Ухвала суду № 98676964, 28.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 липня 2021 року Справа № 480/5661/21

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали позову Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Департамент патрульної поліції з позовом до ОСОБА_1 , і просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції грошове забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за нас невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 5 265 грн 00 коп та відсотки за користування чужими грошовими коштами 3% річних у розмірі 488, 13 грн; втрати від інфляції - 1 099, 88 грн та пеню у розмірі 4 384, 80 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департамента патрульної поліції раніше сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 січня 2019 року по справі № 760/31553/18 у розмірі 1 921, 00 грн;

- сягнути з ОСОБА_1 на користь Департамента патрульної поліції раніше сплачений судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 січня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року по справі № 760/31553/18 у розмірі 1 921, 00 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2021 визнано не поважними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

22.07.2021 на електронну адресу суду позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій, зокрема зазначено ті ж самі підстави, яким вже надана судом оцінка в ухвалі суду від 02.07.2021.

Також позивач зазначає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2243/21 від 28.04.2021 позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалася, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір з підстав, які повідомлялися в клопотанні про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, подання апеляційної скарги в даному випадку є недоцільним та призвело б до розтрати державних коштів.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду, заподіяну внаслідок оплати йому щорічної основної відпустки тривалістю 30 діб з 01.01.2018 по 01.02.2018 , з огляду на те, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 07.02.2018 № 110 о/с "По особовому складу" відповідача за його рапортом звільнено зі служби в поліції із відрахуванням з грошового забезпечення 27 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року, при цьому право на використання щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично прослужений час у 2018 році відповідач мав лише три доби. Таким чином, шкода, заподіяна позивачу, була виявлена 07.02.2018, відповідно про порушення свої прав позивач дізнався уже в лютому 2018 року.

У той же час, всупереч вимогам ч. 2 ст. 122 КАС України позивач звернувся до суду з позовом 29.06.2021, тобто після спливу встановленого строку звернення до суду.

Вказані позивачем обставини щодо пропуску строку звернення до суду не є достатньою підставою для поновлення такого строку. Зокрема, з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі була переглянута в апеляційному порядку 24.09.2019, проте позивач не обгрунтовує та не зазначає про обставини, які перешкоджали йому звернутися до суду із даним позовом в порядку адміністративного судочинства після 24.09.2019.

Суд також зауважує, що обставинам, на які позивач посилається як на поважні причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, вже була надана оцінка судом в ухвалах Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 та 28.04.2021 у справі №480/2243/21, якою було відмовлено Департаменту патрульної поліції у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Доводи позивача про те, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/2243/21 від 28.04.2021 позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалася, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір з підстав, які повідомлялися в клопотанні про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, подання апеляційної скарги в даному випадку є недоцільним та призвело б до розтрати державних коштів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем не зазначено.

Таким чином суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням того, що позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду, суд визнає неповажними, вказані в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку звернення до адміністративного суду, та вважає за необхідне повернути позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

2. Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів і додані до неї документи - повернути позивачу.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

4. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя Н.В. Савицька