Рішення № 98665705, 30.07.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 160/6035/20

2-а/214/127/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2021 року суддя Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховська І.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, адміністративну справу № 160/6035/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання протиправним дії, скасувати рішення та зобов`язати вчинити певні дії, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін,-

Встановив:

Представник позивача Чернеш Д.С. звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро), щодо підготовки, розроблення, аналізу, погодження і консультації, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, винесення, видання, надсилання рішення у формі повідомлення повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання № 021-33-9996 від 06.04.2020 року; скасувати рішення Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) у формі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання; зобов`язати відповідача негайно розпочати примусове виконання рішення на користь ОСОБА_1 на підставі виконавчого документу; стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) на користь позивача моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн. , судові витрати стягнути з відповідача та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржуване рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання відповідач мотивує тим, що на його думку, стягувачем не надано оригінал або належним чином завірену копію ухвали суду про виправлення описки.

По перше, оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах судової справи, його надати позивач апріорі позбавлений можливості. Подання саме в такому вигляді ухвали суду, обумовлено тим, що на заяву представника позивача надано завірену печатками суду ухвали, вказана ухвала надійшла у вказаному вигляді на адресу електронної почти представника позивача. Даний факт перебуває за межами його волі та волі його представника, вони були позбавлені можливості вплинути на це, зважаючи на пандемію та суворі карантинні заходи.

Окрім цього, з вини відповідача, позивачеві було завдано моральної шкоди, в наслідок чого:

-усвідомлюючи наявність оскаржуваного протиправного рішення, позивач вимушений шаленіти від малодушності, нахабства й відверто однобічного трактування законодавства, втрачаючи елементарну віру у справедливість;

-своїми протиправними діями відповідач грубо порушив норми протоколу № 1 до Конвенції, оскільки належне виконання рішення має наслідком перерахунок, виплату та потрібне збільшення пенсії позивача починаючи з 01.01.2016 року;

-дане порушення прав людини з боку суб`єкта владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам і завжди викликає у людини негативі емоції, які в даному випадку рівня страждання та приниження, заподіюючи значну моральну шкоду.

Все вищеперераховане призвело і призводить, в свою чергу, до моральних страждань і потрясінь від додаткових зусиль для організації життя.

Від відповідача на адресу суду відзив не надходив.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення( виклику) сторін.

05 жовтня 2020 року ухвалою суду відмовлено представнику позивача в заяві-клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до повідомлення державного виконавця Сірого Д.В. від 06.04.2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, статтею 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягував та боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична чи юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Поданим виконавчим документом боржником визначено Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1005277267 від 23.04.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань гне знайдено записів щодо юридичної особи «Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області». Таким чином на території України не зареєстрована жодна юридична особа з найменуванням Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області». Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документу, а саме в ч. 1 зазначає, що у виконавчому документі мають міститись наступні відомості: повне найменування ( для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові ( для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження ( для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування ( для фізичних осіб0 , дата народження боржника- фізичної особи, а також код ідентифікаційний юридичної особи в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань стягувача та боржника ( для юридичних осіб – за наявності).

Разом з тим п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить диспозитивний припис, відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби , приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статуєю, або якщо стягував не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст. 26 Цього закону.

Крім того, стягувачем не надано оригінал або належним чином завірену копію ухвали суду про виправлення описки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Дніпропетровській області з заявою про примусове виконання рішення.

До заяви позивачем не було долучено завірену копію довіреності оригінал виконавчого листа, копію повідомлення від 23.04.2019 року про повернення виконавчого документу, конверт, копія заяви-клопотання від 16.03.2020 року про видачу виконавчого листа, копія листа Саксаганського районного суду від 26.03.2020 року, копію ухвали від 05.03.2020 року про виправлення описки та роздруківку з ЄДРСР ухвали від 05.03.2020 року про виправлення описки.

Ухвалою суду від 05 березня2020 року виправлено описку, допущену у виконавчому листі виданому на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.07.2018 року у справі № 214/5234/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Міністерства внутрішніх справі України, Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії суб`єктів владних повноважень зобов`язання підготувати для перерахунку пенсії довідку, здійснити перерахунок нарахування та виплату пенсії та щомісячно проводити відповідні виплати. «Вважати правильним у виконавчому листі найменування юридичної особи боржника – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.»

Судом було оглянуту копію ухвали суду та встановлено, що копія ухвали суду від 05 березня 2020 року працівником канцелярії суду була засвідчена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

Відповідно до розділ XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України

20.08.2019 № 814 копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання.

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому або виправданому та прокурору під розписку безпосередньо в суді.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, надсилається у порядку, визначеному законом.

Копія судового рішення, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, ухваленого за результатами розгляду кримінального провадження, не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.

У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.

На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

У випадках, встановлених чинним законодавством, у тому числі для проставлення апостиля, а також на вмотивовану вимогу учасника справи чи органів та установ, які виконують рішення судів, з метою недопущення порушень прав фізичних та юридичних осіб, копія судового рішення засвідчується гербовою печаткою та підписом головуючого судді (судді-доповідача), а у разі його відсутності - головою суду чи особою, що виконує його обов`язки.

Види судових рішень та відповідальні працівники суду, які їх засвідчують, визначаються розпорядчим документом голови суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1, 2 ст.8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості .

Доказів на спростування обставин, зазначених в позовній заяві, відповідачем не надано.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір судом враховано, що відповідачем не подано суду доказів та аргументів на підтвердження правомірності свого рішення щодо беззаперечних підстав для повернення стягувачеві виконавчого документа. В оскаржуваному рішенні відповіачем були зазначені підстави для повернення виконавчого листа незазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДР або не вірно зазначено повне найменування юридичної особи, а також не надано оригінал або належним чином завірену копію ухвали суду про виправлення описки. Щодо зазначення неповної назви або відсутності ідентифікаційного коду юридичної особи, суд дійшов висновку що відповідач піддався надмірному формалізму оскільки в ухвалі суду про виправлення описки повно зазначено виправлене найменування боржника – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Крім того, згідно п.3 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Також, суд звертає увагу, що відомості про ідентифікаційний код зазначеної юридичної особи не перебувають у закритому або обмеженому доступі. Суд також зазначає, що з наданої позивачем копії ухвали суду не вбачається встановити, що ухвала, що була надана державному виконавцю, завірена неналежним чином. В повідомленні про повернення виконавчого документа не зазначена які норми Інструкції з діловодства в судах були порушені та в чому полягало неналежне завірення документа. Таким чином, судом зроблено висновок що через невиправданий формалізм відповідачем було прийнято спірне рішення про повернення виконавчого документа стягувачу.

В частині вимог щодо зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) негайно розпочати примусове виконання рішення на користь ОСОБА_3 на підставі виконавчого документа виконавчого листа по справі № 214/5234/17, виданого 25.03.2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення оскільки зазначена позивачем вимога не належить до визначеної КАСУ компетенції суду.

Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В постанові №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Пленум Верховного Суду України в пункті 4 вказав, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. В пункті 9 цієї Постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №804/2252/14 та від 20.02.2018 у справі № 818/1394/17.

В позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтував підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача тим, що державним виконавцем повернуто виконавчий документ ( виконавчого листа по справі № 214/5234/17, виданого 25.03.2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) стягувачеві без виконання. При цьому, суд вказує на те, що в даному випадку відсутні будь-які докази причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними позивачем обґрунтуваннями моральних страждань і діями відповідача. Позивач в обґрунтування розміру вимоги про стягнення моральної шкоди посилався на ч.2 ст.440-1 ЦК України в редакції 1963 року, не мотивуючи жодним чином вибору зазначеної норми права.

На думку суду, позивачем не доведено перед судом факту заподіяння діями або бездіяльністю відповідача моральної шкоди та підстав для стягнення моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.382 КАСУ суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що в частині вимог про визнання протиправними дії Південно-Східногоміжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) щодо повернення виконавчого документу ( виконавчого листа по справі № 214/5234/17, виданого 25.03.2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) стягувачеві без виконання та в частині скасування рішення суд дійшов висновку про задоволення, є доцільним зобов`язати відповідача подати у 10-денний строк з моменту набрання законної чинності рішенням звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання протиправним дії, скасувати рішення та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) щодо повернення виконавчого документу ( виконавчого листа по справі № 214/5234/17, виданого 25.03.2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) стягувачеві без виконання.

Скасувати рішення від 06.04.2020 року Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) у формі повідомлення про щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 214/5234/17, виданого 25.03.2019 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) подати звіт до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 денного строку з моменту набрання законної сили рішенням суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Б. Малаховська