Рішення № 98672399, 20.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/33405/20

Провадження № 2/947/536/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю – секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування збитків в розмірі 23 026,31 грн.

В позовній заяві зазначено, що 06.08.2020 року о 13:50 у м. Одесі біля будинку 52 по вул. Люстдорфська дорога відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Toyota Landcruiser 150 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, та автомобілем марки СНЕRY д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.08.2020 року

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2020 року справа № 947/25810/20 по вказаному вище ДТП, відповідача визнано винним у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постанова суду набрала законної сили 12.10.2020 року. Внаслідок вказаної вище ДТП, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ТДВ "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." відповідно до Страхового полісу № 200083614 від 27.05.2020 року, є страхувальником забезпеченого транспортного засобу СНЕRY д.н.з. НОМЕР_2 , страховиком якого є відповідач. Страхувальника було належним чином повідомлено про настання страхового випадку в порядку, встановленому законом, і в подальшому позивачем було подано до страхувальника Заяву про страхове відшкодування № 20-5274 від 21.08.2020 року.

Після огляду транспортного засобу позивача Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." було проведено калькуляцію № 20-5274 від 11.08.2020 року, відповідно до якої вартість ремонту складала 4 268,14 та вирішено виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 2 268,14 грн. з урахуванням франшизи у розмірі 2 000,00 грн.

Проте, відповідно до рахунку № 7999 від 13.08.2020 року наданого ТОВ «Виробничо- технічне підприємство «Інжпроект», фактична вартість ремонтних робіт складає 25 294,45 грн. Отже, ОСОБА_1 планує понести значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, аніж отримане страхове відшкодування. Представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Київського районного суд м.Одеси від 29.09.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП .

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до вимог п.п. 33.1.4, п.33.1 ст.ЗЗ Закону України «Про обов`язкове страхування наземних транспортних засобів» одразу після настання ДТП з місця дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), відповідач в телефонному режимі, а пізніше протягом трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надав страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до абзацу першого та другого п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування наземних транспортних засобів»: «Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на сум}' визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягай згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;».

В позовній заяві вбачається, що позивач отримала страхове відшкодування відповідно до калькуляції страховика №20-5274 та не оспорює його, з чого можно зробити висновок, що за результатами проведеного страховиком пошкодженого майна страховик і позивач досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування. Таким чином, при визначенні розміру відшкодування майнової шкоди за основу повинна прийматись калькуляція використана страховиком при визначенні страхового відшкодування.

Вищезазначена позиція відповідача про використання ремонтної калькуляції, використаної страховиком при визначенні страхового відшкодування, підтверджується Правовою позицією Верховного суду відповідно до постанови від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19 та відповідно до якої:

«Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із ОСОБА 2 на користь ОСОБА_1 касаційний суд приймає за основу ремонтну калькуляцію N 939540 від 24 жовтня 2018 року, використану ПрАТ "СК "ВУСО" при визначенні страхового відшкодування, з яким ОСОБА_1 погодилась та не оспорювала у встановленому порядку.». Слід зазначити, що на вище зазначену постанову позивач посилається в позові.

Таким чином, вся сума 4268,14 гри. (чотири тисячі двісті шістдесят вісім гривень 14 кеш.) ремонтної калькуляції, використаної страховиком при визначенні страхового відшкодування, сплачена у повному обсязі, а саме:

2268,14 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень 14 коп.) страховиком, про що вказано у позовній заяві;

2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) - сплачена франшиза ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією про грошовий переказ ОСОБА_1 - позивачу по справі.

Судом досліджено рахунок на оплату № 7999 від 13 серпня 2020, який не є висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, із зазначенням, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що він підготовлений для подання до суду.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди слід встановити наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), ступінь її вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

При цьому встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено, що зазначені у рахунку на оплату № 7999 від 13 серпня 2020 витрати є наслідком ДТП, яка трапилася 06.08.2020 року.

Крім того, у даному рахунку зазначено калькуляцію витрат, які не здійснені ОСОБА_1 , а які вона планує понести.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування збитків у розмірі 23026,31 грн., - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати його проголошення.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 30 липня 2021 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.