Рішення № 98676954, 29.07.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 р. Справа №480/2895/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини 3051 Національної гвардії України (далі - відповідач, військова частина 3051 Національної гвардії України), в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 3051 Національної гвардії України щодо не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період проходження військової служби з січня 2015 року по липень 2018 року;

- зобов`язати військову частину 3051 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з січня 2015 року по липень 2018 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 22.05.2013 по 05.07.2018 проходила військову службу у лавах Національної гвардії Україні (Внутрішні війська) військової частини 3051, а наказом від 05.07.2018 позивача було звільнено з військової служби в запас. За час проходження військової служби у період з січня 2015 року по липень 2018 року позивачу всупереч чинному законодавству не нараховувалась та не виплачувалась відповідачем індексація грошового забезпечення у повному обсязі, у зв`язку з чим вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Ухвалою суду від 12.04.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Також відповідачем було подано додаткові пояснення. Так, відповідач у поданих документах вказав, що з січня місяця 2015 року до складу грошового забезпечення було включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення. Січень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2015 році. Індексація нараховувалася з квітня по липень 2015 року. позивачу виплачувалась індексація: в квітні - 64,55 грн., в травні - 203,41 грн., в червні - 401,94 грн., в липні - 437,26 грн.

В подальшому, щодо за періоду з серпня по жовтень 2015 року: з 1 серпня 2015 року було підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям згідно розпорядження командувача НГУ №3/21/3-5581 від 14.09.2015 (копія розпорядження в матеріалах справи). Серпень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. Відповідно до коефіцієнтів індексації заробітної плати за 2015 рік, якщо вважати що серпень базовий для нарахування індексації грошового забезпечення, то з вересня по жовтень коефіцієнт становить - 0,00. Підстав для виплати індексації грошового забезпечення не має.

В листопаді виплачено індексацію в у розмірі 31,69грн.

Грудень 2015 року: видатки для виплати індексації не передбачались.

За період з січня по травень 2016 року: в січні 2016 року було підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ згідно розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 №Р-5. Січень 2016 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2016 році. Враховуючи, що січень 2016 року базовий місяць для нарахування індексації, то з січня по травень 2016 року коефіцієнт індексації заробітної плати 0,00. Грошове забезпечення індексації не підлягає.

Грудень 2016 року: з 18.07.2016 року у позивача відбулось збільшення надбавки за вислугу років з 30%, що становило 213,00 грн. до 35% - 248,50 грн. та в цілому грошове забезпечення з 4932,00 грн. до 4985,25 грн. (на 53,25 грн.). З урахуванням підвищення грошового забезпечення позивача на 53,25 грн. та враховуючи, що базовий місяць для нарахування індексації - січень 2016, з червня по листопад 2016р. включно коефіцієнт індексації 4,1 - сума 59,45грн., з липня по листопад 2016 розмір індексації грошового забезпечення 59,45грн., з урахуванням підвищення грошового забезпечення позивача на 53.25грн. виплачувалась різниця у розмірі 6,20 грн. У грудні 2016 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 75,00 грн.

За період з 01.01.2017 по серпень 2017 року: індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по серпень 2017 року здійснювалась у відповідності до п.6 ПКМУ від 17.07.2003 № 1078 в межах фінансових ресурсів бюджету. Видатки на виплату індексації не передбачались.

За період з 01.09.2017 по грудень 2017 року: оскільки з 01.09.2017 року у позивача, відповідно до наказу командира військової частини 3051 від 31.08.2017 №213 (по стройовій частині) (копія в матеріалах справи), було збільшено тарифний розряд з 5 на 6 та збільшено посадовий оклад з 645,00 грн. до 685,00 грн. та в цілому грошове забезпечення з 8028,00 грн. до 8605,65 грн. Вересень 2017р. став базовим для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу. Враховуючи, що вересень 2017 року базовий місяць для нарахування індексації то з жовтня по грудень 2017 року коефіцієнт індексації заробітної плати 0,00. Грошове забезпечення індексації не підлягає.

За період з 01.01.2018 по 28.02.2018 року: оскільки вересень 2017 є базовим для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення - в січні 2018 коефіцієнт індексації заробітної плати 0,00, грошове забезпечення індексації не підлягає. В лютому коефіцієнт індексації заробітної плати становить 3,1, а сума 54,62 грн., однак видатки для виплати індексації грошового забезпечення не передбачались.

За період з 01.03.2018 по 05.07.2018 року (дата звільнення позивача зі служби): в березні 2018 року було підвищено посадові оклади військовослужбовцям НГУ. Березень 2018 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2018 році. Індексація нараховувалася згідно коефіцієнтів індексації грошового забезпечення, що становив - 0,00. Таким чином грошове забезпечення за вказаний період індексації не підлягало.

Ухвалами суду від 29.04.2021, 03.06.2021 та від 23.06.2021 у відповідача витребовувалися додаткові докази та розрахунок з зазначенням нарахування та виплати позивачу індексації у спірний період, на виконання вимог яких відповідачем було надано витребувані докази, а також пояснення у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині 3051 Національній гвардії України.

Згідно витягу з наказу командира військової частини 3051 Національної гвардії України № 151 від 05.07.2018 року позивача, звільненої наказом начальника Східного територіального управління від 15.05.2018 №41 о/с з військової служби у запас відповідно до статті 26 за підпунктом «А» пункту два частини п`ятої Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту), було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 05.07.2018 (а.с.8).

Позивач, вважаючи, що за період з січня 2015 року по липень 2018 року відповідачем протиправно не здійснювалося нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 2, ч.1 ст.4 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка ( з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону)

Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05 жовтня 2000 року, №2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи та входить до складу грошового забезпечення. У зв`язку з цим, доводи представника відповідача з цього приводу суд не приймає до уваги.

Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону№1282-ХІІ, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Згідно з п.5 Порядку №1078 (станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, встановлення базового місяця пов`язувалось із підвищенням розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також зі зростанням грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Так, у зв`язку зі збільшенням розміру доходу (підвищенням грошового забезпечення) позивача на підставі наказу МВС України від 23.01.2015 №72 (застосовувався з 01.01.2015), січень 2015 року став базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення, а тому індексації підлягали доходи позивача у період з квітня 2015 року. При цьому суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що в період з квітня до липень 2015 року позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.9).

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за період з 01.01.2015 по липень 2015р.

Однак, суд не погоджується з доводами відповідача, що серпень 2015 року став базовим місяцем у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення позивачки.

Як вбачається з додаткових пояснень відповідача (а.с.39-40) та особистої картки на грошове забезпечення позивача за 2015 рік (а.с.31), а також копії наказу (а.с.22), підвищення грошового забезпечення позивача полягало у збільшенні відсотку премії зі 100% до 200%.

Згідно абзацу 7 п. 5 Порядку №1078 (станом на час виникнення спірних правовідносин) місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників у зв`язку із розширенням зони обслуговування, збільшенням обсягу робіт, суміщенням професій (посад), виконанням обов`язків тимчасово відсутнього працівника, оплатою за роботу за сумісництвом на одному підприємстві, в установі, організації, а також за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Отже, підвищення розміру премії у серпні 2015 року не могло бути підставою для визнання цього місяця базовим для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, а тому в період серпень-жовтень 2015 року індексація мала продовжувати нараховуватись та виплачуватись.

Також не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що в січні 2016 року позивачці було підвищено грошове забезпечення згідно розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 № Р-5 (а.с.23) і січень 2016р. був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 було внесено зміни до Порядку №1078, зокрема, п. 5 викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Отже, станом на 01.01.2016 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків лише у зв`язку із підвищенням тарифних ставок (окладів).

Проте, як вбачається з довідки про грошове забезпечення позивача (а.с.10), особової картки на грошове забезпечення позивача за 2016 рік (а.с.32) та копії розпорядження від 04.02.2016 №Р-5 (а.с.23), підвищення грошового забезпечення позивача в січні 2016 року полягало у збільшенні відсотку премії.

З огляду на викладене, суд зазначає, що підвищення відсотку премії не надавало відповідачу права для припинення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачки.

Згідно довідки (а.с.9) та пояснень відповідача, відповідачем нараховано індексація за листопад 2015р., червень та грудень 2016р., а також виплачена різниця з урахуванням підвищення грошового забезпечення у період з липня по листопад 2016р. по 6,20грн., водночас, розмір даної індексації нараховано, у зв`язку з встановлення базового місяця серпня 2015р. (до грудня 2015р.) та січня 2016р. (до грудня 2016р.).

Однак, враховуючи невірне визначення базового місяця відповідачем під час нарахування та виплати індексації в цей період, а саме, з серпня 2015р. по грудень 2016р., вказане впливає на подальший розрахунок індексації. При цьому, суд позбавлений можливості перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта, який відповідає за нарахування індексації заробітної плати.

Оскільки протиправне не нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з серпня 2015р. та з січня 2016р. в подальшому вплинуло на розмір індексації, яка підлягала нарахуванню та частково була виплачена протягом 2015-2016рр., то суд вважає, що відповідач має здійснити перерахунок і виплату індексації позивача за цей період у порядку, встановленому Законом № 1282-ХІІ та Порядком №1078.

Що стосується нарахування та виплати індексації за період проходження служби, зокрема, в грудні 2015р., а також з 01.01.2017 по серпень 2017р., а також в лютому 2018р., то як вбачається із довідки про нарахування та виплату індексації від 06.05.2020 (а.с.9) та копій особистих карток на грошове забезпечення (а.с.24-34), індексація доходів позивача за цей період не здійснювалась.

Представник відповідача у відзиві зазначав, що за вказаний період індексація доходів військовослужбовцям здійснювалась в межах фінансових ресурсів бюджету. Видатки на виплату індексації не передбачались.

З приводу даних доводів суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення, чи доказів того, що ним протягом спірного періоду надсилались до відповідного органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ненарахування та невиплата індексації заробітної плати є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, державні органи не вправі посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов`язань і виправдання своєї бездіяльності, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Кечко проти України”, “Сук проти України”).

Відтак, суд визнає, що при ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації заробітної плати за вказаний період відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством, така його бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає необхідним

Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з серпня 2015р. по серпень 2017р. включно, а також за лютий 2018р. та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з серпня 2015р. по серпень 2017р. включно, а також за лютий 2018р., з урахуванням висновків суду та з урахуванням виплачених сум.

При цьому, оскільки в вересні 2017р. відповідно до наказу від 31.08.2017 №213 та у березні 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704, наказу МВС України від 15.03.2018 №200 позивачу було підвищено посадовий оклад, доходи позивача у період з вересня 2017р. по січень 2018р. та з березня по липень 2018 року індексації не підлягали. А тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини 3051 Національної гвардії України (вул. Плодова, 2,м. Суми,Сумська область,40002, код ЄДРПОУ 08803773) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3051 Національної гвардії України, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з серпня 2015р. по серпень 2017р. включно, а також за лютий 2018р.

Зобов`язати військову частину 3051 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з серпня 2015р. по серпень 2017р. включно, а також за лютий 2018р., з урахуванням висновків суду та з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 29.07.2021.

Суддя І.Г. Шевченко