Ухвала суду № 98674944, 30.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

30 липня 2021 року м. Київ № 640/16745/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення від 20.07.2021 в адміністративній справі № 640/16745/21 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання факту та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому позивач просив суд:

- визнати факт обмеження у доступі до правосуддя, яке вчинив Окружний адміністративний суд міста Києва;

- стягнути з Окружного адміністративного суду міста Києва (ЄДРПОУ 34414689) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 цю справу передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності. Провадження у справі судом не відкривалося.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 визначено підсудність цієї справи за Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021, що набрала законної сили 19.07.2021, адміністративну справу № 640/16745/21 прийнято до провадження судді Шевченко А.В. та у зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позов залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення його недоліків шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 908, 00 грн. та 10 000, 00 грн. за вимогу майнового характеру або доказів (рішень компетентного органу), яким встановлено факт заподіяння позивачу шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю саме Окружного адміністративного суду міста Києва або доказів того, що позивач звернувся до суду саме в інтересах інших осіб (зазначити, яких саме); уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування, а також з викладом позовних вимог, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з урахуванням висновків суду або письмових пояснень з посиланням на конкретну норму Кодексу адміністративного судочинства України, яка дає можливість адміністративному суду розглядати справи про визнання певних фактів.

20 липня 2021 року до електронного кабінету Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, за результатом вивчення змісту якої судом установлено, що позивач не розуміє зміст ухвали, мотивуючи це тим, що смислові значення слів відрізняються від загальноприйнятих визначень зазначених в тлумачних словниках, а також не розуміє, якій саме правосуб`єктній особі повинен перераховуватися судовий збір, якщо Україна, як держава – не утворена. Разом з цим просив також надати посилання на тлумачний словник, який суд використовує, так як зміст ухвали йому не зрозумілий.

З огляду на викладене суд розцінює подану ОСОБА_1 заяву від 20.07.2021 як таку, що подана в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вимог статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду є різновидом судового рішення.

Частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 про залишення позовної заяви без руху постановлена поза межами судового засідання і у суду немає необхідності в її розгляді у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд визнав за необхідне розгляд заяви ОСОБА_1 від 20.07.2021 про роз`яснення ухвали суду від 19.07.2021 проводити в порядку письмового провадження.

Так, відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Системний аналіз вищенаведених вимог процесуального закону дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому, роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Звернення ОСОБА_1 з заявою про роз`яснення судового рішення обумовлене твердженням про те, що позивач не розуміє зміст ухвали, мотивуючи це тим, що смислові значення слів відрізняються від загальноприйнятих визначень зазначених в тлумачних словниках, а також не розуміє, якій саме правосуб`єктній особі повинен перераховуватися судовий збір, якщо Україна, як держава – не утворена.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі № 640/16745/21 є конкретною та зрозумілою, постановлена з дотриманням вимог процесуального закону та є такою, що набрала законної сили.

На думку суду ухвала від 19.07.2021 про прийняття адміністративної справи до провадження та залишення позовної заяви без руху є чіткою та зрозумілим, і не потребує додаткового роз`яснення.

Згідно з резолютивною частиною ухвали від 19.07.2021 адміністративну справу № 640/16745/21 прийнято до провадження, яка розглядатиметься одноособово суддею Шевченко А.В., а позовну заяву ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання факту та стягнення моральної шкоди залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали та роз`яснено, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до мотивувальної частини ухвали від 19.07.2021, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону та на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позовну заяву без руху, зазначивши способи їх усунення шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 908, 00 грн. та 10 000, 00 грн. за вимогу майнового характеру або доказів (рішень компетентного органу), яким встановлено факт заподіяння позивачу шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю саме Окружного адміністративного суду міста Києва або доказів того, що позивач звернувся до суду саме в інтересах інших осіб (зазначити, яких саме); уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), із зазначенням обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування, а також з викладом позовних вимог, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з урахуванням висновків суду або письмових пояснень з посиланням на конкретну норму Кодексу адміністративного судочинства України, яка дає можливість адміністративному суду розглядати справи про визнання певних фактів.

Таким чином, підстави для задоволення заяви про роз`яснення ухвали суду від 19.07.2021 у суду відсутні, оскільки фактична зміна змісту судового рішення, шляхом вирішення спірного питання, не допускається.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у роз`ясненні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі № 640/16745/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Шевченко А.В.