Постанова № 98659718, 17.05.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/831/21

2-а/296/41/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївський О.П.,

за участі секретаря судового засідання Горелової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил №1305/10000/20 від 14 січня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду м. Житомира 02.02.2021 звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №1305/10000/20 від 14.01.2021, копію якої він отримав 27.01.2021.

В обґрунтування своїх вимоги позивач вказує на те, що митні правила він не порушував, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження того, що ним під час митного оформлення транспортного засобу марки «RENAULT», модель «MEGANE», номер кузова - НОМЕР_1 , з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів було вказано неправдиві відомості щодо календарного року виготовлення такого автомобіля та ставки митних платежів.

Ухвалою судді від 12.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с.35).

Сторони у судове засідання не з`явились.

Від Київської митниці Держмитслужби 19.03.2021 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому її представник просить відмовити у задоволенні позову, посилаючить на те, що постановою Київської митниці Держмитслужби від 14.01.2021 в справі про порушення митних правил №1305/10000/20 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яка прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил №1305/10000/20 від 30.07.2020. В протоколі посадова особа зазначає, що ОСОБА_1 не вірно заявлено рік виготовлення автомобіля – 2009. Київською митницією Держмитслужби було встановлено, що рік виготовлення автомобіля - 2007, що у свою чергу призвело до зменшення розміру сум податків і зборів. Відповідно вказаного протоколу, відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир- центральний» Житомирської митниці ДФС митним брокером (далі-декларантом), фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 , про що свідчить електронний цифровий підпис останнього, з метою оформлення в митному режимі «імпорт» товару, легкового автомобіля марки «RENAULT», модель «MEGANE», номер кузова - НОМЕР_1 , було подано у електронному вигляді електронну митну декларацію за номером UA101070/2019/050565 та товаросупровідні документи (далі - ЕМД).

Разом з ЕМД до митного оформлення транспортного засобу декларантом ОСОБА_1 було подано додатковий товаросупровідний документ, а саме, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.08.2019, фактура №1101 від 23.08.2019.

У графі 31 ЕМД декларантом ОСОБА_1 заявлено наступні відомості про товар - «легковий автомобіль: марка RENAULT; модель MEGANE; номер кузова НОМЕР_1 ; загальна кількість місць 5; тип двигуна бензин; робочий об`єм двигуна 1598 см3; тип (№) двигуна н/в; тип кузову універсал; такий, що був у використанні; колір сірий; календарний рік виготовлення 2007; модельний рік виготовлення 2007; дата першої реєстрації 08.05.2007; виробник Renault SAS; кpaїнa виробництва FR». Відповідно даних, вказаних у ЕМД, декларантом ОСОБА_1 здійснений розрахунок платежів, а саме, ввізне мито – 2 397,07 грн., акциз – 24 554,01 грн., ПДВ – 10 184,35 грн. Розрахунок необхідних до сплати платежів, декларантом здійснено з врахуванням календарного року виготовлення транспортного засобу, а саме - 2007 рік.

В ході перевірки, Київською митницею Держмитслужби установлено, що автомобіль марки «RENAULT», модель «MEGANE», номер кузова - НОМЕР_1 : рік виготовлення - місяць - 2006-11. Вказане підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.08.2019 (графа (D.20), рік виготовлення - місяць 2006-11 (D.20) Tillverkningsar - manad 2006-11).

Таким чином, декларантом, ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів необхідно було врахувати фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу - 2006 року та застосувати віковий коефіцієнт (К вік), що дорівнює «12» про визначення ставки акцизного податку у відповідності до п.п.215.3.5 п.215.3 ст.215 ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 №2611-VIII.

Згідно службової записки Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Київської митниці Держмитслужби від 27.07.2020 №7.8-15-06/3792 та враховуючи фактично встановлений рік виготовлення транспортного засобу, дії декларанта ОСОБА_1 за наслідками невірного зазначення календарного року виготовлення транспортного засобу в ЕМД призвели до несплати митних платежів в повному об`ємі на загальну суму 2 678,12 грн., а саме: акциз 2 232,18 грн. та ПДВ 446,44 грн., які відрізняється на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 ЕМД.

Таким чином, декларантом ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 2 678,12 грн., а саме: акциз 2 232,18 грн. та ПДВ 446,44 грн. шляхом заявлення у ЕМД неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення транспортного засобу марки «RENAULT», модель «MEGANE», номер кузова - НОМЕР_1 , що призвело до порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.

Позивач 23.03.2021 подав суду відповідь на відзив, де вказує, що згідно наказу Державної Митної Служби №1118 від 17.11.2005, календарний рік виготовлення транспортного засобу визначається на основі даних його виробника. Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. У технічному паспорті транспортного засобу марки «RENAULT» моделі «MEGANE» згідно графи B.1, перша реєстрація автомобіля - 8.05.2007.

Під час митного оформлення та відповідно до МК України, декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митного оформлення.

Позивач зазначає, що всі необхідні оригінали документів під час митного оформлення ним були надані та перевірені відповідачем, який здійснював оформлення, зокрема і ті документи на які посилається відповідач у відзиві.

Неналежним письмовим доказом, який наданий відповідачем разом з відзивом, є лист від АТ «Рено Україна» №229 від 28.07.2020, оскільки МК України та Наказом ДМСУ №1118 від 17.11.2005 "Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України", не передбачено як підставу для визначення року виготовлення автомобіля (транспортного засобу) наявність листа підприємства, яке ввозить автомобіль на територію України.

Відповідачем 26.03.2021 надано суду заперечення на відповідь позивача, де його представник посилається на те, що у позивача під час митного оформлення були наявні всі технічні документи з встановленим роком виготовлення транспортного засобу, які ним умисно проігноровані та внесенні дані до графи 31 митної декларації з неправдивими відомостями про рік виготовлення транспортного засобу, не зважаючи на факт наявності у нього в технічних документах таких даних, а щодо недопустимості такого доказу як лист компанії АТ «Рено Україна» від 28.07.2020 № 229, то зазначений лист та інформація в повному обсязі відповідають технічним документам наявним у декларанта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою Київської митниці Держмитслужби від 14.01.2021 в справі про порушення митних правил №1305/10000/20 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 8 035,86 грн.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності стало те, що декларантом ОСОБА_1 при розрахунку митних платежів не враховано та не зазначено в митній декларації фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу, що призвели до несплати останнім митних платежів в повному об`ємі на загальну суму 2 678,12 грн. та відрізняється на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 митної декларації №UA101070/2019/050565.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу.

Відповідно до ст.262 МК України, товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 5 ст.265 МК України передбачено, що декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Відповідно до ч.1 ст.266 МК України, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Частиною 8 ст.257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.

Згідно ч.2 ст.69 МК України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Тому, здійснення такого контрою є прямим обов`язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Відповідно до п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, визначено, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.

Так, позивач надав разом з позовною заявою висновок експертного дослідження НДЕКЦ МВС України №5/119 від 29.08.2019, відповідно якого датою виготовлення транспортного засобу є 2007 рік (а.с.18-19).

Посилання відповідача на лист компанії АТ «Рено Україна» від 28.07.2020 № 229, в якому зазначено, що рік виготовлення транспортного засобу є 2006 рік судом не береться до уваги, оскільки в документі відсутні відомості щодо джерел походження інформації про рік виготовлення транспортних засобів (а.с.41).

Відповідно до ст.251, 280 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вказані норми законодавства, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

За змістом ст.485 МК України, склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06.06.2018 по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно ст.485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

З урахуванням викладеного і зважаючи на те, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що заявлення в митній декларації відомостей щодо календарного року виготовлення транспортного засобу марки «RENAULT», модель «MEGANE», номер кузова - НОМЕР_1 , було здійснено позивачем з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст.485 МК України відповідальність.

Матеріали справи не містять доказів, які вказують на умисел позивача вчинити дії на внесення неправдивих відомостей щодо року випуску товару, зазначеного в декларації, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.485 МК України.

Згідно ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил відбулось без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому, вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.20, 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київської митниці Держмитслужби ДМС України в справі про порушення митних правил №1305/10000/20 від 14 січня 2021 року щодо визнання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - скасувати.

Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби ДМС України (код ЄДРПОУ 43337359, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А) на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський