Ухвала суду № 98649394, 03.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3767/21

Провадження № 2/761/6033/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Бражніченко І.О.

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника позивача про залишення без розгляду та клопотання відповідача про закриття провадження по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Згідно позовних вимог позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06.11.2020 року у розмірі 15566,37 станом на 12.11.2020 року та сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Разом з тим 25.05.2021 року до суду надійшла заява представника позивача про залишення позову без розгляду, заяву розглядати без участі сторони позивача.

Крім того, 28.05.2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява з клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору відповідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Вказане клопотання мотивовано тим, що відповідачем була сплачена заборгованість у повному розмірі на користь АТ КБ «Приватбанк» в період з березня по травня 2021 року, що підтверджується довідкою банку від 25.05.2021 року №КАНМUJ6C5EI8TID0 та претензій зі сторони банку до нього не має. У той же час, 05.05.2021 на вимогу банку відповідачем сплачено додатково сума в розмірі 2102 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився просив заява про залишення позову без розгляду розглядати без участі сторони позивача

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала заява про закриття провадження, щодо заяви позивача про залишення позову без розгляду думку не висловила.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №456/847/18.

В даному випадку слід зазначити, що справа перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з лютого 2021 року, а відповідач у клопотанні про закриття провадження у справі вказує, що в період з березня 2021 по травень 2021 року погасив заборгованість і у банку не має до нього претензій.

У справі «Bellet v. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у даній справі з підстав, визначених п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України та відмовляє у задоволенні клопотання про закриття провадження в справі.

Щодо клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду то слід зазначити наступне.

03.03.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 03.06.2021 року.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що представником позивача, повноваження якого на вчинення вказаної процесуальної дії, судом перевірені, до початку розгляду справи по суті була подана заява про її залишення без розгляду, суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 257, 255, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Клопотання представника позивача про залишення без розгляду позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: