Вирок № 98671304, 29.07.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3187/21

№ провадження 1-кп/646/597/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.21 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Білінської О.В.,

за участю: секретаря Наумчука М.О.,

прокурора Юревича М.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Ткаченка В.М.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Дягілева О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221140000020 від 24.03.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.09.1998 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч. 2 ст.140, ч.1 ст.229-6, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.1 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 звільнений від відбування покарання;

- 17.12.1999 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч. 3 ст.140, ст. 44 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 09.04.2002 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 20.02.2006 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 20.04.2011 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 10.08.2016 за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 5 років 3 місяці позбавлення волі, 18.06.2020 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 24.03.2021, близько 12:30 години, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та невстановленою особою, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи в під`їзді №2, будинку АДРЕСА_3 , побачив раніше незнайомого ОСОБА_1 , який також знаходився у під`їзді, та, реалізовуючи свій намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та невстановленою особою підійшли до потерпілого ОСОБА_1 , тим самим подавивши його волю. Після чого ОСОБА_2 , реалізуючи спільний умисел, продовжуючи дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, дістав з кишені штанів потерпілого ОСОБА_1 , мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8» модель M1908C3JG імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , синього кольору з градієнтом, вартістю 3033 гривень. Після чого, ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_3 та невстановленою особою, реалізуючи спільний умисел, з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 24.03.2021, близько 12:30 години, більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , та невстановленою особою, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи в під`їзді №2, будинку АДРЕСА_3 , побачив раніше незнайомого ОСОБА_1 , який також знаходився у під`їзді, та, реалізовуючи свій намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_2 та невстановленою особою підійшли до потерпілого ОСОБА_1 , тим самим подавивши його волю. Після чого, ОСОБА_2 , реалізуючи спільний умисел, продовжуючи дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, дістав з кишені штанів потерпілого ОСОБА_1 , мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8» модель M1908C3JG імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , синього кольору з градієнтом, вартістю 3033 гривень. Після чого, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та невстановленою особою, реалізуючи спільний умисел, з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованому їм кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вислухавши думку прокурора, захисників обвинувачених- адвокатів Ткаченка В.М. та Дягілева О.В., дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу кожного із обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кожному з них злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу кожного із обвинувачених, обставини, які пом`якшують їх покарання.

У відповідності до ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає щире каяття.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_2 , не встановлено.

При цьому суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 , рецидив злочинів, у зв`язку з тим, що дана обставина вплинула на кваліфікацію кримінального правопорушення у вигляді повторності, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 має судимість лише за злочин проти вланості, що створює повторність, тому суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує, на підставі положень ч. 4 ст. 67 КК України.

У відповідності до ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає щире каяття.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він є громадянином України, раніше неодноразово судимий, неодружений, має постійне місце проживання, на даний час офіційно не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, раніше не судимий, неодружений, має постійне місце проживання, на даний час не працює, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, що відповідатиме вимогам ст.50, 65 КК України. При цьому, враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень неможливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, що відповідатиме вимогам ст.50, 65 КК України.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину, щиро розкаявся, висловив намір стати на шлях виправлення, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.04.2021 на речові докази - підлягають скасуванню, відповідно до ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені судові витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121-21/6651-ТВ від 29.03.2021 в розмірі 490,35 грн., у відповідності до правил ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають солідарному стягненню з обвинувачених на користь держави.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін, після чого скасувати, повернувши суму внесеної застави заставодавцю.

Раніше обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, в порядку ст. 177 КПК України, належить залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 24 березня 2021 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, заставу в сумі 68100 грн., яка внесена на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду м. Харкова, повернути заставодавцю на його вимогу.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 245 (двісті сорок п`ять) грн. 17 коп. пов`язані з проведенням судової експертизи № СЕ-19/121-21/6651-ТВ від 29.03.2021 з кожного.

Скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.04.2021.

Речові докази:

- мобільний телефон ТМ «Redmi Note 8», модель M1908C3JG, imei1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , синього кольору з градієнтом - повернути потерпілому ОСОБА_1 .

- ключі чорного кольору від автомобіля «Honda Accord», державним номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Honda Accord», державним номер НОМЕР_3 з номером кузова НОМЕР_4 , передані під розписку Дягілєву О.В. - вважати повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Білінська О.В.