Ухвала суду № 98666250, 29.07.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3280/21

провадження №: 1-кс/398/720/21

УХВАЛА

Іменем України

"29" липня 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Олександрії клопотання прокурора про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області звернувся виконувач обов`язків начальника відділу Олександрійської окружної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням, в якому просить накласти арешт на земельну ділянку державної форми власності призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3524684200:02:000:9039 площею 71,7954 га, що перебуває у володінні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 39767636, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 26, телефон: 0 (522) 55-10-44, 0 (522) 55-10-39, виконуючий обов`язки начальника - ОСОБА_5 ; накласти арешт на сільськогосподарську культуру кукурудзу, якою незаконно засаджена земельна ділянка з кадастровим номером 3524684200:02:000:9039 площею 71,7954 га, що перебуває у володінні Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 39767636, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 26, телефон: 0 (522) 55-10-44, 0 (522) 55-10-39, виконуючий обов`язки начальника - ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією з Реєстру.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що у провадженні сектору дізнання Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021121180000608 від 09.06.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 2021 року, невстановлені особи, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, за допомогою спеціальної техніки, здійснили незаконну обробку (єдиним масивом) земельної ділянки державної форми власності призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3424684200:02:000:9039 площею 71, 7954 га, розташованої за межами населеного пункту с. Мар`ївка Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (колишньої Мар`ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області), де незаконно здійснили насадження сільськогосподарських культур, тим самим невідомі особи самовільно, всупереч встановленому порядку, зайняли вказану земельну ділянку загальною площею 71,7954га, чим завдали істотної шкоди власнику ділянки в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги даного клопотання та просив його задоволити.

Захисник, яка представляла інтереси ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання, але доказів, які вказують, що спірну земельну ділянку займає її довіритель - суду не надала.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження №12021121180000608 від 09.06.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A №98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, жодній особі підозру у вчиненні злочину не оголошено, тому надані матеріали клопотання не є достатніми для вжиття такого виду обмеження як арешт майна на даній стадії кримінального провадження.

При цьому у клопотанні конкретно не зазначено, яке саме доказове значення має вищевказане майно та не зазначені конкретні показники кукурудзи, зокрема сорт, клас, рік врожаю тощо.

Більш того, адвокатом надано суду довідку №263 від 29.07.2021 року, видану Онуфріївським селищним головою, де вказано, що довідка видана на вимогу ОСОБА_6 про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3524684200:02:000:9039 площею 71, 7954 га знаходиться посіви кукурудзи орієнтованою площею 42, 0000 га, решта ділянка засіяна соняшником посівної компанії 2021 року.

Однак у матеріалах клопотання міститься довідка №01-23/206/1 від 23.06.2021 року, видана Онуфріївським селищним головою, де вказано, що земельну ділянку 3524684200:02:000:9039 площею 71, 7954 га використовує ОСОБА_6 та на ній наявні посіви кукурудзи.

Отже, приймаючи до уваги суперечливість інформації наданої Онуфріївським селищним головою, суд дійшов висновку, що не доведено потреби досудового розслідування, які не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого СВ, та не доведено що унаслідок застосування вищевказаного арешту може бути виконано завдання, для виконання якого звернувся з клопотанням до суду.

Обставини, на які посилається слідчий СВ, а саме те, що накладення арешту є забезпечення збереження доказів, а також наявність обґрунтованих підстав вважати, що вищезазначений врожай, має вагоме значення в кримінальному провадженні, на думку суду, у розумінні положень ст. 170 КПК України, не є достатньою підставою для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Крім того, санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України не передбачає такий вид покарання як конфіскація майна.

Отже, слідчий суддя вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, як і самої доцільності такого арешту не доведено в установленому законом порядку, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на земельну ділянку державної форми власності призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3524684200:02:000:9039 площею 71,7954 га та на сільськогосподарську культуру кукурудзу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кіровоградського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 29 липня 2021 року о 16 годині 55 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_7 НЕРОДА