Рішення № 98676111, 30.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8552/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», в якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр КАМАЗ» ЄДРПОУ: 19347290, юридична адреса: 65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231,

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр КАМАЗ», за адресою: 65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231,

- у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» вищевказаних будівель від джерел електропостачання або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок; обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, зазначених в акті перевіряй №88 від 31.03.2021 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки №88 від 31.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 25.03.2021 року по 31.03.2021 року Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку будівель, споруд, приміщень та території товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» за адресою: 65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231, на предмет дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За наслідками позапланового заходу було встановлено 33 порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які відображені у складеному за результатами заходу акті перевірки №88 від 31.03.2021 року. При цьому порушення, зазначені в пунктах 1-10, 12-17, 19-33 акту перевірки №88 від 31.03.2021 року, за твердженням позивача, є такими, що створюють ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, а тому подальша робота товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» створює загрозу життю та здоров`ю людей, а відтак, наявні підстави для застосування до відповідача заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення роботи будівель до повного усунення виявлених порушень.

31.05.2021 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» було прийнято судом до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку ст. 262 ч.5 КАС України.

30.06.2021 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» до суду надійшов відзив на адміністративним позов (а.с. 40-42), з якого вбачається, що відповідач проти встановлених Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області порушень пожежної безпеки у акті перевірки №88 від 31.03.2021 року не заперечує.

Разом з тим відповідачем було зазначено, що ним вживаються всі можливі заходи задля усунення порушень, виявлених перевіркою. Так зокрема, ним були укладені договірні відносини з фаховими, ліцензованими організаціями у сфері пожежного захисту та техногенної безпеки. Придбані та атестовані вогнегасники, прилади індивідуального, радіаційного та хімічного захисту. Доукомплектовані засобами пожежогасіння пожежні щити. Видані накази, відповідно до яких закріплені обов`язки посадових осіб. Розроблені та ведуться журнали інструктажів та інших питань пожежної безпеки та цивільного захисту. Водночас товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» зауважує, що для виконання повного обсягу робіт по встановленню протипожежної сигналізації, блискавкозахисту йому необхідний додатковий час.

17.06.2021 року від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до суду надійшли пояснення (а.с. 32-35), в яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначає, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом відключення будівель за допомогою фахівців електропостачальної організації акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» є незаконними та необґрунтованими, такими що не відповідають критеріям ефективного способу захисту, а також такими, що порушують права та законні інтереси Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі».

Так, третя особа вказує на те, що Постановою НКРЕКП від 06.11.2018 року №1345 було прийнято рішення, згідно якого АТ «Одесаобленерго» анульовано з 01.01.2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16 жовтня 1996 року №157, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16 жовтня 1996 року №158.

Разом з тим, як вказує третя особа, пунктом 1 постанови НКРЕКП від 06.11.2018 року №1345 було прийнято рішення про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набирає чинності з 01.01.2019 року. Таким чином з 01.01.2019 року Компанія здійснює саме розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Одеської області, виконує функціє, має права і обов`язки Оператора системи розподілу.

Таким чином, на переконання третьої особи, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не є постачальником електричної енергії та не є органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Відповідно відсутні правові підстави для залучення третьої особи до заходів з відключення електроустановок відповідача.

Відповіді на відзив та, відповідно, заперечень на неї сторонами до суду не надано.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд під час розгляду справи встановив наступне.

У період з 25.03.2021 року по 31.03.2021 року на підставі наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №420 від 11.12.2019 року та посвідчення на проведення перевірки №89 від 16.03.2021 року посадовими особами Головного управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області у присутності директора ТОВ «Одеський авто центр КАМАЗ» Хмельнюка М.В. було здійснено позапланову перевірку.

Під час перевірки було перевірено будівлі, споруди, приміщення, територію товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» на предмет додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: 65013, вул. м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231.

За результатами проведення перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ГУ ДСНС України в Одеській області було складено акт №88 від 31.03.2021 року (а.с. 11-21), яким з боку відповідача було встановлено 33 порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 року, та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до змісту вказаного акту, контролюючим органом у загальному складі порушень були встановлені порушення з боку відповідача, що створюють ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, та які зазначені у графі «Опис виявлених порушень вимог законодавства», зокрема у:

пункті 1 – не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних осіб за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, інженерного обладнання, а також за утримання та експлуатацію засобів протипожежного захисту, та не передбачені у функціональних обов`язках, посадових інструкціях тощо (що є порушенням ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 2 Розділу II Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 2 – наказом чи інструкцією не встановлено протипожежний режим, що містить порядок: утримання шляхів евакуації; застосування відкритого вогню; використання побутових електронагрівальних приладів; проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; проїзду та стоянки транспортних засобів; прибирання горючого пилу і відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного обладнання; скликання у разі виникнення пожежі членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони, посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, виклику вночі, у вихідні та святкові дні (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п.3 Розділ II Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 3 – територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені в повній мірі відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ EN ISO 7010:2019 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки (EN ISO 7010:2012; А1:2014; А2:2014; А3:2014; А4:2014; А5:2015; А6:2016; А7:2017, IDT; ISO 7010:2011; Amd 1:2012; Amd 2:2012; Amd 3:2012; Amd 4:2013; Amd 5:2014; Amd 6:2014; Amd 7:2016, IDT) (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 8 Розділу II Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 4 – посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п.16 Розділу II Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 5 – дерев`яні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 2.5 Глави 2 Розділу IIІ Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 6 – не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 2.9 Глави 2 Розділу IIІ Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 7 - на шляхах евакуації допускається зменшення класу вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, шляхом встановлення оздоблення стін з горючих матеріалів (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 2.23 Глави 2 Розділ IIІ Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 8 - з`єднання, відгалужування та окінцювання жил проводів в з`єднувальних коробках не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 1.6 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 9 - не закриті кришками відгалужувальні та з`єднувальні коробки в приміщеннях адміністративної будівлі (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п.1.7 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 10 - допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромереж (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 1.8 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 12 - допускається встановлення розеток на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного не горючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 1.17 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 13 - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 1.20 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 14 - Будівля не захищена блискавкозахистом згідно вимог ДСТУ ЕИ 62305-2012 «Захист від блискавки» (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 1.21 Глави 1 Розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 15 - будівлі організації не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 1.2 Глави 1 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 16 - необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння не визначена відповідальним за пожежну безпеку закладу окремо для кожного поверху та приміщення (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 3.8 Глави 3 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 17 - не укомплектовані щити (стенди) згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (ст.ст. 20, 55 Кодексу цивільного захисту України, п. 3.11 Глави 3 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

пункті 19 - не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), що дає право на початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) орендарями (п. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України, п. 1 постанови КМУ №440 від 05.06.2013 року);

пункті 20 - не розроблені та не затверджені положення, інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки на об`єкті, здійснення постійного контролю за їх дотриманням. Розмістити інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії на видних місцях (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях);

- пункті 21 - не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкту в тому числі з урахуванням внутрішніх та зовнішніх чинників небезпеки, які можуть впливати на об`єкт (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, п. 3 постанови КМУ №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки»; п. 24 Наказу МНС України від 18.12.2000 року №338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів»; п.20 Наказу МНС України 23.02.2006 року №98 «Методику ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів»);

- пункті 22 – не надано повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки до місцевого органу державного нагляду у сфері цивільного захисту для узагальнення результатів проведення ідентифікації (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 3.1.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, п.3 постанови КМУ №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки»; п. 24 Наказу МНС України від 18.12.2000 року №338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів»; п. 20 Наказу МНС України 23.02.2006 року №98 «Методику ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів»);

- пункті 23 - суб`єкт господарювання не визначив щорічну потребу в навчанні керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, та не забезпечив періодичність його проведення (ст.ст. 30, 53 Кодексу цивільного захисту України, п.6 Постанови КМУ №819 від 23.10.2013 року);

- пункті 24 - особи керівного складу та фахівці суб`єкту господарювання, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту не пройшли функціональне навчання. У перший рік призначення на посаду і періодично один раз на три-п`ять років (ст.ст. 30, 53 Кодексу цивільного захисту України, п.10 Постанови КМУ №819 від 23.10.2013 року);

- пункті 25 - не ведеться облік осіб, які зобов`язані проходити функціональне навчання суб`єктом господарювання (ст.ст. 30, 53 Кодексу цивільного захисту України, п.17 Постанови КМУ №819 від 23.10.2013 року);

- пункті 26 - не проведено спеціальне об`єктове навчання з питань цивільного захисту та спеціальне об`єктове тренування (п.п. 12, 13 Додатку до Постанови КМУ №443 «Про затвердження порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту»);

- пункті 27 - не розроблено програму підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях та не затверджено у відповідному порядку (п. 7 Постанови КМУ №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);

- пункті 28 - не розроблено графіки проведення навчань і тренувань та не затверджено керівниками підприємств, не узгоджено з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними органами ДСНС (п.17 Постанови КМУ №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);

- пункті 29 - не забезпечені працівники підприємства засобами радіаційного та хімічного захисту (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 4.3 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях; ПКМУ від 19 серпня 2002 року №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю»);

- пункті 30 - не створені об`єктові формування цивільного захисту (п. 2 Постанови КМУ від 09 жовтня 2013 №787 «Порядок утворення, завдання та функції формувань цивільного захисту»);

- пункті 31 - не забезпечено штаб з НС комплектом оперативно-технічної документації, нормативно-правовими актами з питань організації реагування на НС, засобами зв`язку та оргтехнікою. 1. Журнал реєстрації розпоряджень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (додаток 1). 2. Оперативний журнал з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (додаток 2). 3. Розрахунок сил і засобів (техніки), залучених до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (додаток 3). 4. Картка зв`язку у зоні надзвичайної ситуації (додаток 4). 5. Доповідь старшої посадової особи про склад сил і засобів (техніки), що прибули для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (вибули із зони надзвичайної ситуації) (додаток 5). 6. Звіт про роботу залучених до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації сил та засобів (техніки) цивільного захисту (додаток 6). 7.Робоча карта (схема) зони надзвичайної ситуації. 8. Оперативний план заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (додаток 7). 9. Журнал обліку постраждалих та загиблих під час надзвичайної ситуації (додаток 8). 10. Журнал обліку матеріально-технічного забезпечення ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (додаток 9). 11.Журнал обліку аналізів проб (повітря, води та ґрунту) (додаток 10) (п.40 Наказу МВС №1406 «Про затвердження Положення про штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та Видів оперативно-технічної і звітної документації штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації» ПКМУ від 09 січня 2014 року №11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»;

- пункті 32 - не створено об`єктову комісію з питань надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій (п. 11 Постанови КМУ від 09 січня 2014 року №11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»);

- пункті 33 – не призначено керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації для керівництва проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у єдиній державній системі цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та управління силами цивільного захисту, що залучаються до таких робіт (ст. 75 Кодексу цивільного захисту України, п. 28 ПКМУ від 09 січня 2014 №11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту»).

На підставі акту перевірки ГУ ДСНС України в Одеській області було також складено припис (а.с. 83-88) №35 від 31.03.2021 року, яким було встановлено ТОВ «Одеський автоцентр КАМАЗ» строк для усунення порушень до 29.04.2021 року. Припис вручений директору підприємства.

Також стосовно директора ТОВ «Одеський автоцентр КАМАЗ» ОСОБА_1 за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки було складено протокол ОД №013935 від 31.03.2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст.175 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 22) та винесено постанову ОД №013935 від 31.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с. 23). Протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення директором ТОВ «Одеський авто центр КАМАЗ» Хмельнюком М.В. не оскаржувались.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, пояснення третьої особи, надані до суду письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Згідно положень ст. 20 Кодексу цивільного захисту України (далі Кодекс ЦЗУ) до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7)проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9)декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту – для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25)виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно положень п. 4 частини 2 ст. 20 Кодексу ЦЗУ організація заходів цивільного захисту суб`єкта господарювання здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту, які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб`єктів господарювання з урахуванням таких вимог: у суб`єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання.

З приводу забезпечення пожежної безпеки статтею 55 Кодексу ЦЗУ, зокрема, визначені наступні заходи: забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів; діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій; забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч.ч. 1-3).

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу ЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу ЦЗУ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємстві окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року (далі - Положення №1052), державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Серед основних завдань ДСНС, є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (п. 3 Положення №1052).

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно із пунктом 1 Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій в редакції від 12.11.2018 року №661 (далі – Положення №661), Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

В силу вимог підпункту 27 пункту 4 вказаного Положення, до основних завдань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області віднесено здійснення безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду

Аналогічні положення викладено у приписах ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положеннями частини 8 статті 7 Закону №877-V передбачено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд закріплені в Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі – Правила №1417).

Вищезазначені Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2 Правил).

Центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги (п. 3 Правил).

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п. 4).

Відповідно до п.п. 1, 2, 11 Розділу ІІ Правил №1417, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної і техногенної безпеки.

Так як було зазначено представником відповідача у відзиві на адміністративний позов ТОВ «Одеський авто центр КамАЗ» вживаються всі можливі заходи задля усунення порушень, виявлених перевіркою. Так, зокрема, відповідачем були укладені договори з фаховими, ліцензованими організаціями у сфері пожежного захисту та техногенної безпеки, договори щодо навчання персоналу, придбані та атестовані прилади індивідуального, радіаційного та хімічного захисту, придбані та атестовані вогнегасники, доукомплектовані засобами пожежогасіння пожежні щити, встановлено категорії техногенної безпеки діяльності ТОВ «Одеський авто центр КамАЗ», видані накази, відповідно до яких закріплені обов`язки посадових осіб, розроблені та ведуться журнали інструктажів та інших питань пожежної безпеки та цивільного захисту. Водночас товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» зауважує, що для виконання повного обсягу робіт по встановленню протипожежної сигналізації, блискавкозахисту йому необхідний додатковий час.

Суд вважає слушними вищезазначені пояснення відповідача щодо вжиття заходів зазначеним товариством задля усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених позаплановою перевіркою.

Водночас суд вважає, що докази здійснення цих заходів та усунення підприємством частини порушень, не спростовує твердження ГУ ДСНС в Одеській області щодо факту наявності порушень, які залишаються неусунутими на час вирішення справи в суді, та створюють ризики виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, та, відповідно, становлять загрозу життю та здоров`ю людей.

Крім того, обставини усунення ТОВ «Одеський авто центр КамАЗ» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки у повному обсязі, можуть були перевірені та встановлені лише відповідними фахівцями Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області.

Так суд звертає увагу на те, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду), здійснення якого покладено на позивача, посадові особи та фахівці якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров`я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров`я умовами праці та навчання.

Суд звертає увагу на те, що зазначений в адміністративному позову захід реагування, запропонований Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області для застосування до відповідача, має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в державному закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та пожежі, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому необхідність застосування зазначеного позивачем заходу реагування, на думку суду, відповідає характеру виявлених ним порушень, а тому він буде співмірним до мети його застосування і таке втручання у права відповідача буде пропорційним.

Усунення недоліків у повному обсязі, в свою чергу, буде свідчити про усунення ризиків загрози життю та здоров`ю людей, та буде підставою для відновлення безпечної роботи установи.

За таких умов суд доходить висновку про необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр КАМАЗ» за адресою: 65013, вул. м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231 шляхом відключення вищевказаних будівель від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, наведених в акті перевірки №88 від 31.03.2021 року за номерами: 1-10, 12-17, 19-33 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому у вимозі позивача в частині відключення будівель Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр КАМАЗ» за адресою: 65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231 від джерел електропостачання за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» суд вважає за доцільне відмовити.

Так суд зазначає, що виходячи із завдань Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та її територіальних органів, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також повноважень Головного управління ДСНС в Одеській області, у разі прийняття судом рішення про застосування заходів державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації будівель відповідача, контроль за реалізацією цих заходів покладається на орган, який звернувся з позовом до суду, у цьому випадку - на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень, немає підстав залучати до виконання судового рішення інших органів або організацій і покладати на них виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року по справі №809/421/17, висновки якого в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягають врахуванню судом при вирішенні спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з відсутністю таких судових витрат у справі №420/8552/21, суд вирішив їх розподіл не проводити.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 48, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, Одеська область, вул. Прохорівська, 6) до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз» (65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б) про застосування заходів реагування – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський автоцентр Камаз», розташованих за адресою: 65013, м.Одеса, вул. Миколаївська дорога, 231 шляхом відключення вищевказаних будівель від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, наведених в акті перевірки №88 від 31.03.2021 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №88 від 31.03.2021 року за номерами: 1-10, 12-17, 19-33.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький