Ухвала суду № 98665955, 29.07.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1082/21

Провадження № 1-кс/347/479/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Косів

Слідчий суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., з участю секретаря Удудяк І. А., прокурора Ковалюка В.П., слідчого Ватаманюка В. В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Халуса М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021096190000054 від 04.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 162 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що слідчим відділенням Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні №12021096190000054 від 04.06.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 162 КК України.Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 04.06.2020 в нічну пору доби ОСОБА_1 , перебував у с. Старий Косів, Косівського району, Івано-Франківської області.При цьому, наблизившись до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , в якому на той час на правах найму житла проживала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що вказане приміщення перебуває у власності іншої особи, та в нього відсутнє будь-яке дійсне чи уявне право на безперешкодне входження до вказаного приміщення, ОСОБА_1 вирішив незаконно проникнути до житла.Надалі, ОСОБА_1 , грубо порушуючи гарантоване Конституцією України право людини на недоторканість житла, реалізуючи свій злочинний умисел, через незачинені металеві ворота зайшов на територію подвір`я за вказаною вище адресою, підійшов до приміщення житлового будинку, та не отримавши згоди та дозволу ані від власника, ані від особи, у користуванні якої перебуває житловий будинок на безперешкодний вхід до житла, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмету розбив скло у віконному отворі вхідних дверей житлового будинку, та всупереч волі власника та користувача житлового приміщення незаконно проник до житла.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Крім цього, 04.06.2021, близько 02 год. 10 хв., ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до приміщення спальні, де на той час перебувала ОСОБА_3 , яка проживала у вказаному будинку на підставі договору найму житла. Зайшовши до спальної кімнати, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, наніс декілька ударів кулаками рук в різні ділянки тіла ОСОБА_3 , в наслідок чого остання впала на підлогу.Відтак ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою вчинення дій сексуального характеру, схопив своєю рукою ОСОБА_3 за волосся та тримаючи в другій руці столовий предмет (металеву ложку), неодноразово погрожував вбивством потерпілій і примушував до вступу із ним у статевий зв`язок, при цьому із застосуванням фізичної сили намагався зняти її верхній одяг та доторкнутись до статевих органів потерпілої.В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, з метою вчинення дій сексуального характеру, почав перетягувати ОСОБА_3 за волосся у приміщення коридору житлового будинку. При цьому, потерпіла стала чинити активний опір з метою захисту від насильницьких дій ОСОБА_1 . Відтак останній різко штовхнув потерпілу, від якого остання не втрималась на ногах, втратила рівновагу та при падінні вдарилась головою до стіни у приміщенні коридору. Після цього ОСОБА_1 схопив за волосся ОСОБА_3 , вчиняючи дії сексуального характеру, почав тягнути в спальню, під час чого неодноразово погрожував їй фізичною розправою та примушував до вступу із ним у статевий зв`язок.Внаслідок вчинення ОСОБА_1 насильницьких дій сексуального характеру (сексуального насильства) потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження, які відповідно до висновку №79 експерта Косівського міжрайонного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 22.06.2021, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України.

26.06.2021 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 162 КК України.

За наведених обставин слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Слідчий в судовому засіданні вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, посилаючись на те, що враховуючи обґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення: зокрема під час розгляду Івано-Франківським міським судом справи за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 187 КК України, ОСОБА_1 не з`являвся на засідання, у зв`язку із чим була винесена постанова про його затримання з метою приводу до суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки в обґрунтування підозри ОСОБА_1 покладаються саме показання потерпілої та свідків, із якими ОСОБА_1 проживає в межах однієї територіальної громади; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як ОСОБА_1 вчинив насильницький злочин, пов`язаний вчиненням дій сексуального характеру, при цьому не зважаючи на погашену судимість ОСОБА_1 відбував покарання за вчинення злочинів, передбачених ст. 117, 118 КК України 1960 року (зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом), на території Російської Федерації відбував покарання за умисне вбивство, на даний час у відношенні ОСОБА_1 розглядається судом справа за обвинуваченням у вчиненні розбою, протягом 2020 року ОСОБА_1 повідомлено у 2 кримінальних провадженнях про підозру за ст. 125 КК України, які направлено в суд з обвинувальними актами;

Ствердив, що наявність вказаних ризиків свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання gід вартою. Забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Халус М. М. у судовому засіданні заперечили щодо заявленого клопотання. Захисник ствердив, що в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення підозрюваного від явки до слідчого, підозра була вручена ОСОБА_1 в той час коли він просив залучити йому адвоката, у матеріалах справи відсутні докази які вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 153 КК України. Також за станом здоров?я підозрюваний хворіє на цукровий діабет, що потребує відповідного лікування. Захисник вважає, що до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або у вигляді застави.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, що передбачено ч.1 ст.183 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ці обставини, за приписами ст. 178 КПК України, визначаються через оцінку: 1) вагомості доказів для підозри; 2) тяжкості можливого покарання; 3) віку та стану здоров`я; 4) міцності соціальних зв`язків (місце проживання, наявність родини, утриманців тощо); 5) наявності місця роботи або навчання; 6) репутації; 7) майнового стану; 8) наявності судимостей; 9) дотримання умов запобіжного заходу; 10) наявності повідомлення про підозру у вчиненні іншого правопорушення; 11) розміру майнової шкоди чи доходу, вагомості доказів цього.

У практиці ЄСПЛ (п. 175 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України") термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Щодо обґрунтованості підозри, суд зауважує, що в матеріалах провадження є докази, а саме: копія витягу з ЄРДР щодо проведення досудового розслідування за попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.153, ч.1 ст. 162 КК України, копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, огляду місця події, допиту потерпілої, допиту свідків, пред?явлення особи для впізнання за фотознімками тощо, які можуть свідчити про причетність ОСОБА_1 до попередньо інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Ці докази на переконання суду пов`язують підозрюваного з подією кримінального правопорушення «поза розумним сумнівом».

Щодо ризиків, то ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 162 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України, ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальним проступком, а ч. 1 ст. 153 КК України (за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі строком до п`яти років) – нетяжким злочином. Це може сприяти виникненню намірів уникнути відповідальності способами, які визначені у п. 1 - 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому свідчить про існування ризиків, реальність яких залежить від обставин, пов`язаних із особою підозрюваного, оскільки сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для тримання його під вартою.

Так, ОСОБА_1 не працює, не має постійного джерела доходу, не одружений, утриманців не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення насильницьких злочинів. Відсутність зобов`язань перед третіми особами, загроза кримінальної відповідальності і невідворотність покарання за злочин, життєві потреби та відсутність роботи є чинниками, які можуть сприяти намірам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки в обґрунтування підозри ОСОБА_1 покладаються саме показання потерпілої та свідків, із якими ОСОБА_1 проживає в межах однієї територіальної громади, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Щодо можливості застосування більш м?якого запобіжного заходу. Так, суд констатує, що відносно підозрюваного у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , в Івано-Франківському міському суді перебуває кримінальне провадження за ч.3 ст. 187 КК України. Під час судового розгляду вищевказаного кримінального провадження ОСОБА_1 було оголошено у розшук, та надано дозвіл на затримання з метою приводу у судове засідання, оскільки ОСОБА_1 не з?являвся на виклик суду. Суд також враховує, що перебуваючи в статусі обвинуваченого в одному кримінальному провадженні, ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень. Протягом 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у ще двох кримінальних провадженнях за ст. 125 КК України, та скеровано обвинувальні акти до Косівського районного суду Івано-Франківської області. Відповідно до характеристики виданої Вербовецьким старостинським округом ОСОБА_1 характеризується негативно, схильний до переслідування громадян. Вказані факти на переконання суду свідчать про стійку направленість підозрюваного ОСОБА_1 на вчинення злочинів проти життя та здоров?я особи, а відтак і про відсутність підстав для застосування більш м?якого запобіжного заходу.

Щодо відсутності підстав для визначення судом альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, яке спричинило потерпілій згідно висновку №79 експерта Косівського міжрайонного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 22.06.2021 року легкі тілесні ушкодження, характер та обставини його вчинення, вважаю, що розмір застави слід не визначати.

Щодо доводів захисника в частині стану здоров?я підозрюваного. Суд звертає увагу, що будь яких доказів на підтвердження незадовільного стану здоров?я підозрюваного ні захисник, ні сам підозрюваний під час розгляду клопотання суду не надали. Як і не надали доказів, щодо неможливості перебування під вартою за станом здоров?я в установі попереднього ув?язнення, чи неможливості отримувати там кваліфіковану медичну дорогу, якщо така необхідна підозрюваному.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання підозрюваного, а саме з 02:00 год. 29 липня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-198, 309, 372 КПК України, слідчий суддя –

п о с т а н о в и л а :

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, відповідно ст.89 КК України раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 162 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 26 вересня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Строк дії запобіжного заходу обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 29.07.2021 року з 02:00 год.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю. С. Кіцула