Ухвала суду № 98642567, 16.07.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 199/3573/21

Провадження № 2/183/3131/21

2-з/183/111/21

У Х В А Л А

16 липня 2021 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є., вирішуючи питання про прийняття до свого провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6492, вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- передано на розгляд до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

14 липня 2021 року вказана цивільна справа надійшла на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2021 року цивільну справу передано на розгляд судді Майної Г. Є.

Вирішуючи питання про прийняття цивільної справи до свого провадження, виходжу з наступного.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України, Цивільний процесуальний кодекс України, серед інших питань, встановлює процесуальний порядок здійснення цивільного судочинства.

При цьому, ч. 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність недопустимі. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Статтею 354 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Зі змісту ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року убачається, що вона постановлена поза межами судового засідання.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Матеріалами справи підтверджено факт направлення судом на адресу позивача копії ухвали суду від 21 травня 2021 року про передачу справи за підсудністю до іншого суду (а.с. 28), проте, у матеріалах справи відсутні відомості про її отримання позивачем.

Разом з тим, наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа на електронну адресу позивача не може свідчити про належне отримання позивачем копії ухвали суду про передачу справи за підсудністю до іншого суду. Адже для забезпечення своєчасного отримання процесуальних документів в електронному вигляді, учасникам справи необхідно повідомити суду свої електронні адреси одночасно із поданням відповідної письмової заяви про надіслання документів виключно в електронному вигляді, проте як убачається з матеріалів справи, заявки про надіслання документів на електронну адресу позивача, останнім до суду подано не було, а тому вважаю, що ця довідка не є належним доказом отримання позивачем копії ухвали суду від 21 травня 2021 року.

З огляду на викладене, приходжу до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в порушення ч. 3 ст. 31 ЦПК України надіслана до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області передчасно.

Таким чином, не оспорюючи підсудність справи, оскільки наведені вище обставини перешкоджають прийняттю справи до розгляду, вважаю за необхідне повернути справу до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для виконання вимог ч.ч. 5-11 ст. 272, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, і долучення до матеріалів справи підтвердження про отримання позивачем копії ухвали суду від 21 травня 2021 року.

Разом з тим, до матеріалів цивільної справи, направленої до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, підшита адресована Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, проте, відсутній будь-який процесуальний документ, яким вона вирішена.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Слід зазначити, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, суд може забезпечити позов повністю або частково, або відмовити у застосуванні заходів забезпечення позову.

Чинним ЦПК України не передбачено передачу заяви про забезпечення позову на розгляд до іншого суду.

Таким чином, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову, адресована Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська, направлена до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області без вирішення її по суті, а тому підлягає поверненню до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська як помилково надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 10, 18, 31, 260, 272 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернути до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для виконання вимог ч.ч. 5-11 ст. 272, ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська як помилково надіслану.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 16 липня 2021 року.

Суддя Г.Є. Майна