Вирок № 98647046, 29.07.2021, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/641/21

Провадження № 1-кп/282/118/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В.В.

при секретарі судового засідання Демчук В.І.

за участю прокурора Кухарчука С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Федосюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в смт.Любар кримінальне провадження №42019061340000078 від 13.11.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, учасника АТО, раніше не судимого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що згідно вимог ч.4 ст.116, ч.1 ст.121 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, проводиться один раз по кожному виду використання, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів, після набуття безоплатно 13.12.2018 року у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 площею 1,5485 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Бердичівського району Житомирськокої області, за межами населених пунктів Старосолотвинської сільської ради, яку ОСОБА_1 18.12.2018 на підставі договору оренди землі, передав у оренду ТОВ «Житомир-Агро-Інвест» ЄДРОПОУ 40307316, незаконно, повторно безоплатно набув право власності на ще одну земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , використавши своє право, передбачене Земельним кодексом України, на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної форми власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, отримав безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 площею 1,5485, яка розташована за межами населеного пункту Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, зареєстрував 17.12.2018 року право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №44641242.

Проте, в подальшому у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на повторне, у порушення норм ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, отримання у власність земельної ділянки державної форми власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації.

Усвідомлюючи те, що він вже скористався правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливі мотиви, спрямовані на заволодіння земельною ділянкою державної форми власності шляхом обману, 04.01.2019 року на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 04.10.2018 року №6-4013/14-18-СГ, безоплатно приватизував земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 площею 2 га, розташовану на території Любарського району (тепер Житомирського району) за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, тим самим подав неправдиві відомості про те, що він не використовував у минулому право безоплатної приватизації земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно ст.116 Земельного кодексу України.

За результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, будучи введені в оману, видали наказ №6-4502/14-18-СГ від 10.12.2018 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, а в подальшому наказ №6-4013/14-18-СГ від 04.10.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки кадастровий номер 1823182400:06:001:0009 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Відомості про право власності ОСОБА_1 , на земельну ділянку з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.01.2019 року за №29795695.

Таким чином, ОСОБА_1 , шляхом обману, а саме: повідомленням неправдивих відомостей посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про те, що своїм правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених ст.116 Земельного Кодексу України не скористався, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно, всупереч принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст.14 Конституції України та ст.ст.5, 116, 121 Земельного кодексу України, будучи особою, яка використала своє право та отримала безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245 площею 1,5485, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту Старосолотвинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, умисно приховав даний факт, внаслідок чого незаконно повторно отримав у власність земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, що розташована за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вартістю 44699,08 гривень.

При розгляді справи в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, визнав повністю та дав суду відповідні пояснення по справі, повністю підтвердивши вказані вище обставини. Зазначив, що шкодує про вчинене та щиро розкаюється, в даному кримінальному провадженні цивільний позов до нього не пред`являли.

Представник потерпілого Федосюк В.О. в судовому засіданні 22.07.2021 року підтвердила викладене в обвинувальному акті. Також зазначила, що в даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявляли, а зверталися з позовом в порядку цивільного судочинства. 29.07.2021 року надала до суду клопотання, в якому просила проводити подальший розгляд справи без участі представника потерпілого, а при винесенні вироку та призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1 поклалася на розсуд суду.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення, а тому, суд при дослідженні доказів обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілого Федосюк В.О. та вивченням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд, з`ясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду, зміст цих обставин, з`ясував, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Проаналізувавши всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, які є належними та допустимими, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка згідно ст.66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриття злочину.

Обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не встановлено.

Санкцією ч.1 ст.190 КК України, яка була чинною на час вчинення правопорушення (04.01.2019), передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Санкцією ч.1 ст.190 КК України (в редакції чинній з 01.07.2020) передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Згідно ч.1,2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Санкція ч.1 ст.190 КК України в чинній редакції посилює кримінальну відповідальність щодо мінімального та максимального розміру штрафу.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено 04.01.2019 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018р., то цей Закон не має зворотної дії щодо мінімальної та максимальної межі розміру штрафу, визначеного у санкції ч.1 ст.190 КК України.

Таким чином, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі в межах санкції ч.1 ст.190 КК України, в редакції чинній на час вчинення правопорушення (04.01.2019).

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч.1 ст.190 КК України, тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані, що характеризують особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, являється учасником АТО, думку представника потерпілого, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді штрафу, що відповідатиме вимогам Закону, який діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню становлять 2745,92 грн.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів по справі вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.5 КК України, ст.ст.2, 100, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 45 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 765 (сімсот шістдесят п`ять) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2745,92 грн. витрат пов`язаних із проведенням судової почеркознавчої експертизи.

Речовими доказами по справі, після набрання вироком суду законної сили розпорядитися наступним чином:

- копію клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки ОСОБА_1 А-8586/0/21-18 від 21.08.2018 на 1 аркуші; копію паспорта ОСОБА_1 на 1 аркуші; копію інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів на 2 арк., копію паспорта та ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_2 на 2 арк., копію паспорта на ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_3 на 2 арк., що приєднанні та знаходяться у матеріалах кримінального провадження №42019061340000078 від 13.11.2019 року, що зберігаються у Чуднівській окружній прокуратурі, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- оригінал наказу Держгеокадастру від 23.08.2018 №6-3331/14-18-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведеної земельної ділянки у власність, розташованої на території Любарського району, за межами населених пунктів Вигнанської сільської ради на 1 аркуші; оригінал довідки від 30.08.2018 року, №32-6-0-27-532/106-18 на 1 аркуші; оригінал акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 05.09.2018 на 1 аркуші; оригінал карти опису меж земельної ділянки розміром 2 га, з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 від 27.09.2018 на 1 аркуші; оригінал наказу Держгеокадастру від 04.10.2018 №6-4013/14-18-СГ на 1 аркуші; оригінал реєстраційної справи на отримання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,5485 га., з кадастровим номером 1820886500:05:000:0245, яка знаходиться на території Бердичівського району, за межами населених пунктів Старосолотвинської сільської ради, яка прошита та пронумерована на 33 арк.; договір купівлі-продажу земельної ділянки серії та номер 802, виданий 17.01.2019 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О., на 2 арк.; заяву від ОСОБА_4 на 1 арк., довідку з надписом інформація з Єдиного реєстру боржників на 1 арк, відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав від 17.01.2019р., на 2 арк., інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 17.01.2019 року на 3 арк., оригінал наказу від 04.10.2018 року №6-4013/14-18-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність” на 1 арк., витяг з державного реєстру речових прав від 09.01.2019 року на 1 арк., витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на 2 арк., кадастровий план земельної ділянки №1823182400:06:001:0009 на 1 арк., та аркуш із умовними позначеннями на 1 арк.; згоди на продаж земельної ділянки з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009, площею 2 га на 1 арк., висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1823182400:06:001:0009 на 1 арк., витяг із єдиної бази даних звітів про оцінку на 1 арк., оригінал довіреності від 27.12.2018 року на 1 арк., інформаційну довідку з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 17.01.2019 року на 1 арк., повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей на 1 арк, які приєднанні та знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 42019061340000078 від 13.11.2019 року, яке зберігається у Чуднівській окружній прокуратурі, після набрання вироком суду законної сили – повернути власнику .

Вирок може бути оскаржений засудженим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинувачому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя В.В. Вальчук