Ухвала суду № 98656772, 27.07.2021, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/503/21

Провадження № 1-кп/342/180/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.,

учасники судового провадження:

прокурор Свірідов Д.І.,

захисник Вань І.Р.

представник потерпілої особи - ПАТ "Зернопродукт МХП" філія "Перспектив" Харук І.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження №12016090000000152 від 03.08.2016 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Городенківського районного суду Івано-Франківської області надійшов затверджений прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Свірідов Д.І. обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016090000000152 від 03.08.2016 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України, з реєстром матеріалів досудового розслідування та картою пам`яті.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося, у зв`язку з неявкою потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представника ПАТ Зернопродукт МХП» філія «Перспектив», а також за поданими клопотаннями прокурора.

До Городенківського районного суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 надійшли заяви про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні №12016090000000152 прокурору. Рішення про повернення обвинувального акту прокурору Танасійчук О.О. просив прийняти без його участі в судовому засіданні, оскільки він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12016090000000152.

Крім того, до суду поступило клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, подане захисником ОСОБА_1 – адвокатом Вань І.Р., в якому захисник просить обвинувальний акт з доданими до нього документами повернути прокурору, що його затвердив, оскільки прокурором не надано доказів ані вручення такого документа особі, стосовно якої такий акт складений, ані прийняття такого документа в межах строку досудового розслідування. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що після повернення обвинувального акту на доопрацювання у зв`язку з його невідповідністю, щодо ОСОБА_1 були складені повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.05.2020 року, у відповідності до якої складений обвинувальний акт, що затверджений 02.11.2020 прокурором у кримінальному провадженні – прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Свірідовим Д.І., що направлений на розгляд до Городенківського районного суду Івано-Франківської області. В той же час, реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що доданий до суду, не містить будь-яких даних про те, що слідчі та процесуальні дії після повернення обвинувального акту у відповідності до ухвали судді Зеленко О.В. від 04.10.2019, приймалися у відповідності до закону та в межах кримінального провадження, а саме: реєстр не містить даних про те, що після повернення обвинувального акту на підставі ухвали суду, у відповідності до вимог закону приймалося процесуальне рішення (постанова) про відновлення досудового розслідування, продовження строків досудового розслідування. Немає також і будь-яких процесуальних рішень щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 10.03.2016 року та прийняття нового рішення щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 у 2020 році та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Захисник вказує, після повернення обвинувального акту (ухвала судді Зеленко О.В.) слідчі та процесуальні дії, зокрема і повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри здійснювалося у непередбачений законом спосіб, а саме: поза межами кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 не відновлювалося і не реєструвалося інше кримінальне провадження. Отже, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваної особи і після повторних спроб органу досудового розслідування вручити йому повідомлення про підозру, а відтак, не набув статусу обвинуваченої особи, а тому не підлягає виклику в судове засідання. Даний обвинувальний акт ОСОБА_1 прийнято поза межами строку досудового розслідування, повідомлення про підозру ОСОБА_1 здійснювалося повторно, оскільки аналогічне повідомлення про підозру було здійснено у 2016 році, за якою ОСОБА_1 визнано таким, що не набув статусу підозрюваної особи, повторне притягнення до кримінальної відповідальності не допускається, як і вручення повідомлення про підозру у непередбачений законом спосіб, а саме, без відновлення кримінального провадження чи реєстрації іншого кримінального провадження та без можливості визначення строків досудового розслідування. Крім того, чинний КПК не передбачає повторного здійснення повідомлення про підозру особі, якщо таке було здійснене не правильно. У клопотанні також вказано, що не відповідає вимогам закону і не лише обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, в якому не відображені дані про прийняті процесуальні рішення в межах строку досудового розслідування, до обвинувального акту також не додано і розписку про вручення особі обвинувального акту, щодо якої такий направлено до суду та/або дані про неможливість такого вручення і вжиття заходів на вручення у визначений КПК спосіб.

Як вбачається із поданих заяв ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору, ОСОБА_1 не вважає себе обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, оскільки після повернення обвинувального акту (ухвала судді Зеленко О.В.) слідчі та процесуальні дії, зокрема і повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри здійснювалося у непередбачений законом спосіб, а саме: поза межами кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 не відновлювалося і не реєструвалося інше кримінальне провадження. Отже, ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваної особи і після повторних спроб органу досудового розслідування вручити йому повідомлення про підозру, а відтак, не набув статусу обвинуваченої особи.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Вань І.Р. підтримала подане клопотання про повернення обвинувального акта, з викладених в ньому підстав. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник ПАТ Зернопродукт МХП» філія «Перспектив» щодо вирішення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору поклався на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явилися, про розгляд кримінального провадження повідомлялися належним чином, у передбаченому КПК порядку.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотань про повернення обвинувальних актів. Просив застосувати до ОСОБА_1 примусовий привід в зал судових засідань.

Суд, ознайомившись із обвинувальним актом та доданими до нього документами, заслухавши думку учасників процесу, розглянувши заявлені та подані клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги до обвинувального акту встановлені ст. 291 КПК України. Так, у статті 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Як визначено положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід`ємним додатком та відповідно до вимог ст. 109 КПК України має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, зокрема повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України державне обвинувачення - це процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Частина 1 ст. 116 КПК України встановлює, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Згідно із ч. 1 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Пунктом 13 частини 2 статті 36 КПК України регламентовано, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати обвинувальний акт. Тобто, прокурор має право затвердити обвинувальний акт виключно під час досудового розслідування у межах його строків.

Таким чином, відповідно до положень КПК України, слідчий та прокурор мають право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, в тому числі і визначені ч.2 ст.283 КПК України, тільки в рамках досудового розслідування, строки якого визначенні положеннями ст. 219 КПК України.

За змістом ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу; при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином, досудове розслідування триває з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до моменту закриття кримінального провадження або направлення обвинувального акту до суду.

Отже, слід зробити висновок що обвинувальний акт є спеціальним процесуальним рішенням, в якому відображаються підсумки досудового розслідування, зроблені слідчим та прокурором, що в свою чергу обґрунтовуються належними та допустимими доказами, визначенням юридичної кваліфікації діянь підозрюваного та формулюється в остаточному вигляді обвинувачення.

Саме тому він повинен бути складений із суворим дотриманням процесуального законодавства, щоб не допустити порушення прав та свобод особи.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч.2ст.289 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016090000000152 від 03.08.2016 року, складений 02.11.2020, підписаний слідчим відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області майором поліції Свідерським А.В., підписаний та затверджений прокурором у кримінальному провадженні – прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури Свірідовим Д.І.

До обвинувального акту додано Реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016090000000152.

Як встановлено із Реєстру матеріалів досудового розслідування 08.03.2016 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч.2ст.289 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016090000000152 від 03.08.2016 року був направлений до суду, що не заперечується учасниками кримінального провадження.

Як встановлено в підготовчому засіданні, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.10.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 було повернуто прокурору, який затвердив даний обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку виявлених судом недоліків. Дана ухвала набрала законної сили.

Згідно інформації, яка міститься Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016090000000152 ОСОБА_1 повторно 07.05.2020 повідомлено про підозру за ч.2ст.289 КК України, а 25.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 за ч.2 ст.289 КК України.

23.04.2021 до суду повторно надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч.2ст.289 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016090000000152 від 03.08.2016 року, складений 02.11.2020.

Однак, в Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016090000000152 відсутні відомості, що після повернення обвинувального акту (ухвала суду від 04.10.2019 року) досудове розслідування відновлювалося, а строки досудового розслідування продовжувалися.

На зазначені обставини, також звернув увагу Івано-Франківський апеляційний суд за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, якою було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 07 травня 2020 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26 травня 2020 року в кримінальному провадженні за №12016090000000152. В своїй ухвалі від 04.11.2020 Івано-Франківський апеляційний суд зазначив, що сторона захисту вказала на ряд принципових порушень КПК: процесуальні рішення щодо відновлення провадження, продовження строків досудового слідства, скасування підозри, тощо у матеріалах провадження відсутні. Прокурором також не надано відповідних документів, а тільки представлено лист про направлення провадження для продовження розслідування, який процесуальним актом не є.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що відсутність такої інформації, позбавляє суд можливості перевірити чи обвинувальний акт прийнято та затверджено в межах строку досудового розслідування.

Прокурором в підготовчому засіданні вказані обставини не спростовано, відповідних документів не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Згідно з п.3 ч.4 ст.291 КПК України обов`язковим додатком до обвинувального акта є розписка саме підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу ).

Норма ст.291 КПК України є імперативною та має вказівку категоричного характеру й обов`язкової умови виконання цієї норми, визначаючи конкретного суб`єкта, який має виключне право та обов`язок надання копії обвинувального акту як підозрюваному, так і його захиснику.

Отже, з наведеного слідує, що надання копії обвинувального акта підозрюваному, його захиснику – це процесуальна дія, яка надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від безпідставного обвинувачення.

Разом з тим, до матеріалів обвинувального акту не додано розписки з відміткою про вручення ОСОБА_1 копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Натомість, додано бланк розписки на ім`я прокурора, на якому міститься відмітка про те, що «За адресою: Івано-Франківська область, смт. Городенка, вул. Шевченка о 10год.07хв. 20.04.2021 підозрюваному ОСОБА_1 запропоновано отримати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016090000000152, однак останній відмовився його отримувати та написати про це розписку. При цьому, після декількох спроб вручити указані процесуальні документи та отримання відмови, такі залишені на капоті автомобіля, що був у користуванні ОСОБА_1 марки «Тойота» д.н.з НОМЕР_1 . Через деякий час автомобіль від`їхав на відстань 5-7 метрів, зупинився, і особа, що була в салоні цього авто забрала обвинувальний акт і процесуальні документи – реєстр матеріалів досудового розслідування в салон авто, де перебував ОСОБА_1 . Відмова ОСОБА_1 зафіксована на відеозапис за допомогою відеокамери «Panasonik HC-260» із записом на флеш-карту «Kingston» № НОМЕР_2 , що додається до цієї розписки. Особи в присутності яких ОСОБА_1 здійснено відмову: прокурор Рижий О.С., слідчий Дронів І.М., С.опу УКР ГУНП Гоян Г.І., нач.відділу УКР ГУНП Р.Родич.»

В підготовчому засіданні було оглянуто флеш-карту «Kingston» № НОМЕР_2 , яка додана до бланку розписки. Із відеозапису, який міститься на флеш-карті «Kingston», встановлено, що на відеозаписі зафіксована спроба вручення особами, прізвища ім`я по-батькові, яких не вказано, процесуальний статус, яких не зазначено - обвинувального акту особі, прізвище ім`я по-батькові якої не з`ясовано та перевірено, згідно встановленого законом порядку. На що особа (чоловік), якій намагались вручити обвинувальний акт, вказав, що зазначені дії порушують його права, оскільки він є адвокатом, а документ, який би уповноважував даних осіб вручати йому обвинувальний акт, йому не представлено. На відеозаписі зафіксовано, як особа, якій намагались вручити обвинувальний акт, сів у автомобіль, а вказані вище особи залишили документи на капоті автомобіля.

Втім, чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено можливості вручення обвинувального акта підозрюваному шляхом «залишення на капоті автомобіля», адже прокурор був зобов`язаний вжити всіх, передбачених законом, заходів щодо вручення підозрюваному обвинувального акту особисто під розписку.

В підготовчому засіданні прокурор також вказав, що обвинувальний акт з додатками направлявся ОСОБА_1 поштою. Однак, доказів про вказане не надав.

Крім того, як встановлено із реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта, до участі було залучено захисника.

Проте, прокурором не дотримано вимог ст. 293 КПК України, а саме: до обвинувального акта не додано розписки захисника Танасійчука О.О. про отримання захисником копії обвинувального акта.

У зв`язку із цим, суд дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 та його захиснику, у встановленому КПК України порядку, не вручено копії обвинувального акту з додатками до нього, то порушено його право визначене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На вказані порушення також звертає увагу у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, наприклад, у рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" зазначено, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів».

До того ж, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Статтею 337 КПК України визначені межі судового розгляду та передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Європейський суд з прав людини в п. 87 рішення по справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року (статус остаточного набрало 06.12.2005 року), в якій були встановлені порушення статті 6 Конвенції, визначив, що принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу. Крім того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєве більш невигідне становище порівняно з іншою стороною.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, вказані вище порушення норм кримінально-процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, є істотними, порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, не можуть бути усунуті у ході судового розгляду та не дають можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, так як в подальшому, через вказані суттєві недоліки не можливо буде повно та всебічно розглянути справу по суті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про повернення обвинувального акту слід задовільнити, обвинувальний акт слід повернути прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

Що стосується клопотання прокурора про здійснення приводу обвинуваченого в підготовче засідання, то в задоволенні даного клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.314 КПК України визначено, що підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.42 КПК України, обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Оскільки, в підготовчому засідання встановлено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 переданий до суду в порушення порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, за таких обставин ОСОБА_1 не може вважатися особою, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, тобто обвинуваченим.

А відповідно до ч.3 ст.140 КПК України, привід може бути застосований лише до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора про застосування приводу – відмовити.

Клопотання про повернення обвинувального акту задовольнити.

Обвинувальний акт кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України - повернути прокурору, який затвердив обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку виявлених судом недоліків.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 липня 2021 року.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 30 липня 2021 року о 09год.30 хв. в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області, зал судових засідань №2.

Суддя: Федів Л. М.