Рішення № 98655782, 28.07.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/290/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26 липня 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,

за участі секретаря - Рассказової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Бородянка цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Центр соціальної реабілітації «Ковчег» всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота», про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Бородянської районної державної адміністрації Київської області звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 квітня 2020 року до служби у справах дітей та сім`ї Бородянської районної державної адміністрації надійшло повідомлення від служби у справах дітей Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про залишену дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , яка 04 лютого 2020 року звернулася до служби у справах дітей Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням тимчасово помістити її доньку до медичного закладу, а в подальшому до центру реабілітації для дітей до вирішення всіх проблемних питань та умов проживання для доньки. ОСОБА_2 за актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку було влаштовано до дитячої клінічної лікарні № 3 Солом`янського району міста Києва. 17 лютого 2020 року малолітню дитину було влаштовано до ЦСР «Ковчег», де вона перебуває на даний час. Матір дівчинки за дозволом про відвідування дитини до служби не зверталася, на запрошення з`явитися до служби не реагує, чим виявляє байдужість та безвідповідальність до виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки. Крім того, ОСОБА_1 не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей і не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, що створює умови, які шкодять інтересам дитини. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Бородянської районної державної адміністрації 02 жовтня 2020 року № 7 було розглянуто зібрані матеріали та зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_2 . Враховуючи наведене, позивач просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з неї на користь Центру соціальної реабілітації дітей «Ковчег» аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/4 усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, виключено зі складу третіх осіб Бородянську селищну раду Київської області.

Ухвалою суду від 06 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27 травня 2021 року.

Ухвалою суду від 27 травня 2021 року позовну заяву в частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини залишено без розгляду.

Сторони та третя особа надали пояснення по суті справи.

Представник позивача ОСОБА_3 у сьогоднішньому судовому засіданні позов про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав підтримала, посилаючись на викладені в ньому доводи, та просила його задовольнити.

Відповідач у сьогоднішнє судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. У судовому засіданні 27 травня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, в обґрунтування зазначила, що спочатку дитину забрали в лікарню, куди вона приїздила кожного дня. У подальшому соціальний працівник забрала ОСОБА_2 до центру, проте не повідомила їй (відповідачу) до якого саме. У соціальній службі Солом`янського району їй ( ОСОБА_1 ) запропонували, щоб дитина побула в дитячому центрі поки вона не влаштує умови проживання для дитини, не зробить ремонт в квартирі. До служби вона самостійно із заявою про влаштування дитини до центру не зверталася. Підставою для перевірки її житлових умов послугувало те, що до служби зі школи № 236 надійшло повідомлення про те, що дитина півроку не відвідує школу. Відповідач зазначила, що коли ОСОБА_2 навчалась у першому та другому класі школи № 236, остання проживала з її сестрою. Фактично вона (відповідач) теж з ними проживала, але часто від`їздила по роботі на два-три тижні. У подальшому вона забрала дитину від сестри для того, щоб жити разом з дитиною. У двокімнатній квартирі, в якій вона проживала разом з цивільним чоловіком на той час жив ще дядько. Дитина була разом з нею все літо, однак коли вона (відповідач) вирішила влаштувати ОСОБА_2 до школи № 67, їй відмовили прийняти дитину до школи. Вона зверталася до школи № 46 та інших найближчих шкіл, але там теж відмовили прийняти дитину до школи. За допомогою не зверталася, оскільки боялася, що дитину заберуть, в школу дитину так і не влаштувала. Дитина була вдома разом з нею, вони писали, читали. Коли вона працювала, дитина залишалася з дядьком, який не є їхнім родичем, але турбувався про ОСОБА_2 з дитинства, на даний час вони в нього проживають. Через те, що дитина півроку не відвідувала школу, 11 грудня 2019 року було здійснено виїзд служби за місцем проживання дитини. У подальшому у соціальній службі їй повідомили, що у березні місяці здійснять повторний візит, тому вона (відповідач) почала робити ремонт. Вважає, що дитину забрали через поганий ремонт, там був грибок на стінах і неприємний запах з кімнати, де жила старенька бабуся, господиня квартири. До локдауну вона (відповідач) не відвідувала дитину, оскільки її не було в місті та вона не могла прийти до служби для того, щоб взяти дозвіл. Потім почався локдаун і вже приїхати було неможливо. Як тільки локдаун закінчився вона відразу поїхала до дитини. Життям своєї доньки цікавиться, раз-два на тиждень їй телефонує та спілкується з нею по телефону. Нещодавно передавала дитині посилку, в якій були кросівки. Відповідач зазначила, що дитина перебуває у закладі 1 рік та 2 місяці, за цей час вона мала можливість забрати дитину, але їй дитину не віддали б до тих пір, поки вона не зробила б ремонт в квартирі. На даний час вона вже зробила в квартирі ремонт, не встигла тільки прибрати та занести меблі, дитяче ліжко, стіл, шафу. Весь цей час вона працювала не офіційно. Зауважила, що може випити алкоголь в компанії, але це не часто і не кожного дня. Враховуючи зазначене, просила в задоволенні позову про позбавлення її батьківських прав відмовити та зазначила, що запросить соціальних працівників до місця, де вона проживає для підтвердження належних умов для проживання дитини разом з нею.

Представник третьої особи Центру соціальної реабілітації дітей «Ковчег» всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота» - адвокат Філатова О.Б. у сьогоднішнє судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила розглянути справу без її участі, позов підтримала у повному обсязі. У письмових поясненнях зазначила, що ОСОБА_2 була влаштована до центру 17 лютого 2020 року за клопотанням служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 14 лютого 2020 року № 108/24-846. У вказаному листі повідомлялося, що 11 грудня 2019 року в зв`язку з отриманням листа від школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва щодо з`ясування причин переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на сімейну (домашню) форму здобуття освіти, під час профілактичного заходу «Діти вулиці», було відвідано родину за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого зі слів відповідача було з`ясовано, що власником квартири, в якій вона проживає разом з донькою, є стороння особа, з якою відповідач у родинних стосунках не перебуває; квартира знаходиться у вкрай незадовільному санітарному стані, розкидані речі, брудна постільна білизна, пліснява та бруд на підвіконнях; дитина забезпечена одягом, предмети гігієни відсутні, харчування в обмеженій кількості; відповідач з донькою займають одну кімнату та сплять на одному ліжку, також у кімнаті проживає співмешканець відповідача та жінка, яка не представилася. 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 подала до ССДС Солом`янської РДА пояснення, в якому зобов`язувалася протягом одного місяця покращити умови проживання для дитини, оформити паспорт та влаштувати ОСОБА_2 до навчального закладу. 14 грудня 2019 року на підставі листа ССДС Голосіївської РДА м. Києва від 27 листопада 2019 року, працівниками ССДС Солом`янської РДА, ССДС КМДА та Солом`янського районного центру СССДМ було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 та її малолітньої дитини ОСОБА_2 , за результатами якого встановлено, що умови для проживання дитини з матір`ю не створені, рекомендовано провести генеральне прибирання та навести лад в помешканні. За результатами повторних обстежень умов проживання, проведених 30 січня 2020 року та 03 лютого 2020 року, зроблені аналогічні висновки про те, що матір`ю не створені умови для проживання дитини. За свідченнями сусідів за адресою проживання ОСОБА_1 та її доньки, проживають особи, які зловживають спиртними напоями, ведуть асоціальний спосіб життя, в квартиру постійно ходять чоловіки сумнівної зовнішності та в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, з листа Загальцівської сільської ради VII скликання Бородянського району Київської області № 77 від 05 січня 2020 року вбачається, що за місце реєстрації, а саме в АДРЕСА_2 , відповідач зарекомендувала себе з негативної сторони, була схильна до зловживання спиртними напоями, ніде не працювала та була матеріально не забезпечена, невідповідальна, батьківські обов`язки відносно доньки ОСОБА_2 належним чином не виконувала. За період перебування дитини в центрі відповідач відвідала дочку один раз - 20 травня 2021 року, а під час телефонних розмов з ОСОБА_2 здебільшого розповідає про свої наміри зробити ремонт та забрати її. З листа школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва від 04 червня 2021 року № 06-04-83 вбачається, що в перший рік навчання ОСОБА_2 в навчальному закладі відповідач регулярно цікавилася навчанням та успіхами дитини, спілкувалася з класним керівником. В другому класі ОСОБА_1 з`являлася рідше, але спілкувалася з класним керівником у телефонному режимі. Починаючи з третього класу, за заявою матері, ОСОБА_2 була зарахована на сімейну (домашню) форму навчання, після чого не з`явилася на друге оцінювання та не відповідала на телефонні дзвінки, в зв`язку з чим школа звернулася до ССДС Голосіївської РДА. Разом з тим зазначила, що в судовому засіданні відповідач повідомила про те, що в період навчання Олександри в школі І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва, дитина проживала з її сестрою, тому робити висновок про належну турботу та піклування матері в зазначений період вважала недоцільним. Крім того, відповідач не надала жодного доказу про те, що її життя змінилося та того, що на сьогоднішній день вона зможе належним чином виконувати свої батьківські обов`язки відносно малолітньої ОСОБА_2 . З огляду на викладене, вважала, що відповідач неспроможна забезпечити повноцінне зростання, розвиток та безпечне проживання малолітньої доньки.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 5).

Батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією листа Бородянського РВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) № 21.5-38/230 від 06 лютого 2020 року та копією свідоцтва про смерть (а.с. 6, 64).

З листа в.о. начальника Служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації № 108/24-846 від 14 лютого 2020 року встановлено, що до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації зі школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва надійшов лист № 100/09-4566 від 27 листопада 2019 року щодо учениці ОСОБА_2 з метою з`ясування причин переведення на сімейну (домашню) форму здобуття освіти. 11 грудня 2019 року під час профілактичного заходу «Діти вулиці» спеціалістами служби спільно із залученим спеціалістом служби у справах дітей та сім`ї ВО КМР (КМДА) та фахівцем із соціальної роботи Солом`янського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було відвідано родину за адресою: АДРЕСА_1 . Під час відвідування було встановлено, що двокімнатна квартира, власницею якої є стороння особа, з якою ОСОБА_1 не перебуває в родинних стосунках, перебуває у вкрай незадовільному санітарному стані. ОСОБА_1 з донькою займають окрему кімнату, також у кімнаті мешкає її співмешканець на ім`я ОСОБА_7 та невідома жінка, яка не представилася. В кімнаті на момент відвідування були розкидані речі, брудна постільна білизна, пліснява на підвіконні та бруд. Дитина не мала окремого спального місця, одягом малолітня забезпечена, засоби гігієни відсутні, харчування в обмеженій кількості (а.с. 90).

Згідно акту обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 , 2010 року народження, від 11 грудня 2019 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , двокімнатна квартира перебуває в незадовільному стані. Мати з донькою займають одну з кімнат. В кімнаті розкидані речі, брудна підлога та постільна білизна. Підвіконня та стіни кімнати брудні, вкриті пліснявою та грибком, меблі зламані. Дитина не має власного спального місця, спить з матір`ю на одному ліжку. Іграшки зламані та брудні. Одягом ОСОБА_2 забезпечена. Засоби гігієни відсутні, харчування в обмеженій кількості. Мати дитини офіційно не працює. Сусід, який проживає поверхом нижче, повідомив, що ОСОБА_1 з донькою мешкає в даній квартирі близько двох місяців. Загалом власники квартири характеризуються з негативної сторони, та такі, як люди, що ведуть асоціальний спосіб життя. За результатом обстеження проживання дитини, комісія дійшла висновку, що умови для проживання дитини, матір`ю не створені. ОСОБА_1 рекомендовано провести генеральне прибирання та навести лад в помешканні. Також залишено запрошення до служби на 13 грудня 2019 року (а.с. 92).

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації надала пояснення, в якому зазначила, що зобов`язується протягом одного місяця покращити та привести в належний стан умови проживання дитини та влаштувати її до школи (а.с. 91).

З актів обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 , проведених повторно 30 січня 2020 року та 03 лютого 2020 року, встановлено, що квартира перебуває у незадовільному санітарному стані. Матір з дівчинкою займають окрему кімнату, в якій також живе співмешканець ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_7 . В кімнаті розкидані речі, брудна підлога та постільна білизна, стіни чорного кольору. Вікна вкриті пліснявою, на підвіконнях брудно, недопалки від цигарок. В кімнаті є вихід на балкон, який теж захаращений зламаними меблями та непотребом. В помешканні відчувається стійкий неприємний запах тютюнопаління, ацетону (кислоти) та сечі. Дитина має власне спальне місце (розкладне крісло-ліжко), постіль брудна, іграшки зламані та брудні, засоби гігієни відсутні, місця для зберігання речей, одягу та шкільного приладдя немає, харчування дитини неналежне та в обмеженій кількості. ОСОБА_2 з 01 вересня 2019 року школу не відвідує. Інформації про працевлаштування матері та її співмешканця немає. Літня жінка, яка проживає на сьомому поверсі (називатися відмовилася, через страх за своє життя) повідомила, що в кв. АДРЕСА_3 проживають особи, які зловживають спиртними напоями, ведуть асоціальний спосіб життя. В дану квартиру постійно ходять чоловіки сумнівної зовнішності та в стані алкогольного сп`яніння. Умови для проживання дитини матір`ю не створені ( а.с. 93, 94).

04 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій просила тимчасово помістити її доньку ОСОБА_2 до дитячої лікарні для медичного обстеження та в подальшому тимчасово влаштувати до центру соціально-психологічної реабілітації дітей до вирішення питань щодо влаштування дитини до школи та покращення житлових умов для повернення дитини (а.с. 95).

З акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 04 лютого 2020 року вбачається, що 04 лютого 2020 року до Солом`янського УП із заявою звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_1 , з приводу тимчасового влаштування її малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до державного дитячого закладу до вирішення матір`ю житлових питань та влаштування дитини до навчального закладу (а.с. 7).

Згідно листів Центру соціальної реабілітації «Ковчег» всеукраїнського благодійного фонду «Батьківська турбота» № 76 від 10 липня 2020 року та № 126 від 27 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була влаштована в ЦСР «Ковчег» ВГБФ «Батьківська турбота» 17 лютого 2020 року за клопотанням ССДС Солом`янської РДА № 108/24-846 від 14 лютого 2020 року. За період перебування дитини в центрі її мати, ОСОБА_1 , жодного разу до початку карантину та під час його послаблення, доньку не відвідувала. За період карантину ОСОБА_1 телефонувала доньці раз на тиждень, інколи - на два тижні, при цьому є припущення, що ОСОБА_1 не завжди була в тверезому стані (а.с. 8, 9).

З матеріалів справи встановлено, що в 2017 році, на підставі заяви матері, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зарахована до першого класу школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва. До школи та зі школи ОСОБА_2 приводили та забирали мати або тітка ОСОБА_9 . В першому класі ОСОБА_2 мала охайний вигляд, була забезпечена шкільним приладдям, регулярно відвідувала масові заходи та екскурсії. З період навчання мати цікавилася навчанням та успіхами дитини, регулярно спілкувалася з класним керівником. У другому класі мати з`являлася рідше, але спілкувалася з класним керівником в телефонному режимі. На підставі заяви ОСОБА_1 , рішенням педагогічної ради № 2 та наказу по школі № 130/1 від 10 вересня 2019 року, ОСОБА_2 , учениця 3-Б класу, була зарахована на сімейну (домашню) форму здобуття освіти з 10 вересня 2019 року по 31 травня 2020 року. Інформація про місце проживання та перебування дитини, АДРЕСА_1 , була надана матір`ю у вересні 2019 року. На перше оцінювання рівня навчальних досягнень мати привела ОСОБА_2 особисто. Дитина мала охайний вигляд та показала початковий та середній рівень навчальних досягнень. Мати отримала консультації з питань організації та проведення занять з метою покращення рівня знань. На зимове оцінювання мати не привела дитину та не відповідала на телефонні дзвінки, у зв`язку з чим школа звернулася до служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. На підставі заяви представника вихованки та довідки загальноосвітнього навчального закладу «Школи екстернів» № 01-27/73 від 27 лютого 2020 року ОСОБА_2 була відрахована з 3-Б класу школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва наказом по школі № 01-05-18-у від 27 лютого 2020 року (а.с. 97).

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані, але не проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок знаходиться у занедбаному стані. З близьких родичів ОСОБА_2 в с. Загальці ніхто не проживає. ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативної сторони, була схильна до зловживання спиртними напоями, ніде не працювала, матеріально не була забезпечена, невідповідальна, батьківські обов`язки відносно доньки ОСОБА_2 не виконувала належним чином. При ситуаціях, які вирішуються не на її користь, поводиться зухвало, при співбесіді втрачає почуття міри та такту, поводить себе не ввічливо та не стримано. Інформація про притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності в справах виконавчого комітету відсутня (а.с. 67, 68).

На підставі рішення виконавчого комітету Загальцівської сільської ради VII скликання Бородянського району Київської області № 21 від 04 травня 2020 року, начальнику служби у справах дітей Бородянської РДА подано клопотання № 246 від 13 травня 2020 року щодо вирішення питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 65, 66).

07 жовтня 2020 року розпорядженням голови Бородянської районної державної адміністрації Київської області № 254 затверджено висновок служби у справах дітей та сім`ї райдержадміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначено у вказаному висновку, ОСОБА_1 не виконує свої батьківські обов`язки належним чином, не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться здоров`ям, підготовкою до самостійного життя, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини. А тому, враховуючи рішення виконавчого комітету Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області № 246 від 13 травня 2020 року про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 та фактичне самоусунення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, служба у справах дітей та сім`ї Бородянської райдержадміністрації Київської області дійшла висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10-11).

З матеріалів, наданих службою у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, зокрема листа № 108/24-2708 від 18 червня 2021 року та акту обстеження умов проживання дитини від 09 червня 2021 року вбачається, що квартира АДРЕСА_4 перебуває в незадовільному стані. В квартирі брудно, на ліжках брудна постільна білизна, розкидані речі та недопалки від цигарок, відчутний стійкий неприємний запах, в тому числі тютюнопаління. Для дитини не облаштовані окреме спальне місце та місце для занять і розвитку. Одяг, харчування і засоби гігієни відсутні. За свідченнями сусідів відомо, що мешканці квартири АДРЕСА_3 ведуть асоціальний спосіб життя, вживають алкогольні напої, до помешкання постійно приходять особи сумнівної зовнішності. В квартирі відбуваються постійні сварки та гулянки. ОСОБА_1 неодноразово помічали в стані алкогольного сп`яніння. Умови для повернення дитини в родину ОСОБА_1 не створені ( а.с. 105, 106).

Крім того, зазначені обставини підтверджуються листом групи екстреного реагування допомоги дітям, які зазнали насильства та жорстокого поводження всеукраїнського Благодійного Фонду «Центр Екстреної Підтримки «ЕРЗА» № 4 від 11 червня 2021 року, з якого вбачається, що працівники Фонду в складі Групи Екстреного Реагування ССДС м. Києва протягом трьох місяців здійснювали планові виїзди в родину ОСОБА_1 , дитина якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час перебуває в ЦСР «Ковчег» у зв`язку з тим, що мати не виконувала свої батьківські обов`язки. При відвідуванні було з`ясовано, що мати за час перебування дитини у дитячому закладі не доклала жодних зусиль для покращення житлово-побутових умов (ремонт не зроблено, брудно, речі розкидані). Офіційно не працевлаштувалася, коштів для забезпечення дитини не має. ОСОБА_1 проживає зі співмешканцем, який вживає алкогольні напої. До дитини за термін її перебування в ЦСР «Ковчег» приїхала лише один раз. За цей час матері пропонували та рекомендували різноманітну допомогу, у тому числі проходження курсу соціально-психологічної реабілітації від залежностей, але вона не погоджувалася. Враховуючи зазначене, вважали недоцільним повернення дитини в родину (а.с. 107).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 4 ст. 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частинами 3 і 4 ст. 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З досліджених судом доказів, з урахування зазначених роз`яснень, встановлено, що мати неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без поважної причини не виявляє відносно дитини батьківського піклування. Відповідач ухилилася від виконання своїх обов`язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання нею освіти; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як свідоме ухилення відповідача від виховання дитини, що є винною поведінкою матері в розумінні вимог вказаних норм матеріального права. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження зміни способу її життя та не доведено, що вона на сьогоднішній день зможе належним чином виконувати свої батьківські обов`язки відносно своєї дитини ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки необхідно стягнути в дохід бюджету судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.150, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - Центр соціальної реабілітації «Ковчег» всеукраїнського громадського благодійного фонду «Батьківська турбота», про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Повне рішення суду складено 28 липня 2021 року.

СуддяМ.Герасименко