Рішення № 98659112, 29.07.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 29.07.2021

Справа № 501/529/21

2/501/681/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання – Кочкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Чорноморськ цивільну справу № 501/529/21

за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

до

відповідача: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

відповідача: ОСОБА_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ,

третя особа: Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в Одеській області, місце знаходження: 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5

предмет та підстави позову: про визнання договору купівлі - продажу, договору комісії недійсним та скасування державної реєстрації на автомобіль, визнання права власності,

за участі учасників справи:

представника позивача – ОСОБА_4 ,

представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 ,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

22.02.2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом (який згодо уточнив а.с. 4-7, 100-101) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідач), про визнання договору купівлі - продажу, договору комісії недійсним та скасування державної реєстрації на автомобіль, визнання права власності.

Позовна заява мотивована тим, що в період з 27.08.2011 року по 03.08.2020 року сторони перебували в шлюбі. На час шлюбу сторони придбали спільне майно. Автомобіль BMW-X5 xDrive 25d/F15, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 від 18.01.2018 року було відчужено ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Та лише від 25.05.2020 року позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом про поділ спільного майна подружжя (справа №501/1609/20), що автомобіль BMW-X5 xDrive 25d/F15, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 був ОСОБА_2 відчужений ТОВ «СІС-СЕРВІС» від 24.04.2020 року та в той же день за договором купівлі – продажу проданий ОСОБА_3 (матері відповідачки).

Позивачу не надавав в шлюбі згоди на продаж автомобіля, тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав, та просить суд:

Визнати недійним договір купівлі-продажу від 24.04.2020 року транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір - Білий, номер кузова НОМЕР_1 , який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сів-сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37829014), яке діяло від імені ОСОБА_2 на підставі договору комісії № 6425/20/003800 від 24.04.2020 року та ОСОБА_3 , про:

визнати договір комісії № 6425/20/003800 від 24.04.2020 року та ОСОБА_3 , який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сів-сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37829014) та ОСОБА_2 на укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір - Білий, номер кузова НОМЕР_1 ;

в межах поділу спільного майна подружжя:

визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал-В, 2017 року випуску, колір-Білий, номер кузова НОМЕР_1 ;

визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір - Білий, номер кузова НОМЕР_1

Відповідачі по справі надали відзиви, заперечували проти задоволення позовних вимог (а.с. 48-52, 69-72).

Третя особа надала пояснення по справі (а.с. 37-41).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов, зазначив, що позивачу не було відомо про відчуження автомобіля.

Відповідач ОСОБА_2 , та представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог позову, просили суд відмовити в задоволенні позову, зазначили, що позивачу було відомо про продаж спільного майна подружжя.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог позову, просив суд відмовити в задоволенні позову, зазначила, що позивачу було відомо про продаж транспортного засобу, та він сам сприяв продажу автомобілю через потребу в коштах.

Третя особа в судовому засіданні не заперечувала проти заявлених позовних вимог.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 04.03.2021 року відкрито провадження, призначено справу до розгляду у загальному порядку (а.с. 22).

Ухвалою суду від 30.06.2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково (а.с.116).

Ухвалою суду від 30.06.2021 року заяву витребування доказів задоволено, прийнято уточнені позовні вимоги та підготовче закрито (а.с.119-120).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлені наступні правовідносини.

Під час перебування сторін у шлюбі, ними було придбано, а згодом, відчужено автомобіль BMW-X5 xDrive 25d/F15, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 від 11.01.2018 року (а.с. 8-9)

Вказане підтверджується договором комісії №6425/20/003800 від 24 квітня 2020 року, укладеним між ТОВ «Сів-Сервіс» та ОСОБА_2 та договором купівлі-продажу транспортного засобу №6425/20/003800, укладеним між ТОВ «Сів-Сервіс» та ОСОБА_3 24 квітня 2020 року (а.с. 10-14, 75-76, 130-135).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу BMW-X5, загальний легковий - універсал-В, 2017 року випуску, колір-Білий, номер кузова НОМЕР_1 - власник ОСОБА_3 (а.с. 77-78)

Відповідно заяви №261061183 від 12.05.2020 року ОСОБА_3 , звернулась про перереєстрацію транспортного засобу на нового власника автомобіля BMW-X5, загальний універсал-В, 2017 року випуску, колір-Білий, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 128).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 11.01.2018 року, власником автомобілю BMW-X5, загальний універсал-В, 2017 року випуску, колір-Білий, номер кузова НОМЕР_1 – вказано ОСОБА_2 (а.с. 129).

V. Оцінка Суду.

З урахуванням імперативних вимог частини 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому, за правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доказами в розумінні ч. 1 ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити викладені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Ретельно проаналізувавши наданий до суду позов, випливає висновок про повну відсутність доказів, які б підтверджували необізнаність позивача про здійснення продажу автомобілю BMW-X5 xDrive 25d/F 15, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 . Натомість, надані до позовної заяви письмові докази, які складаються з договору комісії №6425/20/003800 від 24.04.2020 року, укладеним між ТОВ «Сів-Сервіс» та ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу транспортного засобу №6425/20/003800 від 24 квітня 2020 року, укладеним між ТОВ «Сів-Сервіс» та ОСОБА_3 та витягу з реєстру про державну реєстрацію - підтверджують законність угоди щодо продажу автомобілю, а також належну реєстрацію права власності за новим власником.

Як вказано в с. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороб тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеною з цивільного обороту (частина 1 статті 61 СК України).

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як визначено ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Ч. 2 ст. 369 ЦК У країни встановлено, що у разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Ч. 4 ст. 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

В даному випадку, окрім того, що позивач був обізнаний про відчуження його дружиною автомобілю, ще й надав особисту згоду на укладення відповідного договору купівлі-продажу з метою отримання коштів після продажу сумісного майна.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За нормами ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Однак відповідно до положень ч. 1,2 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження законності правочину щодо відчуження автомобілю BMW-X5 xDrive 25d/F 15 до суду надається документація витребувана на підставі адвокатського запиту з Регіонального сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській області, яка складається безпосередньо з відповіді та доданого до неї договору комісії №6425/20/003800 від 24.04.2020 року, на підставі якого ТОВ «Сів-Сервіс» зобов`язався за дорученням ОСОБА_2 вчинити від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу, а саме автомобілю BMW-X5 xDrive 25d/F 15, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 .

Пунктом 6 статті З ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про розподіл спірного майна та визнання недійсними правочинів з відчуження такого без письмової згоди одного з подружжя, за умови наявності іншої згоди, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім`ї майна.

Укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо буде доказано, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.05.2018 року у справі за №61-5083св18, а також Верховним Судом України у постанові від 22.02.2017 року у справі №6-17цс17, від 08.04.2015 року у справі №6-7цс15.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27.04.2016 року у справі №6-48цс16, у випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду жодних належних чи допустимих доказів, які б підтверджували його необізнаність щодо продажу автомобіля. Натомість відповідач ОСОБА_2 свідчить про те, що її колишній чоловік не тільки знав про намір відчуження автомобілю, а й сприяв укладенню відповідної угоди, надав свою особисту згоду на продаж безпосередньо ОСОБА_3 та отримав кошти готівкою від дружини після продажі вказаного авто, що свідчить про те, що відповідна угода була укладена в інтересах сім`ї та на її потреби.

Відповідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Як роз`яснено пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 року, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Разом з тим, з аналізу позовної заяви та доданих до неї доказів випливає відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли недобросовісно, зокрема, що ОСОБА_3 знала чи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.

Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за №1388, не вимагають письмової згоди другого із подружжя на зняття із реєстрації автомобіля.

Однак, за свідченням відповідача ОСОБА_2 і як може підтвердити ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 особисто надав свою згоду на відчуження вказаного автомобілю з метою отримання своєї частини вартості вказаного майна на особисті цілі, що й було в подальшому виконане.

Враховуючи викладені обставини, посилання позивача щодо фіктивності оспорюваного правочину спростовується наданими до суду доказами, з яких вбачається, що автомобіль у встановленому законом порядку був відчужений ОСОБА_2 за договором комісії №6425/20/003800 від 24 квітня 2020 року, укладеним між ТОВ «Сів-Сервіс» та ОСОБА_2 та договором купівлі-продажу транспортного засобу №6425/20/003800, укладеним між ТОВ «Сів-Сервіс» та ОСОБА_3 24.04.2020 року, за ціною, узгодженою сторонами з урахуванням ч. 1 ст. 632 ЦК України, його сторонами були вчинені всі необхідні дії для виконання даного договору.

За таких обставин, аналізуючи викладене, підстави для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу автомобіля недійсним відсутні, тому, враховуючи презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену ч. 2 ст. 328 ЦК України, ОСОБА_3 є законним власником автомобіля марки BMW-X5 xDrive 25d/F 15, рік випуску 2017, номер кузова НОМЕР_1 .

При цьому, за свідченням ОСОБА_2 кошти після продажу авто були розподілені між подружжям, останнє не спростовано позивачем, не надано жодних доказів, які могли б спростувати вказане, що свідчить про те, що відповідне відчуження було здійснено саме в інтересах сім`ї та обох з подружжя.

Таким чином, вимоги заявлені ОСОБА_1 у позовній заяві не можуть бути задоволені судом, оскільки суперечать діючим вимогам законодавства, натомість доводи викладені відповідачем ОСОБА_2 містять повну нормативно-правову базу, усталену практику та вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та законне обґрунтування щодо кожного доводу заявника, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263 – 265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в Одеській області про визнання недійним договору купівлі-продажу від 24.04.2020 року транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір - Білий, номер кузова НОМЕР_1 , який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сів-сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37829014), яке діяло від імені ОСОБА_2 на підставі договору комісії № 6425/20/003800 від 24.04.2020 року та ОСОБА_3 , про:

визнання договору комісії № 6425/20/003800 від 24.04.2020 року та ОСОБА_3 , який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сів-сервіс» (ідентифікаційний код юридичної особи: 37829014) та ОСОБА_2 на укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір - Білий, номер кузова НОМЕР_1 ;

в межах поділу спільного майна подружжя:

визнання за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал-В, 2017 року випуску, колір-Білий, номер кузова НОМЕР_1 ;

визнання за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину транспортного засобу BMW-X5, загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір - Білий, номер кузова НОМЕР_1 – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 29 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В. Смирнов.