Ухвала суду № 98669617, 29.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/28551/19

Провадження №1-кп/127/874/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Безпалюк Я.В.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Таранова М.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020020000829 від 07.04.2019 року та №12020020020001647 від 13.11.2020 року, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України.

Прокурор Безпалюк Я.В. в судовому засіданні, заявила клопотання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки останній не безпідставно обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких, обвинувачений є особою молодого віку, до категорії осіб, що мають групу інвалідності не належить, наявні соціальні зв`язки не мають відносно нього стримуючого від протиправних дій впливу, він немає постійного місця роботи чи навчання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, два з інкримінованих йому злочинів вчинив у той час, коли відносно нього на розгляді Вінницького місткого суду перебувало інше кримінальне провадження, а тому заміна запобіжного заходу на більш м`який чи його скасування не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та перешкодити існуючим ризикам.

Захисник Таранов М.М. заперечував з приводу продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не надано доказів на існування ризиків зазначених у клопотання про продовження строку тримання під вартою, а тому це лише припущення прокурора, просив суд не враховувати відомості, щодо попередніх судимостей, крім того, зазначив, що обвинувачений має соціальні зв`язки та постійне місце проживання, матір, яка потребує догляду, за місцем проживання характеризується позитивно, а тому просив суд скасувати запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував з приводу продовження запобіжного заходу та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання мотивував тим, що докази зібрані прокурором, щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими, також прокурором не надано доказів з приводу доведення вини у інкримінованих злочинах, просив суд врахувати, що він має постійне місце проживання, раніше до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання, які ним не порушувалися, крім того зазначив, що має позитивну характеристику за місцем проживання, мати похилого віку, яка дуже часто хворіє та потребує допомоги.

Заслухавши клопотання прокурора та обвинуваченого, думку захисника, дослідивши обвинувальні акти, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого та доцільності продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин, а також суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

При вирішенні клопотань учасників, суд враховуєте, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2, 3 ст. 185 КК України, які відносяться до нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, однак раніше неодноразово судимий, має не зняті та не погашені судимості, в тому числі й за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, однак знову обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення. Також суд враховує, що судовий розгляд даного кримінального провадження ще не завершено, не допитано всіх свідків, не досліджено письмові докази. Тому на переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім вищезазначеного, судом враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки офіційно не працевлаштований та немає постійного законного джерела доходу, крім того відсутні відомості про неможливість утримання його в слідчому ізоляторі за станом здоров`я.

З врахуванням вищевикладеного, вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою не може запобігти існуючим в кримінальному провадженні ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та приходить до висновку, що слід відмовити у клопотанні обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, а клопотання прокурора задовольнити та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 176-178, 183, 193-196, 291, 314 - 316, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, - з 29 липня 2021 року до 26 вересня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко