Ухвала суду № 98675709, 29.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 липня 2021 р. № 400/3856/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Військової частини 3039 Національної гвардії України, вул. 1 - ша Госпітальна, 2, м. Миколаїв, 54039,

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Військової частини 3039 Національної гвардії України (надалі – відповідач, ВЧ 3039) про визнання протиправною бездіяльності щодо не донарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01.01.2003 року по 31.12.2007 року з урахуванням базового місяця січень 2003 року, з 01.01.2008 року по 28.02.2018 рік з урахуванням базового місяця січень 2008 рік, та здійснити донарахування та виплату індексацію грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 02.06.2021 року судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом із поданням відзиву відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що даної позиції суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду щодо виплати індексації грошового забезпечення за період служби у Військовій частині 3039 Національної гвардії України, виплата якої не була проведена станом на день звільнення з військової служби.

Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 року №8-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці") роз`яснив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Тож строк звернення до суду з цим позовом позивачем непропущений, а підстави для залишення позову без розгляду - відсутні.

Підсумовуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про залишення позову без розгляду – відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя В. С. Брагар