Рішення № 98638191, 27.07.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2293/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 18.05.2021 № UA508040/2021/000107/1 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 28.05.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), учасникам наданий строк для надання заяв по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на умовах, визначених контрактом від 10.07.2019 № CH-UA-19/06/10 позивачу поставлений товар № 1 – автоматичні пральні машини, місткістю 8 кг – код товару 8450119000. 18.05.2021 під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому МК України, позивач заявив самостійно визначену митну вартість товарів у сумі 22057,00 доларів США. Митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ст. ст. 57 та 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 МК України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Втім, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за резервним методом. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Як стверджує позивач, митний орган може додатково витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Так, на пропозицію відповідача надати необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, позивачем надані відповідні пояснення та документи. Разом з тим, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відтак, на митний орган покладається обов`язок вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер"наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Посилаючись на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22.06.2021 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову, посилаючись на таке. 18.05.2021 ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер" подана митна декларація №UА508040/2021/003272 для здійснення митного оформлення товару. Декларантом подані не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. У рахунку-фактурі від 23.03.2021 № HS00023776 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також на банківські реквізити продавця. Крім того, декларантом не надані страхові документи та документи, які б містили відомості про вартість страхування. Страхові документи відповідно до МКУ є обов`язковими документами, які подаються з МД, під час митного оформлення, у разі якщо страхування здійснювалось. У зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково були надіслані: прайс – лист; комерційну пропозицію. Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Декларантом не надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Крім того, відповідач зазначає, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною митним органом за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК, то в результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів скориговано, визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000107/1 від 18.05.2021, яке відповідач вважає правомірним. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

10.06.2019 між ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер" та компанією "NORSTAT ELECTRIC MANUFACTRUING CO. LIMITED" (Продавець) укладений контракт № CH-UA-19/06/10 (далі - Контракт) на поставку товару: побутова техніка, в номенклатурі, кількості та цінам, відповідно до супровідних документів, на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSKY/YUZHNIY, відповідно до правил Інкотермс, 2010.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товар № 1 – автоматичні пральні машини, місткістю 8 кг - загальною кількістю 161 шт. на суму 22057,00 дол. США.

18.05.2021 на виконання умов договору про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару до митного органу митну декларацію №UA508040/2021/003272, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 22057,00 дол. США, за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, зовнішньоекономічний договір (контракт), декларація про походження товару.

За результатами оцінки ризику щодо МД № UА508040/2021/003272 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 18.05.2021 митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

18.05.2021 на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію.

18.05.2021 Чорноморська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000107/1.

Підставою для коригування митної вартості зазначено таке: "… Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. У наданому до митного оформлення рахунку-Фактурі від 23.03.2021 № HS00023776 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF CHORNOMORSK відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Шляхом порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну та інформація, про які міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості заявленого товару нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації. При цьому, відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Отже, враховуючи викладене та на підставі проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу МД від 01.03.2021 № UA100020/2021/576287, а саме 168,34 дол .США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 161 *168,34 = 27102,74 дол. США). …".

У зв`язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив: мито – 6951,77 грн, ПДВ – 29197,43 грн.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом України (далі- МК УКраїни), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно із п. 3 ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України у позивача витребувані: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Також, повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, які викладені у оскаржуваному рішенні, крім іншого, полягали у відсутності: документів щодо страхових документів, документів, що містять відомості про вартість страхування; каталогів, специфікації, прейскуранти виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3.1 контракту від 10.06.2019 № СH-UA-19/06/10 поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSKY/YUZHNIY, згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSKY/YUZHNIY.

Крім того, п. 6.2, 6.3 контракту від 10.06.2019 № CH-UA-19/06/10 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме, визначено перелік товаросупровідних документів: морські коносаменти; 2 оригінали специфікації; 3 оригінали комерційних рахунків-фактури; пакувальний лист - 3 оригінали.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 23.03.2021 № HS00023776, прайс-листі продавця від 05.03.2021, вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF ODESSA/CHORNOMORSKY/YUZHNIY.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.

Щодо твердження відповідача про те, що в рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.3 Контракту від 10.06.2019 № СH-UA-19/06/10 місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Тобто, зазначеним пунктом контракту передбачено, що платежі мають здійснюватись на валютні реквізити, вказані у договорі.

Крім цього, за п. 5.5 Контракту від 10.06.2019 № СH-UA-19/06/10 умови оплати – 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад.

Відтак, сам факт оплати не впливає на митну вартість товару, оскільки за умовами договору сторони можуть розрахуватись уже після розмитнення товару.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товару, зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, як на одну з підстав для прийняття оспорюваного рішення, зважаючи на наступне.

Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам статті VII Генеральної угоди.

Більш того, відповідно до положень МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 814/2659/16, № 804/3893/17.

Також суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Так як, при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів є безпідставним.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів – відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів – відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості – відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) – відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

За результатами проведеної консультації митну вартість товарів за МД № UA508040/2021/003272 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявних митного органу декларацій: товар № 1 скориговано на підставі МД від 01.03.2021 № UA100020/2021/576287, а саме 168,34 дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 161*168,34 = 27102,74 дол. США.

Відповідач надав суду вказану декларацію, на підставі якої скоригував митну вартість товару, з якої встановлено, що товар зазначений в ній відрізнається своєю характеристикою від товару який імпортувався позивачем.

Тобто, товар в наведених деклараціях не є аналогічним товару № 1, задекларованому позивачем за різними виробниками та умовами поставки.

Відтак, необґрунтованим та не вмотивованим є використання митним органом зазначеної митної декларації.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту від 10.06.2019 № СH-UA-19/06/10 згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 18.05.2021 № UA508040/2021/000107/1 про коригування митної вартості товарів та його скасування, відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Разом із позовною заявою представник позивача надав до суду клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2500,00 грн.

На підтвердження витрат представник позивача надав договір про надання правової допомоги від 04.01.2021 № 1СМ, укладений між Адвокатським бюро "Євгена Малюка" та ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер", акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 21.05.2021 на загальну суму 2500,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки вважає що дана справа є стандартною, при підготовці позову не проводились будь-які дослідження та розрахунки, не здійснювалосьбудь-яких адкокатських запитів, а також заява підготовлена за документами, наданими адвокату позивачем.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою… Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, ціною позову та значенням справи для сторони. Сума зафіксована в договорі та визначена вартістю виду робіт за годину та, відповідно, розраховується в залежності від кількості часу, витраченого адвокатом на підготовку документів до суду або кількості судових засідань.

Таким чином, суд задовольняє клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.05.2021 № UA508040/2021/000107/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (код ЄДРПОУ 36236056, 73000, м. Херсон, вул. Стрітенська, 21-а) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 108020200