Рішення № 98660363, 13.07.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/744/20

Номер провадження 2/333/142/21

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М., представника позивача адвокат Ями Д.М., третьої особи ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32), служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради в особі відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2020 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №503р від 19.09.2019 року «Про встановлення ОСОБА_2 порядку побачень з дітьми – ОСОБА_3 , 2015 року народження та ОСОБА_4 , 2017 року народження;

- скасувати розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №503р від 19.09.2019 року «Про встановлення ОСОБА_2 порядку побачень з дітьми – ОСОБА_3 , 2015 року народження та ОСОБА_4 , 2017 року народження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі народились діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка в установленому законом порядку не позбавлялась батьківських прав щодо дітей. Вона має власне житло, працює, отримує стабільний дохід, позитивно характеризується, ніколи не вчиняла адміністративних чи кримінальних правопорушень, абсолютно здорова не перебуває на жодних обліках в медичних установах. Уникаючи насильства з боку відповідача подала позов про розлучення та в установленому законом порядку отримала рішення суду про розірвання шлюбу з ним. Тепер колишній чоловік мститься їй шляхом позбавлення спільних дітей її піклування як матері. Відповідач став на бік не дітей, а її колишнього чоловіка та всіляко догоджає йому, вірячи на слово, не виключає ймовірності наявного корупційного елемента. Вважає, якби відповідач опікувався дітьми, то перевірив би надані ОСОБА_1 документи та встановив би, що останній надав недостовірні дані щодо свого працевлаштування, занятості на роботі, доходу, забезпечення дітей необхідною медичною допомогою та можливості забезпечити дітям належний рівень догляду, адже діти ще зовсім маленькі. Зокрема, діти хворіють, але не отримують від батька належного медичного забезпечення, проводять час з різними сторонніми людьми, не відвідують дитячий заклад та лікаря, ще й позбавлені матері, яка могла б цілодобово піклуватись про них.

19.09.2019 року відповідач за підписом голови Кузьміна О.С. було винесено розпорядження №503 «Про встановлення ОСОБА_2 порядку побачень з дітьми ОСОБА_3 , 2015 року народження, та ОСОБА_4 , 2017 року народження» яким встановлений наступний порядок побачень позивачки з дітьми: - щосереди та щоп`ятниці з 17:00 години до 20:00 години, щосуботи з 16:00 години до 19:00 години, щонеділі з 10:00 години до 13:00 години, або в будь-який інший день та час за домовленістю між батьками. Побачення з дітьми проводити в присутності батька, за місцем проживання дітей.

Позивачка вважає, що вищевказане розпорядження грубо порушує її право на участь у вихованні та спілкуванні з дітьми, яке гарантується їй Конституцією України та чинним міжнародним та українським законодавством. Оскільки, коли позивачка приїжджає згідно встановленого розкладу побачень к дітям, у квартирі за місцем їх проживання присутній ОСОБА_1 та його співмешканець, дехто ОСОБА_7 . Він погрожує їй, ображає і принижує на очах їх дітей, забороняє брати дітей на руки, фотографувати їх. Крім того, ОСОБА_7 постійно стежить за позивачкою, ходить слідом, навіть стоїть під дверима туалетної кімнати, а ОСОБА_1 робить вигляд, що він всього не чує і не помічає. Вважає, що відповідач своїм розпорядженням встановив неправомірний порядок спілкування з дітьми, чим незаконно усунув її від дітей та порушив гарантоване державою її право, як матері, спілкуватись та виховувати своїх дітей.

Також позивачка зазначає, що після того, як діти були передані на цілодобове утримання їх батька ОСОБА_1 , їх діти перестали відвідувати дитячий садок. На момент постановлення оскаржуваного розпорядження №503 позивачка з ОСОБА_1 перебували у шлюбі та в провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя було відкрито провадження по справі про визначення місця проживання дітей з матір`ю, яке ще не пройшло стадію підготовчого засідання. Однак, Голова розчерком пера вже вирішив як саме мати повинна спілкуватись з двома малолітніми дітьми. Створивши штучну ситуацію щодо залишення дітей з батьком, орган опіки і піклуваннянадалі, знаючи про позов про визначення місця проживання дітей, залишив дітей з батьком та безпідставно фактично обмежив право матері на участь у спілкуванні та вихованні дітей, встановивши тільки декілька днів та годин для такого спілкування. А оскаржуваним розпорядженням були оформлені протизаконні дії відповідача.

Оскаржуване розпорядження не було надіслано позивачці у встановленому законом порядку (його копію вона отримала з власної ініціативи) та не було оприлюднено.

Позивачка вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного розпорядження грубо порушив вимоги чинного законодавства щодо порядку та способу прийняття такого розпорядження та порушив її право, як громадянки та матері повноцінно брати участь у вихованні дітей, та фактично розлучив малолітніх дітей з матір`ю. вона вичерпала всі можливості захистити інтереси своїх дітей від незаконних дій відповідача тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий п`ятиденний строк для усунення недоліків.

27.02.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшла заява про усунення недоліків, якою позивачка усунула недоліки, шляхом подання уточненої позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19.03.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшов відзив відповідача в якому він просить відмовити у задоволенні позову з причини його необґрунтованості та безпідставності, посилається на те, що розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №503р від 19.09.2019 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, в якнайкращих інтересах дітей, з урахуванням їх віку, умов проживання (окрема кімната, дитячі спальні місця, іграшки, одяг, взуття тощо) та того, що з кінця 2019 року мати залишила дітей з батьком. Діти мешкають за адресою проживання родини: АДРЕСА_3 , у звичних для них умовах. Факти викладені в зверненнях позивача щодо погрози життю та здоров`ю дітей, неналежного виконання батьком обов`язків щодо утримання, медичного обстеження, лікування дітей, не знайшли свого підтвердження.

31.03.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшли письмові пояснення щодо позову та відзиву на позовну заяву третьої особи ОСОБА_1 в яких він просить позовні вимоги залишити без задоволення з причини його необґрунтованості та безпідставності, посилається на те, що позивачкою не наведено жодної норми матеріального та процесуального права, які були порушені при прийнятті оскаржуваного рішення. Вважає, що суттєвою для вирішення справи є і та обставина, що висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини, оскільки такий не порушує прав та обов`язки жодного з батьків. Розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 19.09.2019 року прийняте у відповідності до закону з урахуванням інтересів малолітніх дітей з урахуванням їх віку, умов проживання, побутових умов.

21.04.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшли уточнення до відзиву відповідача в якому він просить відмовити у задоволенні позову з причини його необґрунтованості та безпідставності. Посилається на те, що розпорядження голови районної адміністрації є актом індивідуальної дії, тобто не спрямовано на правове регулювання господарських відносин, відповідно і на який не поширюється дія ЗУ «Про засади державної політики у сфері господарської діяльності». Тому розпорядження голови районної адміністрації не підлягає оприлюдненню.

07.05.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшла відповідь на відзив відповідача в якому позивач просить задовольнити позов у повному обсязі з причини його обґрунтованості.

Ухвалою суду від 20.05.2020 року клопотання відповідача задоволено, залучено в якості співвідповідача – службу (управління) у справах дітей Запорізької міської ради в особі відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

09.06.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшли письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_8 в яких вона просить відмовити у задоволенні позову через його необґрунтованість та безпідставність.

24.06.2020 року на адресу суду через канцелярію надійшла відповідь на уточнення до відзиву відповідача в якому позивач просить задовольнити позов у повному обсязі з причини його обґрунтованості.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 05.11.2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року витребувані оригінали доказів.

Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Яма Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав викладених у позові, відповідь на відзив відповідача, відповіді на уточнення до відзиву відповідача.

Представник відповідача Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району Борисенко В.Б. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві відповідача, уточнення до відзиву відповідача, письмових поясненнях відповідача, просила у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради в особі відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без їх участі , просили позовні вимоги залишити без задоволення, про що до суду надали відповідну заяву.

Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових поясненнях щодо позову та відзиву на позовну заяву, просив позов залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, вимоги п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважав за належне розглянути справу по суті позовних вимог, враховуючи, що в силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 55 Конституції проголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» - розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

У відповідності до статті 17 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов`язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (пункт 8.частини другої статті 18 Сімейного кодексу України).

Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої ним у постанові від 29.08.2018 року у справі № 203/4901/16-ц, спори за участю суб`єкта владних повноважень, які стосуються захисту приватних інтересів у сфері сімейних відносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та свідоцтва серія НОМЕР_2 батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

З розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №503р від 19.09.2019 року вбачається, що районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району розглянуто скаргу позивача на розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №400р від 11.07.2019 року «Про встановлення ОСОБА_2 порядку побачень з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 » та заяву ОСОБА_2 щодо встановлення їй тимчасового графіку побачень з дітьми.

Встановлено, що батьки дітей проживають окремо. Малолітні діти мешкають разом з батьком. Враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, висновок відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 23.08.2019р. №738/08-09; Г-324; Г-325, думку обох батьків, враховуючи вік дітей та в інтересах дітей, керуючись ст.15 ЗУ «Про охорону дитинства» ст.ст.157, 158 СК України, п.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, встановили матері ОСОБА_2 побачення з малолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , таким чином: щосереди та щоп`ятниці з 17:00 години до 20:00 години, щосуботи з 16:00 години до 19:00 години та щонеділі з 10:00 години до 13:00 години, або в будь-який інший день та час за домовленістю між батьками. Побачення з дітьми проводити в присутності батька за місцем проживання дітей.

Розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №400р від 11.07.2019 року «Про встановлення ОСОБА_2 порядку побачень з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 » визнано таким, що втратило чинність.

Відповідно довимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Відповідно ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно положень ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно положень ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до вимог ч. 2, ч.3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

З матеріалів справи №Г-0963, справи № Г-0963/1, справи №Г-0998, справи №Г-1046 вбачається, що скаргу ОСОБА_2 на розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 19.09.2019 року №503р «Про встановлення ОСОБА_2 порядку побачень з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації 11.11.2019 року та вирішено – визначений розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 19.09.2019 року №503р графік побачень матері ОСОБА_2 з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишити без змін до вирішення Комунарським районним судом м.Запоріжжя спору між батьками про визначення місця проживання дітей з одним із батьків.

З матеріалів справи №Г-1096 за зверненням ОСОБА_2 про скасування розпорядження від 19.09.2019 року та надання медичної допомоги дітям вбачається, що відповідно до інформації ДНЗ (ясла-садок) №274 «Зайчатко» діти – ОСОБА_5 , 2015 року народження, та ОСОБА_6 , 2017 року народження, зараховані до дошкільного навчального закладу з 27.08.2019 року. До ДНЗ приводить та забирає дітей особисто батько – ОСОБА_1 , оплату здійснює батько, батьківські збори відвідує тільки батько. Вихователі та адміністрація закладу ДНЗ в питаннях освіти і догляду за дітьми, за період перебування їх у ДНЗ, співпрацюють з батьком дітей. За період відвідування дошкільного закладу мати малолітніх дітей ОСОБА_2 не цікавилась станом здоров`я та розвитком дітей. 28.11.2019 року від ОСОБА_2 закладом отримано заяву з проханням надати можливість проводити час з дітьми, поки вони перебувають у дитсадку, забирати та приводити їх. Діти певний час не відвідували ДНЗ у зв`язку з хворобою (довідки про хвороби наявні). За висновком ДНЗ№274, виховання та матеріальне забезпечення дітей в повній мірі здійснює батько ОСОБА_1 02.12.2019 року спеціалістами відділу служби спільно з фахівцями центру соціальних служб був здійснений вихід у родину батька ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Під час виходу за адресою їх проживання встановлено, що діти забезпечені всім необхідним для відпочинку, розвитку та виховання. У дітей є багато розвиваючих книжок та іграшок, взуття, одяг за віком. Дитяча окрема кімната облаштована всіма зручностями. З 02.12.2019 року малолітні діти не відвідують дитячий садок через нежить. Лікування проходять вдома. Відповідно до інформації ЗМЦСССДМ ними під час обстеження з`ясовано, що родина проживає у власній квартирі, умови проживання добрі, санітарно-гігієнічні норми дотримано. Центр за результатами проведеної бесіди вважає, що свої батьківськи обов`язки ОСОБА_1 виконує у повному обсязі. За спостереженням спеціалістів між батьком та дітьми існує тісний емоційний зв`язок. 05.12.2019 року начальником та спеціалістом відділу служби сумісно з дільничним лікарем-педіатром КНП «ЦПМСД №6» амбулаторії №9 ОСОБА_11 був забезпечений повторний вихід до родини ОСОБА_12 , де лікар оглянула дітей та при їх огляді загрози життю малолітніх не виявила. Відповідно до інформації КНП «ЦПМСД №6» від 06.12.2019 року діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перебувають під наглядом амбулаторії №9, підписана декларація з дільничним педіатром ОСОБА_11 .

Згідно положення «Про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Комунарському, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району» (далі по тексту Положення), затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 року №27 до повноважень районної адміністрації міської ради відноситься здійснення у встановленому законодавством порядку функцій органу опіки та піклування, прийняття відповідних розпоряджень.

Відповідно до п.1.2 Положення районна адміністрація є складовою частиною єдиної системи місцевого самоврядування. Районна адміністрація підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядкована виконавчому комітету міської ради, міському голові.

Пунктом 6.2 Положення передбачено, що розпорядження голови районної адміністрації з мотивів їхньої невідповідності Конституції і законам України, указам і розпорядженням Президента України, постановам і розпорядженням Кабінету Міністрів України, розпорядженням голови обласної державної адміністрації, рішенням міської ради, виконавчого комітету міської ради, розпорядженням міського голови можуть бути скасовані виконавчим комітетом міської ради. Розпорядження голови районної адміністрації є актами індивідуальної дії і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Оскільки, розпорядження голови районної адміністрації є актом індивідуальної дії, тобто не спрямовано на правове регулювання господарських відносин, відповідно і на який не поширюється дія ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тому розпорядження голови районної адміністрації не підлягає оприлюдненню.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 153, 155, 157, 158 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 866 та виходячи з інтересів малолітніх дітей ОСОБА_13 , 2015 року народження, та ОСОБА_14 2017 року народження, служба у справах дітей на комісію з питань захисту дитини районної державної адміністрації подала відповідний висновок.

Відповідно до п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 участь у вихованні дітей та порядок побачення з дітьми ОСОБА_2 , яка проживає окремо від них, встановлено рішенням районної державної адміністрації, а саме розпорядженням голови районної державної адміністрації від 19.09.2019 року №503р, з урахуванням висновку служби у справах дітей та рішення комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації «Про розгляд заяви ОСОБА_2 про визначення їй способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_13 , 2015 року народження, та ОСОБА_14 2017 року народження».

В пункті 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

У відповідності до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивачем не наведено доказів того, що розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району №503р від 19.09.2019 року є протиправним та його скасування, а викладене у ньому суперечить інтересам матері чи дітей.

Інші доводи позивачки, зокрема досудового розслідування за кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР 22.10.2019 року за №12019080040003647, посилання на консультацію психолога від 18.09.2019 року та висновок спеціаліста-психолога від 25.05.2020 року, не є підставою для скасування розпорядження.

Враховуючи викладене, відсутності визначених законом доказів, суд не знаходить підстав для задоволення її вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.150, 151, 153, 155, 157, 158 СК України, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 51, 76-84, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (69104, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд. 32 ЄДРПОУ 37573541), служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради в особі відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (69104, м.Запоріжжя, вул.Чумаченка, буд. 32), третя особа: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 23 липня 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов