Рішення № 98645091, 23.07.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1344/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача – Парапан Є.В.,

від відповідача – Нечепуренко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 102625,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 90156,58 грн., посилаючись на наступне.

01.02.2019 р. між ТОВ “Обрій ХХІ” (орендодавець) та ТОВ “Ком-Плекс” (орендар) укладено у простій письмовій формі (без нотаріального посвідчення) договір оренди нежитлового приміщення строком на два роки, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов`язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 74,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15. Також 01.02.2019 р. на виконання умов п. 2.1 та п. 2.2 договору складено акт приймання-передачі об`єкту оренди.

Відповідно до п. 4.1 договору за користування об`єктом оренди орендар справляє на користь орендодавця плату (орендну плату), яка складається з: суми за користування об`єктом оренди; суми, яка еквівалентна сумі комунальних послуг, спожитих безпосередньо орендарем (водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання будинку та прибудинкових територій (експлуатаційні витрати) тощо), та інших платежів, податків та зборів (податку на нерухоме майно), пов`язаних з володінням та обслуговуванням об`єкта оренди.

Згідно п. 4.2 договору сума за користування об`єктом оренди як складова орендної плати, визначена п. 4.1.1 договору, сплачується в наступному розмірі: за період з моменту підписання акту приймання-передачі майна, передбаченого п. 2.2 вказаного договору, по 28 лютого 2019 року - у розмірі 9600,00 грн. за користування об`єктом оренди; за період з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року - у розмірі 11200,00 грн. за кожен місяць користування об`єктом оренди; з 01 травня 2019 року - у розмірі, що еквівалентний 500,00 доларів США за кожен місяць користування об`єктом оренди.

Відповідно до п. 4.3 договору сума за користування об`єктом оренди як складова орендної плати, визначена п. 4.1.1 даного договору, за поточний місяць справляється щомісячно орендарем на користь орендодавця не пізніше ніж до 2 числа кожного місяця авансовим платежем. Всі платежі, розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України - гривні, сума, що підлягає сплаті у грошовому еквіваленті, визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу.

В п. 4.4. договору встановлено, що плата за неповний календарний місяць оренди нараховується і сплачується пропорційно до кількості днів, протягом яких орендар користувався об`єктом оренди. Розрахунки між сторонами здійснюються в готівковій формі чи в безготівковій формі, шляхом внесення орендарем грошових коштів на банківський рахунок орендодавця (п. 4.6).

Як вказує позивач, з 01.02.2021 р. строк дії договору оренди закінчився, а оскільки відповідач неналежно виконував свої обов`язки за договором оренди, тому не має право на укладання нового договору оренди та користується об`єктом оренди не маючи на це юридичних підстав.

Наразі позивач зауважує, що згідно п. 1.3 договору протягом місяця з дня передачі об`єкта оренди орендар здійснює страхування орендованого майна з розрахунку розміру страхового платежу не менше ніж 900 гривень на квартал. Орендар у триденний термін надає орендодавцю копію страхового полісу. Невиконання цієї умови є підставою припинення договору оренди в односторонньому порядку.

Проте, як вказує позивач, на протязі двох років відповідач не виконав цієї умови договору, що, на думку позивача, є нечемним виконанням усіх умов договору та не надає підстав для укладення договору оренди на новий строк.

Крім того, позивач зазначає, що 25.01.2021 р. на юридичну адресу відповідача, а також на адресу фактичного провадження господарської діяльності направлено лист із вимогою сплатити заборгованість, проте вимога була проігнорована.

Також 02.02.2021 р. на юридичну адресу відповідача, а також на адресу фактичного провадження господарської діяльності було направлено лист із вимогою сплатити заборгованість за договором оренди, а також у семиденний строк підготувати приміщення до передачі на підставі акту приймання-передачі позивачу, проте і ця вимога вкотре була проігнорована.

Так, позивач вказує, що з метою захисту своїх прав та звільнення об`єкту оренди, що займається відповідачем без будь-яких правових підстав, ТОВ “Обрій ХХІ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення відповідача та стягнення заборгованості. 11 травня 2021 р. господарським судом прийнято рішення по справі № 916/326/21 про часткове задоволення позову, відповідно до якого ТОВ “Ком-Плекс” виселено з приміщення загальною площею 74,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, яке належить ТОВ “Обрій ХХІ”.

Як вказує позивач, в п. 8.1.2 договору встановлено, що у випадку прострочення орендарем терміну передачі об`єкта оренди, останній сплачує орендодавцю неустойку - подвійну орендну плату за фактичний строк затримки до дня підписання акту прийому-передачі включно. Орендар, який затримав повернення об`єкта оренди орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

З огляду на вказане та згідно положень ст. 785 ЦК України позивачем нараховано відповідачу неустойку за прострочення відповідачем повернення об`єкту оренди за період з 09.02.2021 р. по 17.05.2021 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2021 р. вказану позовну заяву ТОВ “Обрій ХХІ” залишено без руху, оскільки до позовної заяви заявником не додано доказів щодо використання відповідачем спірних нежитлових приміщень, загальною площею 74,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, у спірний період, при цьому про неможливість подання таких доказів позивачем не зазначено у позові.

31.05.2021 р. ТОВ “Обрій ХХІ” подано до господарського суду заяву про усунення недоліків (вх. № 1462/21), до якої позивачем додано засвідчену належним чином копію акту приймання-передачі від 31.05.2021 р. про повернення об`єкту оренди, який є додатком № 2 до спірного договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р., укладеного між ТОВ “Обрій ХХІ” та ТОВ “Ком-Плекс”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2021 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1344/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.06.2021 р.

04.06.2021 р. позивачем подано до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 102625,60 грн., оскільки відповідач фактично повернув об`єкт оренди 31.05.2021 р., тому загальна кількість днів прострочення складає з 09.02.2021 р. по 31.05.2021 р., тобто 112 днів.

18.06.2021 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вказує, що до моменту винесення рішення по справі № 916/326/21 та набрання ним законної сили ТОВ “Обрій ХХІ” вчинило певні дії, які ніяк не можна охарактеризувати як доброчесні. Так, відповідач вказує, що 01.02.2021 р. в орендованому приміщенні за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15 було вимкнено електропостачання. Відповідач зазначає, що директор ТОВ “Ком-Плекс” Шепелєв М.М. звернувся до керівника ОСББ “Жуковського, 15” Бузаджи І.В. щодо вияснення причини відсутності електропостачання, оскільки доступ до електрощитової мають виключно електрик ОСББ “Жуковського, 15” та співробітники АТ “ДТЕК Одеські Електромережі”. Так, відповідач зазначає, що керівник ОСББ “Жуковського, 15” повідомив, що його співробітники нічого не відключали. Аналогічна відповідь була отримана і від АТ “ДТЕК Одеські Електромережі”. Відповідач вказує, що останнім було направлено листа до ТОВ “Одеська обласна енергопостачальна компанія” і згодом зателефонував співробітник Товариства та повідомив, що, дійсно, це позивачем відключено орендоване приміщення від електропостачання за заявкою власника - ТОВ “Обрій XXI”, яке мотивувало тим, що з 01.02.2021 р. жодною діяльності не провадить у приміщенні за адресою м. Одеса, вул. Жуковскього, буд. 15. Відповідач зазначає, що з наданого позивачем акту приймання-передачі від 31.05.2021 р. вбачається, що приміщення все ще було відключене від електропостачання (показання електролічильника не вказані). Як зазначає відповідач, без наявного електропостачання останній не може провадити свою діяльність, тому одразу після цих неправомірних дій з боку позивача, відповідач заключив договір оренди приміщення з іншим орендодавцем за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 2, і протягом двох календарних днів переїхало у нове орендоване приміщення. Отже, як вказує відповідач, твердження позивача у позовній заяві про нібито знаходження та користування ТОВ “Ком-Плекс” об`єктом оренди є безпідставними. Відповідач стверджує, що станом 03.02.2021 р. орендоване приміщення було звільнено. Крім того, відповідач вказує, що жодна уповноважена посадова особа ТОВ “Обрій ХХІ” для вирішення питання або пролонгації договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р., або передачі приміщення та підписання акту прийому-передачі не з`являлася та на контакт не виходила. Відтак, відповідач вказує, що саме умисні дії ТОВ “Обрій ХХІ” призвели то тієї ситуації, що акт приймання-передачі об`єкту оренди був підписаний тільки 31.05.2021 р., оскільки ТОВ “Ком-Плекс” зробило все залежне від нього відносно повернення орендованого приміщення та підписання акту. Крім того, відповідач вказує, що жодного з листів, про які позивач зазначає в позовній заяві, не було отримано відповідачем, оскільки пошта їх не доставляла на адресу ТОВ “Ком-Плекс”. Також відповідач вказує, що поштові документи містять ряд недоліків та проаналізувавши їх стає зрозуміло, що ТОВ “Обрій ХХІ” по факту нікуди не відправляло листи-повідомлення від 25.01.2021 р. № 2 та від 02.02.2021 р. № 3. Також відповідач вказує, що в тексті листа-повідомлення від 25.01.2021 р. № 2 відсутня вимога позивача відносно звільнення нежитлового приміщення оренди. Також відповідач зазначає, що обов`язок ТОВ “Ком-Плекс” як орендаря повернути орендодавцю - орендоване майно кореспондується із зустрічним обов`язком ТОВ “Обрій ХХІ” в день закінчення договору надіслати уповноваженого представника для складання та підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди. Проте, як стверджує відповідач, ТОВ “Обрій ХХІ” в порушення умов п. 6.2.3 договору неправомірно відключило електропостачання на об`єкті оренди, тим самим умисно створило умови, за яких ТОВ “Ком-Плекс” ускладнився демонтаж та вивезення свого обладнання, тим самим звільнивши об`єкт оренди. Крім того, як вказує відповідач, саме ТОВ “Обрій ХХІ” ухилялося та не надсилало для підписання акту приймання-передачі приміщення. З оглядом на вищенаведене, відповідач зазначає, що все це виключає можливість застосування позивачем до відповідача відповідальності у вигляді неустойки відповідно до п. 8.1.2 договору, оскільки відповідач одразу після підписання нового договору оренді з іншим орендодавцем покинуло та звільнило приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Жуковсього, 15, та було готове передати приміщення власнику та підписати акт приймання-передачі.

Крім того, 18.06.2021 р. від відповідача разом з відзивом надійшла до суду заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливість представника з`явитись в судове засідання, оскільки представник знаходиться у робочому відрядженні в м. Києві з 21.06.2021 р. по 28.06.2021 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2021 р. розгляд справи № 916/1344/21 відкладено на 08 липня 2021 р.

29.06.2021 р. від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказує, що останній лише 04.02.2021 р. направив лист про відключення до Центрального РЕСу АТ “ДТЕК Одеські електромережі” і яке по факту відбулося через декілька днів, а відповідач стверджує у відзиві, що 01.02.2021 р. електропостачання вже було припинено. Також позивач вказує, що ТОВ “Обрій ХХІ” видало на ім`я Казнєвського Владислава Олеговича довіреність і саме ця особа з`являлася у орендованому приміщенні з метою вручення повідомлення про наявність заборгованості, а в подальшому і вимогу про сплату заборгованості та звільнення приміщення, однак приймати будь-які документи посадові особи відповідача відмовлялися, наголошуючи на заборону з боку директора ТОВ “Ком-Плекс”. Крім того, позивач вказує, що й особисто директор Шепелев М.М. відмовлявся отримувати будь-які документи, у тому числі акт приймання-передачі, та пропонував усе направляти поштою. Також позивач вказує, що відповідач у своєму відзиві не довів, що вжив усіх від нього залежних заходів щодо передачі об`єкту нерухомого майна за актом приймання-передачі, тому саме відповідач у цьому випадку є винним у затримці передачі об`єкту оренди та має сплатити неустойку за таку затримку.

У судовому засіданні господарського суду 08 липня 2021 року по справі № 916/1344/21 було протокольно оголошено перерву до 23 липня 2020 року о 11 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представників сторін.

21.07.2021 р. від відповідача надійшов до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої відповідач вказує, що відсутність у відповідача умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування позивачем до відповідача відповідальності у вигляді неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України. Тому відповідач стверджує, що вимоги щодо стягнення з ТОВ “Ком-Плекс” на користь ТОВ “Обрій ХХІ” неустойки є безпідставними та неправомірними. Також відповідач зауважує, що позивач надає розрахунок розміру неустойки за період з 09.02.2021 р. по 31.05.2021 р. Але, як вказує відповідач, акт прийому-передачі, за яким позивач прийняв приміщення за адресою: вул. Жуковського, 15, м. Одеса, був підписаний 31.05.2021 р. Відтак, відповідач зазначає, що останній ніяк не міг досі знаходитися в цей день у наведеному приміщенні.

Також 21.07.2021 р. від відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач додатково заперечує проти доводів позивача про наявність прострочення у поверненні об`єкту оренди. Зокрема, щодо доводів позивача про часткове виконання відповідачем зобов`язань з оплати за січень відповідач вказує, що в судовому рішенні у справі № 916/326/21, що набрало законної сили, чітко вказано, що ТОВ “Ком-Плекс” в повному обсязі виконало умови договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р. та сплатило в повному обсязі за перший та останній місяць оренди ще у 2019 р., з огляду на що судом були відхилені вимоги ТОВ “Обрій ХХІ” в частині стягнення орендної плати за січень 2021 р. До того ж, як зазначає відповідач, позивачем на підтвердження направлення та прибуття своїх представників до орендованого приміщення не надано жодних доказів.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 23.07.2021 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх, а відповідача заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01.02.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1 якого позивач як орендодавець зобов`язується надати відповідачу як орендарю у тимчасове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 74,5 кв.м. (даті по тексту - “майно” або “об`єкт оренди”), що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, відображених у технічному паспорті від 1 жовтня 2015 року, інвентаризаційна справа 1/10-15.

В п. 1.2 договору встановлено, що орендодавець передає орендарю об`єкт оренди з метою використання його для власних цілей орендаря (розміщення офісних приміщень та надання супутніх послуг), але таких, що не можуть завдати істотної шкоди приміщенню.

Відповідно до п. 1.3 договору протягом місяця з дня передачі об`єкта оренди орендар здійснює страхування орендованого майна з розрахунку розміру страхового платежу не менше, ніж 900 гривень на квартал. Орендар у триденний термін надає орендодавцю копію страхового полісу. Невиконання цієї умови є підставою припинення договору оренди в односторонньому порядку.

Згідно п. 2.1 договору приймання-передача об`єкту оренди здійснюється безпосередньо сторонами.

За умовами п. 2.2 договору в момент фактичного приймання-передачі об`єкту оренди складається акт приймання-передачі (надалі - акт). Акт підписується обома сторонами і є невід`ємною частиною даного договору (додаток № 1).

В п. 3.1 договору встановлено термін дії договору, як складає 2 (два) роки і починає свій перебіг з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.2 договору останній вважається припиненим з моменту закінчення строку його дії, передбаченого п. 3.1 даного договору, та підписання акту приймання-передачі.

Орендар, який належно виконує свої обов`язки за цим договором, після спливу строку даного договору має право на укладання нового договору оренди на новий строк (п. 3.3 договору).

Згідно п. 3.4 сторони, якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку цього договору, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, даний договір вважається поновленим на строк 1 рік на тих самих умовах.

В п. 4.1 договору встановлено, що за користування об`єктом оренди орендар справляє на користь орендодавця плату (оренду плату), яка складається з: суми за користування об`єктом оренди (п.п. 4.1.1); суми, яка еквівалентна сумі комунальних послуг, спожитих безпосередньо орендарем (водопостачання та водовідведення, електропостачання, утримання будинку та прибудинкових територій (експлуатаційні витрати) тощо), та інших платежів, податків та зборів (податку на нерухоме майно), пов`язаних з володінням та обслуговуванням об`єкта оренди.

Відповідно до п. 4.2 договору сума за користування об`єктом оренди як складова орендної плати, визначена п. 4.1.1 даного договору, сплачується в наступному розмірі: за період з моменту підписання акту приймання-передачі майна, передбаченого п. 2.2 вказаного договору, по 28 лютого 2019 року - у розмірі 9600,00 грн. за користування об`єктом оренди; за період з 01 березня 2019 року по 30 квітня 2019 року - у розмірі 11200,00 грн. за кожен місяць користування об`єктом оренди; з 01 травня 2019 року у розмірі, що еквівалентний 500 доларів США за кожен місяць користування об`єктом оренди.

Згідно п. 4.3 договору сума за користування об`єктом оренди як складова орендної плати, визначена п. 4.1.1 даного договору, за поточний місяць справляється щомісячно орендарем на користь орендодавця не пізніше ніж до 2 (другого) числа кожного місяця авансовим платежем. Всі платежі, розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України - гривні, Сума, що підлягає сплаті у грошовому еквіваленті, визначається за офіційним курсом НБУ на день платежу.

За умовами п. 4.4 договору сума, яка еквівалентна сумі комунальних послуг, спожитих безпосередньо орендарем, та інших платежів, податків та зборів, пов`язаних з володінням та обслуговуванням об`єкта оренди, визначена п. 4.1.2 даного договору, сплачується орендарем на користь орендодавця до 15 числа кожного місяця - за попередній місяць користування об`єктом оренди.

Розрахунки між сторонами здійснюються в готівковій формі чи в безготівковій формі шляхом внесення орендарем грошових коштів на банківський рахунок орендодавця (п. 4.7 договору).

В п. 7.1 договору встановлено, що з моменту припинення, розірвання чи відмови від даного договору відповідно до його умов орендар зобов`язаний протягом 7 (семи) днів передати об`єкт оренди орендодавцю, в свою чергу останній повинен прийняти його. Повернення об`єкту оренди здійснюється безпосередньо сторонами. Про повернення об`єкту оренди складається акт приймання-передачі.

Орендар повинен передати орендодавцю об`єкт оренди в стані, в якому його було отримано, з урахуванням нормального зносу (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 8.1.2 договору у випадку прострочення орендарем терміну передачі об`єкта оренди останній сплачує орендодавцю неустойку – подвійну орендну плату за фактичний строк затримки до дня підписання акту прийому-передачі включно. Орендар, який затримав повернення об`єкта оренди орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно п. 10.1 договору при виникненні між сторонами суперечок та розбіжностей за договором або у зв`язку з ним, сторони здійснюють всі необхідні заходи для урегулювання вказаних суперечок шляхом взаємних переговорів.

За умовами п. 10.2 договору усі суперечки та розбіжності пов`язані з виконанням договору, урегулювання яких не буде досягнуто шляхом переговорів, розглядаються судом в порядку, який передбачено чинним законодавством України.

В п. 10.3 договору встановлено, що з усіх питань, що не врегульовані даним договором, сторони керуються вимогами чинного законодавства України.

Будь-які зміни та доповнення до цього договору дійсні тільки за умови, що вони зроблені в письмовій формі шляхом підписання обома сторонами додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 12.3 договору).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, 25.01.2021 р. ТОВ “Обрій ХХІ” було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про наявну заборгованість за вих. № 2 від 25.01.2021 р., в якому позивач вказує про необхідність сплати у строк до 29.01.2021 р. заборгованості, яка станом на 25.01.2021 р. становить 23824,64 грн., також відповідача повідомлено про відсутність наміру продовжувати строк дії договору на новий строк з огляду на закінчення строку дії договору 01.02.2021 р.

Також, з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р. щодо сплати наявної у останнього заборгованості та у зв`язку закінченням строку дії договору 01.02.2021 р., ТОВ “Обрій ХХІ” було направлено на адресу ТОВ “Ком-Плекс” повідомлення від 02.02.2021 р. № 3 про сплату заборгованості у розмірі 28264,10 грн. та про повернення орендодавцю у семиденний строк, починаючи з 02.02.2021 р., орендованого приміщення за актом прийому-передачі з описом його стану.

Так, на підтвердження надсилання позивачем на адресу відповідач листів № 2 від 25.01.2021 р. та № 3 від 02.02.2021 р. позивачем надано до матеріалів справи накладні, квитанції про прийняття плати за пересилання поштового відправлення та описи вкладення.

Як з`ясовано судом, наявну заборгованість за спірним договором оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р. відповідач на користь позивача не сплатив, орендоване приміщення не повернув позивачу, у зв`язку з чим останній звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Ком-Плекс” заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами спірного договору в частині сплати орендних платежів, а також виселення орендаря з орендованого приміщення загальною площею 74,5 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2021 року по справі № 916/326/21, що набрало законної чинності 01.06.2021 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” було задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій XXI” штраф у розмірі 3500,00 грн., компенсацію вартості спожитих комунальних послуг у розмірі 1337,39 грн., судовий збір у розмірі 2639,18 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4375,00 грн. та виселено Товариство з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” із нежитлового приміщення, загальною площею 74,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Обрій XXI”; в решті позову відмовлено.

Так, вказаним судовим рішенням встановлено перерахування ТОВ “Ком-Плекс” на рахунок ТОВ “Обрій XXI” грошових коштів, в тому числі, в рахунок сплати орендної плати за останній місяць користування об`єктом оренди, тобто за січень 2021 р. та закінчення строку дії договору 01.02.2021 р., з огляду на що господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ “Обрій XXI” позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за січень 2021 р. у розмірі 5906,79 грн., а також нарахованих штрафних санкцій у розмірі 19000,00 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за січень 2021 р. Також судом в процесі вирішення спору було встановлено, що договір оренди від 01.02.2019 р. був укладений сторонами на строк до 31.01.2021 р., отже на ТОВ “Ком-Плекс” згідно п. 7.1 договору покладено обов`язок повернути приміщення на користь ТОВ “Обрій XXI” за актом приймання-передачі після закінчення строку дії договору, проте докази на підтвердження виконання відповідачем обов`язку щодо повернення об`єкта оренди як на момент звернення позивача до суду із даним позовом, так і на момент вирішення спору по суті, суду надані не були.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, факт закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р. саме 31.01.202021 р. та існування у відповідача обов`язку щодо повернення об`єкту оренди позивачу після вказаного строку не підлягають доказуванню у даній справі.

Наразі за умовами п. 3.2 договору оренди від 01.02.2019 р. договір вважається припиненим з моменту закінчення строку його дії, передбаченого п. 3.1 даного договору.

Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.1 договору оренди також передбачено, що з моменту припинення, розірвання чи відмови від даного договору відповідно до його умов орендар зобов`язаний протягом 7 (семи) днів передати об`єкт оренди орендодавцю, в свою чергу останній повинен прийняти його. Повернення об`єкту оренди здійснюється безпосередньо сторонами. Про повернення об`єкту оренди складається акт приймання-передачі.

Як з`ясовано судом, вказане рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2021 року по справі № 916/326/21 щодо виселення відповідача з орендованого було виконано відповідачем – ТОВ “Ком-Плекс” лише 31.05.2021 р., про що свідчить підписаний між сторонами акт приймання-передачі від 31.05.2021 р., згідно якого орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв нежитлові приміщення загальною площею 74,5 кв.м, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, б. 15, відображених у технічному паспорті від 1 жовтня 2015 року, інвентаризаційна справа 1/10-15, а також: сантехнічне обладнання - умивальник (1 шт.), унітаз (1 шт.), дзеркало (1шт.), водомір, електролічильник (2 шт.), вбудована шафа (1 шт.), конвектор (4 шт.), світові лампи (8 шт.), ключі від приміщення. Вказаним актом також встановлено, що майно передане повністю відповідно до умов договору, зауважень до якості і кількості майна немає, сантехнічне, електрообладнання, система опалення, інше обладнання та інженерні мережі у належному стані; об`єкт оренди знаходився у користуванні орендаря на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що за період з 09.02.2021 р. по 31.05.2021 р. зазначене нежитлове приміщення використовувалось ТОВ “Ком-Плекс” без належних правових підстав. Адже з огляду на положення п. 7.1 договору відповідач мав повернути позивачу орендоване приміщення протягом 7 (семи) днів з дня припинення дії договору оренди, що мало місце 31.01.2021 р.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством передбачено відповідальність наймача за невиконання обов`язку щодо своєчасного повернення об`єкту оренди. Так, в силу положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Так, як було зазначено вище, рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2021 року по справі № 916/326/21, яке набрало законної чинності 01.06.2021 р., було встановлено факт того, що відповідач після закінчення строку оренди орендоване приміщення в добровільному порядку позивачеві не повернув, внаслідок чого відповідача було виселено за вказаними судовим рішенням.

Враховуючи вищенаведене та факт невиконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення орендованого приміщення негайно після закінчення строку дії договору 31.01.2021 р., як це передбачено ч. 1 ст. 785 ЦК України, що підтверджується наявним матеріалах справи актом приймання-передачі від 31.05.2021 р., господарський суд вважає, що позивачем правомірно здійснено розрахунок неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період прострочення повернення приміщення за період з 09.02.2021 р. (сплив 7-денного строку добровільного повернення майна відповідно до п. 7.1 договору) по 31.05.2021 р. (день складання акту приймання-передачі), розмір якої становить 102625,60 грн. згідно наданого позивачем розрахунку неустойки (а.с. 102).

Наразі господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на необґрунтованість нарахування позивачем неустойки на 31.05.2021 р. на день підписання сторонами акту повернення майна з оренди, оскільки нарахування неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України, здійснюється включно по день фактичного повернення орендарем майна, що в даному випадку відбулося 31.05.2021 р.

Щодо доводів відповідача в обґрунтування заперечень на позов, наведених у відзиві, про те, що останнім не отримувався жодний із листів, про які позивач зазначає в позовній заяві, оскільки пошта їх не доставляла на адресу ТОВ “Ком-Плекс”, суд не вбачає підстав для надання їм оцінки, оскільки вказані доводи були розглянуті господарським судом під час вирішення спору у справі № 916/326/21, що вбачається зі змісту судового рішення від 28.04.2021 р. по вказаній справі.

Так, стосовно тверджень відповідача про відсутність в тексті листа-повідомлення від 25.01.2021 р. № 2 вимоги позивача відносно звільнення нежитлового приміщення оренди, господарський суд зазначає, що у вказаному листі, як зазначалося судом вище, було зазначено про необхідність сплати заборгованості у строк до 29.01.2021 р., при цьому було повідомлено відповідача, що з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов`язань позивач не має намір продовжувати дію договору на новий строк. Водночас саме з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором оренди від 01.02.2019 р. щодо сплати наявної у останнього заборгованості, а також з огляду на закінчення строку дії договору 01.02.2021 р., ТОВ “Обрій ХХІ” повідомленням від 02.02.2021 р. № 3 було вже повідомлено відповідача про необхідність сплати заборгованості та про повернення орендодавцю у семиденний строк, починаючи з 02.02.2021 р., орендованого приміщення за актом прийому-передачі з описом його стану.

Більш того, вказані ствердження відповідача не впливають на суть спору, оскільки при укладенні договору відповідач зобов`язався в п. 7.1 договору оренди передати об`єкт оренди орендодавцю протягом 7 (семи) днів з моменту припинення, розірвання чи відмови від даного договору, а тому окремо повідомлення від позивача для звільнення приміщення не було потрібне.

Крім того, не приймаються судом до уваги посилання відповідача на те, що саме ТОВ “Обрій ХХІ” ухилялося та не надсилало для підписання акт приймання-передачі приміщення, оскільки виходячи з умов п. 7.1 договору саме на орендаря було покладено обов`язок передати об`єкт оренди орендодавцю, про що останньому необхідно було скласти акт приймання-передачі приміщення, а тому не на позивача покладено обов`язок з надсилання на адресу відповідача акту приймання-передачі приміщення для підписання.

Наразі господарським судом не приймаються до уваги твердження відповідача стосовно звільнення ним станом 03.02.2021 р. орендованого приміщення, оскільки останні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Стосовно доводів відповідача про наявність у останнього переплати у грудні 2020 р. – січні 2021 р. в розмірі 9093,21 грн. та неправомірного її неврахування позивачем під час здійснення розрахунку неустойки господарський суд зазначає, що наявність або відсутність такої переплати у відповідача не є предметом доказування у даній справі, при цьому у випадку її наявності останній не був позбавлений права здійснити з позивачем взаємозалік такої переплати.

Також суд вважає безпідставними ствердження відповідача про відключення позивачем з 01.02.2021 р. електроенергії у орендованому приміщенні як доказ неможливості використання відповідачем такого приміщення із вказаної дати, оскільки відповідач у будь-якому разі був зобов`язаний повернути орендоване приміщення позивачу за актом прийому-передачі відповідно до положень спірного договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2019 р. Тому, з огляду на складання такого акту лише 31.05.2021 р., відповідно доводи відповідача про невикористання ним приміщення з огляду на відсутність електроенергії є безпідставними. Тим більш факт зайняття відповідачем приміщення після закінчення дії договору оренди від 01.02.2019 р. був встановлений в рішенні господарського суду Одеської області у справі № 916/326/21 від 28.04.2021 р., внаслідок чого судом було задоволено вимоги позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн., суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Так, позивачем в позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, у якому позивач попередньо визначив суму судових витрат наступним чином: 2270,00 грн. – судовий збір за подання позовної заяви до суду та 7500,00 грн. - витрати на правничу допомогу. При цьому на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу надано копії угоди про надання правничої допомоги від 01.02.2021 р., додаткової угоди про надання правничої допомоги від 14.05.2021 р. до угоди про надання правничої допомоги від 01.02.2021 р., оригінал попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат позивача – ТОВ “Обрій ХХІ” від 17.05.2021 р., акту приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2021 р. за угодою про надання правової допомоги від 01.02.2021 р., копії квитанцій до прибуткового касового ордеру від 14.05.2021 р. та від 17.05.2021 р., копію ордеру серія ОД № 415297 від 17.05.2021 р. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ОД № 002842 від 20.07.2016 р.

Як вбачається зі змісту угоди про надання правничої допомоги, укладеної 01 лютого 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” (клієнт) та адвокатом Парапаном Євгеном Володимировичем (адвокат), передбачено надання адвокатом правничої допомоги клієнту по захисту прав, свобод і законних інтересів у стосунках з органами законодавчої, виконавчої та судової влади, правоохоронними органами, прокуратурою, органами місцевого самоврядування, при наявності судових справ у загальних, господарських, адміністративних судах України (першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Верховному Суді), а також за наявності досудового слідства та кримінального провадження у відповідних органах. При наявності визначених у подальшому номерів судових справ (інших справ, в яких зазначається відповідний номер), відомості про такі справи будуть внесені до ордеру адвоката, що не суперечить умовам угоди про надання правничої допомоги (п.п. 3, 3.1 угоди)

В п. 4, 4.1 угоди сторони погодили, що адвокат користується правами, передбаченими прямими нормами Конституції України, приписами Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а також повноваженнями, наданими законодавством України представнику (захиснику) особи за нормами ЦК, ЦПК, ГПК, КАС, КПК України та іншими, зокрема здійснювати захист, представництво та надавати правничу допомогу при провадженні у кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справах та справах про адміністративні правопорушення з правом підпису в будь-який час, будь-яких правових та процесуальних документів, які мають відношення до клієнта та направлені на його захист порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод та законних інтересів (без обмеження повноважень) в органах законодавчої, виконавчої та судової влади (без виключення) в адміністрації Президента, прокуратурі, правоохоронних, митних органах, служби безпеки, органах ДВС та приватних виконавців, органах місцевого самоврядування, в установах, підприємствах, перед всіма фізичними та юридичними особами. За умовами даної угоди сторони підтвердили, що при здійсненні правничої допомоги у адвоката Парапан Є.В. будь-які обмеження в діях по захисту прав та законних інтересів клієнта відсутні.

В п. 6 угоди передбачено, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, встановлений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, який посвідчує наявність укладеної угоди з клієнтом та повноваження адвоката на надання правничої допомоги клієнту, підписується особисто адвокатом Парапан Є.В. та посвідчується печаткою адвоката, та який надається відповідним органам, організаціям, установам, підприємствам (перелік необмежений).

Гонорарні відносини між сторонами, пов`язані з виконанням цієї угоди щодо надання правової допомоги та інші умови врегульовані додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною до основної угоди (п. 7 угоди).

Положеннями п. 8угоди сторони визначили строки виконання угоди - до 31 грудня 2023 року та можуть бути продовженими шляхом укладання між сторонами додаткової угоди.

При цьому із матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” (клієнт) та адвокатом Парапаном Євгеном Володимировичем (адвокат) укладено додаткову угоду від 14.05.2021 р., за умовами п. 3 якої сторони визначили обсяг правничої допомоги, який зобов`язаний надати адвокат з угодою, який складається із:

- зустріч, усна консультація клієнта щодо права на захист своїх порушених прав;

- ознайомлення та вивчення письмових документів наданих клієнтом по обставинам справи;

- пошук та аналіз судової практики з питань застосування у спірних правовідносинах;

- формування правової позиції по справі;

- складання позовної заяви;

- підготовка додатків до позовної заяви.

Пунктом 4 додаткової угоди від 14.05.2021 р. визначено, що відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвокату за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту та встановлюється за домовленістю сторін у розмірі 7500,00 грн. на принципі свободи договору та плати за договором (ст.ст. 627, 903 ЦК України).

В п. 5 додаткової угоди від 14.05.2021 р. сторони погодили розмірі адвокатського гонорару за годину роботи адвоката – 1000,00 грн.

Вартість послуг (гонорар/винагорода) за угодою наведених в розрахунку витрат (акті приймання-передачі наданих послуг) визначається шляхом здійснення підсумовування витраченого часу адвокатом на виконання відповідних робіт та вартості надання послуг (п. 6 додаткової угоди від 14.05.2021 р.).

В п.п. 7, 8 додаткової угоди від 14.05.2021 р. одночасно сторони визначили, що зазначений розмір гонорару адвокату у грошовій винагороді є розумним, враховує складність допомоги, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений адвокатом час та інші істотні обставини. Підтвердженням виплати клієнтом гонорару адвокату, компенсації інших витрат адвокату щодо фактичного виконання укладеної угоди про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом, адвокатом будуть надані клієнту квитанції прибуткового касового ордеру про отримання грошових коштів адвокатом, які підписані та скріплені печаткою адвоката, та інші документи підписані сторонами угоди, що будуть підтверджувати витрати на правову допомогу.

Згідно п. 9 додаткової угоди від 14.05.2021 р. фактична сплата клієнтом гонорару у визначеному додатковою угодою порядку або інших витрат по даній угоді адвокату здійснюється виключно за погодженням сторін в строк до 17.05.2021 року.

За умовами п. 10 додаткової угоди від 14.05.2021 р. загальний обсяг гонорару може бути збільшено у випадку підвищеної складності справи.

За положеннями п. 11 додаткової угоди від 14.05.2021 р. сплата клієнтом гонорару здійснюється за домовленістю сторін у розмірі 7500 грн., який сплачується клієнтом в строк до 17.05.2021 р.

Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи угода про надання правничої допомоги від 01.02.2021 р., додаткова угода про надання правничої допомоги від 14.05.2021 р. до угоди про надання правничої допомоги від 01.02.2021 р., попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат позивача – ТОВ “Обрій ХХІ” від 17.05.2021 р., акт приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2021 р. за угодою про надання правової допомоги від 01.02.2021 р., а також встановлений у додатковій угоді від 14.05.2021 р. фіксований розмір адвокатських послуг у розмірі 7500,00 грн. з розрахунку одна година роботи адвоката - 1000,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Наразі з доданого позивачем до заяви акту приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2021 р., що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт, вбачається, що для представництва інтересів позивача в господарському суді Одеської області по даній справі адвокатом Парапаном Євгеном Володимировичем витрачено 7,5 години, вартість яких дорівнює 7500,00 грн. При цьому згідно вказаного акту адвокатом Парапаном Євгеном Володимировичем витрачено час на:

- зустріч, усна консультація клієнта щодо права на захист своїх порушених прав – 1 год. – 1000,00 грн.;

- ознайомлення га вивчення письмових документів наданих клієнтом по обставинам справи – 1 год. – 1000,00 грн.;

- пошук та аналіз судової практики з питань застосування у спірних правовідносинах – 1 год. – 1000,00 грн.;

- формування правової позиції по справі – 1 год. – 1000,00 грн.;

- складання позовної заяви – 3 год. – 3000,00 грн.;

- підготовка додатків до позовної заяви – 0,5 год. – 500,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши зміст угоди про надання правничої допомоги від 01.02.2021 р. та вид правової допомоги, що надається адвокатом, суд вважає обґрунтованим зміст наданих адвокатом послуг.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Відтак, з огляду на вказані положення ст.ст. 123, 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 102625,60 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ком-Плекс” (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 13, кв. 21; код ЄДРПОУ 35697691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій ХХІ” (65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 24, кв. 5; код ЄДРПОУ 33890635) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди в сумі 102625/сто дві тисячі шістсот двадцять п`ять/грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 7500/сім тисяч п`ятсот/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 28 липня 2021 р.

Суддя В.С. Петров