Рішення № 98660651, 21.07.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1059/21

пр.№ 2/464/799/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2021 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чуби Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТзОВ «Вердикт Капітал») 11.02.2021 р. звернулось в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №11289432000 від 28.01.2008 р. у розмірі 278 674 грн. 74 коп., судовий збір в сумі 4 180,12 грн., а також 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між відповідачем ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 28.01.2008 р. був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11289432000, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 25 837 доларів США зі сплатою 13,5 % річних. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 25 837 доларів США. 20.04.2012 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір факторингу №05/12, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТзОВ «Кредекс Фінанс», а ТзОВ «Кредекс Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №11289432000 від 28.01.2008 року. 20.04.2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та ТзОВ «Вердикт Фінанс» було укладеного договір факторингу №05/12-КВ, відповідно до якого ТзОВ «Кредекс Фінанс» відступило ТзОВ «Вердикт Фінанс», а ТзОВ «Вердикт Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №11289432000 від 28.01.2008 року. 14.07.2020 року між ТзОВ «Вердикт Фінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №14-07/2020/1 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Фінанс» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал», а ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за договором кредиту №11289432000 від 28.01.2008 року. Таким чином, на даний час позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. За період користування кредитними коштами відповідач здійснював часткові погашення основної суми кредиту, проте заборгованість позичальника за кредитним договором в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту, сплати відсотків та пені станом на 06.11.2020 р. складає 1 057 598, 34 грн., з яких: 1 010 390,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 47 207,36 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості. Із покликанням на ст.ст. 625, 1049 ЦК України зазначає, що оскільки відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі вищевказаного кредитного договору, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат на 3% річних. Нарахування 3% річних проведено на суму 1 010 390,98 грн. (заборгованість за тілом кредиту) за період із 06.11.2017 року - 06.11.2020 року і складає 91 030,71 грн. Нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою проведено на суму також на суму 1 010 390,98 грн. (заборгованість за тілом кредиту) за період із 06.11.2017 року - 06.11.2020 року і складає 187 644,03 грн.

Ухвалою від 26.02.2021 р. прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2021 р. у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Покітка Н.П. про закриття провадження у справі відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 29.06.2021 р. надійшло клопотання від генерального директора ТзОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В. про розгляд даної справи у відсутності уповноваженого представника.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Покітко Н.П. у судове засідання не з`явились. 07.06.2021 р. адвокат Покітко Н.П. подав до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28.01.2008 р. між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11289432000, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 25 837 доларів США зі сплатою 13,5 % річних. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 25 837 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21.10.2010 р. у справі №2-2557/10 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та вирішено стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «УкрСиббанк» 235 279,41 грн. заборгованості за кредитними договорами №11289432000 від 28.01.2008 р. та №11289433000/11289433001 від 28.01.2008 р.

Таким чином ПАТ «УкрСиббанк» скористався своїм правом щодо дострокового стягнення заборгованості за договором кредиту у зв`язку з порушенням позичальником умов цього договору.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 513, 514, 516 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «Кредекс Фінанс» був укладений договір факторингу №05/12, відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за кредитами, а фактор зобов`язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором.

20.04.2012 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс» та ТзОВ «Вердикт Фінанс» був укладений договір факторингу №05/12-КВ, відповідно до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за кредитами, а фактор зобов`язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену цим договором.

14.07.2020 року між ТзОВ «Вердикт Фінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №14-07/2020/1, згідно умов якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, сторона 1 зобов`язується відступити (передати) стороні 2 належне стороні 1 право вимоги, яке належить їй на підставі договору факторингу №05/12-КВ від 20.04.2012 року укладеного з ТОВ «Кредекс Фінанс», зокрема, за кредитним договором №11289432000 від 28.01.2008 р., який укладено між ПАТ «УкрСиббанк» та боржником, в обсязі, що визначається в цьому договорі, та сторона 2 зобов`язується сплатити на користь сторони 1 еквівалент грошової суми в розмірі ціни договору на умовах цього договору та прийняти право грошової вимоги.

Згідно із витягом з додатку №3 до договору №14-07/2020/1 від 14.07.2020 р. про відступлення прав вимоги за кредитним договором, під номером 11 значиться ПІБ боржника – ОСОБА_1 , договір №11289432000, дата договору - 28.01.2008 року, сума боргу станом на дату відступлення у гривневому еквіваленті за курсом НБУ – 1 010 390,98 грн.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28 березня 2018 року в справа №14-10цс18, постанові від 04 липня 2018 року в справі №14-154цс18, в постанові від 31 жовтня 2018 року в справі №202/4494/16-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Первісний кредитор відповідача ПАТ «УкрСиббанк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, звернувшись у 2010 року до суду із позовом про примусове стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника. Тим самим кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» своїм рішенням від 21.10.2010 року.

Таким чином, у даному випадку після прийняття Сихівським районним судом м.Львова рішення від 21.10.2010 р. у справі №2-2557/10 про дострокове стягнення кредитної заборгованості, розрахованої станом на 15.06.2010 року, кредитор позбавляється права нараховувати проценти за користування позиченими коштами та обумовлену договором неустойку (штраф, пеню), і з цього часу набуває право лише щодо вимог до боржника стосовно неповернутої суми у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Із врахуванням вказаних обставин та наведених норм, вимога позивача про стягнення пені (неустойки) є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604-609 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання припиняється.

Зважаючи на відсутність в зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Позивач, окрім пені, просить стягнути з відповідача у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 91 030,71 грн., який розрахований за період з 06.11.2017 р. по 06.11.2020 р. та з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідне нарахування здійснене позивачем на суму боргу у розмірі 1 010 390,98 грн., тобто суму, яка була відступлена позивачу попереднім кредитором відповідно до договору №14-07/2020 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 14.07.2020 року і визначена у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на дату відступлення.

Разом з тим, оскільки рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 21.10.2010 р. достроково стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 235 279,41 грн. і з цього часу кредитор не мав права нараховувати проценти або неустойки, передбачені умовами договору кредиту, відтак розрахунок 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 010 390, 98 грн., є необгрунтованим.

Отже, встановлено, що після прийняття рішення суду про дострокове стягнення кредитної заборгованості, відбулось додаткове нарахування заборгованості на підставі умов договору кредиту, що не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить правовим позиціям Верховного Суду з цього питання.

Окрім цього, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 29.11.2016 р. задоволено позов ТзОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, шляхом продажу майна від імені боржника та вирішено: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11289432000 від 28.01.2008 р. в сумі 477186 грн. 19 коп. звернути стягнення на користь ТзОВ «Вердикт Фінанс» на предмет застави - автомобіль Тип ТЗ, легковий седан; марка Chevrolet; модель Epica LA69L; рік випуску 2007; який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , зареєстрований Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ, 21.06.2008, шляхом продажу та укладення від імені ОСОБА_1 ТзОВ «Вердикт Фінанс» договору купівлі - продажу вказаного автомобіля з іншою особою - покупцем за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на час продажу автомобіля. Витребувати у ОСОБА_1 автомобіль: Тип ТЗ, легковий седан; марка Chevrolet; модель Epica LA69L; рік випуску 2007; та передати у володіння ТзОВ «Вердикт Фінанс». Окрім цього, визнано право ТзОВ «Вердикт Фінанс» підписувати від імені ОСОБА_1 договір купівлі продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем з наданням права вчиняти від імені ОСОБА_1 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення в одному із Центрів надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до «Порядку державної реєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення зі письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред`явлення вказаного автомобіля для огляду.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором є обов`язком позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» посилається на те, що відповідач не виконує належним чином умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1 057 598, 34 грн., з яких: 1 010 390,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 47 207,36 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості. Однак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за вказаним кредитним договором трьох відсотків річних позивач обґрунтовує виключно копіями договорів, графіком погашення кредиту а також договорами відступлення прав вимог та розрахунками заборгованості за ст. 625 ЦК України.

Окрім цього, позивачем не надано відомостей щодо виконання чи невиконання вищевказаних рішень суду боржником, що позбавляє суд встановити розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №11289432000 від 28.01.2008 р. чи відсутність такої заборгованості, та відповідно право кредитора ТзОВ «Вердикт Капітал» на застосування до боржника ОСОБА_1 на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

Із врахуванням вищенаведеного, оскільки надані позивачем розрахунки сум заборгованості відповідача за кредитним договором не можуть бути доказом безспірності розміру заборгованості, у задоволення позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Також суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача в користь позивача судових витрат, понесених позивачем, а саме щодо стягнення судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідно до ст.141 ЦПК України витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог, а в разі відмови у задоволенні позову - на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи -

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5Б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Ю. Теслюк