Рішення № 98641862, 26.07.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021м. ДніпроСправа № 904/113/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ", м. Львів

до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам`янське

про стягнення основної заборгованості у розмірі 122 545,50грн., інфляційних втрат у розмірі 4 975,37грн., 3% річних у розмірі 1 233,14грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Левченко О.В., довіреність № 23/016-юр від 28.12.2020 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа № 904/113/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про стягнення основної заборгованості у розмірі 122 545,50грн., інфляційних втрат у розмірі 4 975,37грн., 3% річних у розмірі 1 233,14грн.

Рішенням від 05.07.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про стягнення основної заборгованості у розмірі 122 545,50грн., інфляційних втрат у розмірі 4 975,37грн., 3% річних у розмірі 1 233,14 грн. – задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" 3 % річних у сумі 50,72 грн., 2 161,43 грн. - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору та 7 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу. Провадження у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" 122 545,50 грн. – основного боргу - закрито. В частині стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" 3% річних у сумі 1 161,17 грн. та 5 506,03 грн. - інфляційних втрат - відмовлено. Витрати на правничу допомогу у сумі 11 738,40 грн. покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ".

15.07.2012 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат. В цій заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7 044,77грн., як такі що понесені ним додатково та пов`язані із забезпеченням професійної допомоги адвоката.

Ухвалою суду від 15.07.2021 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/113/21 до розгляду, призначивши судове засідання на 26.07.2021.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив, зазначив, що, враховуючи незначну складність справи та обсяг робіт адвоката, ціну позову та те, що вирішення справи не має впливу на репутацію сторони, відсутній публічний інтерес до справи, вважає витрати на професійну правничу допомогу, зазначені в заяві про розподіл судових витрат значно завищені і є необргунтованими.

Дослідивши матеріали справи, та документи, додані до заяви, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підставі наступного.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VІ від 05.07.2012 унормовано, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VІ від 05.07.2012 встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VІ від 05.07.2012).

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ст. 221 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2020 між ТОВ "ТРУБПЛАСТ" (далі - позивач, клієнт) та адвокатом Гораль Андрієм Романовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 1/20 (далі - договір).

Пунктом 1. договору встановлено, що адвокат зобов`язується здійснити представництво та надання інших видів правової допомоги клієнту в межах господарських справ, а також в межах будь-яких інших справ, погоджених сторонами, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується сприяти адвокату у здійсненні ним своїх обов`язків та повноважень, виплатити адвокату гонорар та компенсувати фактичні витрати, понесені адвокатом у зв`язку із виконанням даного договору.

Умовами п. 4.1, 4.2 встановлено, що за надання послуг професійної правничої допомоги ТОВ "Трубпласт" зобов`язалося виплатити Горалю А.Р. гонорар у розмірі, встановленому актом приймання-передання наданих послуг, враховуючи розміри гонорару, погоджені додатковою угодою № 1 (Додатком №1) до даного договору. При цьому, сторони також погодили, що тривалість та обсяг послуг професійної правничої допомоги, наданих Клієнтові за даним договором визначається актом приймання- передання наданих послуг.

Згідно з п. 5.1. договору клієнт зобов`язаний компенсувати адвокату фактичні витрати, понесені адвокатом в межах виконання даного договору, в тому числі судові (проведення досліджень, відрядження, проведення інших процесуальних дій, транспортні витрати, поштові витрати, витрати на друк та копіювання документів тощо).

Клієнт компенсує адвокату витрати на друк та копіювання документів у розрахунку 1 грн. 00 коп. за 1 сторінку роздрукованих/скопійованих документів. При цьому адвокат здійснює друк та копіювання документів на власний розсуд в необхідній кількості для належного виконання обов`язків за даним договором та для забезпечення ефективного представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту із врахуванням однієї копії кожного документа для себе (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору клієнт компенсує адвокату поштові витрати у відповідності до представлених фіскальних чеків про поштові відправлення або будь-яких доказів (в тому числі електронних) здійснення таких поштових відправлень та їх вартості.

Клієнт компенсує адвокату транспорті витрати, що стосуються виконанню даного договору (в тому числі прибуття в судові засідання із розгляду узгоджених даних договором справ) у відповідності до представлених чеків, квитанцій, квитків, проїзних документів чи будь-яких інших доказів (в тому числі електронних), що стверджують факт понесення таких витрат та їх обсяг (п. 5.4. договору).

Даний договір, якщо він достроково не буде припинений/розірваний за угодою сторін, або ініціативи однієї із сторін діє до 31.12.2021 або до повного його виконання (п. 7.1. договору).

Як зазначає в своїй заяві позивач, він направив заяву про розподіл судових витрат на адресу суду 12.07.2021, тобто в межах п`яти днів із дня ухвалення рішення у справі, враховуючи те, що 10 та 11 липня 2021 припали на вихідні дні.

Поряд із цим, в тексті позовної заяви (останній абзац тексту на 9 сторінці позовної заяви), Позивач повідомив суд про те, що у зв`язку із судовим розглядом даної господарської справи понесе судові витрати, зокрема витрати на забезпечення професійної правничої допомоги. Позивач також повідомив суд про те, що станом на 30.12.2020 поніс витрати на забезпечення професійної правничої допомоги в межах даної справи у розмірі 18 250,20 грн., а також зазначив, що орієнтовна сума витрат на забезпечення професійної правничої допомоги, яку він очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, становить 30 000,00 без врахування витрат, пов`язаних із забезпеченням прибуття уповноваженого представника в призначені судові засідання із розгляду даної господарської справи, тобто Позивач заявив про зазначені судові витрати до судових дебатів у справі.

Суд вважає, що у позивача є право на стягнення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки у відповідності до акта приймання-передання наданих послуг № 3 від 29.06.2021 адвокат Гораль А.Р. надав, а позивач прийняв наступні послуги професійної правничої допомоги, в межах розгляду Господарським судом Дніпропетровської області господарської справи № 904/113/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про стягнення основної заборгованості у розмірі 122 545,50грн., інфляційних втрат у розмірі 4 975,37грн., 3% річних у розмірі 1 233,14 грн. (в межах договору про надання правової допомоги № 1/20 від 18.11.2020):

- підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області пояснення вих. № 2021/06/087 від 23.06.2021;

- ознайомлення із матеріалами господарської справи № №904/113/21 в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області 24.06.2021;

прибуття до Господарського суду Дніпропетровської області та участь у судовому засіданні із розгляду господарської справи № 904/113/21 14.06.2021.

Наведені послуги були надані у повному обсязі тривалістю 17 год. 00 хв., гонорар за надання яких 5 000,00 грн.

Сторонами 18.11.2020 підписано додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1 якої сторони погодили визначити розмір гонорару за надання послуг професійної правничої допомоги адвокатом Гораль Андрієм Романовичем в межах договору про надання правової допомоги № 1/20 від 18.11.2020 у відповідності до наступного переліку:

№Назва послуги професійної правничої допомоги Розмір гонорару 1Ознайомлення із документами, переданими Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРУБОПЛАСТ” Адвокату Гораль Андрієві Романовичу в порядку, передбаченому п. 3.2.1. Договору про надання правової допомоги № 1/20 від 18.11.20201 000,00 грн. 2Проведення правової консультації щодо правових перспектив та шляхів врегулювання спору між ТзОВ “ТРУБОПЛАСТ” та АТ “ДніпроАЗОТ” в межах договору поставки 773627 від 09.07.2020 року 1 000,00 грн. 3Аналіз актуальної судової практики щодо спірних правовідносин, а також у спорах за участі АТ “ДніпроАЗОТ” 1 000,00 грн. 4Підготовка та направлення до АТ “ДніпроАЗОТ” претензії за договором поставки № 773627 від 09.07.20203 000,00 грн.5Підготовка та направлення відповіді на претензію АТ “ДніпроАЗОТ” № 016/27/Л від 21.10.2020 3 000,00 грн. 6Підготовка та подання до суду позовної заяви/зустрічної позовної заяви до АТ “ДніпроАЗОТ” про стягнення коштів за договором № 773627 від 09.07.20205 000,00 грн.7Підготовка та направлення адвокатського запиту 500 грн.8Прибуття в призначене судове засідання із розгляду господарської справи за участю ТзОВ “ТРУБОПЛАСТ” до суду за межами Львівської області (без врахування транспортних витрат) 2 000,00 грн.9Прибуття в призначене судове засідання із розгляду господарського справи за участю ТзОВ “ТРУБОПЛАСТ” до суду на території Львівської області1 000,00 грн.

На виконання Договору сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних послуг № 3 від 29.06.2021.

Відповідно до цього Акту адвокат надав, а позивач прийняв наступні послуги: в межах господарської справи № 904/113/21:

№Назва послуги професійної правничої допомогиТривалістьРозмір гонорару1Підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області пояснення вих. № 2021/06/087 від 23.06.2021 02год.00хв.2 000,00 грн.2Ознайомлення з матеріалами господарської справи №904/113/21 в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області01год.00хв.1 000,00 грн.3Прибуття до Господарського суду Дніпропетровської області та участь у судовому засіданні із розгляду господарської справи № 904/113/21 24.06.202114 год.00хв.2 000,00 грн.

Також сторонами підписано Акт компенсації фактичних витрат № 3 від 29.06.2021 на суму 2 044,77грн., відповідно до якого адвокат здійснив друк та копіювання документів (пояснення до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи №904/113/21 від 23.06.2021 вих. № 2021/06/087 (з додатками), кількість сторінок документу – 8 стор., кількість сторінок документу з додатками – 120 стор., кількість примірників – 3 примірн., сума, що підлягає компенсації – 264,00 грн. в цей же акт включено транспортні витрати, пов`язані з прибуттям адвоката до суду з м. Львів на загальну суму 1 780, 77грн.

Надано позивачем і докази оплати за Актами на загальну суму 7 044, 77грн.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 по справі № 905/1795/18, від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена позивачем до стягнення у розмірі 7 044,77грн. грн. є необґрунтованою на підставі наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач за договором надання правничої допомоги зобов`язався компенсувати адвокату Горань А.Р. фактичні витрати, понесені адвокатом в межах виконання даного договору (друк та копіювання документів, поштові витрати).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Отже, друк та копіювання документів, надіслання документів поштовим відправленням не є видом адвокатської діяльності, тому, не можуть бути віднесені до правничої допомоги, яка передбачена ст.ст. 1, 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані позивачу, як витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами статі 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 5 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу за Актом приймання-передачі послуг № 3.

У стягненні з відповідача 2 044,77грн. за актом компенсації фактичних витрат № 3 слід відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська область, м. Камянське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" (79024, м. Львів, вул. Пластова, 11 Б, код ЄДРПОУ 38665369) 5 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу, про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРУБПЛАСТ" 2 044,77 грн. - відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 29.07.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко