного Суду України, викладену Інформаційному листі від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11 , в якому зазначено наступне:

«Правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є ч и н н и м н а м о м е н т ви я в л е н н я та з а с т о с у в а н н я відповідних санкцій.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно- правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно- правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Таким чином порушення податкового законодавства оцінюється на момент здійснення такого порушення, тоді як відповідальність за нього настає на підставі законодавства, що діє на момент виявлення такого порушення».

Отже, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000585016 (а.с.36, 37, І том) про застосування штрафу у загальному розмірі 24 498,20грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, суд виходить з того, що нормами п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України у вересні 2016 року було передбачено обов`язковість реєстрації податкових накладних які не надаються покупцю, а отже не додержання даної норми є порушенням норм Податкового кодексу України. На момент виявлення такого порушення, відповідальність за відповідне порушення передбачено п.120-1.2 ст.120-1.2 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, податковий орган дійшов обгрунтованих висновків про порушення ПАТ «Сумське НВО» вимоги Наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, п.201.1. ст.201, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, що тягне за собою застосування штрафних (фінансових санкцій) за порушення строків реєстрації податкових накладних відповідно до п.120 ’.2. ст. 120і ПКУ. Відповідно, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000585016 є правомірним і обґрунтованим.

(ІІІ) Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000185015 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному розмірі 22 251 522,47грн. (а.с.38, 40-41, І том), суд зазначає наступне:

Підставами для прийняття оскаржуваного рішення, є висновки зроблені в Акті перевірки. Так, відповідно до висновків Акту встановлено порушення АТ «Сумське НВО»:

1) ст.4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що був чинним на момент здійснення операції, із змінами та доповненнями, п. 7 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019, нарахування пені зупиняється з дати прийняття позовів до розгляду судами. В частині порушення строків розрахунків:

- по експортному контракту № ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016р. який було укладено між Товариством та Обществом с ограниченной ответственностью «Новая Технологическая Платформа» (Російська Федерація).

- по експортному контракту №К88/СС8-1/С8/СОМ-6/СЮ-02-01/2014/02693 від 15.07.2014 з АО "НГСК КазСтройСервис", Казахстан, порушено строки розрахунків у червні-липні 2018 року на суму 172898,94 дол.США,

- по експортному контракту № 4/1310188 від 25.12.2013 з ТОВ "ПрофЦентр", Росія, з урахуванням позовної заяви до Арбітражного суду м. Москви, яка подана до суду 21.11.2018 та відповідно до ст.4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР ‘‘Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушено строки розрахунків у жовтні-листопаді 2018 року на суму 166989360,00 рос руб.(70219025,88грн.), що є протермінованою дебіторською заборгованістю,

- по експортному контракту № 4/143 від 03.08.2012 з ООО "ТехноИмпорт", РФ, з урахуванням позовної заяви до Арбітражного суду м.Москви, яка подана до суду 21.11.2018, та відповідно до ст.4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушено строки розрахунків у жовтні-листопаді 2018 року у сумі 62822000,00 рос руб.(26416651,00грн), а також станом на 31.03.2019 є протермінованою дебіторською заборгованістю;

- по експортному контракту № 4/49 від 22.03.2010 р. з ООО "ТехноИмпорт", Росія, з урахуванням позовної заяви до Арбітражного суду Тверської області, яка подана до суду 21.11.2018 та відповідно до ст.4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушено строки розрахунків у жовтні-листопаді 2018 року на суму 264 438 400,00рос руб.(111196347,2грн.), що є протермінованою дебіторською заборгованістю.

- по експортному контракту №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017 з нерезидентом "ENTER Engineering PTE LTD" відповідно до частини.4 ст.4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушено строки розрахунків у липні - грудні 2018 року, січні-березні 2019 року на суму 78320,00 дол. США, що є протермінованою дебіторською заборгованістю.

- по експортному контракту №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016р.з нерезидентом ЗАО "ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія та відповідно до частини.4 ст.4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушено строки розрахунків у березні-грудні 2017року, січні-грудні 2018року, січні-березні 2019року на суму 1238474,96 рос. руб.(520778,72грн.), що є протермінованою дебіторською заборгованістю.

2) також податковим органом було встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, в результаті чого ПАТ «Сумське НВО»:

- по імпортному контракту №3/1500154 від 23.12.2015 з «LISHUI OUYI VALVE CO LTD», Китай порушення строків отримання валютних цінностей на суму 1726,00 дол. США у грудні 2018, січні-березні 2019 року,

- по імпортному контракту № 3/1600096 від 01.08.2016 з «LISHUI OUYI VALVE CO LTD», Китай порушення строків отримання валютних цінностей на суму 26500,5 дол. США у липні- грудні 2018. січні-березні 2019 року.

Загалом, було встановлено порушення строків розрахунків щодо 9 контрактів (2 імпортних контракти та 7 експортних контрактів).

На переконання позивача, висновок Відповідача про порушення AT «Сумське НВО» ст.ст. 2, 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п. 7 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» ч ч а с т и н і порушення с т р о к і в розрахунків та строків отримання валютних цінностей є помилковим, оскільки Товариство вжило всіх необхідних законодавчо передбачених заходів для задоволення власних кредиторських. Однак, незважаючи на це, відповідно інформації, зазначеної в Акті, в діях Товариства вбачається порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, передбаченими ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Крім цього, позивач просить суд врахувати, що висновки податкового органу в акті щодо порушення Товариством строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з посиланням на ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” є безпідставним, оскільки даний Закон втратив чинність ще 07.02.2019р., а тому, на переконання позивача, не може бути застосований до даних правовідносин.

Окрім цього, позивач просив суд врахувати, що відповідно до ч. 5 п.1 постанови правління Національного банку України № 67 від 14.05.2019р., граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами), не поширюються на послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.

Таким чином, враховуючи те, що вищезазначені Контракти є зовнішньоекономічними контрактами з експорту робіт, а також зважаючи на те, що закони та нормативно - правові акти не мають зворотної сили якщо тільки вони не пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України), а також зважаючи на те, що починаючи з 14.05.2019р. експорт робіт не підлягає обов`язковому валютному нагляду, Товариство не вбачає жодних підстав для нарахування Товариству пені за порушення строків розрахунків за Контрактом.

Зокрема, щодо висновків податкового органу про порушення Товариством вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, :

- (А) по імпортному контракту №3/1500154 від 23.12.2015 з «LISHUI OUYI VALVE CO LTD», Китай встановлено порушення строків отримання валютних цінностей на суму 1726,00 дол. США у грудні 2018, січні-березні 2019 року,

- (Б) по імпортному контракту № 3/1600096 від 01.08.2016 з «LISHUI OUYI VALVE CO LTD», Китай встановлено порушення строків отримання валютних цінностей на суму 26500,5 дол. США у липні- грудні 2018, січні-березні 2019 року,

позивач зазначає наступне:

А) Щодо імпортному контракту №3/1500154 від 23.12.2015 з «LISHUI OUYI VALVE CO LTD» (Китай) позивач просив суд врахувати що авансовий платіж по Контракту був здійснений 10.11.2017р., законодавчо максимально можливий строк поставки Товару за Контрактом був до 09.05.2018р.

На виконання Контракту 08.12.2017р. Продавцем було відвантажено перевізнику, компанії MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY, Товар по Контракту на суму 40 930,00 доларів США за рахунком № OY171128M від 28.11.2017, що підтверджується коносаментом MSCUON524621 від 08.12.2017р.

Коносамент № MSCUON524621 від 08.12.2017 містить інформацію щодо завантаження 7 позицій товарів загальною вагою 67 810,000 кг в контейнерах:

- у контейнер № GLDU3736378 20 DRY VAN (3 позиції) вагою 16,050.000 кг;

- у контейнер № MSCU 2512173 20 OPEN ТОР (2 позиції) вагою 25,800.000 кг;

- у контейнер № MSCU 2523028 20 OPEN ТОР (2 позиції) вагою 25,800.000 кг.

Товари, включені до коносамента MSCUON524621 від 08.12.2017р., завантажені Продавцем на виконання умов двох контрактів: контракту № 3/1600096 від 01.08.2016р. та контракту № 3/1500154 від 23.12.2015р., укладених з Товариством. Поставка цих товарів супроводжувалася, відповідно, двома пакувальними листами, а саме: пакувальним листом на 1 позицію товару вагою 15150 кг. за контрактом № 3-1500154 від 23.12.2015 та пакувальним листом на 6 позицій товару вагою 52630 кг. за контрактом № 3/1600096 від 01.08.2016 (копія пакувального листа з перекладом додається).

Перевізник, компанія MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY, склав на весь вантаж, який він перевозив судном, сервісний коносамент MSCUG1080118 від 08.01.2018р., в якому зазначені, в тому числі, контейнери № GLDU3736378 (під порядковим номером 59), №MSCU2512173 (під порядковим номером 125) та № MSCU2523028 (під порядковим номером 126), якими транспортується Товар за Контрактом.

08.01.2018р. Товар за сервісним коносаментом № MSCUG1080118, у тому числі, в Товар по Контракту у контейнерах GLDU3736378, MSCU2512173, MSCU2523028, надійшов на митну територію України, що підтверджується відбитком печатки Одеської митниці ДФС від 08.01.2018р. «ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ».

Товар за Контрактом було розмитнено 18.03.2019р., що підтверджується вантажною митною декларацією від 18.03.2019 № UA805180/2019/008812

Таким чином, як вказує позивач Товар, який прибув в контейнерах GLDU3736378, MSCU 2512173, MSCU 2523028, зазначених у сервісному коносаменті MSCUG1080118, та перебував під митним контролем, перетнув митний кордон України 08.01.2018р.

Таким чином, позивач просить суд врахувати, що починаючи з 08.01.2018 по 17.03.2019 товар по Контракту на суму 40 930,00 доларів США перебував на митній території України під митним контролем. При цьому, відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Враховуючи викладене, Товариство вважає, що ним було дотримано вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту № 3/1500154 від 23.12.2015р. тож ніяких порушень в діях Товариства не вбачається, а нарахування пені за порушення, яких фактично не було є незаконним.

Окрім цього, Посилання в акті на порушення Товариством строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за Контрактом відповідно до ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями, який втратив чинність 07.02.2019р.

(Б) по імпортному контракту № 3/1600096 від 01.08.2016 з «LISHUI OUYI VALVE CO LTD», Китай позивач просить суд врахувати, що авансовий платіж по Контракту був здійснений 10.11.2017р., отже, законодавчо максимально можливий строк поставки Товару за Контрактом був до 09.05.2018р.

На виконання Контракту 08.12.2017р. Продавцем було відвантажено перевізнику, компанії MEDITERRANEAN SHIPPING COMPANY, Товар по Контракту на суму 130 588.00 доларів США за рахунком № OY171129M від 29.11.2017р., що підтверджується коносаментом MSCUON524621 від 08.12.2017р.

Позивач звертає увагу суду на Коносамент № MSCUON524621 від 08.12.2017р., який містить інформацію щодо завантаження 7 позицій товарів загальною вагою 67 810,000 кг в контейнерах.

Товари, включені до коносамента MSCUON524621 від 08.12.2017р., завантажені Продавцем на виконання умов двох контрактів: контракту № 3/1600096 від 01.08.2016р. та контракту № 3/1500154 від 23.12.2015р., укладених з Товариством.

08.01.2018р. Товар за сервісним коносаментом № MSCUG1080118, у тому числі, в Товар по Контракту у контейнерах GLDU3736378, MSCU2512173, MSCU2523028, надійшов на митну територію України, що підтверджується відбитком печатки Одеської митниці ДФС від 08.01.2018р. «ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ».

Товар за Контрактом було розмитнено 18.03.2019р., що підтверджується вантажною митною декларацією від 18.03.2019 № UA805180/2019/008816.

Таким чином, починаючи з 08.01.2018 по 17.03.2019 товар по Контракту на суму 130 588,00 доларів США перебував на митній території України під митним контролем.

Позивач знову ж таки звертає увагу суду на положення частини другої статті 321 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту п е р е т и н а нн я н и м и митного кордону України. Отже, позивач акцентує увагу на тому, що 08.01.2018 по 17.03.2019 товар по Контракту на суму 130 588,00 доларів США перебував на митній території України під митним контролем і перетнув митний кордон України лише 08.01.2018р.

Враховуючи викладене, Товариство вважає, що ним було дотримано вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту № 3/1500096 від 01.08.2016р. тож ніяким порушень в діях Товариства не вбачається, а нарахування пені за порушення, яких фактично не було є незаконним.

Також, позивач просить суд врахувати, що відповідачем порушено порядок о ф о р м л е н н я податкового повідомлення - рішення від 28.08.2019р. №0000185015 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному розмірі 22 251 522,47грн.

В обґрунтування позовних вимог в даній частині позивач посилається на положення п.2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 (надалі - Порядок), яким передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10);

При цьому форма «С» передбачає обов`язкові умови про зазначення контролюючим органом в тексті податкового повідомлення - рішення :

- посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено;

- посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем у податковому повідомленні - рішенні некоректно зазначено пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено, а саме зазначено наступне: «... ст.1, ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (п.1 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019) ...». Тобто незрозумілим для позивача є - порушення якого законодавчого акта встановлено контролюючим органом: Закону України №185/94-ВР чи Закону України №2473-VII, який наведений в дужках.

Також, позивач звертає увагу суд на те, що Офісом ВПП ДФС у податковому повідомленні - рішенні некоректно зазначено посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності), а саме зазначено наступне: «... і згідно з п. 5 п.7 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019 (ст. 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-BP «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями) ...». В даному випадку навпаки підставою для визначення сум штрафних санкцій зазначений Закон України №2473-VII, а Закону України №185/94-ВР наведений у дужках. У розрахунку не зазначено - за якими операціями АТ «Сумське НВО» було порушено строки розрахунків (відсутнє посилання на документ, що підтверджує здійснення такої операції (накладна, акт, платіжне доручення тощо), а зазначено лише на номер і дата контракту та найменування контрагента); період (дата початку та закінчення) порушення АТ «Сумське НВО» граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів.

Вищезазначені обставини позбавляють АТ «Сумське НВО» можливості перевірити правильність визначення контролюючим органом пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів, а також визначити якими законодавчими актами керувався ОВПП ДФС при винесенні оскаржуваного Рішення, що на думку підприємства безумовною підставою для скасування в повному обсязі.

За таких обставин, на переконання позивача, податкове повідомлення - рішення Офісу ВПП ДФС від 28.08.2019р. №0000185015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак суд не погоджується з позицією позивача та не вбачає правових підстав для скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного:

1. Щодо розрахунків за експортним контрактом № ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016р. який було укладено між Товариством та Обществом с ограниченной ответственностью «Новая Технологическая Платформа» (Російська Федерація).

На сторінці 500-501 акту перевірки від 30.07.2019 №56/28-10-50-16-07/05747991, детально наведено інформацію щодо перевірки експортного контракту № ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016р., в тому числі зазначено, що попереднім актом позапланової перевірки №67/28-10-50-15-06/05747991 від 10.12.2018р. по експортному контракту №ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016 з нерезидентом ООО "Новая технологическая платформа», Російська Федерація, за період з 01.01.2016р. по 23.11.2018 року встановлено порушення ст. 1. Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями, та станом на 23.11.2018р. встановлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 1186,54 дол.США.

Нараховано пеню ЗЕД у сумі 32101,03 грн. відповідно до вимог ст.4 Закону України від 23.09.1994. № 185/94-ВР, а саме пеня нарахована у повному обсязі (сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості), що відображено в розрахунку до ППР від 03.01.2019 р. №0000015015.

За результатами планової перевірки, станом на 31.03.2019 року по контракту №ТП-П/2016-07-01 від 22.08.2016 сума простроченої дебіторської заборгованості у сумі 1186,54 дол. США, залишилась без змін, що відображено в акті перевірки. Пеня відповідно до вимог ст.4 Закону України від 23.09.1994. № 185/94-ВР не нараховувалась (сума пені не повинна перевищувати суму заборгованості), що зазначено на сторінці 500-501 акту, в додатку до акту перевірки №25, графа 17, а також у висновку до акту перевірки зазначений контракт не відображено.

Детальна інформація щодо стану виконання експортних договорів наведена у додатку № 25 до акту перевірки.

2. Щодо розрахунків за експортним контрактом № 4/1310188 від 25.12.2013р., укладеним між ЛТ «Сумське НВО» та ООО «ПрофЦентр», (Росія):

Перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по експортному контракту №4/1310188 від 25.12.2013 з ТОВ "ПрофЦентр", РФ, 117420, м. Москва, вул.Наметкіна, 14, корпус 1 за період з 01.04.2016 по 31.03.2019року, встановлено наступне:

Граничний строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями - 06.05.2015, з урахуванням висновків Мінекономрозвитку, останній висновок №189 від 03.04.2018 - граничний строк продовжено до 18.10.2018.

Термін продовження строків розрахунків згідно висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків №189 від 03.04.2018 закінчується 18.10.2018 року, а позовна заява до Арбітражного суду м.Москви, надіслана 21.11.2018, чим порушено строки розрахунків на 33 дні.

Детально інформацію про виконання контракту наведено в акті перевірки.

Слід зазначити, що АТ «Сумське НВО» у позовній заяві фактично не заперечує факт порушення Товариством строків розрахунків по експортному контракту у період дії Закону України № 185/94 від 23.09.1994, проте заперечує про можливість нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України № 2473-УІІІ.

Однак суд не погоджується з позицією позивача виходячи з наступного:

На момент порушення АТ «Сумське НВО» строків розрахунків, в період за який встановлено порушення - жовтень-листопад 2018 року, діяв Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР.

Станом на 01.04.2016 р. по зазначеному контракту рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 166989360,0 рос.руб., в тому числі по експортній операції від 05.02.2015р.

На дату відвантаження товару, а саме 05.02.2015р. відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, діяла Постанова НБУ №758 від 01.12.2014р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», вимогами якої встановлено що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, здійснюються у строк що не перевищує 90 календарних днів.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків до

07.02.2019 регулювались Законом України від 23.09.94 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон N 185), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 року N 136 (далі - Інструкція N 136) та Постановами НБУ: від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 № 163, від 14.11.2013 № 453, від 12.05.2014 № 270, від 20.08.2014 № 515, від 20.11.2014 року № 734, від 01.12.2014 року № 758, від 03.03.2015 року № 160, від 04.12.2015 року №863, від 28 грудня 2016 року N 418, від 25 травня 2017 року N 41, № 758 від 01.12.2014 р„ №160 від 03.03,2015р., №354 від 03.06.2015р.. №581 від 03.09.2015р.,№863 від 04.12.2015р., №140 від 03.03.2016р., №342 від 07.06.2016р., №361 від 28.07.2016р„ №386 від 15.09.2016р., №410 від 13.12.2016р.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону N 185, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Порушення резидентами законодавчо встановленого строку розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, а саме: Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)., органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею..

07.02.2019 введено в дію Закон України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 N 2473-VI1I (далі - Закон N 2473).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону N 2473, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України (далі - Національний банк) від 02.01.2019 N 5 (далі - Положення N 5), та становлять 365 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку від 02.01.2019 N 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Постанова N 7).

При цьому відповідно до п.2. Постанови №7 встановлено: граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення №5, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Крім того, відповідно до п.8 ст.16 Закону України від 21.06.2018 N 2473-УШ "Про валюту і валютні операції" встановлено, що суб`єкти валютних операцій, які до дня дії цього Закону порушили вимоги в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного врегулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством, що діяло на день вчинення таких порушень.

Суб`єкти валютних операцій, згідно з пп.10 ст.1 Закону України від 21.06.2018 N 2473-УІІІ "Про валюту і валютні операції" є резиденти та (або) не резиденти, які здійснюють валютні операції.

Резидентами, зокрема, є юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України (п.п. «в» ст.Л Закону України від 21.06.2018 N 2473-УІІІ "Про валюту і валютні операції").

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22,243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997 встановлює що

Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це, означає, що до події, факту застосовується той закон(нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або мали місце.

Разом з тим, Конституція України, закріпивши ч.І ст. 58 норму щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотню дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

При цьому, якщо відповідно до закону подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і зміненою нормою закону (або новим законом) ця ж подія визначається як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

З урахування викладеного за операціями з експорту та імпорту товарів , по яких граничні строки розрахунків були встановлені Законом України від 23.09.1994 №185/94-ВР, та які до моменту введення в дію Закону України від 21.06.2018 № 2473-УШ «Про валюту і валютні операції», було порушено, застосовуються строки розрахунків відповідно до вимог Закону №185 та відповідальність за порушення строків розрахунків згідно з ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції»(ст..4 №185).

В акті перевірки встановлено факти порушень ст.1,ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті’ із змінами та доповненнями, який був чинний на момент здійснення операцій, при цьому відповідальність за порушення строків розрахунків як в ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, так в ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» не змінилась: порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому закону порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (частина 8 ст.13 Законом України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ).

Законом України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» відповідальність до резидентів згідно вимог ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, не скасована та не пом`якшена.

Вимогами п.8 ст.16 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ визначено відповідальність, передбачена законодавством України що діяла на день вчинення порушень. Рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення АТ «Сумське НВО» статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків, зокрема і по контракту № 4/1310188 від 25.12.2013 з ТОВ "ПрофЦентр", Росія.

3) Щодо розрахунків за експортним контрактом № 4/143 від 03.08.2012р., укладеним між АТ «Сумське НВО» та Обществом с ограниченной ответственностью «ТехноИмпорт»,(Росія:

Перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по експортному контракту № 4/143 від 03.08.2012 з ООО "ТехноИмпорт", РФ, г.Санкт-Петербург, за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, встановлено наступне:

Граничний строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями - 26.08.2015, з урахуванням висновків Мінекономрозвитку, останній висновок №287 від 11.05.2018 - граничний строк продовжено до 30.10.2018.

З метою стягнення з нерезидента заборгованості ПАТ «Сумське НВО» звернулось до Арбітражного суду Тверської області з позовною заявою від 19.11.2018 №18-7\1459, яка була надіслана суду 21.11.2018, кур`єрська накладна №100020570. Ухвалою від 27.12.18 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з ненаданням доказів про сплату державного мита. Після усунення недоліків, ухвалою від 18.02.2019 про прийняття позовної заяви, відкрито провадження по справі №А66-21007/2018.

Рішенням суду від 22.05.2019 позовні вимоги задоволено повністю.

Термін продовження строків розрахунків згідно висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків №287 від 11.05.2018 закінчується 30.10.2018 року, а позовна заява надіслана до Арбітражного суду Тверської області 21.11.2018, чим порушено строки розрахунків на 21 день. Детально інформацію про виконання контракту наведено в акті перевірки.

АТ «Сумське НВО» фактично не заперечує порушення строків розрахунків по експортному контракту у період дії Закону України № 185/94 від 23.09.1994, проте заперечує про можливість нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України №2473-УІП. Однак, позиція позивача сприймається судом, як необґрунтована зважаючи на наступне:

На момент порушення строків розрахунків, в період за який встановлено порушення - жовтні-листопаді 2018 року, діяв Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР .

Станом на 01.04.2016 р. по зазначеному контракту рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 62822000,00 рос.руб., в тому числі по експортній операції від 28.05.2015р.

На дату відвантаження товару, а саме 28.05.2015р. відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, діяла Постанова НБУ №160 від 03.03.2015р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», вимогами якої встановлено що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "‘Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, здійснюються у строк що не перевищує 90 календарних днів.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків а саме факти порушення АТ «Сумське НВО» вимог ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР ‘"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, застосування викладені в наведеному вище пункту 2.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення АТ «Сумське НВО» статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту № 4/143 від 03.08.2012 з ООО "ТехноИмпорт", РФ, г.Санкт-Петербург .

4. Щодо розрахунків за експортним контрактом №4/49 від 22.03.2010р., укладеним між АТ «Сумське НВО» та Обществом с ограниченной ответственностью «ТехноИмпорт»,(Росія):

Перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по експортному контракту № 4/49 від 22.03.2010 р. з ООО "ТехноИмпорт", РФ, за перевіряємий період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, встановлено наступне:

Граничний строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями - 09.01.2013, з урахуванням висновків Мінекономрозвитку, останній висновок №221 від 18.04.2018, граничний строк продовжено до 19.10.2018.

Станом на 19.10.2018 року валютна виручка за договором № 4/49 від 22.03.2010 р. з ООО "ТехноИмпорт", РФ на валютні рахунки АТ «Сумське НВО» у строки, продовжені висновків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №221 від 18.04.2018 не надійшла.

З метою стягнення заборгованості з покупця ПАТ «Сумське НВО» звернулось до Арбітражного суду Тверської області з позовною заявою від 19.11.2018 №18-7\1460 про стягнення 264 438 400,00 рос руб., яка була надіслана суду від 21.11.2018, кур`єрська накладна №100020548. Ухвалою від 28.12.18 про залишення без руху, у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору. Після усунення недоліків, ухвалою від

18.02.2019 про прийняття позовної заяви та відкрито провадження по справі №А66-21003/2018.

Рішенням суду від 22.05.2019 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Термін продовження строків розрахунків згідно висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків №221 від 18.04.2018 закінчується 19.10.2018 року, а позовна заява подана до Арбітражного суду Тверської області - 21.11.2018, чим порушено строки розрахунків на 32 дні. Детально інформацію про виконання контракту наведено в акті перевірки.

АТ «Сумське НВО» фактично не заперечує порушення строків розрахунків по експортному контракту у період дії Закону України № 185/94 від 23.09.1994, проте заперечує про можливість нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України № 2473-УІІІ, що є правомірним, а саме:

На момент порушення строків розрахунків, в період за який встановлено порушення - жовтні-листопаді 2018 року, діяв Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР .

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків, а саме факти порушення АТ «Сумське НВО» вимог ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, викладені вище є правомірними, а сам факт порушення є таким, що відповідає реальним обставинам справи.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення АТ «Сумське НВО» статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-У1ІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р. (ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту № 4/49 від 22.03.2010 р. з ООО "ТехноИмпорт", РФ.

5. Щодо розрахунків за експортним контрактом № KSS/CCS-1/CS/CON-6/00-02-01/2014/02693 від 15.07.2014, з АО «НГСК «КазСтуойСервис»,(Казахстан).

Перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по експортному контракту №KSS/CCS-l/CS/C0N-6/00- 02-01/2014/02693 від 15.07.2014 з АО "HECK КазСтройСервис", Казахстан за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, встановлено наступне:

Строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, згідно оформленого акту виконаних робіт № 25/97 від 30.11.2017року спливає - 29.05.18.

ПАТ «Сумське НВО» отримало висновки центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження строків розрахунків за контрактом №KSS/CCS-l/CS/CON-6/0 від 15.07.2014: №376 від 12.06.2018, в т.ч. на залишок непогашеної заборгованості по акту виконаних робіт № 25/97 від 30.11.2017року, термін продовжено з 30.05.2018 до 28.06.2018; №455 від 11.07.2018, в т.ч. на залишок непогашеної заборгованості по акту виконаних робіт № 25/97 від 30.11.2017 року , термін продовжено з 03.07.2018 до 25.11.2018.

Законодавчо встановлений термін продовження строків розрахунків згідно висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 376 від 12.06.2018 закінчується 28.06.2018.

ПАТ «Сумське НВО» для продовження строків розрахунків наступний висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України отримано 11.07.2018 №455 згідно якого продовжено строки розрахунків з 03.07.2018.

Перевіркою встановлено перевищення строку розрахунків у кількості 4 днів з 27.06.2018, згідно з висновком № 376 від 12.06.2018, до 03.07.2018, згідно з висновком на продовження строків від 11.07.2018 №455 .

AT «Сумське НВО» фактично не заперечує порушення строків розрахунків по експортному контракту у період дії Закону України № 185/94 від 23.09.1994, проте заперечує про можливість нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України № 2473-УІІІ, що не є правомірним, а саме:

На момент встановленого порушення строків розрахунків, а саме у червні-липні 2018 року діяв Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 09 1994 № 185/94-ВР.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків до 07.02.2019 регулювались Законом України від 23.09.94 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон N 185), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 року N 136 (далі - Інструкція N 136) та Постановами НБУ: від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 № 163, від 14.11.2013 № 453, від 12.05.2014 № 270, від 20.08.2014 № 515, від 20.11.2014 року № 734, від 01.12.2014 року № 758, від 03.03.2015 року № 160, від 04.12.2015 року №863, від 28 грудня 2016 року N 418, від 25 травня 2017 року N 41, № 758 від 01.12.2014 р., №160 від 03.03,2015р., №354 від 03.06.2015р.. №581 від 03.09.2015р.,№863 від 04.12.2015р., №140 від 03.03.2016р., №342 від 07.06.2016р„ №361 від 28.07.2016р„ №386 від 15.09.2016р., №410 від 13.12.2016р.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону N 185, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Порушення резидентами законодавчо встановленого строку розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, а саме: Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)., органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею..

07.02.2019 введено в дію Закон України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 N 2473-УІІІ (далі - Закон N 2473). Відповідно до п. 16.2 статті 16 Закону, втрачають чинність з дня введення його в дію деякі законодавчі акти, у тому числі Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону N 2473, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України (далі - Національний банк) від 02.01.2019 N 5 (далі - Положення N 5), та становлять 365 календарних днів.

Постановою НБУ від 14.05.2019 № 67 встановлено що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначених в пункті 21 розділу II Положення № 5 не поширюються на послуги, роботи, що експортуються.

При цьому пунктом 22 зазначеної постанови встановлено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розділі II цього Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

Відповідно до вимог п. 2 ст.1 Закону України № 2473-УІІІ, термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Згідно вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959 Товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі)

Операції з експорту робіт, по яким перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства по контракту №К88/СС8-1/С8/С01Ч-6/00-02-01/2014/02693 від 15.07.2014 з АО "НГСК КазСтройСервис", Казахстан, є більшою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме - 4528079,7 грн.

Постановою Правління Національного банку від 02.01.2019 N 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Постанова N 7).

При цьому відповідно до п.2. Постанови №7 встановлено: граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення №5, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

Крім того, відповідно до п.8 ст.16 Закону України від 21.06.2018 N 2473-УІН "Про валюту і валютні операції" встановлено, що суб`єкти валютних операцій, які до дня дії цього Закону порушили вимоги нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного врегулювання та контролю, несуть відповідальність, передбачену законодавством, що діяло на день вчинення таких порушень.

Суб`єкти валютних операцій, згідно з пп.10 ст.1 Закону України від 21.06.2018 N 2473-УІІ1 "Про валюту і валютні операції" є резиденти та (або) не резиденти, які здійснюють валютні операції.

Резидентами, зокрема, є юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України (п.п. «в» ст..1 Закону України від 21.06.2018 N 2473-УІІІ "Про валюту і валютні операції").

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22,243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13 травня 1997 року № 1 -згт/1997 встановлює що Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це, означає, що до події, факту застосовується той закон(нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або мали місце.

Разом з тим, Конституція України, закріпивши ч.І ст. 58 норму щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотню дію в часі у випадках, коли вони пом якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

При цьому, якщо відповідно до закону подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і зміненою нормою закону (або новим законом) ця ж подія визначається як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

З урахування викладеного за операціями з експорту та імпорту товарів , по яких граничні строки розрахунків були встановлені Законом України від 23.09.1994 №185/94-ВР, та які до моменту введення в дію Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», було порушено, застосовуються строки розрахунків відповідно до вимог Закону №185 та відповідальність за порушення строків розрахунків згідно з ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції»(ст..4 №185).

В акті перевірки встановлено факти порушень ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, який був чинний на момент здійснення операцій, при цьому відповідальність за порушення строків розрахунків як в ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, так в ч.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції» не змінилась: порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому закону порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (частина 8 ст. 13 Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII).

Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» відповідальність до резидентів згідно вимог ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, не скасована та не пом`якшена.

Рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Таким чином, в акті перевірки контролюючим органом правомірно визначені факти порушення AT «Сумське НВО» статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату, та відповідальність встановлено вимогами ст..4 зазначеного Закону в редакції що були чинні на момент проведення експортних операцій.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення AT «Сумське НВО» статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту №KSS/CCS-l/CS/CON- 6/00-02-01/2014/02693 від 15.07.2014 з АО "НГСК КазСтройСервис", Казахстан.

6. Щодо розрахунків за експортним контрактом №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017 з "ENTER Engineering PTE LTD", Singapore., перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по експортному контракту №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017 за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, встановлено наступне:

Строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, спливає :

по МД№ 430 від 12.01.2018 на суму 23 700,00 дол. США (674163,35грн.) - 11.07.18, по МД № 431 від 12.01.2018 на суму 9 800,00 дол. США (278767,97 грн.) - 11.07.18, по МД № 1219 від 24.01.2018 на суму 4 800,00 дол. США (138551,15грн.) - 23.07.2018,

по МД № 1220 від 24.01.2018 на суму 4 800,00 дол. США (138551,15грн.)- 23.07.2018,

по МД № 1221 від 24.01.2018 на суму 4 800,00 дол. США (138551,15грн.) - 23.07.2018,

по МД № 1222 від 24.01.2018 на суму 4 800,00 дол. США (138551,15грн.)-23.07.2018,

по акту № 90014139 від 02.04.2018 на суму 32900 дол. США (931014,07грн.) - 29.09.2018.

З метою стягнення заборгованості з нерезидента "ENTER Engineering PTE LTD", Singapore , ПАТ «СумськеНВО» звернулось до Арбітражного суду м. Москви з позовною заявою від 11.07.2018 №18-7\957, яка була надіслана суду від 11.07.2018, кур`єрська накладна №7060358762.

Арбітражний суд м. Москви виніс ухвалу від 31.07.18 про повернення позовної заяви.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ « Сумське НВО» подано апеляційну скаргу.

Відповідно ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями порушено строки розрахунків: по МД№ 430 від 12.01.2018, по МД№ 431 від 12.01.2018 -263дні,

по МД № 1219 від 24.01.2018, по МД № 1220 від 24.01.2018, по МД № 1221 від 24.01.2018, по МД № 1222 від 24.01.2018-25 Ідень,

по акту №90014139 від 02.04.2018- 183 дні.

AT «Сумське НЕЮ» у позовній заяві фактично не спростовує та не заперечує факт порушення строків розрахунків по експортному контракту у період дії Закону України № 185/94 від 23.09.1994, проте заперечує про можливість нарахування пені згідно введеного в дію з 07.02.2019 Закону України № 2473-VIII, що не є правомірним, а саме:

На момент встановленого порушення строків розрахунків, а саме у липні 2018 року діяв Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР.

Операції з експорту робіт, по яким перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства по контракту №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017, є більшою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме - 931014,07 грн.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків а саме факти порушення AT «Сумське НВО» вимог ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, викладені в наведених вище п.2, п 7.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення AT «Сумське НВО» статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VI1I «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту №K001-17/303-SMPO від 10.04.2017 з ENTER Engineering PTE LTD", Singapore.

7. Щодо розрахунків за експортним контрактом №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016р.з нерезидентом ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж"Росія, перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по експортному контракту №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016 з ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія, Санкт-Петербург, за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 року, встановлено наступне:

Строк зарахування валютної виручки на поточний валютний рахунок, відповідно з вимогами ст.1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, спливає по акту №6 від 31.10.2016 - 28.02.2017.

По акту виконаних робіт №6 від 31.10.2016 виручка не надійшла.

З метою стягнення заборгованості з покупця ПАТ «Сумське НВО» звернулось до Арбітражного суду м. Санкт-Петербургу та Ленінградської області з позовною заявою від 23.02.2017 №18-7\223 про стягнення 1238474,96 рос.руб.

Арбітражний суд м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 28.03.2017 по справі №А56- 18133/2017 виніс ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду.

Ухвалою Арбітражного суду Санкт-Петербургу та Ленінградської області від 11.10.2017 встановлено залишити позовну заяву без розгляду. Причина залишення скарги без задоволення мовою оригіналу «Решением Арбитражного суда Санкт-Петербурга и Ленинградской области от 29.06.2017 по делу №А56- 85755/2016 ЗАО «Трест СевЗапСпецСтройМонтаж» признано несостоятельным (банкротом) и в отношении него открыто конкурное производство.

Определением Арбитражного суда Санкт-Петербурга и Ленинградской области от 21.02.2017 по делу №А56-85755/2016 в отношении «Трест СевЗапСпецСтройМонтаж» введена процедура наблюдения.

Исковое заявление от 23.02.2017 по настоящему делу подано в суд 28.02.2017, т.е. после введения процедуры наблюдения в отношении Ответчика»

З урахуванням Ухвали Арбітражного суду м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 11.10.2017 року по справі №А56-18133/2017 про залишення позову без розгляду.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України № 185/94 (п. 7.СТ.13 Закону України № 2473) у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про залишення позову без розгляду, строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями порушено строки розрахунків акту №6 від 31.10.2016 - 761 день.

На момент встановленого порушення строків розрахунків, а саме у березні 2017 року діяв Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994. № 185/94-ВР.

Операції з експорту робіт, по яким перевіркою встановлено порушення вимог валютного законодавства по контракту №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016 з ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія, є більшою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме - 601487,71 грн.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків а саме факти порушення АТ «Сумське НВО» вимог ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, викладені в п.2, п 7 відповіді на скаргу є правомірним, а саме факт порушення є таким що відповідає реальним обставинам справи з підстав що викладені в п.2, п.7.

У висновку до акту перевірки контролюючим органом встановлене порушення ст..4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІИ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р. в частині порушення строків розрахунків по контракту №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016 з ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення АТ «Сумське НВО» статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту №4/ГПН-ННГ від 07.04.2016 з ЗАО ""ТРЕСТ СевЗапСпецСтройМонтаж", Росія.

Далі, щодо розрахунків за імпортними контрактами та щодо посилань позивача на існуючі Коносаменти, як доказ дати перетину товару кордону, суд вважає за доцільоне зазначити наступне:

8. Щодо розрахунків за імпортним контрактом №3/1500154 від 23.12.2015 з LISHUI OUYI VALVE СО LTD (Китай), перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по імпортному контракту №3/1500154 від 23.12.2015 з нерезидентом LISHUI OUYI VALVE CO LTD, в періоді, що підлягав перевірці, ПАТ «Сумське НЕЮ», станом на 23.11.2018 року рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 40930 дол. СЕНА, у тому числі прострочена заборгованість у сумі 1 726,0 дол.США, що відповідає даними бухгалтерського обліку ПАТ «Сумське НВО» по рахунку 632010 “Розрахунки з іноземними постачальниками».

На прострочену заборгованість в сум 1726,0 дол. США нарахована пеня за порушення термінів розрахунків, встановлених відповідно до ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, по останній день перевіреного періоду - 23.11.2018 року.

Згідно даних рахунку 632010 “Розрахунки з іноземними постачальниками у бухгалтерському обліку ПАТ «Сумське НВО» обліковується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 1726,0 дол. США з 23.11.2018 по 18.03.2019року до моменту надходження товару.

Граничний строк надходження валютних цінностей, ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями по дебіторській заборгованості у сумі 39204 дол. США - 19.03.2019.

До перевірки надано МД № 008812 від 18.03.2019 року, згідно якої від нерезидента отримано товар на загальну суму 40 930,0 дол. США (1 105 717,77 грн.).. У графі 40 «Загальна декларація/ Попередній документ» зазначеної декларації вказана попередня МД №901085 від 11.03.2019 року. Датою надходження товару вважається дата попередньої митної декларації - 11.03.2019 року.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків до 07.02.2019 регулювались Законом України від 23.09.94 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон N 185), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 року N 136 (далі - Інструкція N 136) та Постановами НБУ.

Відповідно до ст.. 2 Закону N 185, Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Детальне відображення в акті перевірки відповідно до Закону України від 23.09.94 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" наведено в розділі імпортні операції (стор.514-519), та додатку №24.

До перевірки надано МД № 008812 від 18.03.2019 року, згідно якої від нерезидента отримано товар на загальну суму 40 930,0 дол. США (1 105 717,77 грн.). У графі 40 «Загальна декларація/ Попередній документ» зазначеної декларації вказана попередня МД №901085 від 11.03.2019 року. Датою надходження товару вважається дата попередньої митної декларації - 11.03.2019 року.

В графі 21 «Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні» ВМД ІМ40 №008812 від 18.03.2019 вказано судно MSC GENOVA-FT748W, країна реєстрації Китай. У графі 20 «Умови поставки» вказано CIF, м. Іллічівськ.

Згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у митній декларації №008812 від 18.03.2019, для митного оформлення вантажу AT «Сумське НВО» були подані наступні документи:

контракт №3/1500154 від 23.12.2015 з додатковими угодами, платіжні доручення,

CMR№2173 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 18.03.2019р. інвойс OY171128М, пакувальний лист до інвойсу,

коносамент №MSCUON524621 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 15.03.2019 та 18.03.2019рр., технічна документація.

Відповідно до коносаменту №MSCUON524621(BILL OF LADING) зазначено судно, на якому товар перетнув митний кордон зазначено MSC GENOVA-FT748W, країна реєстрації Китай, що співпадає з даними вказаними в митній декларації. Відповідно до п. 1 листа Міністерства інфраструктури України №7885/11/10-11 від 19.09.2011 «Щодо єдиного міжнародного перевізного документа для кожного виду перевезень та для кожного виду транспорту», відповідно до ст..9 Закону України «Про транспортно- експедиційну діяльність» №1955- VI від 01.07.2004 року, зазначено:

Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжуються товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна( Air Waybill) міжнародна автомобільна накладна(СМЩ накладна СМГС (накладна УМВС) коносамент (BILL OF LADING)

Інших документів, при митному оформленні декларації №008812 від 18.03.2019, згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у самій митній декларації, не значиться.

У оформленій митній декларації №008812 від 18.03.2019 не зазначено сервісний коносамент №MSCUG 1080118 від 08.01.2018р. (NON NEGOTIABLE COPY Bol), на який AT « Сумське НВО» посилається в запереченні. У сервісному коносаменті №MSCUG1080118 від 08.01.2018р. відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.

Таким чином, посилання AT «Сумське НВО» у позовній заяві на коносамент №MSCUG1080118 від 08.01.2018р. не відповідає фактично наданим при митному оформлені товару документам, а саме при оформленні МД №008812 від 18.03.2019.

Зазначена інформація AT «Сумське НВО» на контейнери які зазначені в сервісному коносаменті як фактичне надходження товару по зазначеному контракту не підтверджено перевіркою, оскільки в зазначеному сервісному коносаменті встановлено факти не відповідності кількості товару в пакувальних листах, ваги. Порт та корабель, вказано інший ніж в коносаменті № MSCUON524621 та ВМД №008812 від 18.03.2019, не має ідентифікації щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків а саме факти порушення AT «Сумське НВО» вимог ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, викладені в наведеному вище пункту 2 на скаргу від 13.09.2019р. №18-7/816 є правомірним, а саме факт порушення є таким що відповідає реальним обставинам справи з підстав що викладені в п.2.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення AT «Сумське НВО» статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту №3/1500154 від 23.12.2015 з нерезидентом LISHUI OUYI VALVE CO LTD.

Крім того, на запит Харківського управління ОВПП ДФС від 29.08.2019 №41757/10/28-10-50-15-16 отримано відповідь від Одеської митниці від 16.09.2019 №4421/8/15-70-07-09 що фактів митного оформлення товарів AT «Сумське НВО», які б надійшли до України від компанії LISHUI OUYI VALVE СО LTD, (Китай) за контрактами N°3/1600096 від 01.08.2016 та №3/1500154 від 23.12.2015 за період з 01.04.2016 по 31.03.2019р. не виявлено.

9. Щодо розрахунків за імпортним контрактом №3/1600096 від 01.08.2016 з LISHUI OUYI VALVE CO LTD (Китай), перевіркою повноти і своєчасності розрахунків по імпортному контракту №3/1600096 від 01.08.2016 з нерезидентом LISHUI OUYI VALVE CO LTD. Встановлено, що на початок перевірки (на 01.06.2018) рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 26500,6 дол.США.

Детальне відображення в акті перевірки відповідно до Закону України від 23.09.94 року N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" наведено в розділі імпортні операції (стор.514-519), та додатку №24.

До перевірки надано МД № 008816 від 18.03.2019 року, згідно якої від нерезидента отримано товар на загальну суму 130 588,0 дол. США (3 527 815,1 грн.). У графі 40 «Загальна декларація/ Попередній документ» зазначеної декларації вказана попередня МД №901084 від 11.03.2019 року. Датою надходження товару вважається дата попередньої митної декларації - 11.03.2019 року.

В графі 21 «Ідентифікація і країна реєстрації активного транспортного засобу на кордоні» ВМД 1М40 №008816 від 18.03.2019 вказано судно MSC GENOVA-FT748W, країна реєстрації Китай. У графі 20 «Умови поставки» вказано CIF, м. Іллічівськ.

Згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у митній декларації № 008816, для митного оформлення вантажу були подано наступні документи:

контракт №3/1600096 з додатковими угодами, платіжні доручення,

CMR №№3028,6378,2173 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від

18.03.2019р.,

інвойс OY171129М, пакувальний лист до інвойсу,

коносамент №MSCUON524621 MSCUON524621 з відбитком печатки митниці «Під митним контролем» від 15.03.2019 та 18.03.2019рр технічна документація.

Інших документів, при митному оформленні декларації №008816 від 18.03.2019, згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у самій митній декларації, не значиться.

У оформленій митній декларації відсутня інформація щодо сервісного коносаменту № MSCUG1080118 від 08.01.2018р. У коносаменті № MSCUG1080118 від 08.01.2018р. відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.

Інших документів, при митному оформленні декларації №008812 від 18.03.2019, згідно даних бази ДФС «Автоматизована система митного оформлення ІНСПЕКТОР» та переліку документів зазначених у самій митній декларації, не значиться.

У оформленій митній декларації №008816 від 18.03.2019 не зазначено сервісний коносамент №MSCUG 1080118 від 08.01.2018р. (NON NEGOTIABLE COPY Bol), на який AT « Сумське НВО» посилається . У коносаменті №MSCUG1080118 від 08.01.2018р. відсутня інформація щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.

Таким чином, посилання AT «Сумське НВО» на коносамент №MSCUG 1080118 від 08.01.2018р. не відповідає фактично наданим при митному оформлені товару документам, а саме при оформленні МД №№008816 від 18.03.2019.

Контейнери, які зазначені в сервісному коносаменті, як фактичне надходження товару по зазначеному контракту не підтверджено перевіркою, оскільки в зазначеному сервісному коносаменті встановлено факти не відповідності кількості товару в пакувальних листах, ваги. Порт та корабель, вказано інший ніж в коносаменті № MSCUON524621 та МД №008816 від 18.03.2019, не має ідентифікації щодо зовнішньоекономічного контракту та вартості товару.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків а саме факти порушення AT «Сумське НВО» вимог ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, викладені в наведеному вище пункту 2 відповіді на скаргу від 13.09.2019р. №18-7/816 є правомірним, а саме факт порушення є таким що відповідає реальним обставинам справи з підстав що викладені вище.

У висновку до акту перевірки контролюючим органом встановлене порушення ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р. в частині порушення строків розрахунків по контракту №3/1600096 від 01.08.2016 з нерезидентом LISHUI OUY1 VALVE CO LTD.

З урахування розгляду заперечень перевіркою встановлено порушення AT «Сумське НЕЮ» вимог СТ..2, СТ.4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, що діяли на дати вчинення таких порушень(п.5, п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.) в частині порушення строків розрахунків по контракту №3/1600096 від 01.08.2016 з нерезидентом LISHUI OUYI VALVE CO LTD .

Зазначена в скарзі інформація AT «Сумське НВО» в сервісном канасаменті на контейнери не підтверджено, оскільки в зазначеному сервісному коносаменті встановлено факти не відповідності кількості товару в пакувальних листах. Порт та корабель, вказано інший ніж в коносаменті № MSCUON524621 та ВМД №008816 від 18.03.2019.

Викладені в акті перевірки факти порушення AT «Сумське НВО» вимог ст.2, ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, є правомірним, а сам факт порушення є таким що відповідає реальним обставинам справи з підстав що викладені вище.

Таким чином, в акті перевірки та в ППР №0000185015 від 28.08.2019 контролюючим органом правомірно визначені факти порушення AT «Сумське НВО» статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями, норми якого діяли на дату проведення операцій, та відповідальність встановлену вимогами п.5,п.7.ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» в редакції чинній з 07.02.2019р.(ст..4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями,) в частині порушення строків розрахунків по контракту №3/1600096 від 01.08.2016 з нерезидентом LISHUI OUYI VALVE CO LTD.

Крім того, на запит Харківського управління ОВПП ДФС від 29.08.2019 №41757/10/28-10-50-15-16 отримано відповідь від Одеської митниці від 16.09.2019 №4421/8/15-70-07-09 що фактів митного оформлення товарів AT «Сумське НВО», які б надійшли до України від компанії LISHUI OUYI VALVE СО LTD, (Китай) за контрактами №3/1600096 від 01.08.2016 та №3/1500154 від 23.12.2015 за період з 01.04.2016 по 31.03.2016р. не виявлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000185015.

(ІУ) Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2019р. №0000565016 , яким Товариству було зменшення суму від`ємного значення об`єкта оподаткуванням податку на прибуток за півріччя 2016 року на суму 4 600 грн., три квартали 2016 року на суму 4 600 грн., 2016 рік на суму 4 600 грн., 1 квартал 2017 року на суму 4 600 грн., півріччя 2017 року на суму 64 030 грн., три квартали 2017 року на суму 64 713 грн., 2017 рік на суму 64 713 грн., 1 квартал 2018 року на суму 91 678 604 грн., півріччя 2018 року на суму 79 057 555 грн., три квартали 2018 року на суму 66 436 505 грн., 2018 рік на суму 59 365 671 грн., 1 квартал 2019 року на суму 51 683 744 грн., суд зазначає наступне:

Підставами для прийняття оскаржуваного рішення, є висновки зроблені в Акті перевірки. Так. відповідно до висновків Акту встановлено порушення АТ «Сумське НВО» п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134. пп.139.1.2. п.139.1 ст.139, пп. 140.4.2. п. 140.4 ст.140 Податкового кодексу України, П(С)БО № 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. № 290. П(С)БО № 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N246. п.4.2.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», § 47 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за:

- півріччя 2016 року на суму 4 600 грн.;

- три квартали 2016 року на суму 4 600 грн.

- 2016 рік на суму 4 600 грн.

- 1 квартал 2017 року на суму 4 600 грн.;

- півріччя 2017 року на суму 64 030 грн.;

- три квартали 2017 року на суму 64 713 грн.

- 2017 рік на суму 64 713 грн.

- 1 квартал 2018 року на суму 91 678 604 грн.;

- півріччя 2018 року на суму 79 057 555 грн.;

- три квартали 2018 року на суму 66 436 505 грн.

- 2018 рік на суму 59 365 671 грн.

- 1 квартал 2019 року на суму 51 683 744 грн.

Зокрема, з матеріалів перевірки вбачається, що контролюючий орган вказує про:

А) заниження АТ «Сумське НВО» доходу від дисконтування фінансових зобов`язань за 1 квартал 2018 року на загальну суму 104 234 941 грн. та заниження в періодах з 1 кварталу 2018 по 1 квартал 2019 років витрат на суму амортизації дисконту всього в сумі 65 095 460 грн., що вплинуло на показник фінансового результату до оподаткування та призвело до завищення від`ємного значення на загальну суму 39 139 481 грн., в тому числі:

- (А-1) по к р е ди тн и х договорах на суму 37 554 430 грн.

- (А-2) по договору ф ін а н со в о ї допомоги на суму 1 585 051 грн.

Б) заниження підприємством об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок завищення суми різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування згідно п.п. 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України, по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» додатку Р1 Декларації з податку на прибуток на загальну суму 12 479 550 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 5 550 214 грн. за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн.

А-1) Щодо висновків податкового органу про заниження АТ «Сумське НВО» доходу від дисконтування фінансових зобов`язань по к р е д и т н и х д о г о в о р а х на суму 37 554 430 грн. слід зазначити наступне:

Дисконтування – це визначення вартості грошового потоку шляхом приведення вартості всіх виплат до певного моменту часу, оскільки реальна вартість фінансових активів та фінансових зобов`язань з часом може істотно відрізнятися від їх номінальної вартості.

Метод дисконтування грошових потоків, як і метод складного відсотка – це метод оцінки, який враховує зміну вартості грошей у часі.

Застосування такого методу до об`єктів обліку, які відображаються у фінансовій звітності, є однією з вимог МСФЗ (Міжнародних стандартів фінансової звітності).

МСФЗ – це документи, які прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та визначають порядок складання та подання фінансової звітності.

Суб`єкти господарювання, які в обов`язковому порядку або на добровільних засадах перейшли на застосування МСФЗ, при складанні фінзвітності повинні: керуватися МСФЗ, які офіційно оприлюднені на сайті Мінфіну.

Наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000р. було затверджено Національне положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов"язання".

Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» (далі П(С)БО 11), теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

В свою чергу, як вважає позивач, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору). Проосить суд врахувати, що довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними (п.4 П(С)БО 11).

Пунктом 8 П(С)БО 11 передбачено, що зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Отже, для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обоє 'язковою визнана сукупність двох умов: первісний строк погашення такої заборгованості був більшим, ніж 12 місяців, та до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців.

Таким чином, на переконання позивача, укладення Додаткових угод та пролонгація зобов`язань не може вплинути на зміну статуту такої заборгованості станом на дату балансу.

Прострочена заборгованість, на переконання позивача, також не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості.

Позивач зазначає, що на підставі проведеного аналізу наданих до перевірки кредитних договорів та показників фінансової звітності АТ «Сумське НВО» станом на 31.12.2017 року, а саме фінансових зобов`язань по отриманих кредитах, Відповідачем зроблений помилковий висновок щодо визначення заборгованості по кредитах перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (далі - Банк) довгостроковими зобов`язаннями.

Підприємство обліковує заборгованості по кредитах перед Банком як короткострокову (а не довгострокову заборгованість) на підставі умов зазначених в основних договорах та додаткових угодах. З посиланням на положення пункту «г» пункту 69 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (далі - МСБО 1). Товариство класифікує зобов`язання саме як поточне (короткострокове), оскільки позивач, як суб`єкт господарювання не має безумовного права відстрочити погашення зобов`язання протягом як мінімум дванадцяти місяців після звітного періоду.

Оскільки заборгованість по кредитах перед Банком є короткостроковою, таким чином, на переконання позивача, Товариство не повинно було застосовувати дисконтування для обліку короткострокової заборгованості, оскільки його вплив на таку заборгованість є несуттєвим.

Так, позивач звертає увагу суду на те, що згідно договору № 7.5-60 від 31.03.2008 року заборгованість за кредитом складає 22 000 000 дол.США. Додатковою угодою №35 від 30.11.2016 року внесено зміни, якими визначено термін «Період користування кредитом» та статтю 6 «Строк кредитування» викладено в новій редакції. Відповідно до цих змін визначені чотири періоди користування кредитом та графік повернення кредиту. Аналогічна ситуація по договору № 04-248 від 07.12.2012 року, заборгованість за яким складає 10 000 000 дол.США. Додатковою угодою №22 від 30.11.2016 року внесено зміни, якими визначено термін «Період користування кредитом» та статтю 6 «Строк кредитування» викладено в новій редакції. Відповідно до цих змін визначені чотири періоди користування кредитом та графік повернення кредиту.

Отже, позивач акцентує увагу на тому, що п. 6.1.2 ст.6 договорів передбачена можливість продовження кожного поточного періоду кредитування на наступний період, але з а у м о в и прийняття Банком рішення про продовження кредитування на наступний період.

Таким чином, відповідно додаткових угод №38 від 04.09.2017 року та №25 від 04.09.2017 року Банком подовжено перший період кредитування до 04.12.2017 року. Інших угод на подовження періоду користування кредитом з ПАТ «Перший Український міжнародний банк» не укладено.

Таким чином, починаючи з 05.12.2017 року підприємство обліковує прострочену заборгованість за кредитами перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» за договорами № 7.5-60 від 31.03.2008 року та № 04-248 від 07.12.2012 року і визнає у фінансовій звітності поточними зобов 'язаннями, бо в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення такої заборгованості.

На переконання позивача, відповідачем було помилково застосовано дисконтування вказаної простроченої кредитної заборгованості підприємства, а тому їх висновок, щодо заниження доходу від дисконтування фінансових зобов`язань за 1 квартал 2018 року на загальну суму 104 234 941 грн. та заниження в періодах з 1 кварталу 2018 по 1 квартал 2019 років витрат на суму амортизації дисконту всього в сумі 65 095 460 грн., є безпідставним.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з урахуванням наступного:

На підставі проведеного аналізу наданих до перевірки кредитних договорів та показників фінансової звітності ПАТ «Сумське НВО» (далі - підприємство) станом на 31.12.2017 року, а саме фінансових зобов`язань по отриманих кредитах, зроблено висновок щодо визначення заборгованості по кредитах перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» (далі - Банк) як довгострокові зобов`язання.

ПАТ «Сумське НВО» укладені кредитні договори з ПАТ «Перший Український міжнародний банк», а саме:

договір № 04-248 від 07.12.2012 ПАТ «Перший Український міжнародний банк»(Банк) та ПАТ «Сумське машинобудівне науково- виробниче об`єднання ім.М.В.Фрунзе»(Позичальник) уклали договір.

Відповідно до умов, передбачених цим договором, Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у розмірі 10 000 000 дол.США, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Кредит надається Позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування відповідно до наведеного графіку: до 31.03.2013 у сумі 10 000 000 дол.США; до 06.12.2013 у сумі 5 000 000 дол.США.

Позичальник зобов`язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів, в тому числі погашення заборгованості за кредитним договором № 9ВД від 01.07.2011 року, укладеним між Позичальником та ПАТ «ВТБ».

Позичальник зобов`язаний повернути Кредит частинами в розмірах та строки:

01.04.2013- суму заборгованості за кредитом, що перевищує 5 000 000 дол.США;

07.12.2013- всю суму заборгованості за кредитом.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно цього Договору в повному обсязі.

Додатковою угодою №25 від 04.09.2017 року внесені зміни до кредитного договору щодо строку кредитування.

Кредит підлягав поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені у відповідному графіку, який наведено на сторінці 26 Акту перевірки (а.с.66, І том).

Станом на 31.12.2017 року кредит не повернуто і по рахунку 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» по даному кредитному договору рахується заборгованість терміном погашення до 01.11.2019:

- в іноземній валюті- 10 000 000 дол.США

- в національній валюті - 280 672 230 грн.

Договір № 7.5-60 від 31.03.2008 укладений між ПАТ «Перший Український міжнародний банк»(Банк) та ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім.М.В.Фрунзе»(Позичальник) про наступне:

Відповідно до умов, передбачених цим договором, Банк зобов`язується надати Позичальнику мультивалютний Кредит у розмірі, еквівалентному 7 000 000 дол.США, а Позичальник зобов`язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Кредит надається Позичальнику у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, що дорівнює еквіваленту 7 000 000 дол.США.

Позичальник зобов`язується використати Кредит виключно за таким цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів.

Позичальник зобов`язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше 31.03.2010 року.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань згідно цього Договору в повному обсязі.

Додатковою угодою №10 від 31.03.2010 внесені зміни до кредитного договору, а саме, Банк зобов`язується надати Позичальнику Кредит у розмірі еквівалентному 22 000 000 дол.США.

Валютами кредиту за цим Договором є гривня та долар США.

Позичальник зобов`язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 31.03.2011.

Додатковою угодою №38 від 04.09.2017 року внесені зміни до кредитного договору щодо строку кредитування. Кредит підлягав поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в графіку, який наведено на сторінці 27 Акту перевірки (а.с.66 на звороті, І том).

Станом на 31.12.2017 року кредит не повернуто і по рахунку 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» по даному кредитному договору рахується заборгованість з терміном погашення до 01.11.2019:

- в іноземній валюті - 22 000 000 дол.США

- в національній валюті - 617 478 906 грн.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. заІЧ 85/4306:

Поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Згідно п. 6 - з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на - д ов г о с т р о к о в і та п о т о ч н і.

Згідно п. 7. До довгострокових зобов`язань належать зокрема довгострокові кредити банків.

Згідно п. 8 - зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Таким чином станом на 31.12.2017 року, підприємством в порушення п. 7, 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" неправомірно враховувались вищенаведені кредити у сумі (залишок заборгованості) 280 672 230 грн. та 617 478 906 грн. по рахунку 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті». Такі кредити є довгостроковими зобов`язаннями.

ПАТ «Сумське НВО» зазначено, що починаючи з 05.12.2017 року підприємство обліковує прострочену заборгованість за кредитами перед ПАТ «Перший Український міжнародний банк» за договорами № 7.5-60 від 31.03.2008 року та № 04-248 від 07.12.2012 року і визнає у фінансовій звітності поточними зобов ’язаннями з причини, що в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення такої заборгованості.

Однак, варто зазначити, що додаткові угоди є невід`ємними частинами договору.

Таким чином, період користування кредитом за договорами № 04-248 від 07.12.2012 та № 7.5-60 від 31.03.2008, які укладено ПАТ «Сумське НВО з ПАТ «Перший Український міжнародний банк», згідно до додаткових угод відповідно №25 від 04.09.2017 та №38 від 04.09.2017 подовжено до 01.11.2019.

Необхідно також зазначити, що ПАТ «Сумське НВО» у бухгалтерському обліку включено до складу фінансових витрат витрати по нарахованим відсоткам за користування кредитами по вищевказаним договорам.

При цьому, з 01.01.2018 року, згідно облікової політики підприємства, бухгалтерській облік ведеться за МСФЗ.

Відображення отриманих і виданих позик у бухгалтерському обліку підприємств, які ведуть облік за МСФЗ, регламентується:

- МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»;

- МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації»;

- МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання»;

- МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

Згідно п.3.1.1 розділу 3.1 глави З МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» суб`єкт господарювання визнає фінансовий актив або фінансове зобов`язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді, коли суб`єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо інструмента. Коли суб`єкт господарювання вперше визнає фінансове зобов`язання, він класифікує його згідно з пунктами 4.2.1 і 4.2.2 та оцінює його згідно з пунктом 5.1.1.

Пункт 4.2.1 - суб`єкт господарювання здійснює класифікацію всіх фінансових зобов`язань як таких, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком :

а) фінансових зобов`язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

б) фінансових зобов`язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або у разі застосування підходу подальшої участі;

в) договорів фінансової гарантії;

г) зобов`язань із надання позики за ставкою відсотка, нижче від ринкової.

Пункт 4.2.2 - суб`єкт господарювання має право під час первісного визнання безвідклично призначити фінансове зобов`язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо це дозволяє параграф 4.3.5, або якщо результатом такого призначення є доречніша інформація.

Пункт 4.3.5 - незважаючи на параграфи 4.3.3 та 4.3.4, якщо договір містить один або кілька вбудованих похідних інструментів і основний договір не є активом у межах сфери застосування цього Стандарту, то суб`єкт господарювання може призначати весь гібридний договір як такий, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку» - стосується гібридних контрактів.

Пункт 5.1.1. - за винятком торгівельної дебіторської заборгованості в межах пункту 5.1.3, суб`єкт господарювання під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов`язання.

Ці положення викладені і в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», а саме.

Відповідно до § 43 МСБО 39 при первісному визнанні фінансового активу або фінансового зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

§47 МСБО 39 передбачено, що після первісного визнання суб`єктові господарювання слід оцінювати всі фінансові зобов`язання за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка за винятком:

а) фінансових зобов`язань за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Такі зобов`язання, включаючи похідні інструменти, які є зобов`язаннями, слід оцінювати за справедливою вартістю, за винятком зобов`язань за похідними фінансовими інструментами, які індексуються щодо (та мають погашатися при прийнятті) інструмента власного капіталу, для якого відсутня ціна котирування на активному ринку для ідентичного інструменту (вхідні дані 1-го рівня), і чию справедливу вартість не можна достовірно оцінити, а отже, слід оцінювати за собівартістю;

б) фінансових зобов`язань, які виникають під час передачі фінансового активу і не кваліфікуються для припинення визнання або обліковуються із застосуванням підходу подальшої участі.

в) контракти фінансової гарантії, визначені в параграфі 9.

г) зобов`язання надати позику за ставкою відсотка, нижче ринкової.

У § 9 МСБО 39 зазначено:

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов`язання - це сума, за якою фінансовий актив чи зобов`язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості отримання.

Метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період.

Ефективна ставка відсотка - це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

Відповідно до п.11. МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» фінансовий інструмент - це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб`єкта господарювання та фінансового зобов`язання або інструмента капіталу у іншого суб`єкта господарювання.

Тобто, вказані вище терміни визначені у Додатку А до МСФЗ 9 або в § 9 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та використовуються в МСБО 32 в значенні, встановленому МСБО 39 та МСФЗ 9.

В п.13.3 «Фінансові зобов`язання» наказу № 371 від 26.12.2017 «Про облікову політику ПАТ «Сумське НВО» зазначено наступне:

- Під час первісного визнання Компанія оцінює всі фінансові зобов`язання за справедливою вартістю.

Найкращими доказами справедливої вартості фінансового зобов`язання при первісному визнанні є ціна операції, тобто, справедлива вартість одержаної компенсації. Якщо компанія з`ясовує, що справедлива вартість при первісному визнанні відрізняється від вартості за договором, то різниця між вартістю за договором та справедливою вартістю відображається як витрати/дохід з одночасним збільшення/зменшенням балансової вартості фінансового зобов`язання.

Подальша оцінка Фінансових зобов`язань здійснюється за амортизованою собівартістю.

Таким чином, ПАТ «Сумське НВО» при переході на Міжнародні стандарти фінансової звітності повинно оцінювати фінансові зобов`язання за амортизованою собівартістю, що зазначено в обліковій політиці підприємства.

Крім того, перевіркою застосовано дисконтування фінансових інструментів за періоди, в яких ПАТ «Сумське НВО» застосовувало міжнародні стандарти фінансової звітності, при цьому жодний зі міжнародних стандартів не містить норм щодо дисконтування, оцінки за амортизованою собівартістю лише довгострокових зобов`язань.

Крім цього, облікова політика підприємства визначає здійснення оцінки ВСІХ Фінансових зобов`язань за амортизованою собівартістю.

В поясненнях позивач зазначає, що нараховані відсотки за кредитом також потрібно брати в розрахунок вартості кредиту за амортизованою собівартістю, так як сума до погашення банку буде відповідати сумі тіла кредиту та нарахованих відсотків. Та наводить розрахунок вартості кредиту з урахуванням тіла та нарахованих відсотків за амортизованою собівартістю.

Проте, варто зауважити, що позивач не обгрунтовує свої міркування жодною правовою нормою, що свідчить про хибність такої думки її протиправність.

(А-2) Щодо висновків податкового органу про заниження АТ «Сумське НВО» доходу від дисконтування фінансових зобов`язань по договору ф ін а н со в о ї допомоги на суму 1 585 051 грн. слід зазначити наступне:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що пролонгація договору з ПАТ «Запоріжтрансформатор» не надає йому статус довгострокового. Тобто заборгованість залишатиметься в обліку поточним зобов`язанням бо строк її погашення не перевищує 12 місяців та дисконтуванню не підлягає.

Таким чином, підприємство не застосовує дисконтування для обліку короткострокової заборгованості, оскільки його вплив на таку заборгованість є несуттєвим.

Суд не погоджується з даною позицією позивача і вважає правомірними висновки податкового органу щодо заниження доходів від дисконтування фінансових зобов`язань по договору фінансової допомоги, зважаючи на наступне:

В ході перевірки контролюючим органом були досліджені взаєморозрахунки ПАТ «Сумське НВО» з ПАТ «Запоріжтрансформатор» згідно Договору поворотної фінансової допомоги від 18.11.2016 року № ЬРОО1022 на суму 20 000 000 грн. зі строком повернення до 20.12.2016 року включно.

У відповідності до п.7.1. вищезазначеного договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Стороною 2 (ПАТ «Сумське НВО» ) своїх зобов`язань.

У відповідності до додаткових угод строк повернення подовжувався, а саме:

№1 від 19.12.2016 - до 31.01.2017 включно;

№2 від 30.01.2017 - до 31.07.2017 включно;

№ 3 від 24.07.2017 - до 31.12.2017 включно;

№4 від 27.12.2017 - до 31.12.2018 включно;

№5 від 19.12.2018 - до 31.12.2019 включно.

Станом на 31.12.2017 року заборгованість за договором складала 15 000 000 грн.

З 01.01.2018 року, згідно облікової політики підприємства, бухгалтерській облік ведеться за МСФЗ.

Поворотна фінансова допомога відповідає визначенню поняття «фінансовий інструмент», наведеного в п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Видана позика - це фінансовий актив, оскільки є контрактним правом до отримання коштів у майбутньому, а отримана позика - це фінансове зобов`язання, оскільки його погашення призведе до майбутньої виплати коштів (пп. «в» § К34 МСБО 32). Договір позики є фінансовим інструментом, оскільки призводить до виникнення фінансового активу в кредитора і фінансового зобов`язання в отримувача (§ 11 МСБО 32).

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка, що використовується в операціях з аналогічними активами на дату виникнення заборгованості ( п.14 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»).

Видана позика - це фінансовий актив, оскільки є контрактним правом до отримання коштів у майбутньому, а отримана позика - це фінансове зобов`язання, оскільки його погашення призведе до майбутньої виплати коштів (пп. «в» § К34 МСБО 32). Договір позики є фінансовим інструментом, оскільки призводить до виникнення фінансового активу в кредитора і фінансового зобов`язання в отримувача (§ 11 МСБО 32).

Згідно п.3.1.1 розділу 3.1 глави З МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» суб`єкт господарювання визнає фінансовий актив або фінансове зобов`язання у своєму звіті про фінансовий стан тоді, коли суб`єкт господарювання стає стороною договірних положень щодо інструмента. Коли суб`єкт господарювання вперше визнає фінансове зобов`язання, він класифікує його згідно з пунктами 4.2.1 і 4.2.2 та оцінює його згідно з пунктом 5.1.1.

Пункт 4.2.1 - суб`єкт господарювання здійснює класифікацію всіх фінансових зобов`язань як таких, що в подальшому оцінюються за амортизованою собівартістю, за винятком :

а) фінансових зобов`язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток;

б) фінансових зобов`язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або у разі застосування підходу подальшої участі;

в) договорів фінансової гарантії;

г) зобов`язань із надання позики за ставкою відсотка, нижче від ринкової.

Пункт 4.2.2 - суб`єкт господарювання має право під час первісного визнання безвідклично призначити фінансове зобов`язання як таке, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо це дозволяє параграф 4.3.5, або якщо результатом такого призначення є доречніша інформація.

Пункт 4.3.5 - незважаючи на параграфи 4.3.3 та 4.3.4, якщо договір містить один або кілька вбудованих похідних інструментів і основний договір не є активом у межах сфери застосування цього Стандарту, то суб`єкт господарювання може призначати весь гібридний договір як такий, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку» - стосується гібридних контрактів.

Пункт 5.1.1. - за винятком торгівельної дебіторської заборгованості в межах пункту 5.1.3, суб`єкт господарювання під час первісного визнання оцінює фінансовий актив або фінансове зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які можуть бути безпосередньо віднесені на придбання або випуск фінансового активу або фінансового зобов`язання.

Ці положення викладені і в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

Відповідно до § 43 МСБО 39 при первісному визнанні фінансового активу або фінансового зобов`язання суб`єктові господарювання слід оцінювати їх за їхньою справедливою вартістю плюс (у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

§47 МСБО 39 передбачено, що після первісного визнання суб`єктові господарювання слід оцінювати всі фінансові зобов`язання за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка за винятком:

а) фінансових зобов`язань за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Такі зобов`язання, включаючи похідні інструменти, які є зобов`язаннями, слід оцінювати за справедливою вартістю, за винятком зобов`язань за похідними фінансовими інструментами, які індексуються щодо (та мають погашатися при прийнятті) інструмента власного капіталу, для якого відсутня ціна котирування на активному ринку для ідентичного інструменту (вхідні дані 1-го рівня), і чию справедливу вартість не можна достовірно оцінити, а отже, слід оцінювати за собівартістю;

б) фінансових зобов`язань, які виникають під час передачі фінансового активу і не кваліфікуються для припинення визнання або обліковуються із застосуванням підходу подальшої участі.

в) контракти фінансової гарантії, визначені в параграфі 9.

г) зобов`язання надати позику за ставкою відсотка, нижче ринкової.

У § 9 МСБО 39 зазначено:

Амортизована собівартість фінансового активу або фінансового зобов`язання - це сума, за якою фінансовий актив чи зобов`язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективного відсотка та мінус будь-яке зменшення (прямо чи через застосування рахунку резервів) унаслідок зменшення корисності або неможливості отримання.

Метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період.

Ефективна ставка відсотка - це ставка, яка точно дисконтує попередньо оцінені майбутні платежі або надходження грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента та, якщо доцільно, протягом коротшого періоду до чистої балансової вартості фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

Відповідно до п. 11. МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» фінансовий інструмент - це будь-який контракт, який приводить до виникнення фінансового активу у одного суб`єкта господарювання та фінансового зобов`язання або інструмента капіталу у іншого суб`єкта господарювання.

Тобто, вказані вище терміни визначені у Додатку А до МСФЗ 9 або в § 9 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» та використовуються в МСБО 32 в значенні, встановленому МСБО 39 та МСФЗ 9.

В п.13.3 «Фінансові зобов`язання» наказу № 371 від 26.12.2017 «Про облікову політику ПАТ «Сумське НВО» зазначено наступне.

Під час первісного визнання Компанія оцінює всі фінансові зобов`язання за справедливою вартістю. Найкращими доказами справедливої вартості фінансового зобов`язання при первісному визнанні є ціна операції, тобто, справедлива вартість одержаної компенсації. Якщо компанія з`ясовує, що справедлива вартість при первісному визнанні відрізняється від вартості за договором, то різниця між вартістю за договором та справедливою вартістю відображається як витрати/дохід з одночасним збільшення/зменшенням балансової вартості фінансового зобов`язання.

Подальша оцінка фінансових зобов`язань здійснюється за амортизованою собівартістю.

Таким чином, ПАТ «Сумське НВО» при переході на Міжнародні стандарти фінансової звітності повинно оцінювати фінансові зобов`язання за амортизованою собівартістю, що зазначено в обліковій політиці підприємства.

Крім того, перевіркою застосовано дисконтування фінансових інструментів за періоди, в яких ПАТ «Сумське НВО» застосовувало міжнародні стандарти фінансової звітності, при цьому жодний зі міжнародних стандартів не містить норм щодо дисконтування, оцінки за амортизованої собівартістю лише довгострокових зобов`язань.

- Б) Щодо висновку податкового органу про заниження підприємством об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок завищення суми різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування згідно п.п. 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України, по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» додатку Р1 Декларації з податку на прибуток на загальну суму 12 479 550 грн., в тому числі: за 2018 рік на суму 5 550 214 грн. за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн., слід зазначити наступне:

Відповідно висновку контролюючий орган вважає, що суми використання забезпечень (резервів) перевищують суми витрат на формування забезпечень (резервів), які збільшували фінансовий результат, а саме:

У 2018 році використано забезпечень (резервів) підприємством на суму 39 544 172,49 грн, з них:

- витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 9 074 381,61 грн.

- витрати по Пенсійній програмі у сумі 30 469 790,88 грн.

При цьому витрати на створення забезпечень (резервів) були сформовані та відображені в рядку 2.1.1 Різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, у 2018 році лише у сумі 34 571 168 грн., з них:

- забезпечень на гарантійні зобов`язання у сумі 3 524 168,09 грн.

- забезпечення по витратам по Пенсійній програмі у сумі 31 047 000 грн.

Використано забезпечень (резервів) підприємством у 1 кварталі 2019 році на суму 7 506 545,07 грн., грн. з них:

- витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 73 793,53 грн.

- витрати по Пенсійній програмі у сумі 7 432 751,54 грн.

При цьому витрати у 1 кварталі 2019 році на створення забезпечень (резервів) не були сформовані.

Позивач звертає увагу суду на те, що питання формування та оцінки забезпечень регламентовані МСБО 37, а також іншими МСФЗ, які регулюють конкретні види забезпечень. Загалом МСБО 37 визначає забезпечення аналогічно до національної дефініції: - це зобов`язання з невизначеним строком або сумою. Забезпечення слід визнавати, лише якщо:

- суб`єкт господарювання має існуюче зобов`язання (юридичне чи конструктивне), яке виникло внаслідок минулої події;

- імовірно, що для виконання такого зобов`язання необхідно буде вибуття ресурсів, які

втілюють у собі економічні вигоди;

- суму зобов`язання можна достовірно оцінити.

Якщо всі ці критерії виконано, визнають забезпечення під відповідне зобов`язання.

АТ «Сумське НВО» для формування податкової звітності з податку на прибуток керується виключно нормами Податкового кодексу України, яким передбачено коригування об`єкту оподаткування на суми Різниць, що виникають при формуванні резервів (забезпечень). Зокрема ст. 139.1. Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат:

139.1.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

139.1.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

- на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі вище наведеного, позивач вважає, що висновок Відповідача щодо заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток за рахунок завищення суми різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування додатку РІ Декларації з податку на прибуток на загальну суму 12 479 550 грн. є безпідставним, адже не передбачений жодним нормативним документом. Як стверджує позивач, Товариство при формуванні об`єкту оподаткування з податку на прибуток у 2018 році та 1 кварталі 2019 року застосувало Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), як того вимагає ПКУ.

Однак суд не погоджується з позицією позивача в даній частині позову, виходячи з наступного:

Відповідно до наданих до перевірки головних книг за 2018 рік та 1 квартал 2019 року встановлено, що за Дт рахунків 47377777 «Забезпечення гарантійних зобов`язань», 47477777 «Забезпечення по Пенсійній програмі» ПАТ «Сумське НВО» відображено суми використання забезпечень, а саме:

2018 рік на суму 39 544 172,49 грн, з них:

-витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 9 074 381,61 грн.

-витрати по Пенсійній програмі у сумі 30 469 790,88 грн.

1 квартал 2019року на суму 7 506 545,07 грн., з них :

- витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 73 793,53грн.

- витрати по Пенсійній програмі у сумі 7 432 751,54 грн.

При цьому витрати на створення забезпечень були сформовані та відображені в рядку 2.1.1 Різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, лише у 2018 році у сумі 34 571 168 грн. за рахунок:

- забезпечень на проведення гарантійного обслуговування у сумі 3 524 168,09 грн.

- забезпечення по витратам від визнання зобов`язань по Пенсійній програмі у сумі 31 047 000грн.

До 2018 року такий показник не декларувався, сальдо по рахункам 47377777 «Забезпечення гарантійних зобов`язань», 47477777 «Забезпечення по Пенсійній програмі» в бухгалтерському обліку підприємства відсутнє.

У 2018 році витрати на створення забезпечень по Пенсійній програмі були сформовані у сумі 31 047 000 грн., сума таких витрат збільшила фінансовий результат до оподаткування та використана у сумі 30 469 790,88 грн., сума використання віднесена на зменшення фінансового результату. Тобто, сума невикористання таких забезпечень станом на 31.12.2018 року склала 577 209,12 грн. В 1 кварталі 2019 року підприємство зменшує фінансових результат у сумі 7 432 751,54 грн. Таким чином, сума використання перевищує суму витрат на формування, яка збільшувала фінансовий результат на 6 855 542.42 грн. за 1 квартал 2019 року.

У 2018 році витрати на створення забезпечень по гарантійним зобов`язанням були сформовані у сумі З 524 168 грн., сума таких витрат збільшила фінансовий результат до оподаткування та використані у сумі 9 074 381,61 грн. у 2018 році та у сумі 73 793,53 грн. у 1 кварталі 2019 року, сума використання віднесена на зменшення фінансового результату. Таким чином, суми використаних резервів перевищують суми витрат на формування резервір як за даними бухгалтерського обліку так і в податковому обліку як різниць, які збільшували фінансовий результат на 5 550 213.61 грн. за 2018 рік та на 73 793.53 грн. за 1 квартал 2019 року.

Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст.139 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів! для відшкодування наступних (майбутніх) витрат

(крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп. 139.1.2. п. 139.1 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Тобто, підприємство несе витрати на формування резерву (забезпечення) для відшкодування наступних витрат та відшкодовує витрати саме з а р ах у н ок врахованих у складі витрат р е з е р в ів ( з а б е з п е ч е н ь ) .

Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом МФУ №291 від 30.11.99 р.та зареєстрованій в Мін`юсті 21.12.99 за №893/4186, формування забезпечень відбувається за Дебітом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» та Кредітом рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Згідно даної Інструкції, кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об`єктів класів 1-6, відображається виправлення помилок за минулий рік. Тобто формування (створення) резервів (забезпечень) згідно національних або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку відбувається за Дебітом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» та Кредітом рахунку 4 7 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Таким чином, ПАТ «Сумське НВО» завищено різниці по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)», що зменшують фінансовий результат до оподаткування, на загальну суму 12 479 550 грн., в т.ч.:

за 2018 рік на суму 5 550 214 грн. з витрат по гарантійним зобов`язанням

за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн., з них :

витрати по гарантійним зобов`язанням у сумі 73 794 грн.

витрати по Пенсійній програмі у сумі 6 855 542 грн.

Враховуючи вищевикладене, в порушення пп. 139.1.2. п. 139.1 ст.139 ПКУ ПАТ «Сумське НВО» завищено різниці по рядку 2.2.1 «Сума використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)», та занижено об`єкт оподаткування на загальну суму 12 479 550 грн., в т.ч.:

за 2018 рік на суму 5 550 214 грн.;

за 1 квартал 2019 року на суму 6 929 336 грн.

Посилання позивача на положення МСБО 37 та пункти облікової політики не спростовують висновки акту, бо жоден з цих документів не містить норм про те, що можливо формувати забезпечення та не відображати їх в обліку або списувати понесені витрати по гарантійним зобов`язанням, витрати по Пенсійній програмі за рахунок забезпечень які не були створені.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019р. №0000565016.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Головне управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28.08.2019 № 0000575016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 61939,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 15484,75 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.07.2021.

Суддя О.М. Кунець