Рішення № 98647635, 28.07.2021, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2084/21

Провадження № 2/552/1089/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2021 Київський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Горошко О.О.,

учасники справи та їхні представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Юнекс Банк»,

третя особа - Приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна,

третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача АТ «Юнекс Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві зазначила, що 25 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за зверненням АТ «Юнекс Банк» вчинено виконавчий напис за № 20312 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №0.037.56.0619.ФО_К від 12 червня 2019 року. За виконавчим написом стягнуто з ОСОБА_1 37322,53 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 27306,45 грн.; прострочена заборгованість за комісією 7469,80 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1946,28 грн.; плата за вчинення виконавчого напису 600,00 грн. Період, за який проводиться стягнення заборгованості - з 12 червня 2019 року по 17 червня 2020 року.

При вчиненні виконавчого напису нотаріусом не дотримано приписи статей 87 та 88 Закону України «Про нотаріат», вчинено виконавчий напис на підставі документа, який за яким стягнення в безспірному порядку неможливе, за вимогами, які не є безспірними.

Також посилалась на відсутність бухгалтерських документів, які підтверджують заборгованість.

Крім того, зазначала, що вона не укладала жодного договору з АТ «Юнекс Банк».

Тому позивач просила суд виконавчий напис від 25 серпня 2020 року № 20312, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 01 червня 2021 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (а.с. 31).

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

З клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін сторони до суду не звертались.

Відповідач відзиву на позовну заяву, а треті особи - письмових пояснень до матеріалів справи не надали.

Оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 640/2704/16-ц (провадження № 61-9125св 18).

Судом встановлено, що 25 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис за № 20312 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Юнекс Банк» заборгованості за кредитним договором №0.037.56.0619.ФО_К від 12 червня 2019 року. За виконавчим написом стягнуто з ОСОБА_1 37322,53 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 27306,45 грн.; прострочена заборгованість за комісією 7469,80 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 1946,28 грн.; плата за вчинення виконавчого напису 600,00 грн. Період, за який проводиться стягнення заборгованості з 12 червня 2019 року по 17 червня 2020 року.

На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. відкрито виконавче провадження № 64518477 з примусового виконання виконавчого напису.

ОСОБА_1 з вимогами Акціонерного товариства «Юнекс Банк» не погоджується, з сумою, яку з неї пропонує стягнути нотаріус не згодна.

При цьому посилання позивача на ту обставину, що кредитний договір № 0.037.56.0619.ФО_К від 12 червня 2019 року з відповідачем вона не підписувала, будь-якими доказами у справі не підтверджується.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем доказів того, що вказаний кредитний договір нею не підписувався, суду не надано, вказану підставу позову суд відхиляє.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в такій частині:

«п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Питання застосування вказаних норм вже було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка за результатами розгляду сформувала свою правову позицію.

Так, Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. При цьому зазначено, що відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У вказаній постанові Велика Палата зазначила, що надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов`язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Оскільки договір №0.037.56.0619.ФО_К від 12 червня 2019 року, який було укладено між Акціонерним товариством «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 , також не посвідчений нотаріально, він не є договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Але, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, що нотаріусу відповідачем було подано документи, що свідчать про безспірність заборгованості позивача.

Таким чином, вирішуючи справу на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що виконавчий напис, який вчинено нотаріусом за договором, що не посвідчений в нотаріальному порядку, відсутні докази безспірності вимог відповідача до позивача, оскаржуваний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати позивача складаються зі сплати судового збору за розгляд справи у розмірі 908 грн. 00 коп.

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 908 грн. на відшкодування понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Виконавчий напис від 25 серпня 2020 року № 20312, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (код ЄДРПОУ 20023569) заборгованості у розмірі 37322,53 грн. за кредитним договором № 0.037.56.0619.ФО_К від 12 червня 2019 року визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на користь ОСОБА_1 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) на відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач - Акціонерне товариство «Юнекс Банк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Почайнинська, буд. 38, ідентифікаційний код юридичної особи 20023569;

третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено;

третя особа - приватний виконавець Виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна, адреса: м.Полтава, вул. Сапіго, буд. 6, реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено.

Повне судове рішення виготовлено 28 липня 2021 року.

Головуючий О.А.Самсонова