Постанова № 98660514, 28.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5671/21

Провадження № 3/336/2330/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., з участю прокурора Гладенка Я.Ю., розглянувши об`єднану справу про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, що надійшла від Управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, згідно інформації наданої ДФС України – особу неможливо однозначно ідентифікувати, громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно витягу з наказу командира військової частини А1314 від 16.04.2018 (по особовому складу) № 67, майора ОСОБА_1 , призначено на посаду заступника начальника технічної частини ВОС-4301003.

Згідно наказу командира військової частини А1978 від 15.05.2018 (по стройовій частині) №134, з 15.05.2018 майор ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника начальника технічної частини в/ч А1978.

22.06.2019, відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 1978 від 22.06.2019 (по стройовій частині) № 151 року майора ОСОБА_1 , звільнено у запас відповідно пункту 2 підпункту «а» частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992. Отже, починаючи з 22.06.2019 ОСОБА_1 , припинив повноваження з виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 , перебуваючи з 15.05.2018 до 22.06.2019 на посаді заступника начальника технічної частини військової частини А 1978, відповідно до ч. 1 примітки до ст. 172-6 КУпАП, п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 , під час звільнення з посади заступника начальника технічної частини військової частини А 1978, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був в продовж 20 робочих днів, а саме до 22.07.2019 подати декларацію особи, яка притіняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), за період з 01.01.2019 по 22.06.2019, тобто день звільнення.

Проте встановлено, що згідно з відомостями публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https ://public.nazk.gov.ua) ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), за період з 01.01.2019 по 22.06.2019, (гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування шляхом заповнення відповідних форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua. а саме 17.06.2021, що є порушенням вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, заступник начальника технічної частини військової частини А 1978 ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 3 (нової редакції від 12.12.2019), подав декларацію особи, яка припиняє виконання функцій держави або місцевого самоврядування несвоєчасно, лише 17.06.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, ОСОБА_1 , під час звільнення з посади заступника начальника технічної частини військової частини А 1978, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був до 01.06.2020 подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за період 2019.

Проте встановлено, що згідно з відомостями публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https://public.nazk. gov.ua) ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, несвоєчасно подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за 2019 рік, (гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування шляхом заповнення відповідних форми на веб-ресурсі https://nazk.gov.ua, а саме 17.06.2021, що є порушенням вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким, чином, заступник начальника технічної частини військової частини А 1978 ОСОБА_1 , будучи згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», подав декларацію особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) несвоєчасно, лише 17.06.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією і всі встановлені фактичні обставини визнав, пояснив, що дійсно лише тільки 17.06.2021 подав декларацію особи, яка припинила виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто після звільнення, оскільки на момент подачі декларації перебував у зоні АТО, а після повернення погано себе почував, і тому пропустив строк подачі декларації.

Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань.

Відповідно до п. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Пунктом 2 частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припинили діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 порядку декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Частиною 1 статті 45 Закону встановлено, що суб`єкти декларування, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 року № 530-ІХ, внесено зміни до ЗУ «Про запобігання корупції», згідно з якими встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до сталі 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 суб`єкти декларування подають до 1 червня 2020, тобто продовжено термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

10.06.2016 Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088), «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зі змінами від 13.02.2020 року роз`яснення № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції стосовно заходів фінансового контролю» яким передбачено, що декларації, передбачені абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), подаються не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.

Декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне.

Таким чином, ОСОБА_1 , під час звільнення з посади заступника начальника технічної частини військової частини А 1978, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був до 01.06.2020 подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), за період 2019.

Крім того, ОСОБА_1 , під час звільнення з посади заступника начальника технічної частини військової частини А 1978, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язаний був в продовж 20 робочих днів, а саме до 22.07.2019 подати декларацію особи, яка притіняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), за період з 01.01.2019 по 22.06.2019, тобто день звільнення.

На підставі викладеного, суддя встановила, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією – несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Як передбачено ст. 36 КпАП України при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує правила їх накладення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним органом, що передбачені ст. 36 КУпАП, і накладає на ОСОБА_1 адміністративне покарання в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення суддя визнає щире розкаяння винного.

Враховуючи всі обставини у справі, дані про особу ОСОБА_1 , який до адміністративної відповідальності притягується вперше, суддя вважає за доцільне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Як передбачено ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, тобто в розмірі 454 грн., як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Статтею ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

ОСОБА_1 в судовому засіданні надав копію посвідчення серії № НОМЕР_1 , який виданий Управлінням соціального захисту населення ЗМР по Шевченківському району 08.10.2020 та дійсний до 01.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, а тому відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», останій звільнений від судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 33-36, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, згідно інформації наданої ДФС України – особу неможливо однозначно ідентифікувати, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень у дохід держави.

Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет); Отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37941997; Код банку отримувача (МФО) – 899998; Банк отримувача - Казначейство України; Номер рахунку (IBAN) – UA558999980313060106000008479; Код класифікації доходів бюджету –21081100.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя І.Б.Жупанова

Строк пред`явлення виконавчого документу “ ”_______20__рік.

Постанова набрала законної чинності “ ”______20__рік.

Дата видачі “ ”______20___рік.