Вирок № 98656399, 23.07.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 931/800/19

Провадження № 1-кп/165/65/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі Пилипчук М.В.,

з участю прокурора Грабовського О.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

та представника потерпілої адвоката Огородника О.В.,

захисника адвоката Усіка С.С.,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальне провадження №12019030120000126 від 26.07.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Йосипівка, Козятинського району Вінницької області, громадянки України, не одруженої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючої техпрацівником Привітнянської ОТГ, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої, -

за ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

Обвинувачена ОСОБА_2 , 25 липня 2019 року приблизно о 17 годині, перебуваючи неподалік приміщення будинку культури, що в селі Привітне Локачинського району Волинської області, ініціювала словесний конфлікт з ОСОБА_1 , під час якого у обвинуваченої виник прямий умисел на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій прямий умисел на спричинення ОСОБА_1 , тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 , стоячи позаду ОСОБА_1 , обома руками обхопила шию останньої та притиснула її до автомобіля марки «RENAULT» моделі «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , який в цей час знаходився поблизу вищевказаного будинку культури. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 ударами ніг нанесла не менше двох ударів по лівій нозі потерпілої, чим спричинила ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді саден на задній поверхні шиї з поширенням на ділянку правого надпліччя, в ділянці лівого колінного суглобу та лівої гомілки, які за ступенем тяжкості, згідно висновку судово-медичної експертизи № 522 від 14.08.2019, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала, категорично заперечуючи обставини, викладені у обвинувальному акті. Поряд з цим, ОСОБА_2 в суді пояснила, що дійсно 25.07.2019 приблизно о 17 годині у місці, вказаному у обвинуваченні між нею та ОСОБА_1 відбувся словесний конфлікт з приводу того, що старший син потерпілої побив сина обвинуваченої. З?ясовуючи обставини побиття, вона, ОСОБА_2 , обмежилась розмовою з ОСОБА_1 , яка приїхала на зустріч автомобілем марки «RENAULT» моделі «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , взявши з собою меншого сина. Обвинувачена в суді ствердила, що не мала наміру наносити тілесні ушкодження потерпілій, при цьому пояснила, що розвернула ОСОБА_1 , яка стояла спиною біля бокових дверей автомобіля, обличчям до себе і сказала, що більше з нею говорити не буде.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, її вина у скоєному доведена поза розумним сумнівом, дослідженими судом належними і допустимими доказами.

Так , потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 25 липня 2019 року приблизно о 15 годині до неї на мобільний зателефонувала односельчанка ОСОБА_2 і повідомила, що син ОСОБА_1 побив її сина «до смерті». Після цього, вона, ОСОБА_1 , на своєму автомобілі марки «RENAULT» моделі «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , взявши у салон молодшого сина, приїхала на зустріч з ОСОБА_2 і зупинилася неподалік приміщення школи. Коли вийшла з- за керма автомобіля, то побачила обвинувачену, яка стояла з сином ОСОБА_3 , і почала ображати потерпілу нецензурними словами. Син обвинуваченої плакав і на запитання потерпілої, чи бив його син ОСОБА_4 , відповів, що не знає. Після цього, потерпіла підійшла до бокових дверей свого автомобіля, щоб посадити в салон свого молодшого сина. В цей час обвинувачена напала не неї зі спини, придушила до автомобіля і подерла шию. ОСОБА_1 намагалася викрутитися і розвернулася обличчям до ОСОБА_2 , яка в свою чергу подряпала ліву руку потерпілої та копала її в ліву ногу в області коліна та нижче. Отримавши тілесні ушкодження, потерпіла ОСОБА_1 та відразу на місці зателефонувала на лінію «102», де було зафіксовано звернення. Після цього до неї додому приїхали працівники поліції, опитали стосовно обставин отримання тілесних ушкоджень, а в подальшому ОСОБА_1 в цей же вечір звернулася за медичною допомогою у Локачинську ЦРЛ. Наголосила, що ударів, які спричинила їй ОСОБА_2 , в ліву ногу, вона не рахувала, також зазначила, що отримала тілесні ушкодження в області шиї, зі спини, ліву руку, грудну клітку. Вказані тілесні ушкодження були зафіксовані лікарем ОСОБА_5 25.07.2019. Пояснила, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 вона отримала тілесні ушкодження, почувала себе безпідставно приниженою, побиття відбувалося на очах малолітнього сина потерпілої, а тому глибину моральних страждань оцінює у 100000 грн., які просить стягнути з обвинуваченої.

Допитаний в суді як свідок лікар - хірург Локачинської ЦРЛ ОСОБА_5 підтвердив, що 25.07.2019 в період з 19 год. по 20 год., його, як чергового хірурга, викликали в зв`язку із зверненням особи стосовно спричинення тілесних ушкоджень. Про це є запис у журналі реєстрації амбулаторних пацієнтів. При огляді потерпілої зафіксував тілесні ушкодження: забій м?яких тканин шиї, грудної клітки,лівої гомілки, садно лівого плеча. Показав, що ран не було, спостерігалась болючість при пальпації. Більше на ніякі тілесні ушкодження особа не скаржилася. Пояснив, що садно - це поверхневе ушкодження епідермісу, яке загоюється 5-6 днів. Наголосив, що які тілесні ушкодження побачив, ті й відобразив у журналі, що в подальшому було використано судово-медичним експертом під час проведення судово-медичної експертизи.

Правдивість показань свідка ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в суді письмовими доказами, зокрема копією витягу з журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів за 2019, де є запис №143 від 25.07.2019, 19.00 стосовно звернення ОСОБА_1 та фіксація виявлених під час огляду потерпілої тілесних ушкоджень та довідкою головного лікаря КНП «Локачинська ЦРЛ» від 08.08.2019 № 857/1-3 про те, що громадянка ОСОБА_1 зверталася в приймальне відділення КНП 25.07.2019.

Вказана у журналі реєстрації амбулаторних пацієнтів інформація стосовно виявлених під час огляду 25.07.2019 у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, була надана в розпорядження судово-медичного експерта, який з врахуванням медичної документації, 14.08.2019 зробив висновок, що у потерпілої було виявлено тілесні ушкодження: садна на задній поверхні шиї з поширенням на ділянку правого надпліччя, в ділянці лівого плеча, синці в ділянці лівого колінного суглобу та лівої гомілки. Дані тілесні ушкодження, згідно висновку судмедексперта, який суд вважає повним і таким, що відповідає іншим дослідженим суді доказам, виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету), більш детальна характеристика яких не відобразилась в морфології ушкоджень, цілком можливо в час вказаний під експертною та в ухвалі суду, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. З врахуванням характеру та анатомічної локалізації виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, експерт зазначає, що для їх утворення необхідно не менше чотирьох контактів з тупим предметом (предметами) та виключає можливість їх виникнення під час падіння з висоти власного зросту.

Піддаючи необґрунтованому сумніву вказаний висновок експертизи та медичну документацію, де зафіксовані тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_1 , 25.07.2019, сторона захисту зазначає, що показання потерпілої є непослідовними, а записи в медичній документації не відповідають фактичним обставинам справи, тому вважають висновок судово-медичної експертизи таким, що не може бути взятий до уваги судом, як доказ винуватості обвинуваченої у спричиненні потерпілій легких тілесних ушкоджень за обставин, встановлених під час досудового розслідування.

Такі доводи суд до уваги взяти не може, оскільки вони повністю спростовані дослідженими в судовому засіданні належними і допустимими доказами, аналіз яких наведений вище.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у спричиненні потерпілій легких тілесних ушкоджень, тобто вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд також враховує показання свідка ОСОБА_6 і незважаючи на те, що останній є батьком потерпілої ОСОБА_1 , вважає їх правдивими та об`єктивними, з огляду на відповідність іншим зібраним слідством і дослідженим судом доказам.

Так, свідок ОСОБА_6 в суді показав, що в післяобідню пору 25.07.2019, дочка сказала йому, що до неї зателефонувала ОСОБА_2 і сказала, що хлопці на сталіоні побилися. Дочка поїхала і була відсутня хвилин 30-40. Повернулася додому в синцях, і сказала, що це зробила ОСОБА_2 . Підтвердив, що дочка їздила цього дня через 1-2 години в лікарню знімати побої. Показав, що тілесні ушкодження були у дочки на руках, шиї, нижче, колінах. Звернув увагу, що дочка в цей день була у відкритому одязі, блузка на бретельках чи щось схоже на це. Свідок підтвердив, що емоційний стан дочки був не нормальний, сильно розстроєна, і говорила: « ось, що зі мною зробила ОСОБА_7 ».

Як вбачається із рапорту начальникові Локачинського ВП від 25.07.2019 №1321, цього ж числа о 17.09 надйшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.07.2019 о 17.08, за адресою: Локачинський район, село Привітне, заявниця повідомила, що біля школи жінка цього ж села нанесла їй тілесні ушкодження. Заявник ОСОБА_1 . Тілесні ушкодження нанесла візуально знайома жінка.

Аналізуючи усі докази в їх сукупності, суд вважає , що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в судовому засіданні є доведеною повністю.

Суд не вбачає підстав взяти до уваги показання обвинуваченої про те, що вона не вчиняла даного кримінального правопорушення, і не наносила тілесних ушкоджень потерпілій і вважає такі показання обвинуваченої неправдивими та такими , що надані з метою уникнення від відповідальності та спростовуються дослідженими в суді доказами, в тому числі показами потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , матеріалами судово-медичної експертизи та протоколом слідчого експерименту від 29.10.2019, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_1 , відеозапис якого досліджений в судовому засіданні, де потерпіла детально показала обставини перебігу конфлікту, під час якого обвинувачена спричинила їй легкі тілесні ушкодження. Такі показання потерпілої суд вважає правдивими, а відтак не бере до уваги твердження сторони захисту про суперечливість показань ОСОБА_1 та наявність підстав оговорювати ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду на заперечення обвинувачення стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження можливості отримання потерпілою тілесних ушкоджень за інших обставин, аніж тих, що зазначені у обвинуваченні, яке суд вважає доведеним.

Обираючи вид покарання ОСОБА_2 , суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченої, яка є багатодітною одинокою матір?ю, працює, виключно позитивно характеризується та не притягувалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують чи пом?якшують покарання, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.

Суд вважає, що позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення з врахуванням обставин кримінального правопорушення, наслідків, що наступили, тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою та глибини моральних страждань. Суд при визначенні розміру моральної шкоди також враховує те, що потерпіла не надала суду доказів перебування на амбулаторному, стаціонарному лікуванні, чи звернення до спеціалістів за психологічною допомогою і вважає, що з врахуванням майнового стану обвинуваченої, яка самостійно виховує трьох дітей, з неї підлягає до стягнення на користь ОСОБА_1 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Оскільки суду потерпілою не надано доказів понесення нею по факту чи в майбутньому витрат на правову допомогу в розмірі 50000 грн., суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про їх стягнення з обвинуваченої.

Судові витрати у провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України , суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн. (дві тисячі гривень) на відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням. В задоволенні інших вимог, відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Головуючий підпис О.Р.Ференс-Піжук