Ухвала суду № 98642279, 21.07.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/636/21

Провадження № 2/201/2223/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Акціонерне товариство «Агра» про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовомКомунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Акціонерне товариство «Агра» про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання.

21 липня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки указана цивільна справи не відноситься до предметної та суб`єктної юрисдикції загального суду, а також просив повернути сплачений судовий збір у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, а також повернення судового збору виходячи з наступного.

Так, у квітні 2021 року КП «Теплоенерго» ДМР звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання. У подальшому представником позивача було подано клопотання про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 на АТ «Агра». Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2021 року було замінено відповідача на АТ «Агра».

Відповідно до пункту першого частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як вбачається з позовної заяви, позивач – КП «Теплоенерго» ДМР, яке є юридичною особою, звернулося до суду з позовом до фізичної особи, яку у подальшому було замінено на юридичну особу – АТ «Агра».

Згідно із ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У статті 1 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Враховуючи, що із позовних вимог вбачається наявність спору між двома юридичними особами щодо стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, тому розгляд таких позовних вимог відповідно до ст. 19 ЦПК України і ст. 4 ГПК України відноситься до компетенції господарського суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження, оскільки справа підлягає розгляду в порядку ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до висновку про необхідність повернення судового збору в розмірі 2 270 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Акціонерне товариство «Агра» про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання закрити в зв`язку з тим , що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повернути Комунальному підприємству «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 270 грн., сплачений при пред`явленні позову згідно з платіжним дорученням № 16675 від 03 лютого 2021 року через ПАТ КБ «Укргазбанк» у цивільній справі № 206/636/21 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до Акціонерне товариство «Агра» про стягнення заборгованості по оплаті послуг теплопостачання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова