Рішення № 98638603, 29.07.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2172/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до В.о. заступника начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Мельника В.А. про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до В.о. заступника начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Мельника В.А. (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 199839 СЕ від 03.02.2021 року, винесену в.о. заступника начальника управління Придністровського міжрегіонального Управління Уктрансбезпеки у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Мельника В.А., про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 гривень, у справі про порушення вимог ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 часини 1 статті 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

1.2. Ухвалою суду від 18.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позивач

2.1. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 16.12.2020 року керуючи автомобілем «MAN» модель TGA 18.410, д.р.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «ORTHAUS» модель «OKSM 18» д.р.н.з. НОМЕР_2 , перевозячи 18840 кг. сипучого вантажу «щебінь 40-70», проїжджаючи автомобільною дорогою М-21 у Вінницькій області, він був зупинений особою, одягнутою в цивільний одяг та сигнальний жилет жовтого кольору із світло відбиваючими полосами, яким транспортний засіб було направлено на проходження габаритно-вагового контролю.

2.2. Вказує, що після проведення зважування, вказана особа, повноваження якої не були підтверджені жодними правовстановлюючими документами, надала папірець: чи то квитанція, чи то чек, який містив інформацію про зважування його транспортного засобу, який містив літери латинського алфавіту. Також, на ньому був відбиток мастичної печатки «ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги» ДП «Вінницький облавтодор», «Габаритно-ваговий контроль», без будь-яких підписів відповідальної за зважування особи та без зазначення назви, моделі, серійного номеру ваг на яких проводилось зважування. Оглянувши його детальніше, також виявив суттєвий недолік у зважуванні, а саме: згідно реєстраційних документів на вантажний автомобіль «MAN» модель TGA 18.410 (ВАНТАЖНИЙ СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-Е) д.р.н.з. НОМЕР_1 , та НАПІВПРИЧІП Н/ПР - САМОСКИД - Е, марки «ORTHAUS» модель «OKSM 18», д.р.н.з. НОМЕР_2 , їх маса без навантаження складає відповідно 7500 кг. та 6800 кг., що відповідає 14300 кг. Зазначає, що згідно ТТН № 106 від 16.12.2020 року ним було завантажено на напівпричіп вантаж «щебінь 40-70» вагою 18 840 кг. Разом вага транспортного засобу із вантажем складала 33 140 кг., у місці завантаження. А згідно інформації, що була зазначена на папірці, який надав представник автодору, стало відомо що загальна вага автомобіля із навантаженням складала 34 450 кг., що на 1310 кг. більша від фактичної. Також у графах «Left» та «Right», вагові показники одного боку значно перевищують вагові показники іншого, що є не зрозумілим, яким чином проводилось зважування навантаження на одну вісь, чи на одне колесо. Жодних документів, чи то довідки, чи то акту, із зазначенням перевищення мною встановлених габаритно-вагових норм, особою що зупиняла та проводила зважування автомобіля із вантажем, не складалось та для ознайомлення не надавалось. Будь-які пояснення у щодо зазначеного порушення ніким не відбирались, у тому числі і представниками Укртрансбезпеки.

2.3. Вказує, що пересувні ваги, які були використані 16.12.2020 року під час зважування транспортного засобу із вантажем, були розташовані на нерівній поверхні з ухилом на лівій бік, до руху транспортного засобу, без відповідного калібрування та повірки, що на його думку і стало в подальшому підставою для складання суперечливого акту № 229630 від 16.12ї2020 р. в якому зазначено, що він начебто вчинив порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, що не відповідає об`єктивній істині. А в подальшому і до винесення спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2.4. Крім того, йому дозволено було продовжити рух згідно товарно-транспортної накладної до м.Кіцмань Чернівецької області, що ще раз підтверджувало той факт, що будь-якого перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не було. В іншому разі транспортний засіб було б затримано згідно ст. 265-2 КУпАП.

2.5. Повідомляє, що 04.02.2021 року у відділенні поштового зв`язку с.Лашківка Кіцманського району Чернівецької області, ним особисто, під розпис, отримано рекомендований лист, який надійшов від представників Державна служба України з безпеки на транспорті Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області. Вказаним листом було вручено копію Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №229630 від 16.12.2020 року, який складений стосовно нього та в якому зазначено, що він, начебто перевозив вантаж з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм, без відповідного дозволу, на 9,5 % навантаження на одиночну вісь 12,05 при дозволеному 11 т., а від підпису в акті та від дачі пояснень він начебто відмовився. Однак, вказане заперечує, так як будь-якого перевищення встановлених габаритно-вагових норм, 16.12.2020 року не було, із зазначеним актом його ніхто не ознайомлював, а від підпису він не відмовлявся, якщо б йому такий було надано для ознайомлення. Цим же листом було повідомлено, що 03.02.2021 року він запрошується до приміщення Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Чернівецької області за адресою м.Чернівці вул.Руська, буд. 248 «У», для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

2.6. При цьому, результати зважування проведені за відсутності розробленої методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, а тому зважування сипучого вантажу - щебеню не може вважатись достовірним, так як під час руху, до місця проведення зважування, даний вантаж може переміщуватись по кузову, тим самим змінюючи під час руху навантаження на осі транспортного засобу.

2.7 Однак, звертає увагу на те, що згідно Ф.8 №2 від 16.02.21 р. отриманої з ВПЗ Лашківка, лист-повідомлення про розгляд справи відповідача, йому був вручений 04.02.2021 року, чим підтверджується той факт, що відповідач на час розгляду справи, а саме, станом на 03.02.2021 року, не отримав офіційного повідомлення (підтвердження) із відділення поштового зв`язку про те, що йому завчасно було вручено повідомлення про час та місце розгляду справи.

2.8. На думку позивача відповідачем було безпідставно взято до уваги те, що він начебто допустив порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзац 14 частина 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки в ході винесення постанови про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у суму 8560 грн., відповідач допустив ряд порушень норм як матеріального, так і процесуального права, у тому числі щодо права бути присутнім під час розгляду справи з можливістю належним чином використати своє право на захист.

2.9. Вважає, що відповідач виніс оскаржувану постанову на підставі сумнівного акту №229630 від 16.12.2020 року, який було складено із явними порушеннями порядку проведення зважування та із використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого, на його думку була не проведена, або ж обладнання, яким проводилось зважування перебувало у несправному стані. Даний факт чітко проглядається у різниці загальної ваги о транспортного засобу із навантаженням, який було зафіксовано на позначці 34 450 кг. у той час як максимальна маса автомобіля на той час складала 33 140 кг. та яким начебто встановлено перевищення габаритно-вагових норм понад 9,5 %, навантаження на одну вісь при перевезені вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абз.14 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

2.10. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування по відношенню до позивача адміністративно-господарської санкції за абз.14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

2.11. У зв`язку із наведеним позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач

2.12. 15.06.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що посадові особи Укртрансбезпеки не уповноважені змінювати форму та зміст документів, які видаються під час здійснення габаритно-вагового контролю, відповідно до Порядку № 1007/1207 та Порядку № 1567, а їх закріплена форма не передбачає внесення відомостей про вимірювальне або звужувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю та відомостей про його справність, а також іншої інформації про яку зазначає позивач, дії посадових осіб Укртрансбезпеки є правомірними.

2.13. Стверджує, що припущення позивача про можливе порушень експлуатаційних вимог, зазначених в технічному паспорті габаритно-вагового комплексу процесі зважування, що полягало в розміщенні ваг на нерівній поверхні, що, на думку позивача, суттєво вплинуло на результати зважування є виключно суб`єктивною позицією позивача, що не підтверджена жодним належним та достатнім доказом. Таким чином, позивачем не наведено жодних підстав вважати, що зважування транспортного засобу відбувалося з порушенням експлуатаційних вимог, зазначених технічному паспорті габаритно-вагового комплексу. Тому подібні посилання позивача є лише необґрунтованим припущенням. За подібних обставин справи до такого ж висновку прийшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02 серпня 2018 року у справі № К/9901/24144/18.

2.14. Вказує, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення. Такого ж висновку дійшли суди, зокрема у постанові Верховного суду від 03.07.2019 у справі №819/1381/16, а також у справі №820/1420/17 від 02.08.2018 р.

2.15. Стосовно невжиття відповідачем заходів з заборони подальшого руху транспортного засобу зазначає, що така бездіяльність не оскаржується позивачем та не впливає на правомірність оскаржуваної постанови. Крім того, відповідно до зазначеного Порядку №879, права вжиття заходів із затримання транспортного засобу покладене на відповідні підрозділи Національної поліції, які також присутні при габаритно-ваговому контролі. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, зазначеними в постанові від 03 липня 2019 року у справі № К/9901/24562/18.

2.16. Також зазначає, що твердження позивача про те що, посадовими особами Укртрансбезпеки було порушено процедуру розгляду справи є надуманими та не відповідають дійсності. Позивача було завчасно викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03.02.2021 року. Повідомлення позивачем було отримане, що він і сам визнає в тексті позовної заяви. Таким чином, посадовими особами Укртрансбезпеки було вжито всіх необхідних заходів задля належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи. При цьому, звертає увагу суду на правову позицію колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/4810/17 від 01 березня 2018 року про те що «відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу».

2.17. Відтак вважає, що вина позивача була доведена належним чином та в порядку передбаченому законом, а доводи, на які посилається позивач, є необґрунтованими та безпідставними.

2.18. У зв`язку із наведеним представник відповідача просить у задоволені позову відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 1612.2020 року посадовою особою Подільського міжрегіонального управління Укртнасбезпеки, а саме старшим державним інспектором ВДК Ганзій Ю.А., здійснено перевірку транспортного засобу «MAN» модель TGA 18.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «ORTHAUS» модель «OKSM 18», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_1 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яка документована актом від 16.12.2020 року № 229630 (а.с. 21, 34). Згідно вказаного акту встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме перевищення при перевезенні вантажу (щебінь) встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 9,5%, навантаження на одиничну вісь 12,05 т при дозволеному 11 т. В акті проставлено відмітку про те, що водій транспортного ОСОБА_1 з актом ознайомленим, але від надання пояснень та підпису відмовився. Заперечення в акті відсутні.

3.2. За результатами перевірки складено також акт №0017662 від 16.12.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано: нормативно допустима маса транспортного засобу 40,00 т, фактична маса - 34,45 т. Також вказано фактичне осьове навантаження, тонн: 7,5/12,05/14,9 при нормативно допустимому 11,00/11,00/16,00. Відстані між осями у акті не вказані (а.с.35). В акті проставлено аналогічну відмітку про те, що водій транспортного ОСОБА_1 від підпису відмовився. Заперечення в акті відсутні.

3.3. У результаті проведеного габаритно-вагового контролю оформлено довідку №059662 від 16.12.2020 року, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 7,5; 2) 12,05; 3) 7,35; 4) 7,55 Повна маса транспортного засобу становить 34,45 т. Тип транспортного засобу визначено по схемі за №11 згідно наведеного переліку (а.с. 36).

3.4. На підтвердження факту перевищення осьового навантаження транспортного засобу «MAN» модель TGA 18.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , оператором вагового комплексу ДП «Вінницький облавтодор» видано чек №0944, складений о 12 год. 33 хв. 16.12.2020 року з показниками навантаження на осі транспортного засобу: 1) 7500; 2) 12050; 3) 7350; 4) 7550 (а.с. 36).

3.5. Також 16.12.2020 року складено розрахунок № 0017662 плати за проїзд великовагових та/або великогабаратних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту ТТН № 106 від 16.12.2020 року, яким визначено ОСОБА_1 суму до сплати у розмірі 64,60 євро. Згідно вказаного розрахунку при перевезенні вантажу транспортним засобом було допущено перевищення вагових параметрів від нормативу на 9,5 % (а.с. 37).

3.6. Судом також встановлено, що 14.01.2021 року посадовою особою Придністровського міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки оформлено повідомлення №3115/24/24-21, згідно якого позивач запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03.02.2021 р. (а.с. 38).

3.7. 03.02.2021 року Придністровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №199839СЕ, відповідно до якої за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с. 24).

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є постанова Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті №199839СЕ від 03.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4.2. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III).

4.3. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

4.5. Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

4.7. Згідно частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

4.8. Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

4.9. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

4.10. Так, згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.11. Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

4.12. Згідно частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4.13. Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 року №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.14. Відповідно до вказаних статей Законів України "Про дорожній рух" та "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.06.2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", якою затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

4.15. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

4.16. Так, згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

4.17. Відповідно до підпунктів 4, 5, 5-1 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

4.18. Згідно пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

4.19. Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

4.20. Пунктами 7-14 Порядку №879 передбачені вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю, а пунктами 15-25 Порядку №879 - вимоги до габаритно-вагового контролю.

4.21. Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 15-22 Порядку №879).

4.22. Отже, з наведеного вбачається, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільні перевізники-суб`єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.

4.23. У цій справі судом встановлено, що уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, належному та використовуваному позивачем як автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-III, про що зазначено і у позові. За результатом габаритно-ваговий контроль виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10%, що підтверджується актом від 16.12.2020 року №229630 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; актом №0017662 від 16.12.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідкою №0596662 від 16.12.2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно яких навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 7,5; 2) 12,05; 3) 14,9 при нормативно допустимому 11,00/11,00/16,00.

4.24. Водночас, суд звертає увагу на критерії визначених порушень, за які передбачено відповідальність згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.25. Як зазначалося раніше, згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.26. Так, у цій справі при здійсненні обчислення встановлених за результатом проведеної перевірки показників перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, судом встановлено, що згідно довідки №0596662 від 16.12.2020 року визначено чотири осі транспортного засобу, з яких згідно схеми типу транспортного засобу осі №3 та №4 є здвоєними, загальне навантаження на такі здвоєні осі вказана 14,9 т, що не перевищує нормативно допустиме навантаження у 16,00 т. У свою чергу, згідно довідки №0596662 від 16.12.2020 року показники навантаження перевищені по осі №2, а саме 12,05 т при нормативно допустимому 11,00 т.

4.27. При цьому, для застосування штрафу у розмірі, визначеному абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, показники навантаження на осі у тонах мають сягати від 11,55 т до 12,1 т, тобто перевищення має становити від 0,55 т до 1,1 т.

4.28. Відтак, перевищення зафіксовано у розмірі 1,05 т, що становить 9,5% (із заокругленням), за що і передбачено відповідальність абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.29. Водночас, при перевірці не було надано передбаченого статтею 48 Закону №2344-III відповідного дозволу, що фактично не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами перевірки.

4.30. Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про допущення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у перевищенні встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, за що до автомобільного перевізника застосовується адміністративно-господарський штраф згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.31. Отже, прийнята відповідачем оскаржувана у цій справі постанова є обґрунтованою в частині визначення відповідальності позивача за встановлені порушення, а тому така є правомірною.

4.32. У свою чергу, суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності доказів правильності визначення показників зважування, оскільки в оформлених посадовими особами Укртансбезпеки документах наявні відомості, що фіксують показники ваги саме в момент зважування як транспортного засобу «MAN» модель TGA 18.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , так і напівпричепу марки «ORTHAUS» модель «OKSM 18», державний номерний знак НОМЕР_2 . Так, у довідці №0596662 від 16.12.2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю зазначені дані як про автомобіль «MAN» модель TGA 18.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , так і про причеп марки «ORTHAUS» модель «OKSM 18», державний номерний знак НОМЕР_2 тип транспортного засобу визначено за №11, що конструкційно відповідає автомобілю з причепом (а.с. 36).

4.33. Твердження ж позивача про здійснення зважування з порушеннями, а саме проведення таких на нерівній поверхні, ґрунтуються лише на оціночних судженнях позивача, та жодним чином не підтверджені. За аналогічних обставин суд відхиляє доводи позивача про те, що йому не було надано можливості ознайомитися з оформлениими посадовими особами Укртансбезпеки документами, за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та габаритно-вагового контрою. Позивач безпосередньо у позові підтверджує той факт, що після проведення зважування йому було повернуто документи на транспортний засіб та вантаж, а також надано, як стверджує сам позивач «чи то квитанцію, чи то чек, який містив інформацію про зважування транспортного засобу». При цьому, судом встановлено, що на підтвердження факту перевищення осьового навантаження транспортного засобу «MAN» модель TGA 18.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , оператором вагового комплексу ДП «Вінницький облавтодор» і видано чек №0944, складений о 12 год. 33 хв. 16.12.2020 року з показниками навантаження на осі транспортного засобу: 1) 7500; 2) 12050; 3) 7350; 4) 7550 (а.с. 36). Тобто, позивач з огляду на надання йому такого чеку фактично був обізнаний про перевищення ним габаритно-вагових норм.

4.34. Також позивач зазначає про відсутність методики виконання вимірювання навантажень та маси транспортних засобів. Однак, суд відхиляє зазначені доводи позивача та зазначає наступне. Так, згідно пункту 19 Порядку № 879 (у редакції Постанови КМ № 385 від 20.05.2013 року) передбачав, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. У свою чергу, вказаний пункт 19 було виключено з Порядку № 879 на підставі Постанови КМ № 671 від 30.08.2017 року, а відтак на час виникнення спірних правовідносин вказана норма не була чинною.

4.35. При цьому, Верховний Суд у постанові від 03 липня 2019 року у справі №819/1381/16 сформував такий висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин: відсутність методики, затвердженої Мінекономрозвитку, не є підставою для не внесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.

4.36. Суд також зазначає, що у ході судового розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про не підтвердження повноважень посадовими особами Укртансбезпеки при здійсненні габаритно-вагового контролю.

4.37. Стосовно доводів позивача про недотримання посадовими особами Укртрансбезпеки вимог Порядку №879 в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру (тобто про порушення пунктів 21, 22 Порядку №879), то суд зазначає, що така бездіяльність суб`єкта владних повноважень не оскаржується позивачем згідно змісту заявлених позовних вимог. При цьому суд зазначає, що таке затримання є лише можливим наслідком порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, і відсутність такого затримання не може свідчити про відсутність самого порушення Закону №2344-III.

4.38. Що доводів позивача про те що, посадовими особами Укртрансбезпеки було порушено процедуру розгляду справи суд зазначає наступне. Так, згідно пунктів 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (пункт 25). Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 26). У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (пункт 27).

4.39. Як встановлено судом, 14.01.2021 року посадовою особою Придністровського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки оформлено повідомлення №3115/24/24-21, згідно якого позивач запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03.02.2021 р. (а.с. 38).

4.40. В матеріалах справи наявне пояснення начальника відділення поштового зв`язку с. Лашківка Кіцманського району Чернівецької області, в якому зазначено, що 02.02.2021 року було проведено лист рекомендований №5802302913193, але фактично він вручений 04.02.2021 року згідно Ф.8 від 02.02.2021 року, де одержувач розписався і проставив дату отримання (а.с. 22). Дійсно, згідно Ф.8 №2 від 16.02.21 р. ВПЗ Лашківка, позивачем проставлено відмітку про отримання відправлення 04.02.2021 року (а.с. 23).

4.41. Однак, згідно даних з сайту Укрпошти по відстеженню відправлення за №5802302913193 по адресі: 59323, с. Лашківка, Україна, таке відправлення вручено адресату 02.02.2021 року (а.с. 58), що ставить під сумнів як доводи позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, так і пояснення начальника відділення поштового зв`язку с. Лашківка Кіцманського району Чернівецької області.

4.42. Більше того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у справі №820/4810/17 від 01 березня 2018 року про те, що «відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу».

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що підстави для визнання протиправною та скасування постанови Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 199839 СЕ від 03.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відсутні.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.3. Відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

5.4. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

5.5. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

5.6. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

5.7. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Позивачем при пред`явленні цього позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., однак оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не стягує на його користь ці кошти.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до В.о. заступника начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Мельника В.А. про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - В.о. заступника начальника Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті Мельник В.А. (58023, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248У, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов