Рішення № 98645011, 26.07.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 справа № 914/1336/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут”, м. Львів

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр”, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 22 725,76 грн.

Представники сторін:

від позивача: Морганюк Ю.Є. – адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001172 від 28.09.2018 р.; довіреність за вих. № 28/04-02 від 28.04.2021 р.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр” про стягнення заборгованості в розмірі 22 725,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2021 р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 23.06.2021 р.

Ухвалою викликом Господарського суду Львівської області від 23.06.2021 р. розгляд справи по суті призначено на 26.07.2021 р.

23.06.2021 р. представником позивача подано на адресу суду заяву про долучення до матеріалів справи листа Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» за вих. № 569 від 31.07.2020 р. (вх. № 14553/21 від 23.06.2021 р.).

26.07.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просить позов задоволити повністю та судові витрати покласти на відповідача.

26.07.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 24.05.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 79066, м. Львів, вул. Зелена, 477 (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта”, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413921158, ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.05.2021 р. про відкриття провадження у справі № 914/1336/21, отримано відповідачем 27.05.2021 р.

Крім того, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта” щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413990591, ухвалу виклик Господарського суду Львівської області від 23.06.2021 р., якою розгляд справи № 914/1336/21 по суті призначено на 26.07.2021 р., відповідачем отримано 29.06.2021 р.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір і здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1336/21.

В судовому засіданні 26.07.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідно до Договору №11/3 від 11.03.2020 р. Позивач ТОВ «Благогаз Збут» здійснював постачання у січні-вересні 2020 року природного газу для КЗ ЛОР «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» на загальну суму 290 490,09 грн., що підтверджується наступними документами: Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000186 від 31.01.2020р. в об`ємі 6,17786 тис.м.куб. на суму 58 868,82 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000187 від 31.01.2020рв об`ємі 8.81607 тис.м.куб. на суму 84 008,34 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000456 від 29.02.2020р. в об`ємі 13,35323 тис.м.куб. на суму 68 101, 48 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000722 від 31.03.2020р. в об`ємі 11,13445 тис.м.куб.на суму 56 785,69грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000990 від 30.04.2020р. в об`ємі 2,94427 тис.м. куб.на суму 15 015,78 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001188 від 31.05.2020р.в об`ємі 0,90779 тис.м.куб. на суму 4 629,73грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001288 від 30.06.2020р. в об`ємі 0,56905 тис.м.куб. на суму 2 902,15грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-00001583 від 31.07.2020р. в об`ємі 0,11779 тис.м.куб.на суму 90,73грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001714 від 31.08.2020р. в об`ємі 0,01602 тис.м.куб. на суму 81,71грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001864 від 30.09.2020р.в об`ємі 0,00111 тис.м.куб. на суму 5,66 грн. За дані обсяги газу КЗ ЛОР «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» розрахувався частково в розмірі 267 764,33 грн.

23.06.2021 р. позивачем долучено до матеріалів справи лист Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» за вих. № 569 від 31.07.2020 р., в якому зазначено про те, що на виконання рішення Львівської обласної ради від 10.09.2019 року № 874 «Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області» та наказом управлінням майном спільної власності ЛОР від 18 березня 2020 року за №80-3 відбулося приєднання Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» до КНП ЛРФПЦ і укладені угоди про надання послуг на дані приміщення припиняються. Заборгованість, яка виникла у зв`язку з припиненням фінансування і діяльності закладу, згідно рішення, передано правонаступникові, який повністю зобов`язаний погасити всі виниклі фінансові зобов`язання за період користуванням наданими послугами (вх. № 14553/21 від 23.06.2021 р.).

Таким чином заборгованість відповідача за поставлений товар становить 22 725, 76 грн. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 22 725, 76 грн. основної заборгованості за поставку природного газу. Також позивач просить суд судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

26.07.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 24.05.2021 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 79066, м. Львів, вул. Зелена, 477 (докази містяться в матеріалах справи). Відповідач у визначеному Законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами як відповідач, визначеними ГПК України.

Суд зазначає, що відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта”, щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413921158, ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.05.2021 р. про відкриття провадження у справі № 914/1336/21, отримано відповідачем 27.05.2021 р.

Крім того, відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ “Укрпошта” щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413990591, ухвалу виклик Господарського суду Львівської області від 23.06.2021 р., якою розгляд справи № 914/1336/21 по суті призначено на 26.07.2021 р., відповідачем отримано 29.06.2021 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

11.03.2019 р. між ТОВ «Благогаз Збут» (за договором постачальник, позивач у справі) та КЗ ЛОР «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» було укладено Договір №11/3 постачання природного газу (надалі договір постачання природного газу). Відповідно до рішення Львівської обласної ради XX сесії VII скликання від 10.09.2019р. № 874 «Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області» за Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмологічний клінічно- лікувальний діагностичний центр» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків КЗ ЛОР «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер».

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2021 р. позивачем долучено до матеріалів справи лист Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» за вих. № 569 від 31.07.2020 р., в якому зазначено про те, що на виконання рішення Львівської обласної ради від 10.09.2019 року № 874 «Про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області» та наказом управлінням майном спільної власності ЛОР від 18 березня 2020 року за №80-3 відбулося приєднання Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» до КНП ЛРФПЦ і укладені угоди про надання послуг на дані приміщення припиняються. Заборгованість, яка виникла у зв`язку з припиненням фінансування і діяльності закладу, згідно рішення, передано правонаступникові, тобто відповідачу у даній справі, який повністю зобов`язаний погасити всі виниклі фінансові зобов`язання за період користуванням наданими послугами (вх. № 14553/21 від 23.06.2021 р.).

Відповідно до п. 1.1 договору постачання природного газу постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2020 році природний газ (Код 09120000-6 Газове паливо (Природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 5.4.2 договору постачання природного газу передбачено, що Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

На виконання умов укладеного Договору №11/3 від 11.03.2020 року, позивач здійснив поставку природного газу у січні-вересні 2020 року для КЗ ЛОР «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер на загальну суму 290 490,09 грн., що підтверджується наступними документами: Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000186 від 31.01.2020р. в об`ємі 6,17786 тис.м.куб. на суму 58 868,82 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000187 від 31.01.2020рв об`ємі 8.81607 тис.м.куб. на суму 84 008,34 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000456 від 29.02.2020р. в об`ємі 13,35323 тис.м.куб.на суму 68 101, 48 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000722 від 31.03.2020р. в об`ємі 11,13445 тис.м.куб.на суму 56 785,69грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0000990 від 30.04.2020р. в об`ємі 2,94427 тис.м.куб.на суму 15 015,78 грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001188 від 31.05.2020р.в об`ємі 0,90779 тис.м.куб. на суму 4 629,73грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001288 від 30.06.2020р. в об`ємі 0,56905 тис.м.куб.на суму 2 902,15грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-00001583 від 31.07.2020р. в об`ємі 0,11779 тис.м.куб.на суму 90,73грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001714 від 31.08.2020р. в об`ємі 0,01602 тис.м.куб. на суму 81,71грн.; Акт приймання - передачі природного газу та видаткова накладна №РН-0001864 від 30.09.2020р.в об`ємі 0,00111 тис.м.куб. на суму 5,66 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 267 764,33 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним договором поставки природного газу становить 22 725,76 грн. (290 490,09 грн. -267 764,33 грн.).

Станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 22 725,76 грн. не погашена, доказів протилежного суду не надано.

Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, відзиву не подав, не забезпечив явки свого представника в судові засідання, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду слугувало те, що відповідач не виконує зобов`язання, яке виникло на підставі договору постачання природного газу № 11/3 від 11.03.2020 р.

Позивачем була направлена відповідачу претензія за вих. № 29/03-01від 29.03.2021 р. про погашення заборгованості. Однак вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

На час ухвалення рішення у справі у суду відсутні належні і допустимі докази того, що договір постачання природного газу № 11/3 від 11.03.2020 р., укладений між сторонами у даній справі, визнавався судом недійсним чи неукладеним.

Таким чином, враховуючи зазначене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 22 725,76 грн. є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача на час ухвалення рішення у даній справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і ним не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1, ч. 3 ст. 202, ст. 252, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр” (79066, м. Львів, вул. Зелена, 477; код ЄДРПОУ №01998147) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Благогаз Збут” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 86В, кв. 1; код ЄДРПОУ №41849377) 22 725,76 грн. основної заборгованості та 2 270,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 29.07.2021 р.

Суддя О.З. Долінська