Рішення № 98656012, 29.12.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/15206/17

Провадження №

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медінцевої Н.М.

за участю секретаря Петрейко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут Донецької області у загальному позовному провадженні матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Максимум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування своїх вимог вказав, що 24 грудня 2013 року між ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір № КК-157-М про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками, відповідно до якого, банк на підставі отриманої заяви на відкриття карткового рахунку та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України. У разі виникнення над лімітної суми на неї нараховуються проценти у розмірі 60% річних. Банком виконано свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі. Боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 15 грудня 2017 року становить 1003,56 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 610,51 грн., заборгованість за нарахованими та не сплаченими в строк процентами - 393,05 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13 годину 00 хвилин 27 лютого 2018 року.

Ухвалою від 31 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 31 липня 2018 року 09-00 годину.

Ухвалою суд від 05 листопада 2018 року було залучено до участі у справі правонаступника позивача - ТОВ «Фінансова Компанія «Максимум» у розгляді цивільної справи за позовною заявою ПАТ «Банк Національний кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

27 лютого 2019 року на адресу суду надійшло заперечення на позов від відповідача з якого вбачається, що банку треба надати до суду докази того, що умови та правила, які надані до матеріалів позовної заяви датується тією ж датою, що і заява про отримання грошей, так як відповідач повинна бути повідомлена належним чином про суттєві зміни кредитування, у тому числі і про підвищення відсоткової ставки. Банк повинен надати для огляду у судове засідання оригінали документів на підтвердження своїх доводів, зокрема заяву про отримання грошей, на яку посилається позивач. Також позивач не надав суду в обґрунтування підстави підняття в однобічному порядку процентної ставки з 48% з початку дії договору, до 60% з грудня 2014 року, як це передбачено умовами та правилами з якими ОСОБА_1 нібито була ознайомлена під розпис 24 грудня 2013 року, а надав правила, які містяться на цей час з урахуванням усіх змін. На адресу відповідача, як це передбачено умовами та правилами, не надходили ніякі документи, які б свідчили про зміну умов договору в односторонньому порядку, як і не надано до суду відомості стосовно ознайомлення відповідача, шляхом направлення СМС-повідомлення про зміну умов кредитування. Вважає, що підняття відсоткової ставки проводилось з порушенням чинного законодавства без повідомлення відповідача, як це передбачено ЦК України, а тому не можливо брати за увагу законність підняття процентної ставки при розрахунку, а слід виходити з відсоткової ставки, яка існувала на дату написання заяви-анкети від 24 грудня 2013 року. Просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2019 року у зв`язку з припиненням повноважень судді Харченко О.П. на підставі розпорядження в.о. керівника Артемівського міськрайонного суду Донецької області Рибкіної Н.М. справу розподілено у провадження судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцевій Н.М.

Ухвалою судді від 11жовтня 2019 року справу прийнято до свого провадження.

До судового засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки із розпискою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за вказаною позовною заявою без присутності представника позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач не з`явився за невідомою суду причиною, представник відповідача до суду не прибув, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що викладені у заперечені на позов.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

24 грудня 2013 року (т.1 а.с.4-7) між ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками, з якого вбачається, що банк зобов`язується надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості. Повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, за картковим рахунком строком до 23 грудня 2014 року включно з лімітом кредитування у розмірі не більше 4900 грн. протягом перших 30 календарних днів користування коштами Овердрафту нараховується процентна ставка у розмірі 0,001% річних. Починаючи з 31 календарного дня користування овердрафтом нараховується процентна ставка 48% річних.

Як вважає позивач, то банк зі свого боку виконав свої зобов`язання та надавав відповідачу грошові кошти, проте останній станом на 15 грудня 2017 року становить 1003,56 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 610,51 грн., заборгованість за нарахованими та не сплаченими в строк процентами - 393,05 грн.

Відповідачем було надано суду квитанції про погашення заборгованості (т.1 а.с.186-187), які позивач не зміг на протязі усього розгляду справи спростувати.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно зі ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 цього Закону споживач - фізична особа, яка набуває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При оцінці доказів та оцінці аргументів суд враховує положення ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та нечіткі або двозначні положення договору тлумачить на користь відповідача, як споживача послуг позивача.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 388, 525, 526, 546, 577, 587, 589, 593, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 10-13, 76-81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Максимум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя