Рішення № 98642540, 28.07.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2261/21

Провадження № 2/0182/1838/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.07.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова М.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20 листопада 2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. вчинено виконавчий напис за № 93043 про звернення з неї стягнення за кредитним договором СК-1178-020880/8-2998 від 06 серпня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за період з 04 липня 2019 року по 13 липня 2020 року в сумі 34 559,59 грн., в тому числі, прострочена заборгованість за сумою кредиту - 16 581,68 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 9 340,72 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 33,14 грн.; строкова заборгованість за комісією - 1 329,47 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 7 274,58 грн. Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом з неї додатково стягнуто на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 650,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню на користь ТОВ «Вердикт Капітал» по виконавчому напису нотаріуса № 93043, становить 35 209,59 грн. Про видачу зазначеного виконавчого напису нотаріуса їй стало відомо після надходження від приватного виконавця Малкової М.В. постанови про відкриття виконавчого провадження від 17 грудня 2020 року, відповідно до якої за заявою відповідача відкрито виконавче проживання № 63947531 про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 35 209,59 грн., на підставі виконавчого напису нотаріуса № 93043 від 20 листопада 2020 року. Додатково, за її запитом приватним виконавцем Малковою М.В. листом від 14 січня 2021 року направлені копії виконавчого документа (виконавчий напис нотаріуса за № 93043), кредитний договір від 06 серпня 2008 року, виписки з особового рахунку від 13 листопада 2020 року, заяви стягувача (ТОВ «Вердикт Капітал»). Ознайомившись з отриманими документами, вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. за № 93043 про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 35 209,59 грн., є таким що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості; виконавчий напис вчинено за період більше ніж три роки. Відповідно до отриманої копії кредитного договору, згідно якого видано виконавчий напис нотаріуса № 93043, кредитний договір укладений між нею та ВАТ «Родовід Банк» 06 серпня 2008 року. Предметом вказаного є споживчий кредит на суму 16 581,68 грн. зі сплатою 0,1 процентів річних протягом дії пільгового строку кредитування та 36,5 процента річних після закінчення дії пільгового строку кредитування (п.1.1.5 Договору). Згідно п.4.1.24 Договору, встановлено строк для забезпечення повного погашення заборгованості за споживчим кредитом - до 06 серпня 2010 року, або в день повного дострокового погашення споживчого кредиту. Тобто, виходячи з умов Договору, кінцевий термін погашення заборгованості є 06 серпня 2010 року (строк користування кредитом), а отже трирічний строк позовної давності сплинув 06 серпня 2013 року. Оспорюваний виконавчий напис нотаріуса вчинено 20 листопада 2020 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності за кредитним договором від 06 серпня 2008 року. Також, виконавчий напис нотаріуса видано на підставі документів, які не підтверджують безспірність суми заборгованості. Зокрема, відповідно до наданих приватним виконавцем копій документів, виконавчий напис нотаріуса видано на підставі наданої ТОВ «Вердикт Капітал» виписки з особового рахунку, відповідно до якої вказано, що заборгованість перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № Ск-1178-020880/8-2008 станом на 13 листопада 2020 року складає 34 559,59 грн., в тому числі, заборгованість за сумою кредиту - 16 581,68 грн. та заборгованість за процентами та комісією - 17 977,91 грн. В той же час, вказана сума заборгованості не є безспірною, оскільки за час дії кредитного договору нею здійснювались відповідні платежі. Тому, на підставі викладеного, просить суд визнати виконавчий напис виконавчий напис за № 93043, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про звернення з неї стягнення за кредитним договором Ск-1178-020880/8-2998 від 06 серпня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», таким, що не підлягає виконанню. А також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Копія вищевказаної ухвали з позовною заявою та доданих до неї документів була направлена відповідачу по справі. Крім цього, відповідачу було запропоновано протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду та позивачу відзив на позовну заяву та всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.35-36).

Позивачка в судове засідання не з`явилася, від її представника Авдієнка О.А., який діє на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 10 березня 2021 року (а.с.25-26), надійшла заява, в якій він просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні позову наполягав та просив вимоги задовольнити (а.с.113).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, при цьому, ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2021 року була ним отримана, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення. Крім того, 26 липня 2021 року на адресу суду від генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги він не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки, відповідно до ЗУ «Про нотаріат», вчинення нотаріальних дій нотаріусом України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Відповідно до ч.2 переліку документів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються наступні документи: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про погашення заборгованості. Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розмірів, строків, за яких вона нарахована, а, відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованість перед кредитором. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. За таких обставин, нотаріус і вчинив виконавчий напис, оскільки представником стягувача були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, хоча в оспореному виконавчому написі позивачем будь-якого доказу чи обставин, які свідчили б протилежне, надано не було. Тому, з урахуванням вищевикладених обставин, представник відповідача проти позову заперечував (а.с.90-94).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова М.В., будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явилася та будь-яких заяв на адресу суду не надавала. При цьому, вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року про витребування доказів виконала в повному обсязі, шляхом направлення на адресу суду матеріалів виконавчого провадження (а.с.44-89).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився та будь-яких заяв на адресу суду не надав. Вимоги ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 травня 2021 року про витребування доказів також не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, 20 листопада 2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. вчинено виконавчий напис за № 93043 про звернення з ОСОБА_1 стягнення за кредитним договором СК-1178-020880/8-2998 від 06 серпня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за період з 04 липня 2019 року по 13 липня 2020 року в сумі 34 559,59 грн. в тому числі, прострочена заборгованість за сумою кредиту - 16 581,68 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 9 340,72 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 33,14 грн.; строкова заборгованість за комісією - 1 329,47 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 7 274,58 грн. (а.с.22). 17 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження № 63947531 на підставі виконавчого напису № 93043 від 20 листопада 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (а.с.58). Крім цього, приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. 22 грудня 2020 року в рамках вищевказаного виконавчого провадження були винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (а.с.50), про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.54), про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.56).

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, а також статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, а безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.9999 року № 1172.

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи, підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису, як безспірність заборгованості, то характер правового врегулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи, згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи статей 15, 16, 18 ЦК України та статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд доходить висновку, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус не встановлює, а лише підтверджує вже наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Отже, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні: чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис нотаріуса підлягає виконанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Позивачка надала суду договір про надання професійної правничої допомоги від 10 березня 2021 року, укладеного з Адвокатським бюро «Олексія Авдієнка», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2497 від 15 травня 2012 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму в розмірі 3 000 грн. 00 коп. (а.с.25-27).

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати в розмірі 3 000 грн. 00 коп., які складаються з витрат на правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, яка була задоволена судом, а разом сума становить 1 362 грн. 00 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 (а.с.6-7).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 14, 192, 524, 526, 530, 533-535, 625-627, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.4, 10, 141, 247, 264, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 93043, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ГОРАЙ О.С. про звернення з ОСОБА_1 стягнення за кредитним договором Ск-1178-020880/8-2998 від 06 серпня 2008 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 362 грн. 00 коп., витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 3 000 грн. 00 коп., а всього: 4 362 грн. 00 коп. (чотири тисячі триста шістдесят дві грн.) 00 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал