
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2021 року Справа № 915/1391/20
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
без виклику сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 915/1391/20
за позовом селянського (фермерського) господарства “Полохач”,
57451, вул. Степова, буд. 32 , с.Українка, Березанський район, Миколаївська область;
до 1. Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області,
56500, пл. Центральна, буд. 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область;
2. Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
54034, пр. Миру, 34, м. Миколаїв;
3. Селянського (фермерського) господарства “Зоря Тілігула”,
57453, вул. Степова, буд. 11, кв.11, с.Українка, Березанський район, Миколаївська область;
про скасування запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право; визнання незаконним та скасування запис в державному земельному кадастрі,-
В С Т А Н О В И В:
Селянським (фермерським) господарством (СФГ) “Полохач” пред`явлено позов до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області (далі-Виконком), Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі-Управління) та Селянського (фермерського) господарства “Зоря Тілігула” з такими вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07.12.2020 року):
“1. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Кришки Євгена Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2020 року, індексний номер 51328735, щодо державної реєстрації іншого речового права за № 35669020 від 24 лютого 2020 року - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139, загальною площею 15 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства за Оплоченком Анатолієм Олексійовичем, внесений на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 18142049, виданих 24.02.2020, видавник: Державний земельний кадастр, та припинити речове право - право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139 зареєстроване за ОСОБА_1 ;
2. Визнати протиправним та скасувати записи у Додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №9143/0/14-18-СГ від 20.12.2018: під порядковим номером 583 в частині закріплення за ОСОБА_2 на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820986300:07:000:0135, та під порядковим номером 587 в частині закріплення за ОСОБА_1 на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139;
3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області внести у Додаток до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №9143/0/14-18-СГ від 20.12.2018 зміни у запис під порядковим номером 583 в частині закріплення за ОСОБА_2 на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139”.
Позивач також просить про стягнення з відповідачів грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу на підставі рішення Березанської районної ради народних депутатів від 18.03.1999 №11 та державного акту на право постійного користування землею серії І-МК №013385 від 24.09.1999, ОСОБА_2 набув право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 17.2 га, для ведення селянського (фермерського) господарства. При зверненні позивача до державного реєстратора на проведення державної реєстрації права користування за селянським (фермерським) господарством “Полохач” було відмовлено з посиланням на те, що право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 4820986300:07:000:0139 зареєстровано за іншою особою.
За такими вимогами ухвалою від 23.11.2020 відкрито провадження в даній справі.
Управління у відзиві позов не визнала, вважаючи його безпідставним, а спірний наказ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну з актом приймання передачі, який прийнятий на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, прийнятий з дотриманням вимог законодавства, і, крім того, наказ та акт не порушує право позивача на користування земельною ділянкою.
Виконком проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Від відповідача-3 у наданій заяві від 11.05.2021 проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Позивач звернувся до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області із заявою від 24.04.2020 про державну реєстрацію права постійного користування СФГ “Полохач” земельною ділянкою відповідно відповідно до державного акта серії 1-МК № 013385 на право постійного користування землею від 24.09.1999 року.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Морозова С.А. від 29.04.2020 № 52100970 відмовлено в державній реєстрації права постійного користування позивачем вищевказаною земельною ділянкою, з посиланням на ст. 24 Закону та п.п. 18, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 553 (далі – Порядок), з тих підстав, що ”для проведення державної реєстрації іншого речового права, права користування земельною ділянкою на земельна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки 4820986300:07:000:0139, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме на вказаний об`єкт нерухомого майна вже зареєстроване інше речове право - право користування за суб`єктом права відмінним від заявника”.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої станом на 29.08.2020, випливає, що 24.02.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Кришко Євгеном Олександровичем проведена державна реєстрація право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139 площею 15 га, власником якої є Коблівська сільська рада, за ОСОБА_1 .
Суд вважає, що спірне рішення відповідача-1 прийнято за відсутності підстав, передбачених законодавством в реєстрації права користування земельною ділянкою.
Березанською районною радою народних депутатів Миколаївської області, на підставі рішення останнього від 18.03.1999 № 11 (т.1, ас. 55), видано ОСОБА_2 державні акти від 24.09.1999 серії І-МК № 013385 на право постійного користування землею 17.2 га (15.0 га та 2,2 га), зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 271, та від 24.09.1999 серії І-МК № 008977 на право приватної власності земельної ділянки площею 4.3 га. в межах території Червоноукраїнської сільської ради Березанського району Миколаївської області, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 177, визначених згідно з відповідним планом землекористування, для ведення селянського (фермерського) господарства..
З метою використання земельної ділянки за цільовим призначенням - ведення селянського (фермерського) господарства - зазначена земельна ділянка була передана громадянином України ОСОБА_2 до створеного Селянського (Фермерського) Господарства “Полохач”, що підтверджується відповідними статутними документами СФГ “Полохач”.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).
Земельним законодавством визначалося, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України).
Право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗК України).
Отже, законодавством, чинним на момент винесення відповідачем спірного рішення, визначено право постійного землекористування безстроковим, на відміну від оренди. Таке право постійного землекористування може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України. Ними є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст. 141 ЗК України).
Будь-які із наведених вище у законі підстави щодо припинення користування земельною ділянкою СФГ “Полохач” відсутні.
Суд визнає, що позивачем доведено його право постійного користування земельною ділянкою за вказаним вище актом про постійне користування землею від 24.09.1999 серії І-МК № 013385.
У відповідності до ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Так як спірне рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області прийнято всупереч законодавству, є незаконним і порушує права СФГ “Полохач” як належного землекористувача, то вимога про його скасування та припинення речового права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139 є обґрунтованою.
Щодо інших вимоги позивача: про визнання протиправним та скасування запису в додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №9143/0/14-18-СГ від 20.12.2018: під порядковим номером 583 в частині закріплення за ОСОБА_2 на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820986300:07:000:0135, та під порядковим номером 587 в частині закріплення за ОСОБА_1 на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139, а також зобов`язання головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області внести у додаток до наказу головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №9143/0/14-18-СГ від 20.12.2018 зміни у запис під порядковим номером 583 в частині закріплення за ОСОБА_2 на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139, то суд визнає такі вимоги передчасними, так як скасування спірного рішення державного реєстратора має наслідком розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області на підставі п. 156-2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, поданої СФГ “Полохач” заяви про виправлення помилок допущених у відомостях Державного земельного кадастру та внесення змін до наказу №9143/0/14-18-СГ від 20.12.2018.У зв`язку з цим у задоволенні в цих частин позовних вимог належить відмовити.
Отже, позов селянського (фермерського) господарства “Полохач” належить задовольнити частково.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Ураховуючи те, що позовні вимоги позивача, які були заявлені у позовній заяві, задоволено частково в частині скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, а тому судові витрати в частині задоволених вимог, належить відшкодувати за рахунок Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, оскільки останнім не доведено необґрунтованості дій позивача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов селянського (фермерського) господарства “Полохач” задовольнити частково.
2. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області Кришки Євгена Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2020 року, індексний номер 51328735, щодо державної реєстрації іншого речового права за № 35669020 від 24 лютого 2020 року - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139, загальною площею 15 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства за ОСОБА_1 , внесений на підставі відомостей з ДЗК, серія та номер 18142049, виданих 24.02.2020, видавник: Державний земельний кадастр, та припинити речове право - право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820986300:07:000:0139 зареєстроване за ОСОБА_1 .
3. Стягнути з Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області (56500, пл. Центральна, буд. 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область; ідентифікаційний код 04056569) на користь селянського (фермерського) господарства “Полохач” (57451, вул. Степова, буд. 32 , с.Українка, Березанський район, Миколаївська область; ідентифікаційний код 31358187) грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Коваль.
Судове рішення № 98645076, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 26.07.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1391/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: