Ухвала суду № 98656637, 29.07.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/403/16-ц

6/189/19/21

УХВАЛА

29.07.2021 року смт. Покровське Покровського району

Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єдаменко І. В.,

за участю секретаря судового засідання Котляревської А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» Соболь Вікторія Юріївна звернулася до суду із заявою про те, щоб поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання; винести увалу про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання; замість втрачених оригіналів виконавчих листів видати представнику АТ КБ «Приватбанк» їх дублікати. Заява обґрунтована тим, що в провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа №189/403/16-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості. Покровським районним судом Дніпропетровської області по справі №189/403/16-ц винесено рішення від 07.06.2016 р. На виконання заяви представника АТ КБ «Приватбанк» до Покровського районного суду про видачу виконавчого листа представнику АТ КБ «Приватбанк» було видано 1 (один) виконавчий лист по справі № 189/403/16-ц за позовом до ОСОБА_1 на суму 11372,73 грн. стягнення заборгованості за кредитом та 1378,00 грн. судові витрати (53612, Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, буд. 62 ІПН: 3449401612, засоби зв`язку невідомі) про стягнення заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк». Отриманий виконавчий лист по справі № 189/403/16-ц АТ КБ Приватбанк направив до виконання у Покровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), де було спочатку прийнято до виконання, але 02.08.2017р. повернутий без прийняття до виконання згідно п.2 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Відповідно до довідки Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 10788/17.39.47 від 30.06.2021 року виконавчий документ по справі № 189/403/16-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, направлено за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50. В зв`язку з переїздом архіву головного офісу АТ КБ «Приватбанк» з відділення до іншого відділення було втрачено частину документів, у тому числі і 1 (один) виконавчий лист по справі № 189/403/16-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» на суму 11372,73 грн. стягнення заборгованості за кредитом та 1378,00 грн. судові витрати до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Пошуки не призвели до позитивного результату. Також повідомляють, що виконавчий лист по справі № 189/403/16-ц за позовом АТ КБ «Приватбанк» на суму 11372,73 грн. стягнення заборгованості за кредитом та 1378,00 грн. судові витрати до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинув 08.06.2017 р. Сторони в судове засідання не з`явилися. Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд, розглянув матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Як вбачається з матеріалів справи рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2016 року задоволено позовні вимоги позивача повністю (а. с. 50-52). Відповідно до супровідного листа від 20.12.2016 року Покровський районний суд Дніпропетровської області надіслав виконавчий лист на адресу ПАТ КБ "ПриватБанк представнику Сафіру Ф.О. В заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по вищевказаній цивільній справі представник стягувача Соболь В. Ю., посилається на те, що по даній справі виконавчий документ було втрачено, просить вважати причини пропуску виконавчого документу поважними. Інших доказів суду не надано. Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках. Ст. 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України(про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі№5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі№ 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі№ 6/256, від 26.04.2018 р. у справі№ 922/6111/15та від 21.01.2019 у справі№916/215/15-г). Дублікат- це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі№ 2-836/11(провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ № 86566261 ) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шостастатті 12 Закону № 1404-VIII).У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першійстатті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Такої позиції дотримався і13 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-12454/10, провадження № 61-14491св19 (ЄДРСРУ № 86903658), 08 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 760/6367/18, провадження № 61-7357св19 (ЄДРСРУ № 86828286) та у справі № 2-5171/10, провадження № 61-16396св19 (ЄДРСРУ № 86828290) досліджував питання особливостей видачі дублікату виконавчого документа у разі його втрати. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». Враховуючи викладене, судом встановлено, що жодні обставини, викладені в заяві стягувача АТ КБ "Приватбанк", які мали б місце вважати пропуск строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання поважним. На момент винесення рішення, а саме: 13.05.2016 року, відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Таким чином, суд приходить до висновку, про відмову у задоволені заяви представника стягувача АТ КБ "ПриватБанк" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, у зв`язку з її не обґрунтованістю. Відповідно до викладеного та керуючись ст.ст. 260,261,433, п.17.4 ч.1Перехідних положень ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника стягувача Акціонерного Товариства Комерційний банк "Приватбанк" Соболь Вікторії Юріївни про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання- відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена у апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Єдаменко