Ухвала суду № 98650906, 28.07.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3679/19

2/303/1269/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

представників позивача Годованець І.І., ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши позовну заяву Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Мукачівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, а саме з підстав подання позовної заяви від імені заінтересованої особи, яка не має повноважень на ведення справи.

Клопотання мотивує тим, що звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що до Мукачівської місцевої прокуратури звернулася Мукачівська міська рада з листом №1039/01-14 від 20.11.2017 року із проханням представництва інтересів у суді та сприяти у стягненні відповідних коштів із ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою. У свою чергу, в отриманому листі, а також у позовній заяві не наведено причини, які перешкоджають Мукачівській міській раді особисто звернутися до суду за захистом своїх порушених прав і які є обгрунтовані підстави для звернення прокурора до суду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заяву підтримав із зазначених в ній обставин та просив її задоволити.

Представник позивача Мукачівської окружної прокуратури – Годованець І.І. в судовому засідання просив суд в задоволенні заяви відмовити.

Представник позивача Мукачівської міської ради – Сусол В.В. в судовому засіданні також просила суд відмовити в задоволенні заяви.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Суддя приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції).

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

За змістом ч.3 ст.23 цього закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

У п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч.3 ст.23 закону «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий — відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень — він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах ВС від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Така практика Верховного Суду зумовлена необхідністю забезпечення гарантованого принципу рівності сторін у судовому процесі. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення від 31.03.2005 у справі «F.W. v. France», п.27).

Верховний Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Більше того, саме лише посилання на те, що уповноважений орган не звернувся в суд з позовом, для належного представництва прокурором інтересів держави, не достатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процессуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 КК України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обовязків тощо).

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначив, що до Мукачівської місцевої прокуратури звернулася Мукачівська міська рада з листом №1039/01-14 від 20.11.2017 року із проханням представництва інтересів у суді та сприяти у стягненні відповідних коштів із ОСОБА_3 за користування земельною ділянкою. У свою чергу, в отриманому листі, а також у позовній заяві не наведено причини, які перешкоджають суб`єкту владних повноважень, а саме органу місцевого самоврядування, тобто Мукачівській міській раді особисто звернутися до суду за захистом своїх порушених прав і які є обгрунтовані підстави для звернення прокурора до суду.

Згідно ч.5 ст.175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 257, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мукачівської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою – залишити без розгляду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір