Постанова № 9867575, 04.06.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2010 р. Справа № 2a-1557/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимощука О.Л.,

при секретарі Дущак С.М.,

за участю:

представника позивача: Павловича М.І.

представник відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Склозавод ім. Смижука»

про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 22081,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Тлумацькому районі (надалі позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Склозавод ім. Смижука»(надалі відповідач) про стягнення боргу за рахунок активів боржника в сумі 22081,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток в сумі 548,97грн., орендної плати за землю в розмірі 21401,81грн., узгодженої суми комунального податку в розмірі 43,83грн. та нарахованої пені в сумі 86,97грн. станом на 19.04.2010р. за несвоєчасну сплату податків та обовязкових платежів, що підтверджується розрахунком заборгованості перед бюджетом (а.с. 5).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився хоч про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, заяв про розгляд справи без його участі суду не надсилав, своїм правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався. Відповідно до приписів ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Склозавод ім. Смижука»зареєстроване Тлумацькою районною державною адміністрацією 26.02.2004р. та взяте на облік ДПІ в Тлумацькому районі як платник податків.

Так, відповідачем 03.05.2008р. та 02.11.2008р. було самостійно здійснено розрахунок комунального податку відповідно: за перший та третій квартали 2008 року та задекларовано до сплати суму комунального податку в загальному розмірі 52,70 грн.

Згідно декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009 та 2010 роки, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 21401,81грн., що підтверджується розрахунком та наявними матеріалами справи. Заборгованість виникла внаслідок несвоєчасної та неповної сплати податку.

За результатами проведеної перевірки щодо своєчасності сплати податку на прибуток за 2008р. та І-ий квартал 2009р., позивачем складено акт №000047/1530/32523300 від 07.09.2009р., згідно з яким встановлено порушення у вигляді несвоєчасної сплати податку на прибуток, яке полягало в тому, що відповідачем не сплачено 40грн. узгодженого податкового зобов'язання відповідно до поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2009 року, внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2009р. за №0000521530/0, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 508,96грн.

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі Закону), податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із п.п. 6.2.1 п. 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми «Ю1»№ 1/143 від 31.05.2008р. на суму 491,32 грн. та другої податкової вимоги форми «Ю2»№ 2/162 від 07.07.2008р. на суму 1128,79 грн., які були отримані представником відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване а.с. 15) .

Пунктом 16.4. ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Так, п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Під терміном " базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Пунктом 16.1.1., частини 16.1. статті 16 Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В абзаці 4, п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, що становить більш як 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, то такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів перевірки (акт №000047/1530/32523300 від 07.09.2009р.) розмір несвоєчасно погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток становить 1017,91грн., а отже сума штрафних санкцій, визначена в податковому повідомленні - рішенні від 07.09.2009р. за №0000521530/0 відповідає вимогам ст. 17 Закону.

Згідно із вимогами п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону податкове зобовязання платника податків вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, а відповідно до абзацу третього п.п.5.3.1 п.5.3 вказаної статті Закону нарахована сума податкового зобовязання повинна бути погашена платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону в рахунок погашення податкових зобовязань можуть бути примусово стягнуті активи платника, джерелами сплати яких є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, а також з інших джерел.

Наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом крім вищенаведеного підтверджується письмовими доказами в матеріалах справи, а також розрахунком заборгованості перед бюджетом станом на 19.04.2010 року в розмірі 22081,58грн. (а.с.5).

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Склозавод ім. Смижука» (ЄДРПОУ 32523300) в доход бюджету - 22081 (двадцять дві тисячі вісімдесят одна) гривня 58 коп. податкового боргу.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис)Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 09.06.2010 року.