
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2021 р. № 400/501/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за участю секретаря судового засідання Задніпрянець М.Б. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, Офісу Генерального прокурора, вул. Різницька, 13/15, Київ11,Центральна Частина Києва, м. Київ, 01011, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), вул. Різницька, 13/15, Київ11, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01011,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 24.11.2020 р.№37, скасування наказу №1374к від 23.12.2020 р., поновлення на посаді,
За участю:
позивач: не з`явився;
від відповідача представник: Добрікова І.В;
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора України (далі -відповідач), Миколаївської обласної прокуратури (далі - відповідач), Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі відповідач) з вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 №37 «Про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
2) визнати протиправним та скасувати наказ №1374к від 23.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 ЗУ «про прокуратуру»;
3) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області з 30.12.2020 року.
4)стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.12.2020 року по день винесення судом рішення.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що працював в органах прокуратури Миколаївської області з 31.10.2013 року, з 05.09.2016 року на посаді прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області. З 30.12.2020 згідно з наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури №1374к позивача було звільнено на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». На переконання позивача, вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у наказі зазначено підставу звільнення п.9 ч. 1 ст. 51 (в разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), однак одночасно зазначено підставу: рішення четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 №37, лист Генерального прокурора від 22.12.2020 №07/1/1-3950вих-20. Позивачу не відомо про наявність рішення Генерального прокурора України щодо реорганізації, ліквідації Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області або ж скорочення кількості прокурорів цього органу прокуратури. Щодо атестації, то звільнення відбулось на підставі результатів незавершеної атестації із зазначенням в наказі про підставу звільнення у вигляді реорганізації/ліквідації. Проходження атестації, відповідно до вимог п.6-19 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX, надання згоди на її проведення з попередженням про можливе майбутнє звільнення, та результати цієї атестації не мають будь-яких правових наслідків без рішення Генерального прокурора, виданого згідно вимог ч. 4 ст. 10 Закону України «Про прокуратуру» щодо ліквідації, реорганізації або ж скорочення кількості прокурорів Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, тільки за умов проведення яких і можливе було вирішення питання щодо звільнення позивача.
Відповідач, Миколаївська обласна прокуратура, позов не визнав, в обґрунтування своєї позиції зазначив на безпідставність позовних вимог, спираючись на те, що згідно з п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». ОСОБА_1 . 04.10.2019 року подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, яку прокуратурою області спрямовано до Генеральної прокуратури. Подаючи заяву про переведення та про намір пройти атестацію, позивач цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. У зв`язку з тим, що за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування ОСОБА_1 набрав 44 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, четвертою кадровою комісією прийнято рішення від 24.11.2020 №37 про неуспішне проходження позивачем атестації. Пунктом 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону №113 передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Таким чином, підстава звільнення у оспорюваному наказі відповідає вимогам наведених вище норм.
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позов є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» №113 –IX запровадження реформування системи органів прокуратури. Зокрема, згідно з п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення Закону №113 –IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру». Пунктом 9 розділу ІІ Порядку передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Вищевказані вимоги позивачем дотримані, ним подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про його намір пройти атестацію. Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку прокурор, який за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. У зв`язку з цим, четвертою кадровою комісією на підставі п.п. 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113, п. 6 розділу І, п. 5 розд. ІІ Порядку прийнято законне і мотивоване рішення від 24.11.2020 №37 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Доводи позивача з приводу протиправності його звільнення з посади прокурора в порушення Кодексу законів про працю України є необґрунтованими, оскільки норми Закону України «Про прокуратуру» є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі й КЗпП України. Також слід зазначити, що дію ст. 60 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено процедуру звільнення прокурорів з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, Законом №113-IX зупинено до 01.09.2021. Таким чином, доводи позивача про відсутність факту ліквідації чи реорганізації Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області під час його звільнення та відсутність підстав для звільнення є необгрунтованими. Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року позовну заяву залишено без руху надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.
08.02.2021 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2021 року.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
23.02.2021 року від відповідача Миколаївської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву.
10.03.2021 року від відповідача Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
12.05.2021 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року суд вирішив подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Дослідив матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач працював в органах прокуратури з 31.10.2013 року. З 05.09.2016 року позивач працював на посаді прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області.
25.09.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», відповідно до якого, розпочато реформу прокуратури, та всі прокурори попереджені про майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Зазначеним Законом запроваджено процедуру атестації, як передумову переведення на посаду прокурорів у обласні прокуратури.
03.10.2019 наказом Генерального прокурора затверджено Порядок проходження прокурорами атестації, який включає три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
04.10.2019 позивач подав заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Позивач був запрошений для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на 22.10.2020 р.
Під час іспиту, позивач надав правильні відповіді на 44 питань зі 100, та отримав 44 бали, про що кадровою комісією було складено відомість про результати тестування.
Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
24.11.2020 Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ухвалила Рішення №37 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, оскільки ОСОБА_1 набрав 44 бали, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, він не допускається до наступних етапів проходження співбесіди. Вирішено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.
23.12.2020 року наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури №1374-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з 30.12.2020 з прокурора Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру».
Вирішуючи зазначений спір, суд виходив з наступного.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Відповідно до п.6 п.7 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі –Закон) з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Відповідно до п.19 розділу ІI Прикінцеві і перехідні положення Закону, прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено реформу прокуратури, зокрема, створення обласних прокуратур замість регіональних та переведення на посади прокурорів у новостворені структури за умови успішного проходження атестації.
Неуспішне проходження атестації, прямо передбачено законодавцем, як підстава звільнення з підстав ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Проведення атестації та звільнення з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» не є суб`єктивним ставленням або бажанням відповідачів звільнити позивача з займаної посади, а є прямою вимогою Закону у цьому випадку.
Посилання на Кодекс законів про працю України та Закон України «Про професійний розвиток працівників», а також на звичайний порядок звільнення у разі ліквідації, реорганізації та скорочення штатів не є доречним, оскільки, у цьому випадку, сам законодавець передбачив не звичайну процедуру звільнення аd hoc (спрямованість на конкретний випадок, розв`язок конкретної проблеми, а не на широке застосування чи впровадження), саме з метою проведення реформи прокуратури.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» у цьому випадку є спеціальним, а також таким, що прийнятий пізніше, а тому підлягає застосуванню саме він. Крім того, зазначений Закон не визнаний Конституційним Судом України неконституційним, є чинним, а тому у адміністративного суду не має підстав його не враховувати.
Також, щодо аргументу позивача про неможливість звільнення прокурора у разі не проходження атестації саме з підстав ліквідації, реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, то суд хоче зауважити, що за звичайних обставин, негативний висновок атестації, має наслідком звільнення працівника з підстав службової невідповідності (п.2 ч.1 ст.40 КЗпП, ч.3 ст.13 Закону України «Про професійний розвиток працівників», п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», ч.6 ст.44 Закону України «Про державну службу» та ін.), тобто звільнення за обставинами, що дискредитують робітника, мають для нього негативні наслідки після припинення трудового договору.
У цьому випадку, законодавець передбачив навпаки більш м`яку, сприятливу для робітника підставу звільнення - з підстав ліквідації, реорганізації органу прокуратури, яке жодним чином не дискредитує робітника, не є перешкодою у прийнятті на роботу до інших державних органів, а також дозволяє брати участь у доборах на посади прокурорів в майбутньому.
Враховуючи викладене, аргументи позивача про необґрунтованість застосування до нього процедури атестації, а також звільнення з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру», на думку суду, є непереконливими та не можуть бути підставою для задоволення позову.
Відповідно до п.16 II. Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Тобто, законодавець чітко визначив, що негативний висновок про не проходження атестації можливо зробити на підставі іспиту, у разі якщо особа набрала меншу кількість балів, ніж прохідний бал.
У такому разі, відповідач правомірно визначився щодо атестації позивача лише за результатами першого етапу.
Відповідно до п.12, п.13 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію, та періодично проходить підготовку у тренінговому центрі.
Таким чином, на думку суду, результати іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, прямо відносяться до оцінки професійної компетентності прокурора, яка в свою чергу входить до предмету трудового договору між робітником та роботодавцем, та у разі не підтвердження її належного рівня, зазвичай може бути підставою для розірвання договору за ініціативою роботодавця.
Щодо твердження позивача, що рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 року № 37 є незаконним, оскільки прийнято не уповноваженими особами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.11 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Відповідно до п.2 розділу І Порядку проведення атестації прокурорів, атестація прокурорів регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 року № 425 утворено четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та визначено її персональний склад. До складу увійшли голова комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (секретар комісії), ОСОБА_4 (член комісії) та члени комісії, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Наказом Генерального прокурора від 15.09.2020 року №450до наказу №425 від 10.09.2020 року внесено зміни: зі складу комісії виключено ОСОБА_8 , включено ОСОБА_9 .
Наказом Генерального прокурора від 17.11.2020 року №536 анесено зміни до наказу від 10.09.2020 року №425, виключено за складу ОСОБА_3 , включено ОСОБА_10 , секретарем визначено – ОСОБА_4 .
Наказом Генерального прокурора від 24.11.2020 року №559 до наказу від 10.09.2020 року №425 внесено зміни, виключено ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , включено до складу комісії ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Рішення №37 від 24.11.2020 про неуспішне проходження позивачем атестації, ухвалено членами атестаційної комісії: голова – В. Жук., секретар – Р. Романов , І. Курило, Ю.Поліщук, С. Красник, Ю. Негребецька.
Суд зазначає, оскільки зміни до наказу Генерального прокурора від 24.11.2020 року №559 вступили на наступний день після його підписання тобто 25.11.2020 року, тому рішення №37 від 24.11.2020 року за результатами атестації позивача приймав повноважний склад комісії.
Питання для тестування готувались Національної академією прокуратури України, яка має ліцензійний сертифікат на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності «Прикладне програмне забезпечення інформаційної системи «Аналітична система оцінки знань».
Відповідно до ст.80 Закону України «Про прокуратуру» (у попередній редакції), Національна академія прокуратури України є державною установою із спеціальним статусом, що здійснює спеціальну підготовку кандидатів на посаду прокурора, підвищення кваліфікації прокурорів, яка функціонує при Генеральній прокуратурі України.
За таких обставин, можливо погодитися з відповідачем, що у цьому випадку формулюванням критеріїв професійної компетенції прокурорів, займався сам роботодавець – Генеральна прокуратура, що цілком узгоджується з вимогами п.11 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону.
Офісом Генерального прокурора надано до суду звіт про результати іспиту позивача, суд зазначає, що анонімність позивача під час іспиту була забезпечена логіном користувача, тестові питання стосувалися знання законодавства, зрозуміло, які відповіді надав на них відповідач, які з них правильні, а які неправильні. Документ досить детальний та носить інформативний характер, доводить в цілому прозорість та доступність цього етапу.
Загальна кількість наданих позивачем правильних відповідей 44 бали.
Відповідно до п. 4. Порядку проходження прокурорами атестації, прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
Тобто, висновок про не складення позивачем тесту цілком обґрунтований.
Щодо аргументу позивача про не розгляд комісією його запиту про призначення нової дати проходження тестування, суд зазначає наступне.
Із заявою про повторне проведення атестації позивач звернувся лише 30.11.2020 року, тобто після проходження першого етапу атестації.
Про погане самопочуття, або технічні збої в програмі або роботі комп`ютерної техніки під час проведення атестації позивач кадрову комісію не повідомляв, до початку проведення атестації з заявою про перенесення тестування у зв`язку із поганим самопочуттям позивач також не звертався, у відомості яку позивач підписував по закінченню тестування про проблеми зі здоров`ям також не зазначив, тому вищезазначене спростовує факту можливого поганого самопочуття або технічних збоїв під час проходження атестації позивачем.
Пунктом 2 Розділу 5 Порядку проходження прокурорами атестації встановлено, що у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії, тобто Порядком прямо встановлена можливість прокурора звернутись із відповідною скаргою під час проходження атестації, але позивач не скористався цим правом.
Суд зазначає, що позивач не позбавлявся можливості звернутись із скаргою про збій в роботі комп`ютерної техніки, чи самої програми тестування саме під час проходження атестації, коли позивачем було виявлено неналежну роботу комп`ютера чи програми, а не після закінчення атестування.
Щодо твердження позивача, що його заява від 30.11.2020 року не розглянута, суд зазначає наступне. Розгляд скарг після проходження атестації ані ЗУ "Про прокуратуру", ані ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", ані Порядком №233 та іншими нормативними актами не передбачено, тому рішення четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 року №37 не може бути визнане протиправним.
Щодо твердження позивача, щодо надання переваги в залишенні на роботі, з підстав того, що позивач являється батьком двох малолітніх дітей, суд зазначає наступне.
Листом Миколаївської обласної прокуратури №27-7вих-2021 від 13.01.2021 року позивача проінформовано, що інформація щодо прокурорів, які мають переваги в залишені на роботі відповідно до ст.42 КЗпП не досліджувалась та не враховувалась.
Стосовно даного питання суд зазначає, що норми ЗУ «Про прокуратури», та Закону №113-ІХ, визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України, більш того усі працівники прокуратури були поставлені в рівні умови продовження служби шляхом проходження атестації, та до всіх прокурорів які неуспішно пройшли атестацію прийнято відповідне рішення без надання жодних переваг та привілеїв.
Суд зазначає, що не знаходить аргументів для задоволення позову та поновлення позивача на посаді, з урахуванням того, що не успішне проходження ним атестації, відповідно до п.19 розділу ІI. Прикінцеві і перехідні положення Закону має наслідком звільнення, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Зазначена норма пряма, чітка, зрозуміла та безумовна.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 139, 241-243, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 02910048), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (вул. Різницька, 13/15, м. Київ11, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ11,м. Київ,01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.11.2020 р. №37, скасування наказу №1374к від 23.12.2020 р, поновлення на посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар
Рішення складено в повному обсязі 29.07.2021 року.
Судове рішення № 98675718, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 21.07.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/501/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: