Ухвала суду № 98676051, 28.07.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7628/19

ОКРЕМА УХВАЛА

28 липня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та ухвали суду від 12.03.2020 року) до Офісу Генерального прокурора, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 29.10.2019 № 19 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Р. Рябошапки від 14.11.2019 року № 1474ц про звільнення позивача з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України;

- поновити позивача на посаді в Офісі Генерального прокурора, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 14.11.2019 року;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з дня незаконного звільнення по день ухвалення рішення суду.

16 листопада 2020 року Одеським окружним адміністративним судом по справі прийнято рішення, яке набрало законної сили 19 травня 2021 року.

Постановою Пґятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залишено без змін.

28.07.2021 року судом з`ясовано (з урахуванням повернення справи з Пґятого апеляційного адміністративного суду 25.06.2021 року та перебування головуючого судді у відпустці), що 15.03.2021 року від представника позивача до суду надійшла заява, вхід. № 12612/21, в якій останній, керуючись ст. 383 КАС України, просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Офісу Генерального прокурора № 184ц від 01 березня 2021 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року.

Згідно зі змістом вищезазначеної заяви, її подано з таких фактичних підстав, зокрема:

- 16 листопада 2020 року було винесено рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку задоволено повністю, та вирішено: визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 від 29 жовтня 2019 року № 19 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; визнати протиправним та скасовано наказ Генерального прокурору Р. Рябошапки від 14 листопада 2019 року № 1474ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України; поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, з 18.11.2019 року; зобов`язано Офіс Генерального прокурора самостійно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2019 року по 16.11.2020 року; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Офісі Генерального прокурора з 18.11.2019 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за однин місяць;

- 01.12.2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи по справі № 420/7628/19 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді в Офісі Генерального прокурора, рівнозначній посаді, прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманню державного, обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, з 18.11.2019, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць;

- позивач неодноразово звертався до Офісу Генерального прокурора з вимогою добровільно виконати рішення, а саме поновити його на посаді в Офісі Генерального прокурора та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць;

- однак, відповідачем не було виконано вимоги позивача, у зв`язку з цим 12 січня 2020 року позивач був вимушений звернутись до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявами про примусове виконання рішення. Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавчі провадження № 64199880 від 20.01.2021 та № 64266923 від 25.01.2021. Виконавче провадження № 64266923 від 25.01.2021 було завершено. Інші відомості щодо виконавчих проваджень позивачу невідомі;

- 01 березня 2021 року Офісом Генерального прокурора було видано наказ № 184ц, в якому зазначається: « 7. Наказ Генерального прокурора від 14 листопада 2019 року № 1474ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України скасувати. 2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року»;

- в той же час, пункт 2 вищезазначеного наказу суперечить рішенню, оскільки позивач було поновлено в Генеральній прокуратурі України, а не в Офісі генерального прокурора як зазначено в рішенні. Так, в рішенні зазначається: «Поновити ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 18 листопада 2019 року»;

- під час ознайомлення із зазначеним наказом позивач написав заперечення, в яких зазначив, що вважає вказаний наказ незаконним, у зв`язку з тим, що він не відповідає рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі № 420/7628/19, а відтак, просив виправити та поновити його на вказаній у судовому рішенні посаді;

- більше того, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб вбачається, що станом на день винесення вказаного наказу в реєстрі під ідентифікаційним кодом юридичної особи – 00034051 значиться Офіс Генерального прокурора (місцезнаходження: Україна, 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок, 13/15), а не Генеральна прокуратура України;

- таким чином, Офісом Генерального прокурора фактично не виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/7628/19, оскільки поновлено посаді в Генеральній прокуратурі України, яка вже не існує;

- у зв`язку із зазначеними протиправними діями відповідача, позивач – вимушений звернутись до суду із цією заявою в порядку ст. 383 КАС України.

До даної заяви позивачем додано копії, зокрема:

- заяв позивача про примусове виконання рішення та доказів їх надіслання до Департаменту державної виконавчої служби;

- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/7628/19;

- виконавчих листів № 420/7628/19, виданих Одеським окружним адміністративним судом 1 грудня 2020 року;

- наказу Офісу генерального прокурора № 184ц від 01 березня 2021 року.

02.04.2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про визнання наказу протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, вхід. № 16471/21, у яких зазначено:

- на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2019, а також постанови державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.01.2021 № 64199880 та від 25.01.2021 № 6426[6923 наказом Генерального прокурора від 01.03.2021 № 184ц ОСОБА_1 поновлено на раніше займаній посаді з 19.11.2019;

- закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі;

- ОСОБА_1 з 28.03.2017 по 18.11.2019 обіймав посаду першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, та його було звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України;

- зі змісту штатного розпису Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 21.12.2019, зі змінами і доповненнями, вбачається, що посада прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України – відсутня;

- тобто, таким рішенням суд фактично здійснив переведення ОСОБА_1 без проведення атестації до Офісу Генерального прокурора, що не відповідає вимогам п. 7 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-IX, який в установленому порядку неконституційним на момент прийняття рішення не визнано;

- у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено. Вказане відповідає сталій практиці Верховного Суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/12916/15, від 06.03.2019 у справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019 у справі 826/751/16 та від 07.07.2020 у справі № 811/952/15;

- пунктом 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними передбаченому цим розділом;

- Офіс Генерального прокурора не був утворений станом на 19.11.2019 (дня, з якого ОСОБА_1 поновлень на посаді), у зв`язку з чим, відповідно й поновлення з цієї дати саме Офісу Генерального прокурора є неможливим;

- Офісом Генерального прокурора розпочато роботу з 02.01.2020, про що опубліковано оголошення у газеті «Голос України» 24.12.2019 у відповідності з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ (далі - Закон № 113-IX) та наказом Генерального прокурора від 27.12.2019 № 358 «Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора» перейменовано юридичну особу «Генеральна прокуратура України» в «Офіс Генерального прокурора»;

- ОСОБА_1 наказом Генерального прокурора від 01.03.2021 № 184ц поновлено на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19.11.2019;

- Генеральним прокурором правомірно поновлено ОСОБА_1 на посаді, яку він обіймав до звільнення, оскільки останнім повністю атестація не пройдена, а суд, скасувавши рішення першої кадрової комісії від 29.10.2019 № 19 та наказ Генерального прокурора від 14.11.2019 № 1474ц, фактично повернув ОСОБА_1 , до стану, який виник на час порушеного права. Офісом Генерального прокурора подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020;

- питання щодо скасування, рішень, наказів, зобов`язання вчинення певних дій не може бути предметом розгляду в порядку ст. 383 КАС України. З огляду на викладене, на підставі ч. 6 ст. 383 КАС України, прошу залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення.

В межах розгляду заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України, вхід. № 12612/21, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, яке набрало законної сили 19 травня 2021 року:

- адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код юридичної особи: 00034051) про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку – задоволено повністю;

- визнано протиправним та скасовано рішення кадрової комісії № 1 від 29 жовтня 2019 № 19 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;

- визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора Р. Рябошапки від 14 листопада 2019 року № 1474ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України;

- поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, з 18.11.2019 року;

- зобов`язано Офіс Генерального прокурора самостійно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2019 року по 16.11.2020 року;

- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Офісі Генерального прокурора з 18.11.2019 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць.

Так, ст. 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Зі змісту вимог п. 3 ч. 1 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КАС України вбачається, що судове рішення, яке не набрало законної сили, та яке належить виконати негайно, є обов`язковим до виконання.

Проте, наказом Офісу генерального прокурора № 184ц від 01 березня 2021 року, наказано:

1. Наказ Генерального прокурора від 14 листопада 2019 року № 1474ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадження та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України скасувати.

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року.

Підстава: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020, постанови державних виконавців відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП № 64199880 від 20.01.2021, ВП № 64266923 від 25.01.2021 у справі № 420/7628/19.

З встановленого вбачається, що прийнятий відповідачем на підставі, в тому числі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі № 420/7628/19, пункт 2 наказу № 184ц від 01 березня 2021 року щодо поновлення позивача на посаді не відповідає змісту вказаного рішення суду, зокрема щодо органу, в якому позивача поновлено на посаді.

При цьому, згідно зі змістом заперечень на заяву про визнання наказу протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, вхід. № 16471/21, відповідач обґрунтовує їх, по суті, незгодою відповідача з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/7628/19, в тому числі із обраним судом способом захисту порушених прав позивача при поновленні на посаді.

Проте, як встановлено судом вище, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 420/7628/19 набрало законної сили 19 травня 2021 року та дослідження наведених відповідачем обставин виходить за межі повноважень суду першої інстанції, в тому числі з розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Отже, вимоги заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України про скасування пункту 2 наказу Офісу Генерального прокурора № 184ц від 01.03.2021 року та про зобов`язання Офісу Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді – є законодавчо безпідставними.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заяви в порядку ст. 383 КАС України, вхід. № 12612/21 від 15.03.2021 року, та заперечень проти неї сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

Враховуючи та на підставі наведеного, заява представника позивача в порядку ст. 383 КАС України, вхід. № 12612/21 від 15.03.2021 року, підлягає задоволенню частково у порядку та у спосіб, встановлені ст.ст. 249, 383 КАС України.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 611) до 31 серпня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 249, 256, 294, 383 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України, вхід. № 12612/21 від 15.03.2021 року, – задовольнити частково.

Визнати протиправним п. 2 наказу Офісу генерального прокурора № 184ц від 01 березня 2021 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню наведених у мотивувальній частині окремої ухвали вимог законів щодо обов`язковості виконання рішення суду, – протягом 15 календарних днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали.

В задоволенні решти вимог заяви представника позивача в порядку ст. 383 КАС України, вхід. № 12612/21 від 15.03.2021 року, – відмовити.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя М.Г. Цховребова