Ухвала суду № 98648978, 29.06.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54356/20-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретаря Галаган Г. О.

прокурора Мрачка Я. І.

захисника Волянського М. Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні № 12015100060001515, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2015, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Посилався на те, що кримінальні правопорушення вчинені ще у 2015 році. Зазначив, що є практика апеляційного суду, де вказується на те, що наявність зупинення провадження у справі не свідчить про ухилення особи від кримінальної відповідальності. В матеріалах справи відсутні докази того, що органом досудового розслідування вживалися заходи щодо встановлення місцезнаходження особи, її повідомлення. ОСОБА_1 не ухилялася від органів досудового розслідування.

Обвинувачена в судовому засіданні клопотання захисника підтримала.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечив, просив у такому відмовити з огляду на те, що ОСОБА_1 тривалий час перебувала у розшуку, у зв`язку з чим досудове розслідування було зупинено до її розшуку, а тому перебіг строків давності переривався.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, на час вчинення відповідного діяння було злочином невеликої тяжкості, а за ч. 2 ст. 190 КК України - злочином середньої тяжкості.

Частинами 1-3 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Звертаючись до суду із заявою про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, захисник стверджує, що матеріали провадження не містять доказів того, що ОСОБА_1 ухилялась від органів досудового розслідування, а також що органом досудового розслідування вживались заходи щодо встановлення місцезнаходження особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження, звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що доказування полягає у збиранні, перевірці, та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Таким чином, вирішення заявленого захисником клопотання, з урахуванням позиції прокурора щодо незгоди із відповідними доводами захисту, лежить в площині оцінки доказів в кримінальному провадженні, які на стадії підготовчого судового засідання суду не надаються.

За таких обставин, вирішення заявленого клопотання на даній стадії провадження не може бути задоволено як передчасне.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 284, 286, 369, 371 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника Волянського Максима Юліановича про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Шапутько