Ухвала суду № 98642912, 23.07.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2028/14-к

Провадження №1-кп/348/1/21

23 липня 2021 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретарів - Нагорняк Г.М., Кушнірчук М.Д.,

за участю: прокурора - Мельника В.Я.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

його захисника, адвоката - Сахненко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12013090020000861 від 09.09.2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, на час вчинення кримінальних правопорушень - працюючого головою правління Надвірнянського районного споживчого товариства, на даний час – заступника директора ТзОВ «12 Плюс», одруженого, на утриманні немає нікого, несудимого, українця, громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження №12013090020000861 від 09.09.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №12013090020000861 від 09.09.2013 року, обвинувачується у зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

Також ОСОБА_1 обвинувачується у службовому підробленні, тобто складанні та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у використанні завідомо підроблених документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Зокрема встановлено, що у період з 27.11.2008 року до моменту пред`явлення обвинувачення, відповідно до постанови звітно-виборних зборів уповноважених Надвірнянського РСТ, ОСОБА_1 займав посаду голови правління вказаного споживчого товариства.

Згідно розділу ІІІ п.35 Статуту Надвірнянського РСТ, який затверджений зборами уповноважених вказаного товариства, а 15.05.2009 року зареєстрований державним реєстратором Надвірнянської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , як голова правління та перша посадова особа споживчого товариства мав право: представляти споживче товариство без довіреності у взаємовідносинах з юридичними та фізичними особами, в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, судах; відкривати поточні та інші рахунки в установах банків; розпоряджатись грошовими коштами; укладати у межах, визначених загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчого товариства договори (угоди), зобов`язання; видавати від імені і у справах споживчого товариства доручення, у тому числі з правом передоручення.

Тобто, ОСОБА_1 , у період з 27.11.2008 року до моменту пред`явлення обвинувачення, як голова правління Надвірнянського РСТ був службовою особою юридичної особи приватного права яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Крім того ОСОБА_1 згідно розділу ІІІ п.35 Статуту, як голова правління, ніс персональну відповідальність за економічну обґрунтованість і законність прийнятих рішень та за їх виконання, а також за всю діяльність товариства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна згідно із законодавством України.

У відповідності до п.46 Статуту Надвірнянського РСТ, п.2.3.1 та п.2.3.3 Положення «Про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України, затвердженими Постановою 6-х зборів Ради Укоопспілки 17 скликання 03.04.2003 року із змінами, передбачено, що неподільне громадське майно - сукупність необоротних активів (основних засобів) споживчого товариства, спілки, які розподілу не підлягають і слугують як сьогоднішнім членам споживчих товариств, так і майбутнім поколінням, також об`єкти основних засобів, які зараховані до неподільного майна не можуть бути переведені в подільне майно, а також продані, безоплатно передані, внесені до статутного капіталу інших підприємств, передані в заставу та фінансовий лізинг.

Крім того, п.2.3.5 вищезазначеного Положення передбачено, що зміни і доповнення до переліку подільного і неподільного громадського майна вносяться вищими органами управління споживчих товариств і попередньо погоджуються з правлінням обласної споживчої спілки та Укоопспілки.

За період з 01.01.2009 року по 01.11.2013 року до Івано-Франківської обласної споживчої спілки не надходило звернень від Надвірнянського РСТ щодо проведення змін у неподільному майні майнового комплексу Універмаг м.Надвірна і відповідно питання погодження щодо безоплатної передачі будь-якого майна вказаного товариства, у тому числі і майнового комплексу Універмаг м.Надвірна чи його частини, Івано-Франківською обласною споживчою спілкою та відповідно Укоопспілкою не розглядалось і дозволи на таке відчуження не надавались.

Однак ОСОБА_1 , у травні 2009 року, будучи головою правління Надвірнянського РСТ, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, членів своєї сім?ї, шляхом заволодіння майном очолюваного ним споживчого товариства. З цією метою він ініціював заснування міського споживчого товариство «12 плюс» для передачі даному товариству, шляхом зловживання своїми повноваженнями голови правління Надвірнянського РСТ, всупереч вимогам Статуту, нормативним актам Укоопспілки та Положення, частини площі неподільного майнового комплексу «Універмаг», який відносився до стратегічного майна Надвірнянського РСТ і не підлягав поділу.

Реалізовуючи свої кримінально-протиправні наміри ОСОБА_1 переконав свою дружину ОСОБА_2 , сина ОСОБА_1 та знайомих його сім`ї ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які не були обізнані з його протиправними намірами, виступити засновниками СТ «12 плюс». Отримавши згоду від вказаних осіб 07.05.2009 року ОСОБА_1 було організовано проведення зборів засновників на яких, згідно протоколу № 1 засновано СТ «12 плюс» та затверджено Статут вказаного товариства. Згідно з розділу 3 п.1 якого вищим органом управління споживчого товариства «12 Плюс» є збори засновників.

Засновниками споживчого товариства «12 плюс» відповідно до протоколу зборів засновників № 1 від 07.05.2009 року є ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_2 , його син ОСОБА_1 та його знайомі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . За ініціативою ОСОБА_1 , який діяв з метою конспірації своєї протиправної діяльності, формальним головою вказаного споживчого товариства було призначено ОСОБА_3 .

В подальшому, 14.05.2009 року голова правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_1 , з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, будучи уповноваженим районного споживчого товариства та беручи участь у зборах уповноважених Надвірнянського РСТ, виніс на обговорення питання про прийняття в колективні члени районного споживчого товариства засноване ним та іншими СТ «12 плюс», при цьому користуючись своїм авторитетом серед учасників зборів уповноважених переконав їх у доцільності та необхідності прийняття такого рішення.

Тоді ж, тобто 14.05.2009 року ОСОБА_1 достеменно знаючи положення Статуту товариства, нормативні акти Укоопспілки та Положення щодо відчуження майна, користуючись своїм авторитетом серед учасників зборів уповноважених та їх необізнаністю з правовим статусом неподільного майна споживчої кооперації і порядку його передачі іншим суб`єктам господарювання, з метою надання своїм протиправним діям вигляду законних шляхом прийняття нібито колективного рішення, виніс на обговорення питання про безкоштовну передачу частини неподільного майнового комплексу – тераси Універмагу м.Надвірна, який відносився до стратегічного неподільного майна Надвірняського РСТ, споживчому товариству «12 плюс», нібито для проведення її реконструкції з подальшим облаштуванням торгових приміщень, а фактично переслідуючи мету його незаконного відчуження.

Не припиняючи своїх злочинних дій ОСОБА_1 , після винесення на обговорення зборів уповноважених указаного питання, діючи всупереч інтересам очолюваного ним товариства, умисно грубо порушив п.46 Статуту Надвірнянського РСТ, п.2.3.1, п.2.3.3 та п.2.3.5 Положення, використовуючи свій авторитет і необізнаність учасників зборів уповноважених Надвірнянського РСТ з вимогами вищевказаних нормативних актів, переконав їх у тому, що він нібито діє в інтересах вказаного товариства з метою збереження і збільшення майна Надвірнянського РСТ шляхом проведення реконструкції терас неподільного комплексу Універмаг.

За таких обставин, учасники зборів уповноважених Надвірнянського РСТ будучи переконаними ОСОБА_1 у законності та необхідності прийняття винесених ним на розгляд зборів вищевказаних рішень, одноголосно проголосували за їх прийняття, про що в той же день було винесено відповідні постанови зборів уповноважених.

Після цього, 02.06.2009 року ОСОБА_1 не припиняючи своїх злочинних дій, як голова правління Надвірнянського РСТ підготував клопотання Надвірнянського РСТ від 02.06.2009 року №121 про розгляд на виконкомі міської ради питання про надання дозволу СТ «12 Плюс» на реконструкцію терас Універмагу з облаштуванням торгових кіосків та дозволу Надвірнянському коопторгу на проектно-пошукові роботи.

У зв`язку з відсутністю підстав для проведення реконструкції терас Універмагу м.Надвірна у СТ «12 плюс» рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 16.07.2009 року надано дозвіл не СТ «12 плюс», а Надвірнянському РСТ на проектно-пошукові роботи по реконструкції терас «Універмагу» з облаштуванням торгових кіосків на вул.Чорновола, 4.

Продовжуючи втілювати свій злочинний намір, голова правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_1 , використовуючи свій вплив на членів правління товариства та з метою конспірації своїх злочинних дій, перебуваючи у відпустці, спонукав виконуючу обов`язки голови правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_5 та членів правління ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які не були обізнані з його злочинними намірами та довіряли йому як керівнику, прийняти на зборах правління Надвірнянського РСТ постанову про передачу терас Універмагу м.Надвірна та оформлення технічної документації та свідоцтва на право власності споживчому товариству «12 плюс».

За таких обставин ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 будучи введеними в оману ОСОБА_1 та переконаними останнім в необхідності і доцільності прийняття такої постанови провели збори правління Надвірнянського районного споживчого товариства на яких було прийнято постанову № 97 від 25.12.2009 року про передачу тераси Універмагу м.Надвірна СТ «12 плюс» для накриття і облаштування торгових підприємств, надання права оформлення технічної документації та свідоцтва на право власності на споживче товариство «12 плюс».

У подальшому, 25.03.2010 року звітними зборами уповноважених Надвірнянського РСТ, на яких також був присутній голова правління та одночасно уповноважений районного споживчого товариства ОСОБА_1 і який достовірно знав, що прийнята за його ініціативною постанова зборів правління № 97 від 25.12.2009 року є незаконною, суперечить вимогам статут товариства та іншим нормативним актам споживчої кооперації, умисно, всупереч інтересам Надвірнянського РСТ, не повідомив учасників зборів уповноважених про протиправність вказаної постанови, натомість достовірно знаючи, що крім вказаної постанови на зборах будуть затверджуватись ще 17 законних постанов правління товариства, назву яких буде тільки оголошено, а тому на незаконність постанови № 97 від 25.12.2009 року, у зв`язку із необізнаністю, ніхто не зверне уваги, з метою досягнення свого злочинного умислу скористався вказаним фактом. Саме за таких обставин незаконна постанова зборів уповноважених №97 від 25.12.2009 року була затверджена учасниками вказаних зборів уповноважених.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану ОСОБА_1 , 30.12.2010 ініціював збори правління Надвірнянського РСТ де діючи умисно, з корисливих мотивів, як голова правління Надвірнянського РСТ, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам очолюваного ним товариства, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, для конспірації своєї злочинної діяльності і надання своїм діям вигляду законних, переслідуючи мету уникнення від відповідальності шляхом прикриття своїх неправомірних дій нібито колективним рішенням правління, використовуючи свій вплив на членів правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 ,ввівши останніх в оману щодо доцільності прийняття такого рішення, повторно ініціював засідання правління та прийняття постанови № 53 про передачу тераси Універмагу м.Надвірна споживчому товариству «12 плюс» для накриття і облаштування торгових підприємств уже з наданням права оформлення технічної документації та свідоцтва на право власності на споживче товариство «12 плюс».

З метою досягнення кінцевого результату своєї злочинної діяльності спрямованої на незаконне заволодіння частиною неподільного майнового комплексу універмаг м.Надвірна ОСОБА_1 , використовуючи владні повноваження голови правління Надвірнянського РСТ, умисно, грубо порушуючи вимоги Статуту п.46 Статуту очолюваного ним товариства та п.п.2.3.1., 2.3.3., 2.3.5 вищезгаданого Положення, діючи з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи що між Надвірнянським РСТ та СТ «12 плюс» договір «Про делегування повноважень та функцій колективного члена СТ «12 Плюс» не укладався, жодних членських внесків вказаним товариством з 14.04.2009 не вносились, що є порушенням п.п.9-11, абз.а п.16 Статуту Надвірнянського РСТ, ст.6 Закону України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992 №2265-12, 03.06.2011 року одноособово, як перша посадова особа товариства, підписав безномерний договір про передачу частини майна СТ «12 плюс». У відповідності до вказаного договору, а саме п.1.1. райспоживтовариство передає СТ «12 плюс» терасу Універмагу м.Надвірна для накриття і облаштування торгових підприємств, а згідно п.2.4. цього ж договору по завершенню виконання робіт СТ «12 плюс» оформляє технічну документацію та свідоцтво на право власності в ОБТІ на СТ «12 плюс».

05.05.2011 року за нотаріально посвідченими заявами вийшли з числа засновників СТ «12 плюс» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які передали право володіння вступними та обов`язковими паями на користь ОСОБА_10 , який на той час перебував у товариських відносинах із ОСОБА_1 .

13.04.2013 року ОСОБА_10 вийшов із числа засновників СТ «12 плюс» відмовившись від своєї частки на користь інших засновників.

За таких обставин єдиними і фактичними власниками СТ «12 плюс» залишилися ОСОБА_1 його син ОСОБА_11 та дружина ОСОБА_2 .

У подальшому, ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив спрямований на отримання неправомірної вигоди для себе, членів своєї сім`ї та третіх осіб, всупереч інтересам Надвірнянського РСТ та діючи в інтересах СТ «12 плюс» особисто займався всіма перемовинами щодо організації та укладення договорів на проведення будівельних робіт на незаконно та безоплатно переданій терасі Універмагу м.Надвірна.

Після закінчення будівельних робіт по реконструкції незаконно та безоплатно переданої тераси Універмагу м.Надвірна, 17.07.2012 інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка була надана СТ «12 плюс».

Згідно технічного паспорта на громадський будинок Універмаг в м.Надвірна виготовленого 26.05.2012 бюро технічної інвентаризації, зведені на незаконно переданій терасі Універмагу м.Надвірна торгові приміщення являються прибудовою неподільного майнового комплексу загальна площа яких становить 563,4 кв.м., тобто являються власністю Надвірнянського РСТ.

З метою отримання права власності на добудовані торгові приміщення Універмагу м.Надвірна СТ «12 плюс» 17.08.2012 скеровує лист в Надвірнянську міську раду з проханням оформити право власності за споживчим товариством на дані торгові приміщення. Розглянувши лист СТ «12 плюс» 22.08.2012 рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради відмовлено СТ «12 плюс» надати свідоцтва на право власності на вищевказані прибудовані приміщення у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності чи користування площею (земельною діяльною) на якій проведено будівництво по вул.Чорновола, 4 у м.Надвірна.

10.09.2012 року СТ «12 плюс» скерувало до Господарського суду Івано-Франківської області позовну заяву про визнання права власності на нежитлові приміщення до відповідача Надвірнянської міської ради, а 13.09.2012 Господарським судом Івано-Франківської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі.

Не припиняючи своїх злочинних дій ОСОБА_1 , з метою досягнення злочинного умислу спрямованого на отримання неправомірної вигоди для себе та членів своєї сім`ї які також являються засновниками СТ «12 плюс», шляхом незаконного заволодіння торговими приміщеннями, зведеними на безоплатно переданій терасі Універмагу м.Надвірна, взяв участь в судовому розгляді як представник третьої особи Надвірнянського РСТ, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача СТ «12 плюс».

Під час судового розгляду позовної заяви СТ «12 плюс» до Надвірнянської міської ради, ОСОБА_1 , не припиняючи своїх злочинних дій, умисно, грубо порушуючи п.46 Статуту Надвірнянського РСТ, п. 2.3.1, п.2.3.3 та п.2.3.5 Положення, достовірно знаючи про неможливість відчуження будь-яким чином неподільного майнового комплексу Універмаг чи його частини без погодження з Укоопспілкою, діючи з метою прийняття судом рішення на користь СТ «12 плюс», заявив в суді, що він як представник Надвірнянського РСТ не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно – добудовані на терасі торгового комплексу Універмаг приміщення магазинів за СТ «12 плюс». При цьому, ОСОБА_1 , використовуючи свої владні повноваження голови правління Надвірнянського РСТ всупереч інтересам очолюваного ним товариства, діючи в інтересах СТ «12 плюс» під час судового розгляду вказав, що визнання за СТ «12 плюс» права власності на реконструйовану терасу Універмагу в м.Надвірна та побудовані на ній приміщення не порушують права очолюваного ним товариства, що фактично не відповідало дійсності.

09.10.2012 року Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення про задоволення позовних вимог СТ «12 плюс» та визнання права власності на нерухоме майно – добудовані піднавіси та магазини шляхом реконструкції терас Універмагу в АДРЕСА_2 , загальною площею 563,4 кв.м. Своє рішення суд мотивував тим, що відсутність прав інших осіб на вказане майно підтверджувалось позицією Надвірнянської міської ради та Надвірнянського РСТ, які не заперечували проти визнання права власності за СТ «12 плюс».

Згідно Статуту Надвірнянського РСТ рішення зборів уповноважених, що суперечать чинному законодавству або статуту споживчого товариства, може бути відмінено самими зборами, а також за рішенням суду. Тобто голова правління районного споживчого товариства ОСОБА_1 , як голова правління та перша посадова особа споживчого товариства, маючи право представляти споживче товариство без довіреності в судах, умисно, з метою втілення своїх злочинних намірів спрямованих на отримання неправомірної вигоди для себе та членів своєї сім`ї, шляхом оформлення права власності на споживче товариство «12 плюс» добудовані піднавіси та магазини, які були зведені на незаконно переданій в безоплатне користування терасі Універмагу м.Надвірна, не вжив заходів які б дали можливість попередити відчуження неподільного майна Універмагу м. Надвірна, а навпаки під час ухвалення судового рішення не заперечував у настанні зазначених дій.

У подальшому, на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2012 виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради 19.11.2012 було прийнято рішенням № 371, яким виділено в окремі приміщення і присвоєно добудованим приміщенням на терасі торгового комплексу Універмаг адресні номери та оформлення за споживчим товариством «12 плюс» право власності на добудовані приміщення на терасі торгового комплексу Універмаг м.Надвірна.

Як встановлено перевіркою окремих питань фінансово-господарської діяльності споживчого товариства «12 Плюс» за період з 01.01.2009 по 01.11.2013, вказане товариство іншою господарською діяльністю за винятком нібито проведення будівництва на терасі Універмагу в м. Надвірна та подальшої експлуатації збудованих приміщень не займалось, тобто було створене саме для легалізації незаконно відчуженого ОСОБА_1 майна Надвірнянського РСТ.

Згідно висновку №11/05-14 будівельно-технічної експертизи збитки завдані Надвірнянському районному споживчому товариству за рахунок безоплатної передачі тераси Універмагу м.Надвірна споживчому товариству «12 плюс», яка відноситься до неподільного майна Надвірнянського районного споживчого товариства та здійснення будівництва споживчим товариством «12 плюс» торгових приміщень на терасі становить 740308 грн.

За таких обставин головою правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_1 , який згідно Статуту несе персональну відповідальність за законність прийнятих рішень, достеменно знаючи положення Статуту, нормативні акти Укоопспілки та Положення, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи незаконно та всупереч тим цілям і завданням, заради вирішення яких створювалось Надвірнянське РСТ, умисно вчинив дії які призвели до спричинення вказаному товариству тяжких наслідків, у вигляді незаконної безоплатної передачі тераси Універмагу м.Надвірна СТ «12 плюс» на загальну суму 740308 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Також з`ясовано, що голова правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_1 , який згідно Статуту несе персональну відповідальність за законність прийнятих рішень, достеменно знаючи положення Статуту, нормативні акти Укоопспілки та Положення, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи незаконно та всупереч тим цілям і завданням, заради вирішення яких створювалось Надвірнянське РСТ, з метою втілення своїх злочинних намірів спрямованих на отримання неправомірної вигоди для себе та членів своєї сім`ї, шляхом оформлення права власності на споживче товариство «12 плюс» на добудовані піднавіси та магазини, які зводились на незаконно переданій в безоплатне користування терасі Універмагу м.Надвірна, вніс в офіційний документ – договір від 03.06.2011, укладеного між Надвірнянським РСТ та СТ «12 плюс» в особі голови ОСОБА_10 щодо передачі СТ «12 плюс» тераси Універмагу м.Надвірна (п.1.1 Договору) та дані щодо оформлення технічної документації та свідоцтва на право власності на СТ «12 плюс» (п.2.4 Договору) завідомо неправдиві відомості.

Так, голова правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_1 умисно, будучи службовою особою, усвідомлюючи свої злочинні дії та бажаючи їх настання, маючи вільний доступ до печатки СТ «12 плюс», яка, згідно попередньої домовленості з головою СТ «12 плюс», зберігалася в сейфі його службового кабінету, доступ до якого мав тільки він, не будучи уповноваженим на використання вказаної печатки та достовірно знаючи, що голова СТ «12 плюс» ОСОБА_10 вказаний договір від 03.06.2011 не підписував, завірив відтиском печатки СТ «12 плюс» підроблений від імені ОСОБА_10 підпис у вищевказаному договорі, тобто вчинив підроблення офіційного документу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, голова правління Надвірнянського РСТ ОСОБА_1 , умисно, усвідомлюючи свої злочинні дії та бажаючи їх настання, маючи вільний доступ до печатки СТ «12 плюс», яка зберігалася в сейфі його робочого кабінету, не будучи уповноваженим, завірив даною печаткою вказаного товариства, підроблені підписи виконані від імені голови СТ «12 плюс» ОСОБА_10 на наступних документах: позовній заяві від 10.09.2012 про визнання права власності на нежитлові приміщення до відповідача Надвірнянської міської ради,актах про виконання робіт по реконструкції тераси Універмагу у м.Надвірна № 38/12 за липень 2012 та №37/12 за липень 2012 року, а також на реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 та за період з 01.06.2012 по СТ «12 плюс» щодо витрат на реконструкцію терас Універмагу з облаштуванням торгових підприємств року, достеменно знаючи те, що головою СТ «12 плюс» ОСОБА_10 зазначені документи не підписувалися і що останній, як голова СТ «12 плюс» не уповноважував його завіряти печаткою вказані документи, тобто вчинив підроблення офіційного документу.

Не припиняючи своїх злочинних дій ОСОБА_1 у серпні 2012 року, умисно, з метою втілення своїх злочинних намірів, спрямованих на отримання неправомірної вигоди для себе та членів своєї сім`ї, не будучи уповноваженим від СТ «12 плюсв», передав зазначені вище завідомо підроблені офіційні документи ОСОБА_12 , який, згідно попередньої домовленості, мав представляти СТ «12 плюс» в Господарському суді при розгляді позову щодо визнання права власності на збудовані на терасі Універмагу м.Надвірна піднавіси та торгові приміщення.

Крім того, як вбачається із обвинувального акту, встановлено, що ОСОБА_1 з метою реалізації своїх злочинних намірів, усвідомлюючи, що підроблені документи, а саме позовна заява від 10.09.2012, акти № 38/12 за липень 2012, акти № 37/12 за липень 2012 року, реєстр оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 року, реєстр оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 року, необхідні у суді для прийняття позитивного рішення на користь СТ «12 плюс», не бажаючи бути викритим у своїй злочинній діяльності, передав їх ОСОБА_12 , який, згідно попередньої домовленості, мав представляти СТ «12 плюс» в Господарському суді при розгляді позову щодо визнання права власності на позову щодо визнання права власності на збудовані на терасі Універмагу м.Надвірна.

10.09.2012 року, ОСОБА_12 , не будучи обізнаний в злочинних намірах ОСОБА_1 подав в Господарський суд Івано-Франківської області зазначені вище підроблені офіційні документи для вирішення питання про визнання права власності на добудовані піднавіси та магазини шляхом реконструкції терас Універмагу, торгового комплексу Універмаг в м.Надвірна.

09.10.2012 року Господарським судом Івано-Франківської області, прийнято рішення про задоволення позовних вимог СТ «12 плюс» та визнання права власності на нерухоме майно – добудовані піднавіси та магазини шляхом реконструкції терас Універмагу в АДРЕСА_2 загальною площею 563,4 кв.м.

У тому числі судом, при винесенні даного рішення, було взято до уваги зазначені вище завідомо підроблені офіційні документи.

Згідно висновку експрета № 09/03-357 від 01.08.2014, підписи від імені голови СТ «12 плюс» ОСОБА_10 у позовній заяві в графі «голова СТ «12 плюс» ОСОБА_13 »; договорі від 03.06.2011 в графі «голова ОСОБА_10 »; акті № 38/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 »; акті № 37/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 » акті № 37/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 », реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 в графі «директор СТ «12 плюс» ОСОБА_13 »; реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 в графі «директор СТ «12 плюс» ОСОБА_13 » виконані не ОСОБА_10 , а іншою особою.

Підписи від імені голови СТ «12 плюс» ОСОБА_10 у договорі від 03.06.2011 в графі «голова ОСОБА_10 »; акті № 38/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 »; акті № 37/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 » акті № 37/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 », реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 в графі «директор СТ «12 плюс» ОСОБА_13 »; реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 в графі «директор СТ «12 плюс» ОСОБА_13 » виконані однією особою.

Підпис від імені голови СТ «12 плюс» ОСОБА_10 у позовній заяві в графі «голова СТ «12 плюс» ОСОБА_13 » та підписи від імені голови СТ «12 плюс» ОСОБА_10 у договорі від 03.06.2011 в графі «голова ОСОБА_10 »; акті № 38/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 »; акті № 37/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 » акті № 37/12 за липень 2012 року в графі «прийняв замовник голова СТ ОСОБА_10 », реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 в графі «директор СТ «12 плюс» ОСОБА_13 »; реєстрі оплати поставщикам по банку за період з 01.06.2012 в графі «директор СТ «12 плюс» ОСОБА_13 » виконані різними особами.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

22.07.2021 року обвинувачений ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник подане клопотання підтримали та просили його задоволити з підстав наведених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував відносно задоволення клопотання обвинуваченого. Вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню оскільки відповідає вимогам ст.49 КК України та ч.1 ст.285 КПК України.

Крім того зазначив, що передбачене у ст.49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , а саме передбачені ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, згідно санкцій вказаних частин статей на момент їх вчинення, на даний час у відповідності до ст.12 КК України відносяться до тяжких, нетяжких злочинів та до категорії кримінальних проступків, відповідно.

Таким чином, оскільки з часу вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, зокрема з часу вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.3641 КК України, а саме з 03.06.2011 року минуло більше 10 років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні ст.49 КК України не зупинявся і не переривався, на даний час є законні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Представник потерпілого: Надвірнянського районного споживчого товариства в судове засідання не прибув, повідомлявся судом заздалегідь та належним чином, натомість 10.12.2018 року подав до суду клопотання, в якому просив розгляд даного кримінального провадження слухати без його представника.

Суд констатує, що у відповідності до ст.325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

На переконання суду, неявка в судове засідання зазначеного учасника кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, оскільки не може ставитись в залежність від бажання і можливості прибути в судове засідання потерпілого право обвинуваченого на припинення його кримінального переслідування.

Крім того, слід відмітити, що для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не потрібно згоди потерпілої сторони.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду кримінального провадження у зв`язку з неприбуттям в судове засідання представника потерпілого: Надвірнянського районного споживчого товариства, оскільки він був присутній в попередніх судових засіданнях, а тому клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, можливо розглянути за відсутності представника потерпілого.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності – це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення від слідства та суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Також, згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, які згідно санкцій вказаних частин статей на момент їх вчинення відносились відповідно до ст.12 КК України, чинної на час інкримінованих йому злочинів, відповідно до тяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості та невеликої тяжкості. На даний час у відповідності до чинної ст.12 КК України ч.2 ст.3641 КК України відноситься до тяжких злочинів, ч.2 ст.366 КК України - до нетяжких злочинів, ч.4 ст.358 КК України - до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що злочин, передбачений ч.2 ст.3641 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , він вчинив в період часу з 2008 року по 03.06.2011 року, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, - з 03.06.2011 року по серпень місяць 2012 року, на момент спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності, від явки до органів слідства, прокурора та суду обвинувачений не ухилявся та не переховувався, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення, не зупинявся та не переривався.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України – закінчився.

В зв`язку з наведеним, суд вважає клопотання обвинуваченого обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення і приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, та про закриття кримінального провадження №12013090020000861 від 09.09.2013 року.

Відносно заявленого Надвірнянським районним споживчим товариством цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд прийшов до висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, в зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений Надвірнянським районним споживчим товариством цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Відносно запобіжного заходу, суд констатує наступне:

Згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.07.2014 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50000 грн., яку необхідно було внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, р/р: 37316005000355), що було зроблено заставодавцем - ОСОБА_14 , 1935 року народження.

Таким чином, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді застави слід залишити застосованим до набрання вироком законної сили.

Разом з тим, в ході судового розгляду з`ясовано, що застоводавець ОСОБА_14 , 1935 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, а тому спадкоємцем вище вказаних грошових коштів в сумі 50000 грн. на р/р: 37316005000355, МФО: 836014, які у зв`язку із закриттям даного рахунку перенесені на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО: 820172, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2016 року – є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, після вступу ухвали в законну силу, заставу в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., яка внесена на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, р/р: 37316005000355), та у зв`язку із закриттям даного рахунку перенесена на розрахунковий рахунок №37312032002265 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО: 820172, слід повернути спадкоємцю застоводавця ОСОБА_14 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрованій: АДРЕСА_1 .

Відшкодування судових витрат, а саме процесуальних витрат пов`язаних із проведенням почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 09/03-357 від 01.08.2014 року), в сумі 2365 грн. 44 коп., належить вирішити у відповідності до вимог ст.124 КПК України.

На підставі ст.ст.12, 49 КК України, керуючись ст.ст.124, 284, 285-286, 288, 369, 370, 371, 372, 376, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України в зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження – задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України на підставі п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.49 КК України – у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12013090020000861 від 09.09.2013 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.366, ч.4 ст.358 КК України – закрити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді застави – залишити застосованим до набрання ухвалою законної сили.

Після вступу ухвали в законну силу, заставу в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., яка внесена на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, р/р: 37316005000355), та у зв`язку із закриттям даного рахунку перенесена на розрахунковий рахунок №37312032002265 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО: 820172, - повернути спадкоємцю застоводавця ОСОБА_14 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрованій: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави 2365 грн. 44 коп. процесуальних витрат за проведення почеркознавчої експертизи (висновок експерта № 09/03-357 від 01.08.2014 року).

Цивільний позов Надвірнянського районного споживчого товариства до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням – залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Суддя Грещук Р.П.