Рішення № 98651951, 19.07.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1292/20

Провадження №2/944/427/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Швед Н.П.

з участю секретаря - Василиці Н.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування права власності на земельну ділянку та усунення перешкод,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування права власності на земельну ділянку та усунення перешкод.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що він являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 20.08.1990 року.

Даний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,20 га. По периметру його земельної ділянки встановлена огорожа, на якій є хвіртка та ворота для заїзду на подвір`я.

Суміжним землекористувачем за адресою АДРЕСА_1 являється відповідач ОСОБА_4 ..

Згідно даних технічного паспорту та плану території земельних ділянок заїзд на присадибну земельну ділянку було визначено з проїзду загального користування із АДРЕСА_1 . Даним проїздом, крім його сім`ї, користувалися сім`ї сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 . Фактично цей проїзд загального користування був провулком та з`єднував АДРЕСА_2 . Однак з часом ОСОБА_6 перегородив даний проїзд та фактично перестав його використовувати, залишивши собі заїзд лише з АДРЕСА_2 .

До 2019 року жодних спорів чи конфліктів щодо користування проїздом для заїзду на його подвір`я з АДРЕСА_2 не було.

Влітку 2019 року до нього як суміжного землекористувача звернулася ОСОБА_4 з проханням підписати акт встановлення та узгодження меж своєї присадибної земельної ділянки, яку вона вирішила приватизувати як спадкоємець житлового будинку після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 .

Під час ознайомлення із запропонованим кадастровим планом земельної ділянки відповідачки він виявив, що у її власність пропонується передати частину проїзду загального користування, який використовувався ним як заїзд на його подвір`я. Він відмовився підписувати такий акт та запропонував ОСОБА_4 звернутися до землевпорядної організації, щоб переробити кадастровий план і не включати до своєї земельної ділянки проїзд загального користування на його подвір`я.

Акт погодження меж сусідньої ділянки не підписував, через те, що відповідачка хотіла приватизувати спільний заїзд, внаслідок чого він буде позбавлений доступу та заїзду на своє подвір`я, до будинку, до господарських будівель та вигрібної ями.

Приватизація спільного заїзду та фактичне розташування на його земельній ділянці житлових та господарських будівель і споруд позбавить можливості проїзду пожежного, асенізаторського та іншого транспорту спеціальних служб, як і будь-якого іншого транспорту для доставки чи відвезення вантажу, доступу худоби, людей, так як іншого проїзду/проходу до його подвір`я із земель загального користування немає.

Незважаючи на це, комісія з питань землекористування, архітектури, будівництва, екології та житлово- комунального господарства склала акт про встановлення меж земельної ділянки між ним та користувачем суміжної земельної ділянки ОСОБА_4 .. Однак, причину його відмови від підписання акту погодження меж, яка полягала у фізичному позбавленні заїзду на його подвір`я в акті не вказала.

В подальшому, цей акт став предметом розгляду на сесії Старичівської сільської ради, на яку його не було запрошено та проінформовано. Важає, що такими діями відповідач в особі Старичівської сільської ради, грубо порушив визначений законом порядок розгляду земельного спору, його права та засадничі принципи діяльності органу місцевого самоврядування. Рішенням Старичівської сільської ради №32-25/VII від 11.09.2019 року було затверджено «Акт встановлення меж земельної ділянки».

Вважає що таке рішення прийнято з порушенням норм земельного законодавства та його законних прав на використання належної йому земельної ділянки.

Рішенням Старичівської сільської ради №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 » було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано відповідачці ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,9553 га., в склад якої включено спільний проїзд до його подвір`я.

26 листопада 2019 року, в час, коли його не було вдома, члени сім`ї ОСОБА_4 на спільному заїзді залили фундамент під огорожу та встановили металеві стовпці, пізніше на них була прикріплена огорожа з металевої бляхи, чим було фактично перекрито йому доступ до його подвір`я.

27.11.2019року він звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Старичівської сільської ради Чичерського В.М. з проханням провести перевірку правомірності встановлення огорожі та зобов`язати ОСОБА_4 демонтувати встановлені металеві стовпці з фундаментом.

З отриманої письмової відповіді та долученого акту обстеження йому стало відомо, що посадові особи Старичівської сільської ради самоусунулися від вирішення даного спору, який виник з їхньої вини, вказавши що межі огорожі відповідають межам земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

Із вищевказаним він не погоджується, оскільки, за цільовим та функціональним призначенням спірна земельна ділянка, орієнтованою площею 0,0041 га, відноситься до земель загального користування, є загальнодоступною для невизначеного кола осіб, тому, не могла бути передана у приватну власність відповідачці ОСОБА_4 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 не бажає в добровільному порядку відмовитися від частини отриманої у власність земельної ділянки, чим грубо порушує його законні права, він змушений звертатися з даним позовом до суду.

Просить суд, позовні вимоги задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області №32-25/VІІ від 11.09.2019 року «Про затвердження «Акту встановлення меж земельної ділянки та №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 ».

Скасувати речове право відповідача ОСОБА_4 відносно земельної ділянки, площею 0,0553 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4625888500:03:001:0224 та державну реєстрацію цього права за №34250892.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_4 демонтувати постановлену огорожу з фундаменту, металевих стовпців та металевої бляхи в ділянці наявних воріт та хвіртки для заїзду/проходу на його подвір`я, та не чинити перешкод у користуванні спільним заїздом загального користування.

Стягнути з відповідачів на його користь документально підтверджені понесені судові витрати.

В подальшому 15.06.2020року позивач змінив предмет позову. Згідно долученої до матеріалів справи заяви позивач покликається на те, що аналіз дійсних обставин по справі зумовлює необхідність змінити спосіб захисту. Просить визнати незаконними та скасувати рішення Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області №32-25/VІІ від 11.09.2019 року «Про затвердження «Акту встановлення меж земельної ділянки та №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 ». Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0553 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4625888500:03:001:0224, із припиненням речового права власності та обтяжень ОСОБА_4 відносно такої земельної ділянки. Зобов`язати відповідача ОСОБА_4 демонтувати встановлену огорожу з фундаменту, металевих стовпців та металевої бляхи в ділянці наявних воріт та хвіртки для заїзду/проходу на його подвір`я, та не чинити перешкод у користуванні спільним заїздом загального користування. Стягнути з відповідачів на його користь документально підтверджені понесені судові витрати.

26.08.2020року позивач скерував на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, у яких вказує, що з часу пред`явлення позову та заяви про зміну предмету позову, виникли додаткові обставини, які зумовлюють необхідність уточнення позовних вимог, так як ОСОБА_4 в період з 22 по 25 серпня 2020 року на спільному заїзді встановила свої металеві ворота та хвіртку. Просить зобов`язати відповідача ОСОБА_4 демонтувати встановлену огорожу з фундаменту, металевих стовпців та металевої бляхи в ділянці наявних воріт та хвіртки для заїзду/проходу на його подвір`я, а також встановлені на спільному заїзді металеві ворота і хвіртку, та не чинити перешкод у користуванні спільним заїздом загального користування.

05.05.2020року первісним відповідачем Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області на адресу суду було скеровано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог та стягнути з позивача на користь Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області понесені судові витрати, в розмірі 2500грн, з яких: 1000грн - підготовка відзиву, 1500грн - представництво інтересів в суді.

В обгрунтування відзиву покликається на те, що згідно чинного, на момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_4 , генерального плану села Старичі, затвердженого рішенням Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 27 серпня 2014 року №31-03/VI, спірний заїзд зазначений лише до огорожі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_3 (викопіювання з Генерального плану с.Старичі додається). Крім того, згідно з висновками керівника відділу містобудування та архітектури, що знаходиться в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 , місце розташування та розміри земельної ділянки відповідають містобудівній документації.

Генеральним планом с.Старичі спростовується твердження позивача, що спірна частина земельної ділянки орієнтованою площею 0,0041 га відноситься до земель загального користування і в силу вимог частини 4 статі 83ЗК України, не може приватизуватись.

Позивач вводить в оману суд, стверджуючи те, що іншого проходу/проїзду до його подвір`я із земель загального користування не існує. Земельна ділянка орієнтовною площею 0,2024 га, що перебуває в користуванні позивача, межує з північної сторони з АДРЕСА_3 (біля 15 м) та з східної сторони, по всій довжині (біля 90 м.), з існуючим заїздом до домоволодіння АДРЕСА_3 .

Крім цього, звертає увагу суду на те, що позивач дійсно звертався до Старичівської сільської ради із заявою про вирішення спору щодо заїзду на своє подвір`я. Комісією Старичівської сільської ради було проведено перевірку щодо правомірності відповідачкою ОСОБА_4 встановлення огорожі, що підтверджується доданим до позову Актом обстеження присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 від 29.05.2019. За результатами перевірки позивачу було рекомендовано: організувати заїзд до домоволодіння навпроти існуючого заїзду сусіда ОСОБА_5 .

Вважає, що покликання позивача на те, що Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області, було грубо порушено визначений ст.159 ЗК України порядок розгляду даного спору є безпідставним.

Профільна депутатська комісія Старичівської сільської ради з питань землекористування, архітектури, будівництва, екології та житлово-комунального господарства, розглянула заяву ОСОБА_4 , з виходом на спірну земельну ділянку, заслухала думку позивача щодо існуючого спору, що не заперечив і сам позивач, та з врахуванням норм чинної містобудівної документації (генерального плану с. Старичі), зробила свої висновки відобразивши їх в акті встановлення меж між користувачами земельних ділянок. В подальшому питання «Про затвердження Акту встановлення меж земельної ділянки» було винесено на розгляд Старичівської сільської ради, яка, в межах своєї компетенції, рішенням від 11.09.2019 року № 32-25/VІІ, затвердила даний акт. При вирішенні спору між відповідачкою ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 , Старичівська сільська рада, діяла відповідно до наданих їй повноважень та у спосіб передбачений законодавством України.

Непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність.

Вирішення питань, пов`язаних із передачею земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування, а чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок.

Тобто, відмова позивача від підписання акту погодження меж земельних ділянок не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 , в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування.В подальшому Старичівську сільську раду було замінено на правонаступника Новояворівську міську раду.

07.05.2020року відповідачкою ОСОБА_4 на адресу суду був скерований відзив на подану позивачем позовну заяву, в обгрунтуванні якої вона покликається на те, позивачем ненадано жодних доказів, що проїзд до його будинковолодіння є проїздом загального користування.

В Генеральному плані села немає даного провулку чи заїзду, на який би претендував позивач. В позивача є прибудинкова земельна ділянка, яка виходить на АДРЕСА_3 , але позивач не бажає використовувати її для заїзду до свого будинку.

В судовому засіданні позивач, та його представник уточнені позовні вимоги підтримали, просять такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заявлених вимог, просить у задоволенні таких відмовити.

Представник Новояворівської міської ради в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, хоч належно був повідомлений про час та місце розгляду справи, жодних клопотань про слухання справи у його відсутності на адресу суду не скерував.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, допитавши в якості свідка спеціаліста ОСОБА_9 який в судовому засіданні пояснив, що ним на замовлення позивача ОСОБА_1 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Стаж його роботи становить 16 років. ОСОБА_1 було надано свідоцтво про право власності на житловий будинок від 20.08.1999року №91 та під час виготовлення технічної документації було обстежено земельну ділянку ОСОБА_1 .. Для проведення робіт використано викопіювання з проекту роздержавлення та приватизації земель Старичівської сільської ради на якому вказано місцезнаходження земельної ділянки, кутів зовнішніх меж землекористування обстежено в натурі по фактичному стану на місцевості в присутності землекористувача і узгоджено з представниками суміжних землекористувачів. Притензій від суміжних землекористувачів не було. За результатами зйомки було складено план землекористування, кадастровий план земельної ділянки, в якому були відображені суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами, згідно наявної інформації в Державному земельному кадастрі. Було складено акт прийомки передачі межових знаків в 2019 році, точної дати не пам`ятає. Межі земельної ділянки ОСОБА_1 , за адресою с.Старичі площею 0,2025га наданої для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, закріпленої на місцевості в натурі, відображені межовими знаками встановленого зразка, притензій щодо встановлених меж у позивача та у інших суміжних користувачів не було, від проставлення підпису відмовилась лише ОСОБА_8 .. У зв`язку з цим, рішенням сесії Старичівської сільської ради від 04.02.2020 року було затверджено акт відповідно до якого встановлено ОСОБА_1 межі користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 площею 0,2025 га, згідно якого було підтверджено площу земельної ділянки ОСОБА_1 та те що на час замірів відхилень від меж суміжника ОСОБА_8 не було. Інформація щодо суміжних землекористувачів та статусу суміжних земельних ділянок бралась у ДЗК. Проїзди, вулиці, як землі загального користування, не підлягають приватизації. Щодо статусу АДРЕСА_3 та чи є там проїзд йому не відомо. Вулиці, проїзди мають бути внесені в містобудівну документацію. При виготовленні технічної документації в обов`язки не входило визначати заїзд.

Об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених

цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав, інтересів та обов`язків позивача цивільного характеру у межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 і 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Одними із способів захисту особою свого цивільного права є визнання незаконним рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого Виконкомом Шклівської сільської ради 20 серпня 1990 року, являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Даний будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться на земельній ділянці площею 0,2025 га, яка перебуває в користуванні позивача ОСОБА_1 . Позивач розпочав процес приватизації вказаної земельної ділянки, замовивши у ФОП ОСОБА_9 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Власником сусіднього житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_3 являється відповідачка ОСОБА_4 ..

З метою приватизації земельної ділянки, яка перебувала в її користуванні, відповідачка ОСОБА_4 замовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В процесі виготовлення технічної документації відповідачка ОСОБА_4 звернулася до позивача ОСОБА_1 як суміжного землекористувача щодо підписання акта встановлення та узгодження меж земельної ділянки, однак позивач ОСОБА_1 відмовився підписати такий, оскільки згідно кадастрового плану вказаної земельної ділянки існуючий спільний заїзд до його господарства переходив у приватну власність відповідачки ОСОБА_4 .

В подальшому відповідачка ОСОБА_4 звернулася до Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, із заявою про встановлення меж між користувачами суміжних земельних ділянок.

Комісією з питань землекористування, архітектури, будівництва, екології та житлово-комунального господарства було проведено заміри земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0553га ОСОБА_4 та перевірку меж. Зважаючи на те, що представник суміжного землекористувача ОСОБА_1 на момент складання Акту узгодження зовнішніх меж землекористування ОСОБА_4 відмовився від

погодження та підпису в акті встановлення меж між користувачами земельної ділянки, комісія встановила, що відхилень від меж суміжника ОСОБА_1 на час замірів немає, підтверджено площу ділянки 0,0553га ОСОБА_4 , заперечень щодо приватизації даної земельної ділянки по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд не було.

Рішенням Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області №32-25/VІІ від 11.09.2019 року затверджено Акт встановлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0553 га по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 ..

В подальшому, рішенням Старичівської сільської ради №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 4625888500:03:001:0224 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 , площею 0,0553 га, яка знаходиться по АДРЕСА_3 , та передано їй у власність дану земельну ділянку.

Після набуття у власність земельної ділянки площею 0,0553 га, кадастровий номер 4625888500:03:001:0224, відповідачка ОСОБА_4 по суміжній межі з земельною ділянкою позивача ОСОБА_1 та на існуючому заїзді встановила огорожу з металевої бляхи, чим було вчинено перешкоди позивачу ОСОБА_1 та членам його сім'ї в доступі до належної йому земельної ділянки через існуючі ворота та хвіртку. Також в подальшому ОСОБА_4 на заїзді, який використовував ОСОБА_1 додатково встановила свої ворота та хвіртку.

Даніобставини доводяться наданими позивачем ОСОБА_1 фотознімками місця та обставин наявних перешкод у вигляді існування паралельної огорожі в ділянці існуючих воріт та хвіртки позивача ОСОБА_1 , а також наявність встановлених воріт та хвіртки відповідача ОСОБА_4 на проїзді з АДРЕСА_3 .

Факт влаштування огорожі, встановлення воріт та хвіртки не заперечується стороною відповідача ОСОБА_4 та Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області, з покликанням на те, що існуючий спірний заїзд не був земельною ділянкою загального користування, та те що позивач вправі влаштувати собі інший заїзд.

На підставі заяви позивача ОСОБА_1 , 20.12.2019року комісією Старичівської сільської ради було обстежено присадибну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на предмет правомірності встановлення нею огорожі за даною адресою та складено акт.Згідно викладеного в акті, комісією, в результаті розгляду технічної документації ОСОБА_4 , було встановлено що межі огорожі відповідають межам земельної ділянки, що зазначені в технічній документації, огорожа встановлена правомірно, земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_8 , землі відповідають генеральному плану села.

Рішенням сесії Старичівської сільської ради від 04.02.2020року "Про затвердження Акту встановлення меж земельної ділянки" вирішено затвердити для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,2025га по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .. Згідно акту відхилень від меж суміжника ОСОБА_8 не було площу підтверджено.

Як зазначається у відзиві на позовну заяву, актом обстеження присадибної ділянки за адресою АДРЕСА_2 від 29.05.2019 року позивачу ОСОБА_1 рекомендовано організувати заїзд до домоволодіння навпроти існуючого заїзду сусіда ОСОБА_5 , що доводить факт існування до лютого 2019 року спірного заїзду до домогосподарства позивача та те, що він та члени його сім ї користувалися таким.

Суд критично оцінює твердження сторони відповідача ОСОБА_4 та Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, що Генеральним планом села Старичі, затвердженого рішенням Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 27 серпня 2014 року №31-03/VI, спірний заїзд зазначений лише до огорожі земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

А згідно п.5.5.7 ДБН 5.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» для сільських населених пунктів на «Схемі вулично-ддорожньої мережі сільського та зовнішнього транспорту» відображають існуючі та проектні вулиці всіх категорій у червоних лініях, майдани та основні транспортні спорруди (автостанції, зупинки всіх видів транспорту, автостоянки).

Суд звертає увагу на те, що долучене викопіювання з Генерального плану с.Старичі в частині визначеного спірного заїзду не містить лінійних розмірів та координат кутів повороту меж, чим не спростовує факт існування такого заїзду до існуючих воріт та хвіртки позивача ОСОБА_1 .

На переконання суду, існування спірного заїзду загального користування до існуючих воріт та хвіртки позивача ОСОБА_1 також доводиться даними Технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , де на схемі розташування будівель і споруд відображено наявність воріт з хвірткою №1, які примикають до землі загального користування, дорога (заїзд) . При цьому рік побудови житлового будинку А1 вказаний 1939 рік.

З кадастрового плану земельної ділянки площею 0,2025 га позивача ОСОБА_1 вбачається наявні поворотні точки №8 та №9 в місці наявних воріт та хвіртки позивача , що також доводить факт існування такого заїзду до вказаних воріт з хвірткою.

З копії плану території земельних ділянок слідує, що спірний заїзд площею 0,0041 га га проходить від АДРЕСА_3 вздовж земельних ділянок сторін по справі та примикає до існуючих воріт з хвірткою позивача ОСОБА_1 .

З врахуванням вищенаведеного, суд погоджується з твердженням сторони позивача ОСОБА_1 , що існуючий заїзд за цільовим та функціональним призначенням відноситься до землі загального користування, є загальнодоступною для невизначеного кола осіб щодо проходу/проїзду до земельної ділянки ОСОБА_1 .

Статтею 83 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено право власності на землю територіальних громад, у котрій, зокрема, перебувають усі землі у межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Частиною 4 наведеної норми матеріального права землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Також за приписами ч.2 ст.2 КАС України орган місцевого самоврядування як суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення в межах своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено) , добросовісно , розсудливо , з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації , пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення , з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення тощо.

Ч.1 ст.393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Також ст.152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною , визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування , відшкодування заподіяних збитків , застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або Законам України, визнаються незаконними у судовому порядку.

За містом ч. 2 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Тому суд переконаний, що дотримання справедливого балансу між правами відповідача ОСОБА_8 на мирне володіння і розпорядження своїм майном у формі земельної ділянки та втручанням у здійснення ним такого права у належний спосіб, у даному конкретному випадку є неможливим, так як інший спосіб захисту порушених прав позивача щодо користування вулицею та можливістю вільного заїду по такій до своєї земельної ділянки, окрім як у той, котрий нею обрано, не відновить порушеного права позивача. Відповідно, захист прав позивача при викладених у позові обставинах та зібраних у ході судового розгляду справи доказах неможливий у спосіб, менш обтяжливий для відповідача ОСОБА_8 оскільки вирішення даного спору, в силу відсутності передбаченої законом процедури повернення у комунальну власність незаконно переданої земельної ділянки, неможливе без визнання незаконним та скасування рішення про таку передачу.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст. 41).Згідно із ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із ч. 1 ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

При цьому, до земель комунальної власності, які неможуть передаватись у приватнувласність,належать,зокрема землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) (ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Відповідно до ст. 16 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій ї детальних планів територій, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно із ч. 1 ст. 19 вказаного Закону детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 19 Закону детальний план території визначає порядок організації транспортного і пішохідного руху, однак як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_9 інформація щодо суміжних землекористувачів відносно земельної ділянки ОСОБА_1 бралась згідно даних Державного земельного кадастру, де така інформація вже була в наявності. Щодо статусу вул.Коцюбинського чи був там проїзд на час складання технічної документації йому не відомо, оскільки, такий проїзд може бути видно на більш детальних планах забудови. При виготовленні документації визначаються межі земельної ділянки із зазначенням суміжних землекористувачів, згідно даних ДЗК. На час проведення геозйомки земельної ділянки ОСОБА_1 проїзд до існуючих воріт був приватизований ОСОБА_4 .

Згідно ч. 3 ст.107 ЗК України одним зі способів захисту порушеного права громадян на землю є визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

В свою чергу, у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

На переконання суду, приймаючи рішення про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_4 спірного заїзду Старичівська сільська рада Яворівського району Львівської області діяла необґрунтовано, нерозсудливо та непропорційно, всупереч законодавчо існуючій забороні передала у приватну власність земельну ділянку загального користування.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення Старичівська сільська рада Яворівського району Львівської області №32-25/УІІ від 11.09.2019 року «Про затвердження «Акту встановлення меж земельної ділянки та №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 », якорган місцевого самоврядування діяла всупереч вимог ст.118 ЗК України, ч. 2 ст. 19 Конституції України. З урахуванням того, що органом місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано інтереси позивача, що не відповідає ч. 2 ст. 13 ЦК України.

Також суд визнає, що в подальшому дії відповідача ОСОБА_4 щодо влаштування огорожі та встановлення воріт та хвіртки грубо порушили законні права позивача ОСОБА_1 щодо належного користуванння заїздом до свого домоволодіння.

Відповідно до ч. 2 ст.158 ЗК України одним із способів захисту прав на землю є усунення порушень таких прав користувача земельної ділянки. Абзацом 4 п.33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Таким чином, зважаючи на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, що буде у повній мірі справедливим по відношенню до позивача і забезпечить дотримання принципу верховенства права при вирішенні даного спору.

З врахуванням наведеного позовні вимоги, щодо визнання незаконними та скасування рішення Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області №32-25/УІІ від 11.09.2019 року «Про затвердження «Акту встановлення меж земельної ділянки та №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із

землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 », зобов`язання відповідача ОСОБА_4 демонтувати встановлену огорожу з фундаменту, металевих стовпців та металевої бляхи в ділянці наявних воріт та хвіртки для заїзду/проходу на подвір`я ОСОБА_1 та не чинити перешкод у користуванні спільним заїздом загального користування є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання незаконної та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0553 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4625888500:03:001:0224, із припиненням речового права власності та обтяжень ОСОБА_4 відносно такої земельної ділянки, то суд вважає, що її слід залишити без задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо проведення державної реєстрації даної земельної ділянки, такі і суду не надані під час судового розгляду .На вимогу представника позивача надати для огляду такі в судовому засіданні представник відповідача пояснив що йому не відомо про наявність вищевказаних документів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 200, 258, 259, 263 265, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги - задовольнити часткоко.

Визнати незаконними та скасувати рішення Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області №32-25/УІІ від 11.09.2019 року «Про затвердження «Акту встановлення меж земельної ділянки та №34-08/VІІ від 05.11.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 »

Зобов`язати відповідача ОСОБА_4 демонтувати встановлену огорожу з фундаменту, металевих стовпців та металевої бляхи в ділянці наявних воріт та хвіртки для заїзду/проходу на подвір`я ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні спільним заїздом загального користування.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Стягнути з Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області (юридична адреса: 81053, вул.Т.Шевченка, 2 м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області) на користь ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

В решті позовні вимоги - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Яворівський районний суд Львівської області.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ІПН НОМЕР_3 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідач: Новояворівська міська рада

Яворівського району Львівської області

юридична адреса: 81053, вул.Т.Шевченка, 2 м.Новояворівськ

Яворівського району Львівської області.

Відповідач: ОСОБА_4 , НОМЕР_4 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_3

СУДДЯ Швед Н.П.