Постанова № 9866970, 10.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.10Справа №2а-5751/10/4/0170 о 10:15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

представник прокуратури - не з'явився;

представник позивача - Євтодієва Г.В.;

представник відповідача - не з'явився;

за позовом Прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Євпаторійської міської громадської організації "Клуб "Ветеран"

про примусовий розпуск громадської організації

Суть спору: Прокурор м. Євпаторії, діючи в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (далі - позивач), Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим звернувся до адміністративного суду із позовом до Євпаторійської міської громадської організації "Клуб "Ветеран" (далі - відповідач) про примусовий розпуск громадської організації.

Позов мотивовано вимогами ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” і ненаданням відповідачем більше року у податкову інспекцію документів фінансової звітності та декларацій в порушення вимог Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України “Про систему оподаткування”, а також тим, що Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради відповідачеві було винесено попередження за не надання відомостей про зміну в установчих документах та не надання документів бухгалтерської, податкової та іншої звітності.

Ухвалами суду від 05.05.2010 року відкрито провадження у справі №2а-5751/10/4/0170, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10.06.2010 року адміністративну справу №2а-5751/10/4/0170 роз'єднано у справу за позовом прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим до Євпаторійської міської громадської організації "Клуб "Ветеран" про примусовий розпуск громадської організації, залишивши їй номер 2а-5751/10/4/0170 і справу за позовом прокурора м. Євпаторії в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим до Євпаторійської міської громадської організації "Клуб "Ветеран" про примусовий розпуск громадської організації, привласнивши справі № 2а-7578/10/4/0170.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представники прокуратури і відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників прокурора і відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як громадська організація 22.03.2002 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України як юридична особа, ідентифікаційний код 26178575 (а.с. 7, 8). Відповідач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в м. Євпаторія АР Крим, заборгованості з податків і зборів, що контролюються податковим органом не має, не подає до органів державної податкової служби України встановлену законом звітність з 19.05.2003 року (а.с. 6).

Порядок, підстави та умови створення та діяльності громадських організацій регулюються Законом України від 16.06.1992 року N 2460-XII “Про обєднання громадян”.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону законодавство про об'єднання громадян складається з Конституції України, цього Закону та актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 1 цього Закону об'єднанням громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнається політична партія або громадська організація.

Дія цього Закону не поширюється на релігійні, кооперативні організації, об'єднання громадян, що мають основною метою одержання прибутків, комерційні фонди, органи місцевого та регіонального самоврядування (в тому числі ради і комітети мікрорайонів, будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети), органи громадської самодіяльності (народні дружини, товариські суди тощо), інші об'єднання громадян, порядок створення і діяльності яких визначається відповідним законодавством.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Таким чином, дія Закону України “Про обєднання громадян” поширюється лише на діяльність обєднань громадян, визначених частиною 2 статті 1 цього Закону (політична партія, громадська організація), в тому числі і на відповідача.

Суть позову полягає у вимогах про примусовий розпуск громадської організації у зв'язку із неподанням податкової звітності на підставі статті 38 Закону України від 15.05.2003 року №755 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Вирішуючи питання про обґрунтованість вимоги позивача, судом встановлено наступне.

Згідно п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Статтею 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

-визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

-провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

-невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

-неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

-наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Проаналізувавши зазначені норми суд вважає, що позивач має право звертатися до суду у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємств» тільки у частині, що стосується його компетенції, тобто у частині контролю подачі в органи ДПІ декларацій та податкової звітності.

Закон України “Про об'єднання громадян” є спеціальним законом, який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності об'єднань громадян, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих об'єднань норм та правил.

Згідно із ст. 19 Закону України “Про об'єднання громадян”, припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Згідно із ст. 24 Закону України “Про об'єднання громадян”, об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Статтею 26 зазначеного закону передбачений порядок здійснення фінансового контролю.Так, об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Згідно із статтею 27 Закону України “Про об'єднання громадян”, посадові особи легалізуючих органів об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Об'єднання громадян несуть відповідальність, передбачену цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Статтею 28 вищевказаного закону визначено вичерпний перелік стягнень, які можуть бути застосовані до об'єднання громадян за порушення законодавства, а саме:

-попередження;

-штраф;

-тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;

-тимчасова заборона (зупинення) діяльності;

-примусовий розпуск (ліквідація).

Статтею 32 Закону України “Про об'єднання громадян” визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян.

Так, згідно із ст. 32 вищевказаного закону, за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону.

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону.

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом.

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином суд зазначає, що спеціальним Законом передбачено припинення діяльності об'єднання громадян шляхом його примусового розпуску (ліквідації) як спеціальна санкція за порушення вичерпного переліку норм Закону України “Про об'єднання громадян”, яка, до того ж, має застосовуватися судом за поданням чітко визначеного кола осіб легалізуючого органу або прокурора.

При поданні позову прокурором не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи громадської організації, якою є відповідач, встановлених Законом України “Про об'єднання громадян”, який у даному випадку є спеціальною нормою стосовно Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Прокурором залишено поза увагою, що в силу приписів ст. 32 Закону України “Про об'єднання громадян” ініціатором ліквідації юридичної особи громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор, при цьому законом встановлено обов'язкову умову: направлення до суду подання вказаних органів про примусовий розпуск громадської організації.

За таких обставин п. 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яким органам державної податкової служби в установленому законом порядку надано право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не можна поширити на громадську організацію. тому позовні вимог задоволенню не підлягають.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 10.06.2010 року, постанова у повному обсязі складена 15.06.2010 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Циганова Г.Ю.