Рішення № 98676523, 19.07.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2021 року м. Рівне №460/1156/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Гарбарук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дії, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури, яка з 11.09.2020 є правонаступником прокуратури Рівненської області, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому частини заробітної плати - посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 01.07.2015 по 18.08.2020 та зобов`язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду розмірі 1264342,6 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 18.11.2011 до 18.08.2020 він працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. Починаючи з 01.07.2015 заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», проте, починаючи з липня 2015 року по дату звільнення позивача, заробітна плата прокурорів регулювалася постановами Кабінету Міністрів України, що суперечить нормам України «Про прокуратуру» та нормам міжнародного права. З урахуванням посад, які обіймав позивач з липня 2015 року по серпень 2020 року та інформації Рівненської обласної прокуратури про розміри посадових окладів позивач обрахував різницю між фактично нарахованим окладом та тим, який повинен бути виплачений, який за вказаний період становить 1264342,6 грн.

Позивач вказав, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 6-р/2020 від 26.03.2020.

За викладених обставин позивач вважає, що належним способом захисту його прав у є застосування норми прямої дії ч. 3 ст. 152 Конституції України та стягнення на його користь матеріальної шкоди у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України, що визнані неконституційними.

Ухвалою від 26.02.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Серед іншого, зазначив, що дія п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України у частині, що стосується норм і положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, втратила чинність з 26.03.2020. Окрім цього, зауважив, що положеннями Закону України «Про прокуратуру» (із змінами, внесеними Законом N 113-ІХ від 19.09.2019) передбачено оплату праці, зокрема, прокурорів обласних прокуратур до закінчення їх реформування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Оскільки, змін в оплаті праці працівників органів прокуратури з 26.03.2020 не відбулося, правові підстав для перерахунку заробітної плати з вищевказаної дати відсутні. Разом з тим, з 11.09.2020 відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. За період з 01.07.2015 по 18.08.2020 ОСОБА_1 нараховано заробітної плати 1447478,75 гривень. У вказаній сумі враховано надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70% (до посадового окладу і вислуги років), щомісячна премія у розмірі 75% (до посадового окладу, вислуги років та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи) та одноразові премії. Вважає, що оскільки Рівненська обласна прокуратура при нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати на час існування трудових відносин у зазначений період діяла правомірно, правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення шкоди відсутні.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому вказав на необґрунтованість та безпідставність доводів відповідача.

Ухвалами від 12.05.2021 відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Протокольною ухвалою від 12.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 30.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні позивач та представник відповідача повністю підтримали свої доводи та аргументи, викладені в заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.19-20) ОСОБА_1 з 18.11.2011 до 18.08.2020 працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. Зокрема, в спірному періоді наказом прокурора Рівненської області № 144 від 12.02.2015 призначений на посаду старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області, звільнивши з попередньої посади. Наказом прокурора Рівненської області № 1024 від 26.11.2018 призначений на посаду слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Рівненської області, звільнивши в порядку переведення з попередньої посади. Наказом прокурора Рівненської області № 915к від 30.08.2019 призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області, в порядку переведення з попередньої посади. Наказом прокурора Рівненської області N 782к від 18.08.2020 звільнений з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону У країни "Про прокуратуру" (а.с.21).

На запит ОСОБА_1 Рівненською обласною прокуратурою надано відповідь від 17.02.2021 № 27-32вих-21 про розмір його посадового окладу за час перебування на посадах в органах прокуратури за період з 01.07.2015 по 18.08.2020 та повідомлено, що посадовий оклад під час перебування на посаді старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області за період з 01.07.2015 по 25.11.2018 складав: з 01.07.2015 по 12.10.2015 -1597,00 гривень; з 13.10.2015 по 30.11.2015 - 1618,00 гривень; з 01.12.2015 no 05.09.2017 - 2023,00 гривень; з 06.09.2017 по 25.11.2018 - 5730,00 гривень. Посадовий оклад під час перебування на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Рівненської області за період з 26.11.2018 по 29.08.2019 складав 5780,00 гривень. Посадовий оклад під час перебування на посаді прокурора відділу прокуратури Рівненської області за період з 30.08.2019 по 18.08.2020 складав 5730,00 гривень (а.с.24).

Позивач вважає, що при обрахунку заробітної плати йому невірно застосовувався розмір посадового окладу, оскільки відповідно положень частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру" в редакціях, чинних в період виникнення спірних правовідносин, було установлено:

в період з 26.10.2014 до 31.12.2016 посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат;

з 01.01.2017 до 24.09.2019 посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

з 25.09.2019 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З урахуванням наведеного, а також встановлених Законами України "Про державний бюджет України" на 2015 та 2016 роки розмірів мінімальної заробітної плати, на 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки - розмірів прожиткового мінімуму, позивач вважає, що різниця між фактично нарахованим посадовим окладом та посадовим окладом, який повинен бути нараховано, становить 1264342,6 грн, що й зумовило його звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи публічно-правовий спір по суті, суд враховує таке.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.9 ст.81 Закону № 1697-VII).

Частиною першою статті 89 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Відповідно до ст. 90 Закону № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Частина друга статті 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлює, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених ч. 3 цієї статті, та ч. 1 ст. 10 цього Закону.

Відповідно до ст. 13 Закону№ 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України у межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Пунктами 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі Постанова №505), затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5. Крім того, надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів.

Видатки, пов`язані з реалізацією Постанови №505, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці.

Згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пункт 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України №79-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрали чинності з 01 січня 2015 року) встановлював, що норми і положення статті 81, частин 16-18 статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 3 пункту 9 Прикінцевих положень Закону України №80-VIII від 28 грудня 2014 року «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) установлено, що норми і положення частини 2 статті 33, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (Голос України, №206 від 25 жовтня 2014 року) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оскільки з часу набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» розміри окладів працівників органів прокуратури регулювалися постановами Кабінету Міністрів України та Законами України про Державний бюджет України, обласна прокуратура не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Щодо доводів позивача про протиправність ненарахування йому заробітної плати у розмірі, визначеному ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020, суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною другою статті 152 Конституції України, частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні №20-рп/2010 від 30.09.2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» №2222-IV від 8 грудня 2004 року (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні у рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд зазначає, що дія окремого положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно з рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 у справі №1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26.03.2020.

Отже рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 не поширюється на спірні правовідносини до часу ухвалення цього рішення, оскільки вони виникли до прийняття вказаного рішення Конституційного Суду України та вказане рішення не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду №820/2462/17 від 23 січня 2019 року, у справі №804/3790/17 від 25 липня 2019 року, у справі №818/45/1 від 04 червня 2020 року, у справі №826/18228/16 від 27 жовтня 2020 року.

Щодо спірних правовідносин за період з 26.03.2020 по 18.08.2020, суд зазначає таке.

Законом України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури, який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про прокуратуру» слова «регіональні» та «місцеві» замінено відповідно на «обласні» та «окружні».

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону №113-ІХ) визначено перелік посад в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах.

Таким чином, з 25.09.2019 положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.

Відповідно до абзацу 3 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №113-ІХ за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Суд зазначає, на час існування спірних правовідносин такою постановою є чинна постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Пунктом 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Також пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».

Наказом Офісу генерального прокурора № 414 від 08.09.2020 визначено днем початку роботи обласних прокуратур 11 вересня 2020 року.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дія ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній у період з 26.03.2020 по 18.08.2020, не поширюється на прокурорів регіональних та місцевих прокуратур; оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Положення п. 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ не визнані неконституційними.

Таким чином у прокуратури Рівненської області були відсутні правові підстави для здійснення ОСОБА_1 , прокурору регіональної прокуратури, оплати праці у період з 26.03.2020 по 18.08.2020 в інших розмірах, ніж встановлено п. 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, що виключає наявність протиправної бездіяльності відповідача як правонаступника щодо неналежного розрахунку та підстав для нарахування матеріальної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач діяв обґрунтовано та у відповідності до приписів чинного законодавства України, не порушуючи прав та законних інтересів позивача. Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача та не дають суду підстав для задоволення позову. Отже, в задоволенні позов слід відмовити.

Беручи до уваги результати судового розгляду справи, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29 липня 2021 року

Суддя Н.О. Дорошенко