Ухвала суду № 98675707, 29.07.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 липня 2021 р. № 400/6008/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр», пров. Чугуївський, 21, м. Київ, 03067, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:заява про забезпечення позову,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» звернулось до суду задміністртаинми позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.07.2021 року № 1298-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Первомайської філії ТОВ «Арсенал-Центр».

29 липня 2021 року року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 13.07.2021 року № 1298-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Первомайської філії ТОВ «Арсенал-Центр».

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що у разі проведення перевірки позивача на підставі оспорюваного наказу до ухвалення рішення у даній справі матиме місце небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та матеріали, додані до неї, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

У ході розгляду заяви позивача судом не виявлено фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Не вжиття заходів забезпечення шляхом зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки не може призвести до унеможливлення виконання судового рішення про визнання протиправним наказу про призначення такої перевірки (у разі якщо суд дійде такого висновку), та взагалі не заважає ефективному захисту прав позивача.

Можливі негативні наслідки проведення планової виїзної документальної перевірки, є юридичними. Законодавством прямо передбачений механізм захисту платника податків від таких наслідків, як шляхом адміністративного оскарження так і шляхом звернення до суду. Можливе застосування адміністративного арешту майна не може бути підставою для забезпечення позову, оскільки зазначений наслідок прямо передбачений законодавством, а тому є цілком логічним та законним.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.

Крім того, задоволення заяви про забезпечення позову призведе фактично до неможливості виконання контролюючим органом оскаржуваного наказу незалежно від результатів судового розгляду, оскільки спірний наказ повинен бути виконаний виключено в строк 10 робочих днів з 29.07.2021 року, що не узгоджується зі строками розгляду адміністративних справ.

Забезпечення позову шляхом зупинення наказу призведе не до запобігання фактичних (матеріальних) наслідків, а до втрати сенсу як наказу відповідача, так і юридичного спору щодо його правомірності. Таке забезпечення позову буде не інструментом захисту прав, є юридичним вивертом, який суперечить завданням та меті адміністративного судочинства.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» про забезпечення позову – відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих