Рішення № 98676755, 29.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань судового контролю

29 липня 2021 р. Р і в н е №460/6778/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання М.К. Сищук; позивача – ОСОБА_1 ; представника позивача – адвоката О.А. Мельниченко; представника відповідача – не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв`язку Державної Служби Спеціального зв`язку та захисту інформації України, №36 від 03.08.2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв`язку Державної Служби Спеціального зв`язку та захисту інформації України, № 36 від 03.08.2020 року; стягнуто на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Ухвалою суду від 24.05.2021 заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення – задоволено; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) подати до суду звіт про виконання судового рішення від 21 жовтня 2020 року у справі №460/6778/20 протягом тридцяти днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.

25 червня 2021 року відповідачем поданий до суду Звіт про виконання судового рішення від 23.06.2021 (далі – Звіт).

У період з 31.05.2021 по 05.07.2021 включно головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 06.07.2021 призначено судове засідання з метою розгляду Звіту на 29.07.2021.

У судове засідання прибули позивач та представник позивача та просили суд застосувати до відповідача заходи судового контролю шляхом накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, оскільки судове рішення не виконане у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Ураховуючи норми статті 382 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду Звіту за відсутності представника відповідача.

Розглядаючи Звіт по суті та вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Звіт містить посилання на те, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №460/6778/20 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в межах повноважень.

На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок пенсії позивача; доплата за період з 05.01.2021 по 31.01.2021 в сумі 2253,68 грн та основний розмір пенсії в сумі 15211,56 грн виплачено у лютому 2021 року в основний період виплати пенсії; доплата за період з 01.04.2019 по 04.01.2021 становить 43938,16 грн; на дану суму та на виконання судового рішення відповідачем проведений перерахунок пенсії, що підтверджується розрахунком на доплату.

Відповідно до підпункту а) пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України №2456-VI від 08.07.2010, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Кошторис – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» №228 від 28.02.2002, установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров`я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров`я також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області не наділене повноваженнями самостійно без правового регулювання та фінансової можливості здійснювати виплату коштів.

Органи Пенсійного фонду України зобов`язані використовувати кошти виключно за цільовим призначенням.

Нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

23.06.2021 відповідач звернувся до Пенсійного фонду України з листом про виділення коштів на виконання рішення суду у справі №460/6778/20.

Відповідач вказує, що вживає усі належні заходи для виконання рішення суду у даній справі, проте таке повне виконання можливе виключно у випадку виділення відповідних коштів.

Суд зазначає, що відповідач дійсно вживає необхідних заходів для виконання рішення суду, проте суд не може констатувати на момент розгляду справи, що рішення суду виконане у повному обсязі.

За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту – встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року (справа № 823/1265/16; адміністративне провадження №К/9901/16261/18), у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №704/1167/19 (адміністративне провадження №К/9901/12451/20).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

Суд зазначає, що позивачу не відмовлено у виконанні судового рішення у справі №460/6778/20; таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від територіального пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні бюджетні програми.

Саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень в частині виконання рішень суду – за умови наявності бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382 КАС України, тобто має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд зазначає, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень немає правових підстав.

З матеріалів справи вбачається, що пенсійних орган вживає усі залежні від нього заходи для виконання судового рішення.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 (адміністративне провадження №К/9901/7195/20).

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про необхідність встановлення відповідачу нового строку для подання до суду звіту про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 248, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання до суду звіту про виконання судового рішення у справі №460/6778/20, протягом тридцяти днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 29.07.21

Суддя К.М. Недашківська