Ухвала суду № 98648571, 04.06.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/4025/21

провадження № 6/753/312/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ПОСТАНОГОВІЙ І.О.

за участі сторін:

заявник не з`явився;

заінтересовані особи не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-834/11, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 05.05.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного підприємства «Конкордія», про стягнення заборгованості, таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - по тексту ОСОБА_1 , заявник) звернулась до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 2-834/11, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 05.05.2011 року, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви вказала, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві ЦМ УМЮ знаходяться матеріали виконавчого провадження №50227879.

Виконавче провадження було розпочате на підставі виконавчого листа №2-834/11, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 05.05.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного підприємства «Конкордія» про стягнення заборгованості.

Також посилалася на те, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року у справі №02/2-834-11 стягнуто з неї на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за договором овердрафту №015/08/4133 від 10 листопада 2008 року в сумі 13 405 707,96 грн. та судові витрати в розмірі 1 820 грн., а разом - 13 407 527,96 грн.

На виконання вказаного судового рішення 05 травня 2011 року Дарницьким районним судом міста Києва було видано виконавчий лист у вказаній справі.

Однак, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року набрало законної сили лише 14 грудня 2011 року, а отже виконавчий документ у вказаній справі міг бути виданий не раніше 14 грудня 2011 року.

А отже, оскільки виконавчий лист №2-834/11 був виданий 05 травня 2011 року у непередбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі по тексту - ЦПК України) порядку, він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Також вказала, що у виконавчому листі стягувачем зазначено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23494105), однак за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за зазначеним ідентифікаційним кодом такої юридичної особи не існує.

У судове засідання заявник не з`явилась, однак її представником надано клопотання про розгляд скарги у їх відсутність.

Представники заінтересованих осіб - АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві ЦМ УМЮ у судове засідання також не з`явився, при цьому надали клопотання про розгляд справи у їх відсутність. Представник відділу також надав заперечення на заяву, у якій просив відмовити у її задоволенні та матеріали виконавчого провадження.

Представник заінтересованої особи - Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, будучи повідомленими про розгляд заяви належним чином, при цьому надав клопотання про розгляд заяви у його відсутність та надав матеріали виконавчого провадження.

Зважаючи на те, що згідно з нормою ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд ухвали провести судове засідання за їхньої відсутності.

Вислухавши доводи учасників сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку про те, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року у справі №02/2-834-11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за договором овердрафту №015/08/4133 від 10 листопада 2008 року в сумі 13 405 707,96 грн. та судові витрати в розмірі 1 820 грн.

На виконання вказаного рішення суду 05 травня 2011 року Дарницьким районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-834/11 з відміткою, що рішення від 04 березня 2011 року набрало чинності 15 березня 2011 року.

17 травня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з заявою про перегляд судового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 червня 2011 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2011 року заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2011 року було залишено без змін.

Згідно відмітки головного державного виконавця на виконавчому листі №2-834/11 від 05 травня 2011 року він був повернутий стягувачу 29 грудня 2015 року на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

08 лютого 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції повторно направило до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву №140-0-0-00/9/497 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-834/11 від 05 травня 2011 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. від 22 лютого 2016 року було відкрито виконавче провадження №50227879.

Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 , як на підставу для її задоволення, посилалася на те, виконавчий лист №2-834/11 від 05 травня 2011 року був виданий у непередбаченому ЦПК України випадку.

Водночас, відповідно до чч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, чинного на момент видачі виконавчого листа, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Положеннями чч. 1, 2 ст. 25 Закону України №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 18 Закону №606-XIV визначено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічні вимоги містилися у п. 1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, яка була чинною на час видачі виконавчого листа.

Також аналогічні вимоги містяться у ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №2-834/11 містить: назву і дату видачі; найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дату прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування стягувача; місцезнаходження стягувача; ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача; прізвище, ім`я та по батькові боржника; місце проживання боржника; індивідуальний ідентифікаційний номер боржника;резолютивну частину рішення; дату набрання законної сили рішенням; строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Станом на 22 лютого 2016 року (дата відкриття виконавчого провадження) заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04березня 2011року у справі №02/2-834-11, на виконання якого 05 травня 2011 року був виданий виконавчий лист №2-834/11, не було скасовано та набрало законної сили.

А відтак, суд дійшов висновку, що виконавчий лист №2-834/11 відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, який був чинний на момент видачі виконавчого листа.

Також судом не приймаються доводи заяви відносно того, що за кодом ЄДРПОУ 23494105 відсутня юридична особа ПАТ АТ «Райффайзен Банк Аваль», яка визначена стягувачем у виконавчому листі, оскільки заочним рішенням від 04 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції заборгованість, а тому виконавчий лист був виданий на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції із значенням коду ЄДРПОУ останньої - 23494105, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є відокремленим структурним підрозділом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд не знаходить правових підстав визнавати виконавчий лист №2-834/11, виданий Дарницьким районним судом м. Києва 05.05.2011 року, таким, що не підлягає виконанню та залишає заяву без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись стст. 354, 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-834/11, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 05.05.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного підприємства «Конкордія», про стягнення заборгованості, таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.